Ухвала

від 16.03.2020 по справі 905/2382/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

16.03.2020 Справа №905/2382/18

Суддя Господарського суду Донецької області Кротінова О.В.

при секретарі судового засідання Калітіній К.А.,

за заявою Акціонерного товариства «Сбербанк» , м.Київ (код ЄДРПОУ 25959784)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» , м.Маріуполь Донецької області (код ЄДРПОУ 31419401)

про банкрутство

розпорядник майна - Чупрун Є.В.

за участю представників під час судового засідання:

від ініціюючого кредитора: Ягодка О.О. - довіреність, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

від боржника: Корольчук Ю.Ю. - ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

від кредиторів:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 : не з`явився;

2.Товариство з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг : не з`явився;

3.Головне управління державної податкової служби у Донецькій області: не з`явився;

4.Маріупольська міська рада Донецької області: не з`явився;

розпорядник майна: не з`явився, -

на час постановляння ухвали суду (вступна та резолютивна частина) представники ініціюючого кредитора та боржника у судове засідання не з`явились, -

Ухвалою господарського суду від 02.12.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» ; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «Сбербанк» в сумі 453 178 010,74грн. та 17 620,00грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 20.05.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича (свідоцтво арбітражного керуючого №424 від 06.03.2013, адреса місцезнаходження: вул. Петропавлівська, 74, оф. 49А, м.Суми, Україна, 40000); призначено попереднє засідання суду на 10.02.2020.

03.12.2019 за номером 64290 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі №905/2382/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат .

Після публікації даного оголошення до суду з письмовими заявами з вимогами до боржника звернулись:

1) Акціонерне товариство «Сбербанк» :

- заява про визнання додаткових грошових вимог №20012/4/06-2 від 27.12.2019 на загальну суму 299 483 044,60грн.;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 :

- заява про грошові вимоги кредитора №б/н від 23.12.2019 на загальну суму 523 544 924,92грн.;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг :

- заява з грошовими вимогами до боржника №9/12-19 від 26.12.2019 на загальну суму 509 597 153,63 грн.;

4) Маріупольська міська рада Донецької області:

- заява про грошові вимоги до боржника №9439/2019 від 19.12.2019 на загальну суму 3 415 630,20грн.;

5) Головне управління державної податкової служби у Донецькій області:

- заява про розгляд кредиторських вимог №б/н від 24.12.2019 на загальну суму 3 577 220,91грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких було заперечення боржника або розпорядника майна.

У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву у попередньому засіданні.

Ухвалою суду від 02.01.2020 призначено заяву Маріупольської міської ради Донецької області №9439/2019 від 19.12.2019 про грошові вимоги до боржника до розгляду у судовому засіданні на 10.02.2020; встановлено розпоряднику майна до дати судового засідання надати суду відзив на заяву Маріупольської міської ради Донецької області №9439/2019 від 19.12.2019 про грошові вимоги до боржника; викликано у судове засідання розпорядника майна, боржника та Маріупольську міську раду Донецької області.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.01.2020 призначено заяву ініціюючого кредитора Акціонерного товариства Сбербанк №20012/4/06-2 від 27.12.2019 про визнання додаткових грошових вимог у справі про банкрутство до розгляду у судовому засіданні на 10.02.2020; встановлено розпоряднику майна до дати судового засідання надати суду відзив на заяву ініціюючого кредитора Акціонерного товариства Сбербанк №20012/4/06-2 від 27.12.2019 про визнання додаткових грошових вимог; викликано у судове засідання розпорядника майна, боржника та Акціонерне товариство Сбербанк .

Ухвалою суду від 09.01.2020 призначено заяву Головного управління державної податкової служби у Донецькій області б/н від 24.12.2019 про розгляд кредиторських вимог до розгляду у судовому засіданні на 10.02.2020; встановлено розпоряднику майна до дати судового засідання надати суду: відзив на заяву Головного управління державної податкової служби у Донецькій області б/н від 24.12.2019 про розгляд кредиторських вимог до боржника; викликано у судове засідання розпорядника майна, боржника та Головне управління державної податкової служби у Донецькій області.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.01.2020 призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг №9/12-19 від 26.12.2019 з грошовими вимогами кредитора до боржника до розгляду у судовому засіданні на 10.02.2020; встановлено розпоряднику майна до дати судового засідання надати суду: відзив на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг №9/1219 від 26.12.2019 з грошовими вимогами кредитора до боржника; викликано у судове засідання розпорядника майна, боржника та Товариство з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг .

Ухвалою суду від 21.01.2020 призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 б/н від 23.12.2019 про грошові вимоги кредитора до боржника до розгляду у судовому засіданні на 10.02.2020; встановлено розпоряднику майна до дати судового засідання надати суду: відзив на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 б/н від 23.12.2019 про грошові вимоги кредитора до боржника; викликано у судове засідання розпорядника майна, боржника та Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 .

Розпорядником майна подано письмовий звіт, повідомлення та відзиви за результатами розгляду означених заяв, відповідно до яких:

1. Вимоги Головного управління державної податкової служби у Донецькій області у розмірі 3 577 220,91 грн. визнано розпорядником та визначено їх задоволення наступним чином:

- в першу чергу - 3842,00 грн. (судовий збір, що пов`язаний з провадженням у справі про банкрутство);

- в третю чергу - 2 065 592,51 грн. (основний платіж);

- в шосту чергу - 1 507 786,40 грн. (штрафна санкція, пеня).

2. Вимоги Маріупольської міської ради Донецької області у розмірі 3 415 630,20 грн. визнано розпорядником майна та визначено їх задоволення наступним чином:

- в першу чергу - 3 842,00 грн. (судовий збір);

- в четверту чергу - 3 277 607, 74 грн. (основний платіж);

- в шосту чергу - 134 180,46 грн. (пеня).

3. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг у розмірі 509 597 153,63 грн. визнано розпорядником майна та визначено їх задоволення наступним чином (у відповідності до відзиву №02-1/905/2382/18/125 від 06.02.2020):

- в першу чергу - 3842,00 грн. (судовий збір, що пов`язаний з провадженням у справі про банкрутство);

- в четверту чергу - 509 593 311,63 грн. (основний борг).

4. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 у розмірі 523 544 924,92 грн. визнано розпорядником майна та визначено їх задоволення наступним чином (у відповідності до відзиву №02-1/905/2382/18/126 від 06.02.2020):

- в першу чергу - 3842,00 грн. (судовий збір, що пов`язаний з провадженням у справі про банкрутство);

- в четверту чергу - 328 207 454,97 грн. (основний борг);

- в шосту чергу - 195 333 627,95 грн. (пеня).

5. Вимоги Акціонерного товариства Сбербанк у розмірі 299 483 044,60 грн. визнано розпорядником майна та визначено їх задоволення наступним чином:

- в першу чергу - 3842,00 грн. (судовий збір);

- в четверту чергу - 149 983 820,31 грн. (заборгованість за процентами за користування кредитною лінією, судовий збір у справі №905/1923/15);

- забезпечені вимоги - 149 495 382,29 грн.

28.01.2020 від боржника отримано відзив №24/01/20/2 від 24.01.2020 на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 з грошовими вимогами до боржника та відзив №24/01/20/1 від 24.01.2020 на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг з грошовими вимогами до боржника, відповідно до яких вимоги цих кредиторів визнано у повному обсязі.

10.02.2020 боржником надано заперечення №б/н від 10.02.2020 на заяву Акціонерного товариства Сбербанк із додатковими грошовими вимогами, за змістом яких в частині незабезпечених вимог в розмірі 149 928 182,47грн. - заборгованість за процентами за користування кредитною лінією за період з 16.12.2015 по 07.05.2018 заперечує, з тих підстав, що банком реалізовано право звернення до суду із вимогою про дострокове повернення кредиту, яка задоволена відповідним рішенням суду у справі №905/1923/15, а відтак подальше нарахування процентів припиняється; в частині забезпечених вимог, вважає, що оскільки банк не відмовлявся від забезпечення, то будь-які визнані судом вимоги банку є повністю забезпечені майном Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат , у разі реалізації предмета іпотеки з дотриманням вимог Закону про банкрутство іпотека та майнова порука припиняються у повному обсязі, оскільки їх мета досягнута, посилається на ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства та, на його думку, спрямування коштів, отриманих за рахунок майна банкрута, яке є предметом забезпечення, для погашення вимог інших кредиторів, якщо ще не виконані забезпечені цим майном зобов`язання боржника за основним зобов`язанням, суперечить положенням законодавства, яке регулює ці відносини.

У попередньому засіданні 10.02.2020 вимоги Маріупольської міської ради Донецької області боржником визнано, в частині вимог Головного управління державної податкової служби у Донецькій області заперечує, адже вважає, що вимоги означеної особи охоплюють вимоги Маріупольської міської ради Донецької області за заборгованістю з орендної плати за земля 2016-2017р.р. за договором оренди земельних ділянок від 06.09.2016.

10.02.2020 оголошено перерву у попередньому засіданні по справі №905/2382/18 по 03.03.2020, про що учасників справи повідомлено належним чином.

11.02.2020 від боржника отримано заперечення №б/н від 07.02.2020 на заяви Головного управління державної податкової служби у Донецькій області та Маріупольської міської ради Донецької області, в якому просить відмовити Головному управлінню державної податкової служби у Донецькій області у визнанні заборгованості за оренду землі за 2016 та 2017 роки, в іншій частині - задовольнити; задовольнити у повному обсязі грошові вимоги Маріупольської міської ради Донецької області. Підставою такою позиції щодо заявлених вимог Головного управління державної податкової служби у Донецькій області визначено те, що обидва кредитора заявляють суми за оренду земельних ділянок, які знаходяться за адресом: м.Маріуполь, вул.Луніна, 50 у Приморському районі (кадастрові номери: 1.1412300000:02:003:0071, 2.1412300000:02:003:0072, 3.1412300000:02:003:0073) площею 5,7га, 0,1451га, 0,0018га за 2016-2017, однак, ґрунтуючись на приписах п.269.1 ст.269, п.п.270.1.1, 270.1.2 п.270.1 ст.270, п.288.1 ст.288 Податкового кодексу, заборгованість за орендну плату за землю за спірний період 2016-2017 боржник визнає за кредитором Маріупольська міська рада Донецької області, як за орендодавцем земельних ділянок на підставі договору оренди земельних ділянок від 06.09.2019; звергнуто увагу на заборону подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

03.03.2020 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 отримано пояснення №б/н від 03.03.2020 щодо об`єму відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат", як поручителя по договору поруки від 26.09.2017, відповідно до яких, оскільки в договорі №09/02 від 09.02.2016 строк виконання зобов`язання ТОВ Інтер-Донбас зазначений сторонами як до 09.09.2017, вважає наявними підстави для нарахування боржнику 3% річних, інфляційних витрат керуючись ст.625 Цивільного кодексу України та пені керуючись Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від суми прострочки у розмірі 257 910 482,55грн. починаючи з 09.09.2017; розцінює нарахування 3% річних, інфляційних витрат та пені, як такі, що не є збільшенням об`єму відповідальності поручителя, а є санкціями за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, які покладаються на особу в силу закону, не зважаючи на існування такої умови. До пояснень долучено копію вимоги про виконання зобов`язання від 27.09.2017 від Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат .

У попередньому засіданні 03.03.2020 представником боржника підтверджено факт отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг вимоги про виконання зобов`язання, як до поручителя на підставі договору поруки, факт її існування та факт настання права вимоги за основним договором, що зафіксовано у відповідному протоколі судового засідання.

03.03.2020 оголошено перерву у попередньому засіданні по справі №905/2382/18 по 11.03.2020, про що повідомлено учасників справи.

10.03.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг через канцелярію Господарського суду Донецької області отримано пояснення №03/03-20 від 03.03.2020 щодо заявлених вимог та підстав їх виникнення, зазначено, що право вимоги за договором комісії №30/06/2015 від 30.05.2015, на підставі якого є наявним основне зобов`язання, виникає згідно п.4.3 цього договору через 30 календарних днів після передачі товару, на підставі звіту комісіонера (що має назву Звіт комітенту); передача товару на комісію підтверджується актами приймання-передачі товару, що наявні в матеріалах справи; залишок несплачених коштів за зобов`язаннями по договору комісії за станом на 01.01.2018 становить 603 245 710,35грн., є наявним акт звірки взаємних розрахунків на 31.12.2017; повернення товару договором комісії не передбачено, товар має скорочений термін придатності; акти на підтвердження виникнення обов`язку зі сплати комісійної винагороди додані до матеріалів справи, зарахування зустрічних вимог не відбувалось, але кредитор самостійно зменшив суму своїх вимог на розмір комісійної винагороди, внаслідок чого залишок несплачених коштів за поставлений товару станом на 01.01.2018 за означеним договором становить 445 002 143,53грн.; наведено посилання на том справи, де містяться докази у підтвердження обставин, на які заявник посилається в обґрунтування своїх вимог. До пояснень додано копію вимоги від 03.04.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат .

11.03.2020 від Головного управління державної податкової служби у Донецькій області через канцелярію Господарського суду Донецької області отримано пояснення №б/н від 06.03.2020 щодо заперечень боржника в частині невизнання кредиторських вимог з орендної плати за землю, відповідно до яких з посиланням на п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.п.19-1.1.22 п.19-1.1 ст.19-1, п.41.2 ст.41, п.п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України свідчить, що визначені самостійно боржником, але несплачені у встановлений законом строк суми податкового зобов`язання набули статусу податкового боргу, відповідно, заявлення кредиторських вимог ГУ ДПС у Донецькій області, в частині податкового боргу з орендної плати є правомірним та вказані вимоги подані компетентним органом, на якого покладено вжиття заходів його стягнення.

11.03.2020 від боржника отримано письмові пояснення №б/н від 10.03.2020, у яких визначено заперечення проти частини вимог ГУ ДПС у Донецькій області в частині заборгованості по орендній платі за землю за 2016 та 2017, а саме у сумі 1 540 957,02грн., яка зазначена у розрахунку від 21.12.2019 (арк.2, дата: 31.12.2019, код операції: М12, заборгованість всього 1 540 957,02грн.).

11.03.2020 від ініціюючого кредитора отримано пояснення №б/н від 10.03.2020 разом із заявою №22124/4/06-2 від 25.02.2020 про визнання додаткових грошових вимог у справі (уточнена), у резолютивній частині якої вимоги визначено фактично у загальній сумі 299 549 512,31грн..

Дані уточнення прийнято судом.

11.03.2020 оголошено перерву у попередньому засіданні по справі №905/2382/18 по 16.03.2020, про що повідомлено учасників справи.

13.03.2020 на електронну потову адресу суду від ініціюючого кредитора надійшли пояснення №3062/4/06-2 від 12.03.2020 до заяви про визнання додаткових грошових вимог у справі, які 16.03.2020 представлено через канцелярію Господарського суду Донецької області в оригіналі. За змістом цих пояснень Акціонерне товариство Сбербанк говорить про допущення помилки при визначенні розміру витрат, які пов`язані з розглядом справи про банкрутство, у розмірі 59479,84грн., в цій частині винесено корективи та розмір додаткових грошових вимог визначено у загальній сумі 299 562 897,47грн., з яких: 149 935 170,34грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КL від 06.03.2012 за період з 16.12.2015 по 07.05.2018 (6 436 951,47дол.США*23,292885 (курс НБУ станом на 27.12.2019); 73 257,84грн. - розмір судового збору, який підлягає стягненню з боржника згідно рішення Господарського суду Донецької області від 05.07.2016 у справі №905/1923/15; 59 087,00грн. - витрати, пов`язані з розглядом справи про банкрутство №905/2382/18; 149 495 382,29грн. - відповідно до умов укладених договорів забезпечення та рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/1923/15.

Керуючись ст.46 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає викладене у поясненнях, як збільшення додаткових кредиторських вимог, та розглядає останні з урахуванням їх змісту.

Одночасно, повідомлено суд про визнання у справі №908/130/15-г грошових вимог банку до позичальника за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КL від 06.03.2012 в розмірі 169 394 493,04грн. (еквівалентно валюті заборгованості на дату подачі заяви 6 436 951,47 дол.США, які складають заборгованість за відсотками, що розраховані за період з 16.12.2015 по 07.05.2018), а отже, за висновками банку, оскільки заборгованість позичальника за вказаним договором за відсотками, нарахованими з 16.12.2015 по 07.05.2018, підтверджена судовим рішенням, у нього є наявними підстави вимагати у боржника сплати заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КL від 06.03.2012.

Також, ініціюючий кредитор представив суду заперечення №3131/4/06-2 від 13.03.2020 щодо визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 та №3132/4/06-2 від 13.03.2020 щодо визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг , які за своїм змістом є ідентичними одні одним та полягають у тому, що вважає договори поруки, на підставі яких заявлено кредиторські вимоги означеними кредиторами, фіктивними, а отже створено штучну кредиторську заборгованість. Поряд з цим, говорить про відсутність доказів виконання кредиторами умов договорів відступлення права вимоги в частині сплати первісному кредитору плати за відступлення права вимоги, з огляду на що, вважає правонаступництво таким, що не відбулось і відповідного права до вказаних кредиторів не перейшло; звергнуто увагу на укладання договорів поруки директором боржника з перевищенням своїх повноважень, оскільки такі правочини є значними та повинні укладатись виключно на підставі рішення загальних зборів учасників боржника, однак, як зазначено в преамбулі таких договорів поруки, директор боржника діяв на підставі статуту, що обмежує повноваження такого керівника, висловлено сумнів щодо дійсності підпису директора на договорах. Окрім того, посилаючись на п.3.2 договорів поруки, вважає не встановленим строк виконання зобов`язання поручителем, а визначений моментом пред`явлення вимоги, таким чином до даних правовідносин підлягають застосуванню положення ст.599 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки. Розцінює договори поруки як припинені за викладених підстав, і тому відсутні будь-які правові підстави для визнання грошових вимог за припиненими зобов`язаннями.

Розглянув в судовому засіданні 16.03.2020 заяви кредиторів, відзиви/заперечення сторін та розпорядника майна, письмові та усні пояснення, з урахуванням перелічених вище документів, заслухавши пояснення боржника та представника ініціюючого кредитора, суд встановив:

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Пункт 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За змістом ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатом розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, у якій зазначає, зокрема, розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.

За визначенням абз.5 ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства до першої черги відносяться: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Частина 6 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.

За загальним правилом, визначеним у ст.ст.73,74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог або заперечень.

· Розглянувши у судовому засіданні 02.12.2019 заяву ініціюючого кредитора Акціонерного товариства Сбербанк №38174/4/06-2 від 13.12.2018 про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат , дослідив наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Сбербанк в сумі 453 178 010,74грн., стягнутої з боржника рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнський громадській організації Союз інвесторів України від 07.09.2015 у справі №81/15, як з поручителя основного боржника за зобов`язанням з виконання договору про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО-KL від 06.03.2012.

Також, ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.12.2019 визнано грошові вимоги у розмірі 17 620,00грн. - судовий збір за подання до суду заяви №38174/4/06-2 від 13.12.2018 про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат .

Як слідує з досліджених обставин та з`ясовано у представника ініціюючого кредитора заборгованість в сумі 453 178 010,74грн. складається з:

- 451 937 829,36грн. - сума заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 06.03.2012 №26-Н/12/24/ЮО-КL, забезпечена Товариством з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат за договором поруки від 03.12.2013, а саме заборгованість за кредитним договором за кредитом та відсотками за користування кредитом;

- 1 240 181,38грн. - пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією та пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

З огляду на таке, за приписом наведених норм спеціального законодавства, що регулює процедури банкрутства, підлягають віднесенню:

451 937 829,36грн . - четверта черга;

1 240 181,38грн. - шоста черга;

17 620,00грн . - перша черга.

В частині додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора у загальній сумі 299 562 897,47грн., з яких: 149 935 170,34грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КL від 06.03.2012 за період з 16.12.2015 по 07.05.2018 (6 436 951,47дол.США*23,292885 (курс НБУ станом на 27.12.2019); 73 257,84грн. - розмір судового збору, який підлягає стягненню з боржника згідно рішення Господарського суду Донецької області від 05.07.2016 у справі №905/1923/15; 59 087,00грн. - витрати, пов`язані з розглядом справи про банкрутство №905/2382/18; 149 495 382,29грн. - відповідно до умов укладених договорів забезпечення та рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/1923/15.

Заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, представника боржника, дослідив матеріали судової справи, суд встановив.

Витрати ініціюючого кредитора Акціонерного товариства «Сбербанк» , пов`язані з розглядом справи про банкрутство №905/2382/18, складаються з:

- 1 921,00грн. - судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.12.2018 (платіжне доручення №1896187 від 15.01.2019);

- 24 509,00грн. - доплата судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.12.2018 (платіжне доручення №5443228 від 05.02.2018);

- 28 815,00грн. - судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 25.05.2019 (платіжне доручення №26124400 від 14.06.2019);

- 3 842,00грн. - судовий збір за подачу заяву про визнання додаткових грошових вимог №20012/4/06-2 від 27.12.2019 (платіжне доручення №55337415 від 24.12.2019).

Матеріали справи містять перелічені платіжні доручення, представником боржника у судовому засіданні 16.03.2020 не заперечувались заявлені ініціюючим кредитором витрати, пов`язані з розглядом справи про банкрутство №905/2382/18.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Акціонерного товариства Сбербанк в частині витрат, пов`язаних з розглядом справи про банкрутство №905/2382/18 є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають визнанню у розмірі 59 087,00грн. - перша черга.

Щодо розміру судового збору, який підлягає стягненню з боржника згідно рішення Господарського суду Донецької області від 05.07.2016 у справі №905/1923/15 у сумі 73 257,84грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.07.2016 у справі №905/1923/15 позовні вимоги Акціонерного товариства Сбербанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат , м. Маріуполь, Донецька область за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий Урожай» , м. Донецьк про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 06.03.2012р. в рахунок погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012р. - задоволено частково; звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості перед Акціонерним товариством «Сбербанк» за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012р., що складається з простроченої заборгованості за кредитною лінією в розмірі 19 973 750,00 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитною лінією в розмірі 3 585 315,82 доларів США, пені, нарахованої за прострочення з повернення заборгованості за кредитною лінією за період з 04.02.2014р. по 13.04.2014р. в розмірі 33418,54 грн., на майно Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат , передане в іпотеку за договором іпотеки від 06.03.2012, шляхом продажу предмета іпотеки Акціонерним товариством Сбербанк від свого імені будь-якій третій особі на підставі договору купівлі-продажу; встановлено початкову ціну продажу предмету іпотеки - 145 000 000,00 грн. з урахуванням ПДВ; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат на користь Публічного акціонерного товариства Сбербанк судовий збір в розмірі 73 257,84грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат на рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2016 року по справі №905/1923/15 - задоволено частково:

- рішення Господарського суду Донецької області від 05.07.2016 року по справі №905/1923/15 - скасувано частково, а саме в частині звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості по процентам за користування кредитною лінією в розмірі 1 508 130,33 доларів США. В цій частині - припинено провадження у справі на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України;

- в решті частини заборгованості за процентами в сумі 2 077 185,49 доларів США рішення суду - залишено без змін.

- в іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2016 року по справі №905/1923/15 - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинокомбінат залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12 вересня 2016 року - без зміни.

Доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинокомбінат відшкодування судового збору у сумі 73 257,84грн. на користь Акціонерного товариства Сбербанк суду не представлено, викладені обставини боржником не спростовано.

Враховуючи таке, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Акціонерного товариства Сбербанк в частині понесених витрат у зв`язку із розглядом справи №905/1923/15 є правомірними та підлягають визнанню у сумі 73 257,84грн .- четверта черга.

В частині додаткових забезпечених вимог ініціюючого кредитора у сумі 149 495 382,29грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.07.2016 у справі №905/1923/15, в т.ч. звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством Сбербанк (01601, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 46, ідентифікаційний код 25959784) за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012, що складається з простроченої заборгованості за кредитною лінією в розмірі 19973750,00 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитною лінією в розмірі 3585315,82 доларів США, пені, нарахованої за прострочення з повернення заборгованості за кредитною лінією за період з 04.02.2014р. по 13.04.2014р. в розмірі 33418,54 грн., на майно Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат (87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, будинок 50, ЄДРПОУ 31419401), передане в іпотеку за договором іпотеки від 06.03.2012р., а саме, на комплекс загальною площею 33 472,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Луніна (вулиця Портова), будинок 50, та встановлено початкову ціну продажу предмету іпотеки - 145 000 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Також, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Акціонерним товариством Сбербанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинокомбінат 06.03.2012 укладено договір застави.

Згідно п.2.1 договору застави, заставою забезпечується зобов`язання повернути заставодержателю кредит, наданий в доларах США в межах невідновлюваної кредитної лінії, відкритої терміном до 03.03.2017 за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012 з граничним лімітом кредитування в сумі 20 000 000,00доларів США 00 центів, в строки, зазначені в Кредитному договорі, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Кредитним договором та/або цим договором достроково.

Відповідно до п.3.1 договору застави, предметом застави за договором є основні засоби, а саме обладнання, меблі, інвентар та інше, які належать заставодавцю на праві власності. Предмет застави перелічений у додатку №1 до цього договору.

Згідно п.3.2 договору застави, вартість предмета застави складає 4 495 382,29грн.

Як встановлено судом в ухвалі від 02.12.2019 по справі №905/2382/18 та виходить з висновків Східного апеляційного господарського суду у постанові від 07.08.2019 по справі №905/2382/18, вартість предмета іпотеки та вартість предмета застави забезпечує вимоги банка у загальній сумі 149 495 382,29грн., що є складовою загальної заборгованості 602 673 393,03грн. за означеними вище зобов`язаннями.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Акціонерного товариства Сбербанк , які забезпечені майном боржника на суму 149 495 382,29грн. підтверджені матеріалами справи та підлягають включенню окремо до реєстру вимог кредиторів.

Заперечення боржника в цій частині судом відхилено, адже не спростовують факту наявності забезпечених вимог ініціюючого кредитора на вказану суму та підстав їх включення до реєстру вимог кредиторів у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства. Окрім того, щодо таких заперечень боржника є викладеною позиція Східного апеляційного господарського суду у постанові від 07.08.2019 по справі №905/2382/18 та з урахуванням висновків якої постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство по даній справі.

За результатом розгляду додаткових вимог ініціюючого кредитора в частині заявленої суми заборгованості за процентами за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012 у розмірі 149 935 170,34грн. за період з 16.12.2015 по 07.05.2018, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори.

Згідно зі статтею 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до статті 1056-1 цього Кодексу, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 Цивільного кодексу України).

Однак, наявність рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнський громадській організації Союз інвесторів України від 07.09.2015 у справі №81/15, за яким з боржника, як з поручителя основного боржника за зобов`язанням з виконання договору про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО-KL від 06.03.2012, стягнуто 451 937 829,36грн. - заборгованість за кредитним договором за кредитом та відсотками за користування кредитом, та судового рішення від 05.07.2016 у №905/1923/15 про задоволення вимог кредитора щодо звернення стягнення в рахунок погашення основної заборгованості за кредитним договором, процентів за користування кредитом, пені, яке боржник не виконав, не може бути підставою для продовження нарахування процентів на основну заборгованість за кредитним договором після ухвалення означених рішень, оскільки Акціонерне товариство Сбербанк звернувшись з позовом до суду ще у 2015 році реалізувало своє право вимоги щодо стягнення усієї суми кредиту, що залишилась несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Отже, такими діями ініціюючий кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку повернення кредитних коштів і порядку сплати процентів за користування кредитом.

У такому випадку проценти від суми кредиту, передбачені частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, у відповідності до договору вже були нараховані ініціюючим кредитором до дня, встановленого Акціонерним товариством «Сбербанк» у позові у справі у справі №81/15, як вимозі про дострокове повернення кредиту і яка була задоволена рішенням у цій справі.

Суд погоджується, що наявність рішення про задоволення його вимог, яким встановлені обставини укладення договору і умов кредитування та яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язання боржника повернути кредитні кошти і проценти за їх користування, що ним стягнуті, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Однак, суд наголошує, що при зверненні до суду у 2015 році ініціюючим кредитором були змінені предмет та строки виконання зобов`язання, встановлених кредитором, оскільки ним було реалізовано право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення основної заборгованості в повному обсязі, процентів згідно з договором, нарахованих на час звернення третейського суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору.

З огляду на зазначене, у даній частині відсутні підстави для визнання кредиторських вимог Акціонерного товариства Сбербанк в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 149 935 170,34грн.

Приведене представником ініціюючого кредитора судове рішення по справі №908/130/15-г не встановлює у розглядуваному випадку преюдиціних фактів, у розумінні ст.75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки означені у ньому обставини встановлені стосовно іншої особи.

· За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 про визнання кредиторських вимог, за якою просить суд визнати кредиторські вимоги до боржника у розмірі 523 541 082,92грн., що складаються з 257 910 482,55грн. основного боргу, 17 679 233,73грн. 3% річних нарахованих на суму основного боргу за період з 09.09.2017 по 21.12.2019, 52 617 738,69грн. інфляційних витрат нарахованих на суму основного боргу за період з 09.09.2017 по 21.12.2019, 195 333 627,95грн. пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України на основну суму заборгованості за період з 09.09.2017 по 21.12.2019, та 3842,00грн. судового збору.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на укладання з боржником договору поруки б/н від 26.09.2017, за яким забезпечено виконання зобов`язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги №09/02 від 09.02.2016, виникнення права вимоги за останнім та невиконання основного зобов`язання первісним боржником, внаслідок чого виникли підстави для звернення з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат , як поручителя, що невиконані ним по теперішній час, таке створило підстави для нарахування 3% річних, інфляційних витрат та пені за весь час прострочення виконання забезпеченого основного зобов`язання.

Дослідив підстави означених заявлених вимог, суд встановив таке.

09.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер-Донбас (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю BAH-БРОК (позикодавець) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №09/02, за яким позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 300 000 000,00грн. без податку на додану вартість.

Поворотна фінансова допомога видається частинами, розмір яких вказується позичальником в усній або письмовій (на розсуд позичальника) заявці на одержання допомоги в межах суми, вказаної в п.2.1 договору. Термін надання не повинен перевищувати одного календарного дня з дати надання позичальником позикодавцю усної або письмової заявки на одержання допомоги. Перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника (п.2.3 договору).

За визначенням п.3.1 та п.3.2 договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 09.09.2017; повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця в установі банку.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України.

Згідно п.8.1 договору останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до 09.09.2017.

За даними банківської виписки відділення ПАТ ПУМБ м.Дніпро за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 та за період з 01.01.2017 по 27.09.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю BAH-БРОК перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Донбас суму в розмірі 327 665 665,55грн..

Як слідує з приведених банківських виписок Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер-Донбас частково повернуто надані позикодавцем грошові кошти, на загальну суму в розмірі 69 755 181,00грн., останнє перерахування відбулось 11.08.2017.

Доказів, що свідчать про повернення позичальником Товариству з обмеженою відповідальністю BAH-БРОК фінансової допомоги у повному обсязі суду не представлено.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків станом за період 09.02.2016-11.09.2017 за договором №09/02 від 09.02.2016 у бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Донбас рахується заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю BAH-БРОК станом на 11.09.2017 у сумі 257 910 484,55грн..

З огляду на викладені обставини, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, грошове зобов`язання Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер-Донбас перед Товариством з обмеженою відповідальністю BAH-БРОК у встановлені договором строки не виконано в сумі 257 910 484,55грн.

Відповідно до ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст.520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Правочин щодо заміни боржника у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникало зобов`язання, за яким відбувається переведення боргу новому боржнику (ст.ст.513, 514 Цивільного кодексу України).

25.09.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер-Донбас (нині - Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер Менеджмент Груп ) - первісний боржник, Публічним акціонерним товариством Одеський коровай - новий боржник та Товариством з обмеженою відповідальністю ВАН-БРОК - кредитор укладено договір №25/09/17 переведення боргу.

Згідно п.1.1 договору переведення боргу первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов`язання), що виникло за договором №09/02 від 09.02.2016 з усіма додатковими угодами та договорами про внесення змін до нього, укладеними між первісним боржником і кредитором (Основні договори), а новий боржник приймає на себе вказане грошове зобов`язання за Основним договором.

У відповідності до цього Договору новий боржник зобов`язується здійснити замість первісного боржника сплату грошових коштів кредитору за Основним договором №09/02 від 09.02.2016 на загальну суму 257 910 484,55грн. (п.1.2 договору).

За приписом п.1.3 договору кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі свого боку договір, дає згоду на переведення боргу, зазначеного в п.1.2 цього договору, в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

У п.1.4 договору сторони погодили, що новий боржник не заперечує проти вимог кредитора, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за Основним договором №09/02 від 09.02.2016.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що документи, які підтверджують право вимоги кредитора на виконання зобов`язань, надаються новому боржнику первісним боржником при підписанні цього договору.

Розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються в сумі переведеного боргу, який вказаний в п.1.2 договору, в порядку та на умовах, передбачених основним договором, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок кредитора, або будь-яким іншим способом, передбаченим чинним законодавством України (п.2.3 договору).

За невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, сторони несуть відповідальність згідно цього договору та чинним в Україні законодавством (п.5.1 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Договір діє до фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань, передбачених цим договором, в повному обсязі (п.п.6.1, 6.2 договору).

Дійсність останнього сторонами не заперечується.

Отже, у розумінні приведених вище норм матеріального права, з урахуванням ст.11 Цивільного кодексу України, та положень договору про переведення боргу, з моменту його укладання до Публічного акціонерного товариства Одеський коровай перейшло зобов`язання зі сплати грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВАН-БРОК за договором про надання поворотної фінансової допомоги №09/02 від 09.02.2016 в обсязі 257 910 484,55грн.

Доказів, що свідчать про виконання Публічним акціонерним товариством Одеський коровай прийнятого зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю ВАН-БРОК матеріали справи не містять.

26.09.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю BAH-БРОК - первісний кредитор, Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 - новий кредитор та Публічним акціонерним товариством Одеський коровай - боржник укладено договір №26/09/17 про відступлення права вимоги, відповідно до якого, первісний кредитор відступає, новий кредитор набуває право вимоги, що належить первісному кредитору на підставі Договору №09/02 від 09.02.2017, а боржник не заперечує та надає згоду на відступлення права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора та виступає зобов`язаною стороною перед новим кредитором після підписання даного договору.

Як визначено у п.1.2 договору про відступлення права вимоги, право вимоги, що передається новому кредитору за даним договором складає 257 910 484,55грн. Загальна сума зобов`язань боржника, за якими передано право вимоги від первісного кредитора до нового кредитора становить - 257 910 484,55грн.

У п.1.3 договору обумовлено зобов`язання боржника сплатити новому кредитору заборгованість в сумі 257 910 484,55грн. в термін передбачений договором №09/02 від 09.02.2016 або в іншому випадку, додатково узгодженому боржником та новим кредитором.

Право вимоги за даним договором переходить до нового кредитора в момент підписання даного договору (п.1.4 договору).

Первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги, зазначене у п.1.1 даного договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.3 договору №26/09/17 від 26.09.2017 боржник повідомлений про перехід прав первісного кредитора до нового кредитора шляхом підписання договору таскріплення його печаткою.

Згідно до п.3.4 договору після його підписання сторонами, у боржника виникає обов`язок виконати зобов`язання за договором новому кредитору, новий кредитор набуває право вимоги до боржника.

Пунктом 3.5 договору передбачена, що новий кредитор сплачує первісному кредитору плату за відступлення права вимоги за цим договором у розмірі 257 910 484,55грн., після отримання письмового повідомлення про сплату, протягом 10 банківських днів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок первісного кредитора, або іншим способом, що не суперечить норм діючого законодавства України.

Сторона, яка неналежним чином виконала свої зобов`язання за даним договором, зобов`язана відшкодувати збитки іншій стороні (п.4.1 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.5.1 договору).

Договір про відступлення права вимоги підписано та скріплено печатками усіх сторін, повноваження осіб, що вчинили означений правочин не оспорюються.

Матеріали справи міститься акт приймання-передачі документації за договором №26/09/17 від 26.09.2017 про відступлення права вимоги, яким засвідчено факт передачі Товариству з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 документів, що підтверджують право вимоги за договором №26/09/17, а саме: договір №09/02 від 09.02.2016, акт звірки взаєморозрахунків за договором №09/02 від 09.02.2016, виписки за рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю ВАН-БРОК у ПАТ ПУМБ 2016 та 2017рр..

Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові .

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

У розумінні ст.517 Цивільного кодексу України доказами прав нового кредитора у зобов`язанні є документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Беручи до уваги викладені фактичні обставини, у розумінні приписів наведених норм матеріального права та умов договору №26/09/17 від 26.09.2017, набуття новим кредитором права вимоги за означеним зобов`язанням обумовлено моментом підписання даного договору.

Відтак, в силу приведеного, у день підписання договору №26/09/17 від 26.09.2017 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 перейшло право вимоги у зобов`язанні за договором про надання поворотної фінансової допомоги №09/02 від 09.02.2016., яким є повернення Публічним акціонерним товариством Одеський коровай , як новим боржником у зобов`язанні за договором №09/02 від 09.02.2016, суми фінансової допомоги у розмірі 257 910 484,55грн.

З огляду на таке, заперечення ініціюючого кредитора в цій частині відхиляються судом, як безпідставні, адже полягають у визначенні ним моменту набуття прав вимоги новим кредитором за договором про відступлення права вимоги із сплатою за відступлення права вимоги, коли умовами самого договору та положеннями ст.ст.512-519 Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови заміни кредитора у зобов`язанні, таке не визначено. З урахуванням цього також не можуть бути враховані висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.01.2020 по справі №916/2286/16, покладені у підґрунтя приведених заперечень ініціюючого кредитора, оскільки стосуються правовідносин, що не є подібними досліджуваним.

26.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат (Поручитель) укладено договір поруки від 26.09.2017.

За даним договором Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником (Публічне акціонерне товариство Одеський коровай , код ЄДРПОУ 00376886) зобов`язань, вказаних в ст.2 цього договору. Під зобов`язанням розуміється зобов`язання Боржника перед Кредитором, що випливають з договору(ів), з якого(их) випливає зобов`язання, суть та строки виконання якого передбачені ст.2 цього договору. В цьому договорі, в залежності від контексту, термін зобов`язання означає як всі зобов`язання Боржника перед Кредитором разом, які перелічені в ст.2 цього договору, так і окремо будь-яку частину цих зобов`язань (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору поруки від 26.09.2017 визначено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання Боржником суми у розмірі 257 910 484,55грн. Відповідальність Поручителя обмежується лише зазначеною сумою, понад цю суму Поручитель не несе ніякої відповідальності за зобов`язаннями Боржника.

У разі порушення Боржником зобов`язання, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Кредитора вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо (п.1.3 договору).

Пункт 2.1 ст.2 договору визначає, що порукою за цим договором забезпечується виконання зобов`язання Боржника перед Кредитором за договором №09/02 про надання поворотної фінансової допомоги від 09.02.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер-Донбас (код ЄДРПОУ 32164569) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВАН-БРОК (код ЄДРПОУ 30652902), з усіма змінами, доповненнями та первинними документами до нього, а саме: зобов`язань зі сплати грошових коштів Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер-Донбас на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВАН-БРОК на суму 257 910 484,55грн., право вимоги на яку у Кредитора виникло на підставі договору №26/09/17 про відступлення права вимоги від 26.09.2017, а обов`язок сплати якої у Боржника виникло на підставі договору №25/09/17 про переведення боргу від 25.09.2017.

Пунктами 3.1 -3.3 договору поруки від 26.09.2017 закріплено наступне:

- у разі порушення зобов`язання Боржником Кредитор направляє Поручителю письмову вимогу виконати зобов`язання (або певну його частину), Кредитор направляє вимогу в якій зазначається загальна сума заборгованості, при цьому не зобов`язаний підтверджувати будь-яким чином факт невиконання зобов`язання Боржником. Вимога Кредитора буде достатньою Поручителю підставою виконати зобов`язання на суму, вказану у такій вимозі, без-будь яких застережень, умов чи вимог до Кредитора про надання додаткової інформації чи документів;

- Поручитель зобов`язаний виконати пред`явлену йому вимогу Кредитора в валюті Зобов`язання в повному обсязі в строк не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання такої вимоги;

- у разі порушення Поручителем строку виконання вимоги Кредитора, Поручитель повинен сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням платежу за весь час прострочення.

У п.5.1.4, п.5.1.6 договору підтверджено відсутність на дату укладання договору справ (у будь-якій їх стадії) про банкрутство Поручителя; підписання цього договору не призведе до порушення установчих документів Поручителя, його внутрішніх положень або будь-якого положення чинного законодавства України, що маж відношення до Поручителя, рішення про укладення цього договору прийняте відповідними органами управління згідно їх компетенції, визначеної уставними документами Поручителя.

Відповідно до п.п.6.1, 6.2 договору порука за цим договором припиняється, за умови виконання Поручителем зобов`язання Боржника перед Кредитором, в обсязі передбаченому пунктом 1.2 цього договору; у будь-якому випадку порука припиняється 31.12.2019.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Кредитора, Поручителя (п.7.6 договору поруки)..

Як свідчать фактичні обставини справи, договір поруки від 26.09.2017 підписано та скріплено печатками як з боку Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 , так і з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат , містить суттєві умови для такого виду договорів визначені законом, а отже є таким, що породжує права та обов`язки для його сторін.

Кредитор та боржник, як поручитель за договором поруки від 26.09.2017, визнають укладеним та дійсним такий договір.

Ініціюючий кредитор заперечуючи в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 говорить про фіктивність зазначеного договору поруки, ставить під сумнів повноваження директора боржника (Поручителя) на підписання такої угоди та дійсності підпису директора на договорі.

Стосовно цього слід зазначити, вирішення питання наявності спірного зобов`язання та забезпечення його порукою, та як наслідок встановлення належності права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат , здійснюється судом з урахуванням положень ст.ст.74-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема їх достовірності та достатності для висновків про наявність вимог до боржника, як поручителя, на підставі договору, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у вставленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду означеної заяви кредитора, а тому вказані ініціюючим кредитором обставини не можуть бути підставою для відмови, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному ст.204 Цивільного кодексу України.

Беручи до уваги п.6.2 договору поруки, яким встановлено припинення поруки у будь-якому випадку 31.12.2019, тобто фактично встановлено строк поруки до цієї дати, та виходячи з приписів договору про надання поворотної фінансової допомоги, поряд із п.3.2 договору поруки, яким встановлено строк виконання пред`явленої Поручителю вимоги, суд не може погодитись із твердженнями ініціюючого кредитора щодо наявності підстав для застосування речення третього ст.559 Цивільного кодексу України та визначення поруки припиненою 27.09.2018, а відтак відхиляє останні за безпідставністю.

Виходячи з фактичних обставин справи, на дату звернення із розглядуваною заявою, існувало суб`єктивне право кредитора за означеним договором поруки.

За змістом ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як зазначалось вище, боржник, як Поручитель за договором поруки від 26.09.2017, прийняв на себе зобов`язання щодо солідарної відповідальності із Боржником - Публічним акціонерним товариством Одеський коровай за виконання грошових зобов`язань у сумі 257 910 484,55грн..

Прийнятий Товариством з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат обов`язок надає кредиторові (Товариству з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 ) право, при порушенні Боржником зобов`язання, вимагати його виконання від зобов`язаної особи - Поручителя.

Як свідчать матеріали справи Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбіна з вимогою відповідно до п.п.3.1, 3.2 ст.3 договору поруки від 26.09.2017 виконати зобов`язання перед кредитором у повному обсязі на суму 257 910 484,55грн.

Дана вимога отримана боржником 27.09.2017, протилежного не доведено.

Таким чином, враховуючи положення п.3.2 договору поруки, строк виконання основного зобов`язання Поручителем становить по 03.10.2017 включно.

Проте, дане зобов`язання, в порушення ст.ст.525 та 526 Цивільного кодексу України, Товаристовм з обмеженою відповідальністю Маріупольский млинкомбінат не виконано.

Беручи до уваги таке, вимоги Товариства з обмеженою відповідальність ЛЕО 2002 у цій частині є обґрунтованими та доведеними належним чином.

В частині вимог щодо стягнення 3% річних, інфляційних витрат та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань у сумі 257 910 484,00грн. слід зазначити про таке.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідив проведений Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 розрахунок вимог у цій частині, суд не може погодитись із визначеним періодом нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

Періодом прострочення, за який нараховані 3% річних та інфляційні витрати, заявником визначено 09.09.2017 по 21.12.2019.

Проте, як слідує з умов договору поруки відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат перед Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 обмежена сумою основного боргу у розмірі 257 910 484,55грн. Тобто договором встановлено інше, ніж передбачено ч.2 ст.554 Цивільного кодексу України.

Відтак відсутні підстави для нарахування Поручителю процентів, неустойки, відшкодування збитків за несвоєчасне виконання Боржником грошового зобов`язання за Основним договором у строки встановлені ним, яким є перебіг часу до 09.09.2017 (п.3.1 договору №09/02 від 09.02.2016 про надання поворотної фінансової допомоги).

Як встановлено вище строк виконання основного зобов`язання Поручителем становить по 03.10.2017 включно. Таким чином, першим днем прострочення виконання прийнятого Товариством з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат на себе зобов`язання за договором поруки є 04.10.2017.

Одночасно, 02.12.2019 Господарським судом Донецької області постановлено ухвалу по справі №905/2382/18, якою відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не нараховується неустойка (штраф пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, 3% річних від простроченої суми тощо.

Таким чином, правомірним початком періоду прострочення, у розглядуваному випадку, є 04.10.2017, кінцевим днем розрахунку є 01.12.2019.

При цьому, інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Оскільки застосована заявником база для нарахування 3% річних та інфляційних витрат у розмірі 257 910 484,00грн. не суперечить встановленим обставинам справи та існує за станом по теперішній час, суд приймає її для розрахунку вимог у цій частині.

Здійснив перерахунок інфляційних витрат та 3% річних, з урахуванням встановленого вище, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН» , суд дійшов висновку, що 3% річних за період з 04.10.2017 по 01.12.2019 включно на суму 257 910 484,00грн. становлять суму у розмірі 16 725 318,24грн., інфляційні витрати за період з листопада 2017 по листопад 2019 на означену суму становлять 42 918 996,24грн.

За викладених вище підстав, невірним є період, протягом якого здійснено нарахування пені.

Окрім того, за змістом ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.3 договору поруки передбачено, у разі порушення Поручителем строку виконання вимоги Кредитора, Поручитель повинен сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням платежу за весь час прострочення.

Аналізуючи даний пункт договору поруки поряд із приписами ч.ч.6 ст.231 та ст.232 Господарського кодексу України, не вбачається встановлення іншого строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, ніж такого, що припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Визначення як Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням платежу за весь час прострочення є відображенням припису ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, а відтак не може буди розцінено як збільшення періоду нарахування у розумінні ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Здійснив перерахунок пені, з урахуванням встановленого вище, за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН , суд дійшов висновку, що пеня за період з 04.10.2017 по 04.04.2018 включно на суму 257 910 484,00грн. із розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України становить суму у розмірі 38 100 091,23грн.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 за подання до суду заяви б/н від 23.12.2019 про грошові вимоги кредитора, сплачено судовий збір, що підтверджується квитанцією №19 від 10.01.2020 ТВБВ №10026/0147 АТ Ощадбанк .

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО 2002» є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають визнанню у сумі:

- 317 554 799,03грн. - четверта черга;

- 38 100 091,23грн. - шоста черга;

- 3 842,00грн. - перша черга.

З огляду на зазначене, відсутні підстави для визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 у сумі 167 886 192,66грн.

· За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг №9/12-19 від 26.12.2019 , за якою просить суд визнати грошові вимоги до боржника на загальну суму 509 593 311,63грн., що складаються з 445 002 143,53грн. основного боргу, 21 579 556,00грн. 3% річних нарахованих на суму основного боргу за період з 11.05.2018 по 21.12.2019, 43 011 612,10грн. інфляційних витрат нарахованих на суму основного боргу за період з 11.05.2018 по 21.12.2019, та 3842,00грн. судового збору.

В обґрунтування кредиторських вимог, заявник посилається на укладання з боржником договору поруки б/н від 02.04.2018, за яким забезпечено виконання зобов`язання за договором комісії №30/06/2015 від 30.06.2015, виникнення права вимоги за останнім та невиконання основного зобов`язання первісним боржником, внаслідок чого виникли підстави для звернення з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат , як поручителя, що невиконані ним по теперішній час, таке створило підстави для нарахування 3% річних та інфляційних витрат за весь час прострочення виконання забезпеченого основного зобов`язання.

Дослідив підстави означених заявлених вимог, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Золотий Урожай (Комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест (Комітент) укладено Договір комісії №30/06/2015 від 30.06.2015, за яким відповідно до п.1.2., п.2.2.1 Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест за період з липня 2015 року по грудень 2017 року передало на комісію Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Золотий Урожай товар (хлібобулочні та кондитерські вироби) на загальну суму 1 198 467 969,73грн.

Передача товару на комісію підтверджується актами приймання-передачі товару за період з 31.07.2015 по 31.12.2017. Акти наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

Відповідно до п 2.3.3., п.4.3 договору комісії №30/06/2015 від 30.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Золотий Урожай за період з липня 2015 року по грудень 2017 року перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест грошові кошти на загальну суму 595 222 259,38грн., що підтверджується платіжними дорученнями та виписками банку, копії яких наявні у матеріалах справи.

Залишок несплачених коштів станом на 01.01.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Золотий Урожай на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест становить 603 245 710,35грн.

Відповідно до п.п5.1.-5.4 договору комісії №30/06/2015 від 30.06.2015, Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Золотий Урожай за період з липня 2015 року по листопад 2017 року надало послуги Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест з продажу хлібобулочних та кондитерських виробів на загальну суму 160 565 066,82грн., за які Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест сплатило 2 321 500,00грн. Загальна сума не оплачених послуг на користь Комісіонера станом на 01.01.2018 складає 158 243 566,82грн.

Надання послуг Комісіонером підтверджується: звітами комітенту за період з 31.07.2015 по 31.12.2017; додатками до звітів комісіонера за період з 31.07.2015 по 31.10.2017.

Розмір комісійної винагороди підтверджується додатковими угодами до договору комісії №30/06/2015 від 30.06.2015 за період з 31.07.2015 по 31.10.2017, які наявні у матеріалах судової справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Золотий Урожай не в повному обсязі перераховано грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест , залишок не сплачених коштів за договором комісії, з відрахуванням вартості неоплачених послуг на користь Комісіонера у розмірі 158 243 566,82грн., станом на 01.01.2018 становив 445 002 143,53грн.

Дані обставині у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, не спростовано, учасниками справи не заперечуються.

Відповідно до ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст.520 Цивільного кодексу України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Правочин щодо заміни боржника у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникало зобов`язання, за яким відбувається переведення боргу новому боржнику (ст.ст.513, 514 Цивільного кодексу України).

01.03.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Золотий Урожай - первісний боржник та Публічним акціонерним товариством Одеський коровай - новий боржник укладено договір про переведення боргу.

Згідно п.1.1 договору переведення боргу первісний боржник переводить свій борг щодо виплати комісійної плати у сумі 445 002 143,53грн. за реалізацію товару за договором комісії №30/06/2015 від 30.06.2015, укладеного між первісним боржником и Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест (Кредитор), а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного вище договору (Основний договір), і приймає на себе обов`язки первісного боржника за Основним договором.

Як визначено п.1.2 договору, цей договір укладено сторонами разом із письмовою згодою Кредитора на переведення боргу, що підтверджується його листом (повідомленням) від 01.03.2018, який є невід`ємною частиною договору. Наявне у матеріалах справи.

Новий боржник зобов`язується виконати обов`язки первісного боржника перед Кредитором на умовах Основного договору (п.3.1 договору).

У п.3.2 договору сторони погодили, що підписання цього договору сторони підтверджують, що первісний боржник передав новому боржнику документи (їхні копії), що підтверджують дійсність вимог Кредитора за Основним договором: договір комісії №30/06/2015 від 30.06.2015 (Основний договір); додаткові угоди №1-28 до договору №30/06/2015 від 30.06.2015; акти приймання-передачі товару до договору №30/06/2015 від 30.06.2015; звіти комітенту до договору №30/06/2015 від 30.06.2015; акти звірки взаємних розрахунків до договору №30/06/2015 від 30.06.2015; банківські виписки та/або платіжні доручення до договору №30/06/2015 від 30.06.2015.

У випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) визначену чинним в Україні законодавством (п.4.1 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (у разі наявності). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п.5.1 та визначається часом достатнім для належного виконання цього договору сторонами (п.п.5.1, 5.2 договору).

Дійсність останнього сторонами не заперечується.

Отже, у розумінні приведених вище норм матеріального права, з урахуванням ст.11 Цивільного кодексу України, та положень договору про переведення боргу, з моменту його укладання до Публічного акціонерного товариства Одеський коровай перейшло зобов`язання зі сплати грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест за договором комісії №30/06/2015 від 30.06.2015 в обсязі 445 002 143,53грн.

Доказів, що свідчать про виконання Публічним акціонерним товариством Одеський коровай прийнятого зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест матеріали справи не містять.

02.04.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест - первісний кредитор та Товариством з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг - новий кредитор укладено договір №02-04/18 про відступлення права вимоги, відповідно до якого регулюються відносини, пов`язані із заміною правомочної сторони в грошовому зобов`язанні, що виникли із договору комісії №30/06/2015 від 30.06.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Золотий Урожай та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест (Основний договір) на суму 445 002 143,53грн.(п.1 договору).

Як визначено у п.2 договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор передає, в новий кредитор приймає належне первісному кредитору право вимоги до Боржника і стає кредитором за Основним договором.

Новий кредитор сплачує первісному кредитору плату за відступлення права вимоги за цим договором у розмірі 445 002,143,53грн., після отримання письмового повідомлення про сплату, протягом тридцяти банківських днів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок первісного кредитора, або іншим способом, що не суперечить нормам діючого законодавства України (п.3 договору).

Сторони підтверджують, що загальна заборгованість Боржника за Основним договором, право вимоги якої переходить до нового кредитора, згідно даного договору, на момент його підписання становить 445 002 143,53грн. (п.4 договору).

У пункті 5 договору визначено, що новий кредитор, підписуючи цей договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов`язана з виконанням умов Основного договору.

У разі порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п.8 договору).

Згідно п.10 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договір про відступлення права вимоги підписано та скріплено печатками сторін, повноваження осіб, що вчинили означений правочин не оспорюються.

Матеріали справи міститься акт приймання-передачі документації від 02.04.2018 за договором про відступлення права вимоги №02-04/18 від 02.04.2018 (додаток №1 до договору), яким засвідчено факт передачі Товариству з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг документів, що підтверджують право вимоги за договором комісії №30/06/2015 від 30.06.2015, а саме: договір комісії №30/06/2015 від 30.06.2015; додаткові угоди №1-28 до договору №30/06/2015 від 30.06.2015; акти приймання-передачі товару до договору №30/06/2015 від 30.06.2015; звіти комітенту до договору №30/06/2015 від 30.06.2015; акти звірки взаємних розрахунків до договору №30/06/2015 від 30.06.2015; банківські виписки та/або платіжні доручення до договору №30/06/2015 від 30.06.2015.

Також, між первісним кредитором та новим кредитором складено акт приймання-передачі прав вимоги від 02.04.2018 за договором про відступлення права вимоги №02-04/18 від 02.04.2018 (додаток №2 до договору), у якому зазначили відступлення первісним кредитором та набуття новим кредитором права вимоги до Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Золотий Урожай за договором комісії №30/06/2015 від 30.06.2015; загальна сума заборгованості Боржника за Основним договором, право вимоги якої переходить до нового кредитора становить суму 445 002 143,53грн.; новий кредитор та первісний кредитор визнають, що відступлення прав вимоги набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього акта приймання-передачі прав вимоги.

Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові .

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

У розумінні ст.517 Цивільного кодексу України доказами прав нового кредитора у зобов`язанні є документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Беручи до уваги викладені фактичні обставини, у розумінні приписів наведених норм матеріального права та умов договору №02-04/18 від 02.04.2018 разом із додатком 2 до нього, набуття новим кредитором права вимоги за означеним зобов`язанням обумовлено моментом підписання сторонами акта приймання-передачі прав вимоги.

Відтак, в силу приведеного, у день підписання акта приймання-передачі прав вимоги 02.04.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг перейшло право вимоги у зобов`язанні за договором комісії №30/06/2015 від 30.06.2015, яким є оплата переданого товару Публічним акціонерним товариством Одеський коровай , як новим боржником у зобов`язанні за договором №30/06/2015 від 30.06.2015, у залишковій сумі в розмірі 445 002 143,53грн.

З огляду на таке, заперечення ініціюючого кредитора в цій частині відхиляються судом, як безпідставні, адже полягають у визначенні ним моменту набуття прав вимоги новим кредитором за договором про відступлення права вимоги із сплатою за відступлення права вимоги, коли умовами самого договору та положеннями ст.ст.512-519 Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови заміни кредитора у зобов`язанні, таке не визначено. З урахуванням цього також не можуть бути враховані висновки Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.01.2020 по справі №916/2286/16, покладені у підґрунтя приведених заперечень ініціюючого кредитора, оскільки стосуються правовідносин, що не є подібними досліджуваним.

Як свідчать матеріали справи 02.04.2018 Публічним акціонерним товариством Одеський коровай отримано повідомлення про відступлення права вимоги за договором комісії №30/06/2015 від 30.06.2015 на суму 445 002 143,53грн.

11.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг звернулось до Публічного акціонерного товариства Одеський коровай з вимогою про сплату боргу, яку останнім не виконано.

Доказів, що свідчать про протилежне матеріали справи не містять.

02.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат (Поручитель) укладено договір поруки від 02.04.2018.

За даним договором Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником (Публічне акціонерне товариство Одеський коровай , код ЄДРПОУ 00376886) зобов`язань, вказаних в ст.2 цього договору. Під зобов`язанням розуміється зобов`язання Боржника перед Кредитором, що випливають з договору(ів), з якого(их) випливає зобов`язання, суть та строки виконання якого передбачені ст.2 цього договору. В цьому договорі, в залежності від контексту, термін зобов`язання означає як всі зобов`язання Боржника перед Кредитором разом, які перелічені в ст.2 цього договору, так і окремо будь-яку частину цих зобов`язань (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору поруки від 02.04.2018 визначено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання Боржником суми у розмірі 445 002 143,53грн. Відповідальність Поручителя обмежується лише зазначеною сумою, понад цю суму Поручитель не несе ніякої відповідальності за зобов`язаннями Боржника.

У разі порушення Боржником зобов`язання, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Кредитора вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо (п.1.3 договору).

Пункт 2.1 ст.2 договору визначає, що порукою за цим договором забезпечується виконання зобов`язання Боржника перед Кредитором за договором комісії №30/06/2015 від 30.06.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Золотий Урожай (код ЄДРПОУ 39537147) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест (код ЄДРПОУ 39750329), з усіма змінами, доповненнями та первинними документами до нього, а саме: зобов`язань зі сплати залишку несплачених коштів Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Золотий Урожай на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест за договором комісії №30/06/2015 від 30.06.2015 на суму 445 002 143,53грн., право вимоги на яку у Кредитора виникло на підставі договору про відступлення права вимоги №02-04/18 від 02.04.2018, а обов`язок сплати якої у Боржника виникло на підставі договору про переведення боргу від 01.03.2018.

Пунктами 3.1 -3.3 договору поруки від 02.04.2018 закріплено наступне:

- у разі порушення зобов`язання Боржником Кредитор направляє Поручителю письмову вимогу виконати зобов`язання (або певну його частину), Кредитор направляє вимогу в якій зазначається загальна сума заборгованості, при цьому не зобов`язаний підтверджувати будь-яким чином факт невиконання зобов`язання Боржником. Вимога Кредитора буде достатньою Поручителю підставою виконати зобов`язання на суму, вказану у такій вимозі, без-будь яких застережень, умов чи вимог до Кредитора про надання додаткової інформації чи документів;

- Поручитель зобов`язаний виконати пред`явлену йому вимогу Кредитора в валюті Зобов`язання в повному обсязі в строк не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання такої вимоги;

- у разі порушення Поручителем строку виконання вимоги Кредитора, Поручитель повинен сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням платежу за весь час прострочення.

У п.5.1.4, п.5.1.6 договору підтверджено відсутність на дату укладання договору справ (у будь-якій їх стадії) про банкрутство Поручителя; підписання цього договору не призведе до порушення установчих документів Поручителя, його внутрішніх положень або будь-якого положення чинного законодавства України, що має відношення до Поручителя, рішення про укладення цього договору прийняте відповідними органами управління згідно їх компетенції, визначеної уставними документами Поручителя.

Відповідно до п.п.6.1, 6.2 договору порука за цим договором припиняється, за умови виконання Поручителем зобов`язання Боржника перед Кредитором, в обсязі передбаченому пунктом 1.2 цього договору; у будь-якому випадку порука припиняється 31.12.2019.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Кредитора, Поручителя (п.7.6 договору поруки).

Як свідчать фактичні обставини справи, договір поруки від 02.04.2018 підписано та скріплено печатками як з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг , так і з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат , містить суттєві умови для такого виду договорів визначені законом, а отже є таким, що породжує права та обов`язки для його сторін.

Кредитор та боржник, як поручитель за договором поруки від 02.04.2018, визнають укладеним та дійсним такий договір.

Ініціюючий кредитор заперечуючи в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг ставить під сумнів повноваження директора боржника (Поручителя) на підписання такої угоди та дійсності підпису директора на договорі.

Стосовно цього слід зазначити, вирішення питання наявності спірного зобов`язання та забезпечення його порукою, та як наслідок встановлення належності права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат , здійснюється судом з урахуванням положень ст.ст.74-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема їх достовірності та достатності для висновків про наявність вимог до боржника, як поручителя, на підставі договору, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у вставленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду означеної заяви кредитора, а тому вказані ініціюючим кредитором обставини не можуть бути підставою для відмови, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному ст.204 Цивільного кодексу України.

Беручи до уваги п.6.2 договору поруки, яким встановлено припинення поруки у будь-якому випадку 31.12.2019, тобто фактично встановлено строк поруки до цієї дати, та виходячи з приписів договору комісії, поряд із п.3.2 договору поруки, яким встановлено строк виконання пред`явленої Поручителю вимоги, суд не може погодитись із твердженнями ініціюючого кредитора щодо наявності підстав для застосування речення третього ст.559 Цивільного кодексу України та визначення поруки припиненою 03.04.2019, а відтак відхиляє останні за безпідставністю.

Виходячи з фактичних обставин справи, на дату звернення із розглядуваною заявою, існувало суб`єктивне право кредитора за означеним договором поруки.

За змістом ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як зазначалось вище, боржник, як Поручитель за договором поруки від 02.04.2018, прийняв на себе зобов`язання щодо солідарної відповідальності із Боржником - Публічним акціонерним товариством Одеський коровай за виконання грошових зобов`язань у сумі 445 002 143,53грн..

Прийнятий Товариством з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат обов`язок надає кредиторові (Товариству з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг ) право, при порушенні Боржником зобов`язання, вимагати його виконання від зобов`язаної особи - Поручителя.

Як свідчать матеріали справи Товариство з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбіна з вимогою відповідно до п.п.3.1, 3.2 ст.3 договору поруки від 02.04.2018 виконати зобов`язання перед кредитором у повному обсязі на суму 445 002 143,53грн.

Дана вимога отримана боржником 03.04.2018, протилежного не доведено.

Таким чином, враховуючи положення п.3.2 договору поруки, строк виконання основного зобов`язання Поручителем становить по 10.04.2018 включно.

Проте, дане зобов`язання, в порушення ст.ст.525 та 526 Цивільного кодексу України, Товаристовм з обмеженою відповідальністю Маріупольский млинкомбінат не виконано.

Беручи до уваги таке, вимоги Товариства з обмеженою відповідальність Профі Трейдінг у цій частині є обґрунтованими та доведеними належним чином.

В частині вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасність виконання зобов`язань у сумі 445 002 143,53грн. слід зазначити про таке.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідив проведений Товариством з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг розрахунок вимог у цій частині, суд не може погодитись із кінцевою датою визначеного періоду нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

Періодом прострочення, за який нараховані 3% річних та інфляційні витрати, заявником визначено 11.05.2018 по 21.12.2019.

Як встановлено вище строк виконання основного зобов`язання Поручителем становить по 10.04.2018 включно. Таким чином, першим днем прострочення виконання прийнятого Товариством з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат на себе зобов`язання за договором поруки є 11.04.2018.

Прийняття заявником для нарахування 3% річних та інфляційних витрат за початок періоду травень 2018 не суперечить дійсним обставинам справи та входить у межі належного, а відтак розцінено судом, як встановлений на розсуд Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг , та береться за початок нарахування цих вимог.

Одночасно, 02.12.2019 Господарським судом Донецької області постановлено ухвалу по справі №905/2382/18, якою відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не нараховується неустойка (штраф пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, 3% річних від простроченої суми тощо.

Таким чином, початком періоду прострочення, у розглядуваному випадку, є 11.05.2018, та правомірним кінцевим днем розрахунку є 01.12.2019.

При цьому, інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Здійснив перерахунок інфляційних витрат та 3% річних, з урахуванням встановленого вище, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН» , суд дійшов висновку, що 3% річних за період з 11.05.2018 по 01.12.2019 включно на суму 445 002 143,53грн. становлять суму у розмірі 20 848 045,63грн., інфляційні витрати за період з травня 2018 по листопад 2019 на означену суму становлять 43 011 612,10грн.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг за подання до суду заяви №9/12-19 від 26.12.2019 з грошовими вимогами кредитора до боржника, сплачено судовий збір, що підтверджується квитанцією №ПН2968 від 26.12.2019 Акціонерного банку Південний .

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг є обґрунтованими, доведеними, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають визнанню у сумі:

- 508 861 801,26 грн. - четверта черга;

- 3 842,00грн. - перша черга.

З огляду на зазначене, відсутні підстави для визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг у сумі 731 510,37грн.

В частині розгляду кредиторських вимог Головного управління державної податкової служби у Донецькій області; Маріупольської міської ради Донецької області, суд вважає за доцільне оголосити перерву у попередньому засіданні на 26.03.2020 о 14:00 год. (приміщення Господарського суду Донецької області, за адресою: 61022, м.Харків, пр.Науки, 5) та викликати у судове засідання представників кредиторів Головного управління державної податкової служби у Донецькій області та Маріупольської міської ради Донецької області.

Керуючись ст.2, 9, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.233 - 235, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

1) Визнати кредиторами боржника, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» (код ЄДРПОУ 31419401):

- Акціонерне товариство «Сбербанк» (код ЄДРПОУ 25959784) на суму 17 620,00грн. - перша черга; 451 937 829,36грн. - четверта черга; окремо до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню у шосту чергу пеня - 1 240 181,38грн. (вимоги ініціюючого кредитора, на підставі ухвали Господарського суду Донецької області від 02.12.2019);

- Акціонерне товариство «Сбербанк» (код ЄДРПОУ 25959784) на суму 59 087,00грн. - перша черга; 73 257,84грн. - четверта черга; окремо до реєстру вимог кредиторів включити вимоги кредитора, які забезпечені майном боржника на суму 149 495 382,29грн. (додаткові вимоги ініціюючого кредитора);

- Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 (код ЄДРПОУ 31419401) на суму 3 842,00грн. - перша черга; 317 554 799,03грн. - четверта черга; окремо до реєстру вимог кредиторів підлягає включенню у шосту чергу пеня - 38 100 091,23грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг (код ЄДРПОУ 39562735) на суму 3 842,00грн. - перша черга; 508 861 801,26грн. - четверта черга.

2) Відмовити Акціонерному товариству Сбербанк (код ЄДРПОУ 25959784) у визнанні кредитором боржника на суму 149 935 170,34грн.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 (код ЄДРПОУ 31419401) у визнанні кредитором боржника на суму 167 886 192,66грн.;

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг (код ЄДРПОУ 39562735) у визнанні кредитором боржника на суму 731 510,37грн.

3) Оголошено перерву у попередньому засіданні на 26.03.2020 о 14:00 год. (приміщення Господарського суду Донецької області, за адресою: 61022, м.Харків, пр.Науки, 5) в частині розгляду кредиторських вимог Головного управління державної податкової служби у Донецькій області; Маріупольської міської ради Донецької області.

4) Викликати у судове засідання представників кредиторів Головного управління державної податкової служби у Донецькій області; Маріупольської міської ради Донецької області.

У судовому засіданні 16.03.2020 постановлено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає чинності у строк та порядку, визначеному ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала може бути оскаржена протягом строку, встановленого ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст ухвали складено 23.03.2020.

Суддя О.В. Кротінова