Постанова

від 10.03.2020 по справі 521/15440/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/272/20

Номер справи місцевого суду: 521/15440/19

Головуючий у першій інстанції Гранін В.Л.

Доповідач Дрішлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дрішлюка А.І.

при секретарі судового засідання - Павлючук Ю.В.,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Бобрика Олексія Артуровича, представника ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2019 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 472 Митного Кодексу України щодо ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ :

27 вересня 2019 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси (суддя Гранін В.Л.) вирішено ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме: 236 420 (двісті тридцять шість тисяч чотириста двадцять) гривень 09 (дев`ять) копійок, з конфіскацією товару, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил; стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок (а.с. 47-48) .

Не погоджуючись з вказаною постановою представник ОСОБА_1 - адвокат Бобрик Олексій Артурович звернувся до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси з апеляційною скаргою. Апелянт зазначає, що при розгляді справи судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, неправильно застосовані норми матеріального права, а також неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Апелянт вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки: судом першої інстанції було порушено принципи повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи; при складанні протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності співробітники митниці порушили права ОСОБА_1 , зокрема щодо спілкування рідною мовою. Апелянт також зазначає, що у діях капітана судна відсутня вина, як елемент складу адміністративного правопорушення, положення ст. 472 МК України не поширюються на суднові припаси, а помилки в їх декларуванні не повинні тягнути відповідальність для апелянта, особливо в такому великому розмірі (472 840 грн), а матеріалах справи немає достовірних доказів точної вартості паливного мазуту, що унеможливлює встановлення правильного розміру штрафу за ст. 472 МК України. Окремо апелянт вказує на неспівмірність застосованих санкцій характеру помилки, допущеної при декларуванні паливного мазуту та численні порушення співробітниками митниці порядку огляду судна. Тому просить скасувати оскаржувану постанову та повернути ТОВ Морське агентство Альтаїр 472 840 грн 18 коп. в установленому законом порядку (а.с. 55-81) .

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31.01.2020 року апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі.

В судове засідання 11 лютого 2020 року сторони не з`явились, про час та місце були повідомленні належним чином. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Бобрика О.А. надійшла заява для належного захисту інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про перенесення розгляду справи у зв`язку із неможливістю адвоката взяти участь у судовому засіданні.

17 лютого 2020 року в судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 адвокат Бобрик О.А., який надав пояснення щодо суті правопорушення. З метою дотримання об`єктивності судового розгляду було оголошено перерву в судовому засіданні до 10 березня 2020 року. Одеській митниці ДФС надіслано судову повістку, яку було отримано адресатом 24.02.2020 року.

В судове засідання 10 березня 2020 року з`явився адвокат Бобрик О.А. Інші учасники в судове засідання не з`явились, про час та місце були повідомленні належним чином.

Відповідно до ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази, взявши до уваги пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил повинно бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 472 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі визначені ст.335 МК України документи та відомості при перевезенні водним транспортом, зокрема, декларацію про припаси (суднові припаси).

Згідно зі ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України (ч.1 ст.318 МК України).

Відповідно до п. 16 Типової технологічної схеми здійснення контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №451, для здійснення митного контролю капітан судна або інша особа, що входить до командного складу судна і належним чином уповноважена на це капітаном, подає документи, передбачені Митним кодексом України.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що 14.06.2019 року при здійсненні митного оформлення прибуття в Україну т/х KURPIE , прапор Багами, капітан вказаного судна гр. ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точні та достовірні відомості про кількість на борту судна паливного мазуту, в кількості 25,958 тон, при переміщенні через митний кордон України. Суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, присутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбачені ст. 472 МК України, за кваліфікуючими ознаками: недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про кількість та найменування товару, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатньо доказів винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а судом першої інстанції не в повному обсязі враховані вимоги процесуального закону при розгляді даної справи.

Відповідно до частини 1 статті 277-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 526 МК України у разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів.

Відповідно до частини 4 статті 526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Таким чином, судом першої інстанції не було дотримано повноти та всебічності судового розгляду, натомість було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки він не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, матеріали справи не містять інформацію про участь у даній справі ані особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ані її представника, копія постанови суду першої інстанції йому не була направлена, а тому особа не знала і не могла знати про те, що відносно неї відбувається розгляд справи про адміністративне правопорушення. Крім того, вказана обставина унеможливила ОСОБА_1 повною мірою користуватись своїми правами, зокрема, але не виключно, знайомитись з матеріалами справи, подавати докази своєї невинуватості, надавати пояснення, ініціювати питання щодо звільнення від адміністративної відповідальності.

Суд апеляційної інстанції також наголошує на тому, що в процесі складення протоколу про порушення митних правил 1502/50000/19 від 14 червня 2019 року (далі - Протокол) ОСОБА_1 також не мав можливості розуміти всіх аспектів обвинувачення, про що свідчить відсутність кваліфікованого перекладу особі, що притягається до адміністративної відповідальності, на рідну мову (польську) в той час, як відповідно до протоколу переклад здійснювався на англійську мову особою, що не має статусу перекладача.

Однак, суд апеляційної інстанції критично ставиться до посилань апелянта щодо нерозповсюдження ст. 472 МК України на суднові припаси. Так, відповідно до п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередач.

Відповідно до п. 48 ч. 1 ст. 4 МК України, припаси - це товари, необхідні для експлуатації і технічного обслуговування транспортних засобів на шляху прямування та у пунктах проміжних стоянок чи зупинок, у тому числі паливно-мастильні матеріали.

Відповідно до статті 472 МК України (недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення), порушенням митних правил визнається: недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Таким чином, у розумінні термінів, що містяться у ст. 4 МК України, законодавець відносить припаси до товарів, так як: по-перше, припаси є рухомою річчю, а по-друге, припаси - це товари, необхідні для експлуатації і технічного обслуговування транспортних засобів. Крім того, декларування суднових припасів здійснюється шляхом заявлення точних відомостей про товари, до яких відносяться суднові припаси, у тому числі пально-мастильні матеріали, у документах, що надаються капітаном судна для здійснення митного контролю та оформлення. Зокрема до таких документів відносяться декларації про суднові припаси та інші документи.

Також, згідно з положеннями ст. ст. 461, 472 Митного кодексу України, товари, які не були задекларовані у встановленому законодавством порядку, відносяться до безпосередніх предметів порушення митних правил. Тому при здійсненні митного оформлення прибуття в Україну вказаного судна ОСОБА_1 повинен був заявити за встановленою формою точні та достовірні відомості про кількість наявного на борту судна паливного мазуту при переміщенні його через митний кордон України.

Разом з тим, апеляційний суд приходить до висновку, що наявні матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про наявність вини ОСОБА_1 та за допомогою яких можна було б встановити кваліфікуючі ознаки правопорушення, які безпосередньо впливають на визначення санкції, що унеможливлює повний та всебічний розгляд справи про порушення ОСОБА_1 митних правил, оскільки в процесі складання Протоколу співробітниками митниці було допущено ряд порушень, на які апелянт посилався у апеляційній скарзі і які частково знайшли своє відображення у матеріалах справи. Зокрема, але не виключно, неможливо встановити точну різницю між кількістю задекларованого паливного мазуту та фактичною кількістю паливного мазуту у танках морського судна.

Зазначені вище обставини свідчать про обмеження прав, гарантованих для особи, яка притягається до відповідальності, на стадії збору матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що не було враховано судом першої інстанції, а також наступну неповноту судового розгляду через вказані недоліки, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 531 МК України є беззаперечною підставою для скасування постанови та закриття провадження по справі, оскільки подальша процедура розгляду справи, в тому числі в аспекті компенсації недоліків допущенних під час досудового розслідування, не передбачена законом та неможлива через настання обставин, що виключають подальше провадження.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, ст. 531 МК України, Одеський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу адвоката Бобрика Олексія Артуровича, представника ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2019 року - задовольнити частково.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2019 року - скасувати.

Провадження у справі закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського

апеляційного суду А.І. Дрішлюк