Постанова

від 26.03.2020 по справі 344/1767/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/1767/18

Провадження № 22-ц/4808/314/20

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Фединяк

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого Фединяка В.Д. ( суддя-доповідач)

суддів: Бойчука І.В., Девляшевського В.А.

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АРС-ДІМ про стягнення 151 580,00 грн. інвестованих в облігації згідно договору №58/07Б/7Б купівлі-продажу облігацій від 17.09.2007 року, за апеляційною скаргою представника ТОВ АРС-ДІМ Пицківа Анатолія Васильовича на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 грудня 2019 року , ухвалене у складі судді Пастернак І.А. в м.Івано-Франківську ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулось в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АРС-ДІМ про стягнення 151 580,00 грн. інвестованих в облігації згідно договору №58/07Б/7Б купівлі-продажу облігацій від 17.09.2007 року .

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 вересня 2007 року між позивачем та ПП Арс-Дім , від імені якої діяла ТОВ Фінансова компанія Декра укладено договір № 58/07Б/7Б купівлі-продажу облігацій, за яким продавець зобов`язався передати у власність ОСОБА_1 2323 облігацій, емітованих ТОВ Арс-Дім (емітент), а ОСОБА_1 зобов`язалася сплатити вартість облігацій в розмірі 151 580,00 грн. Згідно п. 1.1. Договору облігації є іменними безпроцентними, в без документарній формі, номінальною вартістю 100,00 грн. Дані облігації були придбані для подальшого придбання житла у ПП Арс-Дім по АДРЕСА_3. Таке придбання мало відбутись шляхом міни облігацій, емітованих ТОВ Арс-Дім на квартиру збудовану ПП Арс-Дім . Свої зобов`язання щодо оплати вартості облігацій позивач виконала, перерахувавши продавцю загальну суму 151 580,00 грн. ПП Арс-Дім не здійснило обмін квартири на облігації, а квартира АДРЕСА_3 була відчужена ПП Арс-Дім третім особам, її заяви щодо погашення вартості облігацій емітентом ТОВ Арс-Дім були відхилені у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. Посилаючись на те, що гарантійним листом від 12 вересня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю АРС-ДІМ зобов`язався повернути позивачу інвестовану суму до кінця 2016 року однак не виконав своїх зобов`язань, просить стягнути з ТзОВ Арс-Дім на користь ОСОБА_1 151 580,00 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТзОВ Арс-Дім на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 151 580 (сто п`ятдесять одну тисячу п`ятсот вісімдесят) гривень.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник ТОВ АРС-ДІМ Пицків А. В. подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що договір №58/07Б/7Б купівлі-продажу облігацій від 17.09.2007 року ТОВ АРС-ДІМ та ОСОБА_1 не укладали. Стороною у даному договорі було Приватне підприємство Арс-Дім . Для пред`явлення облігацій до погашення власники облігацій переводять належні їм облігації з особистих рахунків у цінних паперах на рахунок в цінних паперах емітента в депозитарій ВАТ МФС з датою погашення з 21 травня 2016 року по 23 травня 2016 року. Проте позивачка не перерахувала належні їй облігації з свого рахунку на рахунок ТОВ Арс-Дім в зазначений термін. Таким чином, ОСОБА_1 не дотримано процедура виплати коштів за облігаціями згідно договору №58/07Б/7Б купівлі-продажу облігацій від 17.09.2007 року. Крім того, суд першої інстанції стягнувши кошти за облігаціями, не вилучив дані цінні папери у ОСОБА_1 , що може призвести до повторного звернення останньою з вимогою про виплату компенсації.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони у встановленому законом порядку повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явились в суд і не подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, що відповідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення судової повістки не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що 17 вересня 2007 року між позивачем та ПП Арс-Дім , від імені якої діяла ТОВ Фінансова компанія Декра укладено договір № 58/07Б/7Б купівлі-продажу облігацій, за яким продавець передав у власність ОСОБА_1 2323 облігацій, емітованих ТОВ Арс-Дім (емітент), а ОСОБА_1 сплатила вартість облігацій в розмірі 151 580,00 грн. Належність особі облігацій підтверджує відносини позики між позивачкою як власника облігацій та відповідачем як їх емітентом. При цьому таке зобов`язання є грошовим, і у випадку прострочення його виконання настають наслідки у вигляді сплати емітентом інфляційних втрат. ОСОБА_1 доведено належними і допустимими доказами обставин, на які віна посилалась як на підставу своїх вимог до ТОВ Арс-Дім , відтак позовні вимоги є обґрунтованими тому підлягає стагнення з ТзОВ Арс-Дім на користь ОСОБА_1 вартість облігацій в розмірі 151 580 грн.

Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За положеннями ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що 17 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Арс-Дім , від імені якої діяла ТОВ Фінансова компанія Декра укладено договір № 58/07Б/7Б купівлі-продажу облігацій, за яким продавець зобов`язався передати у власність ОСОБА_1 2323 облігацій, емітованих ТОВ Арс-Дім (емітент), а ОСОБА_1 зобов`язалася сплатити вартість облігацій в розмірі 151 580,00 грн. Згідно п. 1.1. Договору облігації є іменними безпроцентними, в без документарній формі, номінальною вартістю 100,00 грн.(а.с.5-6).

17 вересня 2007 року між ПП Арс-Дім та ОСОБА_1 укладено попередній договір міни 2323 облігацій, емітованих ТОВ Арс-Дім на квартиру(а.с.7).

Відповідно до пункту 1.1 договору строк закінчення будівництва об`єкту будівництва не пізніше 30 червня 2010 року.

Пунктом 1.1.1 цього договору визначено, що відповідач зобов`язаний у разі готовності передати у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3 ..

Відповідно до пункту 1.1.2 указаного договору ОСОБА_1 зобов`язалась замовити та придбати у власність іменні безпроцентні облігації у розмірі 2332 штук з розрахунку 3231,98 грн. за один квадратний метр, загальна вартість становить 151 580,00 грн.

Основний договір міни між сторонами укладений не був.

Листом від 12.09.2016 року відповідач зобов`язався повернути позивачу інвестовану суму до кінця 2016 року однак не виконав своїх зобов`язань (а.с.10).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" до емісійних цінних паперів належать облігації підприємств.

За ч. 1 ст. 7 цього Закону облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов`язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Тобто після придбавання облігацій у його власника виникає право вимагати в емітента повернення номінальної вартості цих облігацій.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судаом, відповідно до пункту 1.1 договору строк закінчення будівництва об`єкту будівництва - 30 червня 2010 року.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Установивши, що після придбавання ОСОБА_1 2323 облігацій, емітованих ТОВ Арс-Дім (емітент) і сплативши вартість облігацій в розмірі 151 580,00 грн відповідач у добровільному порядку відмовляється повернення номінальної вартості цих облігацій, суд першої інстанції прийшов правильного висновку стягнувши з відповідача вартість облігацій, емітованих ТОВ Арс-Дім в судовому порядку.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що для пред`явлення облігацій до погашення власник облігацій ОСОБА_1 не перевела належні ТОВ Арс-Дім облігації з особистих рахунків у цінних паперах на рахунок в цінних паперах емітента в депозитарій ВАТ МФС з датою погашення з 21 травня 2016 року по 23 травня 2016 року, оскільки згідно повідомлення Національної комісії з цінних паперів фондового ринку від 10.01.2020 відповідно рішення комісії від 20.10.2010 №1596 видані ліцензії ВАТ Міжрігональний фондовий союз на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності на строк дії з 07.11.2006 по 07.11.2016 було анульовано.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову в даній справі становить 151 580 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн*100=210 200 грн).

Отже зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, тому в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 375 , 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ТОВ АРС-ДІМ Пицківа Анатолія Васильовича залишити без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду від 12 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту підписання і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст складений 26 березня 2020 року.

Судді: В.Д.Фединяк І.В.Бойчук

В.А.Девляшевський