Рішення

від 24.03.2020 по справі 921/753/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46001, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 березня 2020 року м. Тернопіль Справа №921/753/19 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівінол Трейд", м.Хмельницький

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", с.Токи Підволочиського району Тернопільської області

про стягнення 301863,24грн

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дівінол Трейд", м.Хмельницький, звернулося 22.11.2019 (згідно відтиску календарного штемпеля 13-го відділення поштового зв`язку на поштовому конверті відправлення №2901303052415) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", с.Токи Підволочиського району Тернопільської області, про стягнення 301863,24грн, з яких 220000грн боргу, 63403,93грн інфляційних нарахувань, 18459,31грн - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №004 від 05.06.2013 в частині здійснення розрахунків за отриманий товар (мастила та гідравлічні, трансмісійні, моторні оливи) згідно видаткових накладних №РН-0000044 від 24.07.2016, №РН-0000049 від 17.08.2016, №РН-0000066 від 10.10.2016, №РН-0000067 від 11.10.2016, №РН-0000079 від 01.11.2016, №РН-0000080 від 02.11.2016, №РН-0000084 від 21.11.2016, РН-0000085 від 22.11.2016, №РН-0000090 від 01.12.2016.

На підтвердження доводів щодо наявності суми боргу до позовних матеріалів товариством долучено видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, виписки по банківському рахунку позивача щодо часткової оплати відповідачем товару та розпорядження керівника про розподіл коштів, внесених відповідачем в якості оплати за договором.

Уповноважені представники позивача у підготовчому провадженні та в судовому засіданні 10.03.2020 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив (вх.№249 від 14.01.2020) та посилаючись на долучені докази.

Також позивач вважає, що строк позовної давності щодо поставки товару згідно видаткових накладних №РН-0000044 від 26.07.2016 та №РН-0000049 від 17.08.2016, на які посилається відповідач у відзиві, позивачем не пропущено, оскільки такий строк переривався внаслідок здійснення відповідачем часткової оплати вартості товару, а саме: 06.11.2019 кошти зараховано в сумі 674,04грн в рахунок погашення заборгованості за накладною №РН-0000044 від 26.07.2016 (розпорядження №14) та 14.04.2017 зараховано 6276,05грн в рахунок погашення заборгованості по видатковій накладній №РН-0000049 від 17.08.2016 (розпорядження №8), відповідно, перебіг позовної давності почався заново.

При цьому позивач наголосив, що зарахування сплачених відповідачем коштів позивачем визначено самостійно, згідно прийнятих керівництвом розпоряджень, котрі долучено до справи, враховуючи, що в платіжних документах відповідачем невірно вказано призначення платежів (одна і та ж видаткова накладна №50 від 17.08.2016).

18.03.2020 (згідно відтиску календарного штемпеля 27-го відділення поштового зв`язку м.Хмельницький на конверті поштового відправлення №2902700598854) позивачем подано клопотання без номеру від 18.03.2020 (вх.№2181 від 23.03.2020), в якому повідомлено про здійснення відповідачем 06.03.2020 часткової оплати заборгованості в сумі 20000грн (долучено виписку з банківського рахунку від 06.03.2020). Дані кошти згідно розпорядження №15 від 10.03.2020 позивачем спрямовано на погашення суми основного боргу, що виник по видатковій накладній №РН-0000044 від 26.07.2016 (14129,25грн) та по видатковій накладній №РН-0000049 від 17.08.2016 (5870,75грн). Окрім того, уточнено період нарахування 3% річних на суму боргу по видатковій накладній №РН-0000084 від 21.11.2016.

Посилаючись на введення Урядом держави карантину на всій території України з 12 березня 2020, позивач просив розглянути справу без участі його представника.

Заперечення відповідача.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 21.01.2020 та 04.02.2020, посилаючись на приписи ст.ст.261, 266, 267 ЦК України, заперечив позовні вимоги в частині вимог, котрі ґрунтуються на поставці товару згідно видаткових накладних №РН-0000044 від 26.07.2016 та №РН-0000049 від 17.08.2016, вважаючи що вони заявлені з пропуском строку позовної давності (відзив на позов без номеру від 30.1.2019 (вх.№151 від 120.01.2020); заперечення на відповідь на відзив без номеру від 20.01.2020 (вх.№471 від 21.01.2020)).

06.03.2020 відповідачем подано клопотання без номеру від 06.03.2020 (вх.№1704) про відкладення судового засідання у зв`язку з зайнятістю представника товариства у судовому засіданні Західного апеляційного господарського суду у справі №904/2663/19 та бажанням бути присутнім на розгляді даної справи.

23.03.2020 на електронну адресу Господарського суду Тернопільської області (inbox@te.arbitr.gov.ua) від представника ТОВ "Агробізнес" надійшла заява без номеру від 23.03.2020 (вх.№2189) про відкладення розгляду справи з посиланням на неможливість прибути у судове засідання у зв`язку із запровадженням карантину на території України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рекомендацій Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020.

Процесуальні дії суду у справі.

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівінол Трейд" залишалася без руху для усунення недоліків, про що зазначено в ухвалі суду від 29.11.2019.

13.12.2019 (згідно відтиску календарного штемпеля 13-го відділення поштового зв`язку м.Хмельницький) позивачем подано заяву №56 від 13.12.2019 (вх.№22932 від 17.12.2019) про усунення недоліків позовної заяви та надано пояснення щодо обставин позову.

Ухвалою суду від 21.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 21.01.2020, в якому оголошувалася перерва до 04.02.2020.

Ухвалою суду від 04.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання по розгляду справи по суті на 10.03.2020. В судовому засіданні після заслуховування вступного слова позивача, з`ясування обставин справи, дослідження доказів, оголошено перерву до 12:00год. 24.03.2020.

Щодо клопотання відповідача від 23.03.2020 про відкладення розгляду спору по суті, котре обґрунтовано неможливістю представника прибути у судове засідання через запровадження карантину на території України, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи відповідно до ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину першу статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами; утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Неявка представників сторін належним чином повідомлених про дату, час судового засідання, не є перешкодою для розгляду справи у відповідності до п. 4 частини 3 статті 202 ГПК України, відтак враховуючи достатність часу, наданого для підготовки до судового засідання, зважаючи на повторність заявленого відповідачем клопотання про відкладення судового засідання, враховуючи що судом явка сторін не визнавалася обов`язковою, а також враховуючи рекомендації Ради суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020, розпорядження заступника голови Господарського суду Тернопільської області №7-р від 16.03.2020 "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину", характер даного спору, стадію його розгляду судом та строки, визначені процесуальним законодавством для вирішення спору по суті, з огляду на обставини надання можливості сторонам в рівній мірі подати документи, які мають значення для вирішення спору, суд, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.42 та ст.46 ГПК України, вважає, що дія карантину введеного на території України згідно постанови Кабінету Міністрів України № 211від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", не є перешкодою для розгляду даного спору.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

05.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дівінол Трейд" як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" як Покупцем, укладено договір поставки №004 (далі - договір), відповідно до п.п.1.1, 1.2, 3.1, 4.1, 4.2 якого Продавець зобов`язався в обумовлений термін продати зі свого складу партії Товару згідно накладних, в асортименті, кількості, за ціною, що вказані в накладних, а Покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити 30% вартості протягом трьох банківських днів з дати поставки товару, а також провести кінцевий розрахунок протягом 60 календарних днів.

Датою поставки товару сторони визначили дату отримання товару представником Покупця (п.3.2 договору). Доставка товару здійснюється транспортом Продавця (п.3.5 договору в редакції додаткових угод №2 від 03.01.2014, №3 від 02.01.2015, №3 від 04.01.2016 до договору).

Згідно п.3.4 договору приймання товару по кількості та якості проводиться згідно накладних та показників якості, вказаних у ГОСТах та іншій нормативно-технічній документації на продукцію.

Пунктом 7.2 договору зміна його умов допускається за взаємною згодою сторін і оформляється письмово.

03.01.2014 між сторонами підписано додаткову угоду №2, згідно якої п.8.3 та п.3.5 викладено в новій редакції, а саме продовжено дію договору до 30.12.2015 та змінено умови доставки товару.

02.01.2015 сторонами підписано додаткову угоду №3, відповідно до якої дію договору було продовжено до 31.12.2015 (п.8.3 договору викладено в новій редакції).

04.01.2016 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, якою строк дії договору продовжено до 31.12.2016.

Договір набрав чинності з моменту його підписання і діяв до 31.12.2016 (п.8.3 договору та пункти 1 додаткових угод №2 від 03.01.2014, №3 від 02.01.2015, №3 від 04.01.2016 до договору).

Як стверджує позивач і це підтверджується матеріалами справи, на виконання умов даного договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано окремими партіями товар у 2013 -2015 р.р. , що підтверджується первинними документами (том І, а.с.112-201).

У 2016 році позивачем поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" прийнято товар, а саме:

- 12.05.2016 на суму 68022,54грн згідно видаткової накладної №РН-0000023;

- 13.05.2016 на суму 68067,56грн згідно видаткової накладної №РН-0000024;

- 19.05.2016 на суму 29800,00грн згідно видаткової накладної №РН-0000025;

- 19.05.2019 на суму 24301,76грн згідно видаткової накладної №РН-0000026;

- 01.06.2016 на суму 45244,68грн згідно видаткової накладної №РН-0000030;

- 04.07.2016 на суму 21706,66грн згідно видаткової накладної №РН-0000036;

- 14.07.2016 на суму 28164,08грн згідно видаткової накладної №РН-0000041;

- 25.07.2016 на суму 13977,60грн згідно видаткової накладної №РН-0000043;

- 26.07.2016 на суму 21148,56грн згідно видаткової накладної №РН-0000044;

- 17.08.2016 на суму 74032,76грн згідно видаткової накладної №РН-0000049;

- 10.10.2016 на суму 26844,05грн згідно видаткової накладної №РН-0000066;

- 11.10.2016 на суму 24605,95грн згідно видаткової накладної №РН-0000067;

- 01.11.2016 на суму 75823,00грн згідно видаткової накладної №РН-0000079;

- 02.11.2016 на суму 15120,00грн згідно видаткової накладної №РН-0000080;

- 21.11.2016 на суму 41304,12грн згідно видаткової накладної №РН-0000084;

- 22.11.2016 на суму 13524,00грн згідно видаткової накладної №РН-0000085;

- 01.12.2016 на суму 31812,00грн згідно видаткової накладної №РН-0000090, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних №0023 від 12.05.2016, №0024 від 13.05.2016, №0025 від 19.05.2016, №0026від 19.05.2016, №0030від 01.06.2016, №0036 від 04.07.2016, №041 від14.07.2016, №043 від 24.07.2016, №0044 від 26.07.2016, №049 від 17.08.2016, №066 від 10.10.2016, №067 від 11.1.2016, №079 від 01.11.2016, №080 від 02.11.2016, №084 від 21.11.2016, №085 від 22.11.2016, №090 від 01.12.2016 (том 1, а.с.96-111, 23-40). Дані партії товару прийнято по кількості та якості представником відповідача без зауважень чи інших застережень, про що свідчить підпис представника товариства на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, котрий посвідчено відтиском печатки ТОВ "Агробізнес".

Поставлений в період з 12.05.2016 по 01.12.2016 товар відповідачем оплачено частково 14.12.2016 в сумі 20000грн, 18.11.2016 в сумі 50943,00грн, 04.11.2016 - 21450,00грн, 28.10.2016 - 30000грн, 27.10.2016 - 40000грн, 10.10.2016 - 30000грн, 06.10.2016 - 20000грн, 04.10.2016 - 30000грн, 21.09.2016 - 18000грн, 06.09.2016 - 5209,88грн, 22.08.2016 - 8000грн, 28.12.2017 - 20000грн, 22.11.2017 - 20000грн, 18.10.2017 - 20000грн, 07.09.2017 - 11000грн, 08.08.2017 - 28000грн, 18.07.2017 - 30000грн, 14.04.2017 - 20000грн, 16.01.2017 - 17640,12грн, 06.11.2018 - 15000грн, 03.05.2018 - 20000грн, 06.11.2019 - 15000грн, 10.06.2019 - 20000грн, що підтверджується долученими до справи виписками з банківського рахунку позивача (том 1, а.с.55-77).

Зарахування сплачених відповідачем коштів позивачем проведено у відповідності до призначення платежів, вказаних у платіжних дорученнях, та з урахуванням п.4.1 договору (30% оплати від дня поставки із відстрочкою три дні) та п.4.2 договору - із віднесенням платежів на погашення заборгованості в хронологічному порядку (тобто, починаючи із заборгованості, що виникла у найдавніший період).

Так, по видатковій накладній №РН-0000023 від 12.05.2016 на суму 68022,54грн зараховано сплату коштів 05.07.2016 в сумі 8191,86грн, 13.07.2016 в сумі 9244,68грн, 01.08.2016 - 5699,56грн, 10.08.2016- 8000грн, 22.08.2016 - 8000грн, 06.09.2016 -5209,88грн, 18.11.2016 - 10729,89грн (згідно розпорядження №5 від 18.11.2016), 16.01.2017 - 11648,08грн (згідно розпорядження №7 від 16.01.2017), 18.07.2017 - 1298,59грн (згідно розпорядження №9 від 18.07.2017);

- по видатковій накладній №РН-0000024 від 13.05.2016 зараховано сплату коштів в сумі 68067,56грн, зокрема: 21.09.2016 -18000,00грн, 04.10.2016 - 30000грн, 06.10.2016 - 20000грн, 10.10.2016 - 67,56грн;

- по видатковій накладній №РН-0000025 від 19.05.2016 на суму 29800грн зарахування проведено із коштів, внесених відповідачем в рахунок оплати товару, отриманого по накладній №0000024 від 13.05.2016, яку було оплачено повністю 10.10.2016; відтак, кошти в сумі 8940грн (30% вартості) на підставі розпорядження №1 від 10.10.2016 зараховано позивачем 10.10.2016 на погашення даної видаткової накладної, а 18.07.2017 ще 20860грн згідно розпорядження №9 від 18.07.2017). Таким чином, товар по видатковій накладній №РН-0000025 від 19.05.2016 є оплаченим;

На оплату товару, поставленого по видатковій накладній №РН-0000026 від 19.05.2016 на суму 24301,76грн сплачені відповідачем кошти зараховувались наступним чином: 10.10.2016 (30% вартості - 7291,43грн згідно розпорядження №1 від 10.10.2016), 18.07.2017 - 7841,41грн (розпорядження №9 від 18.07.2017) та 28.12.2017 - 9168,94грн (розпорядження №10 від 28.12.2017).

На оплату товару, поставленого по видатковій накладній №РН-0000030 від 10.06.2016 на суму 45244,68грн зараховано 10.10.2016 30% вартості товару в розмірі 13573,40грн на підставі розпорядження №1 від 10.10.2016, 28.12.2017 - 7037,76грн (розпорядження №10 від 28.12.2017), 03.05.2018 - 20000грн (розпорядження №11 від 03.05.2018), 06.11.2018 - 4633,52грн (розпорядження №12 від 06.11.2018).

На оплату товару по видатковій накладній №РН-0000036 від 04.07.2016 на суму 21704,66грн зараховано 10.10.2016 кошти в сумі 127,61грн (розпорядження №1 від 10.10.2016) та 27.10.2016 - 6383,79грн (розпорядження №2 від 27.10.2016, що сумарно складає 30% вартості), 06.11.2018 - 10366,48грн, 10.06.2019 - 4826,78грн (розпорядження №12 від 06.11.2018, №13 від 10.06.2019).

На оплату товару, вартістю 28164,08грн за видатковою накладною №РН-0000041 від 14.07.2016, позивачем на підставі розпорядження №2 від 27.10.2016 зараховано 27.10.2016 30% вартості товару в розмірі 8449,22грн, 10.06.2019 в сумі 15173,22грн, 06.11.2019 - 4541,64грн (розпорядження №13 від 10.06.2019, №14 від 06.11.2019).

На оплату товару, поставленого згідно видаткової накладної №РН 0000043 від 25.07.2016 на суму 13977,60грн на підставі розпоряджень №2 від 27.10.2016 та №14 від 06.11.2019 зараховано 27.10.2016 - 30% вартості товару в розмірі 4193,28грн, 06.11.2019 решту 9784,32грн.

Таким чином, розрахунок за товар, поставлений та переданий у власність відповідачу згідно видаткових накладних №РН-0000023 від 12.05.2016, №РН-0000024 від 13.05.2016, №РН-0000025 від 19.05.2016, №РН-0000026 від 19.05.2016, №РН-0000030 від 10.06.2016, №РН-0000036 від 04.07.2016, №РН-0000041 від 14.07.2016, №РН-0000043 від 25.07.2016, ТОВ "Агробізнес" здійснено в повній мірі.

Щодо зазначених обставин сторони заперечень не висловили.

Зарахування сплачених відповідачем коштів в рахунок оплати товару, поставленого по наступних партіях товару здійснювалося позивачем у такому порядку:

- на оплату товару, поставленого згідно видаткової накладної №РН-0000044 від 26.07.2016 на суму 21148,56грн (з ПДВ), позивачем здійснено зарахування коштів на підставі розпоряджень №2 від 27.10.2016, №14 від 06.11.2019: в сумі 6344,57грн - 27.10.2016 (сплачено 30% вартості товару); 06.11.2019 позивачем зараховано 674,04грн; відповідно, борг по оплаті даної партії товару склав 14129,95грн (21148,56грн-6344,57грн-674,04грн);

- із сплачених відповідачем коштів за товар, переданий по видатковій накладній №РН-0000046 від 03.08.2016 на суму 19605,64грн, позивачем на підставі розпоряджень №2 від 27.10.2016, №8 від 14.04.2017 спрямовано 27.10.2016 кошти в сумі 5881,69грн (30% вартості товару), 14.04.2017 - в сумі 13723,95грн. Таким чином, товар по даній поставці оплачено в повній мірі;

- на оплату товару за видатковою накладною №РН-0000049 від 17.08.2016 на суму 74032,76грн на підставі розпоряджень №2 від 27.10.2016, №3 від 28.10.2016, №8 від 14.04.2017 позивачем 27.10.2016 зараховано 8747,45грн (30% вартості товару), 28.10.2016 - 13462,38грн, 14.04.2017 - 6276,05грн; борг по накладній склав 45546,88грн ;

- на оплату товару по видатковій накладній №РН-0000050 від 17.08.2016 суму 118276,14грн на підставі розпоряджень №3 від 28.10.2016, №4 від 04.11.2016 зараховано 28.10.2016 кошти в сумі 16537,62грн, 04.11.2016 - в сумі 18945,22грн, що становить 30%; 08.08.2017 зараховано кошти в сумі 28000грн, 07.09.2017 - 11000грн, 18.10.2017 - 20000грн, 22.11.2017 - 20000грн, 28.12.2017- 3793,30грн. Відповідно, заборгованість по даній накладній погашена;

- по видатковій накладній №РН-0000066 від 10.10.2016 на суму 26844,05грн позивачем згідно розпоряджень №4 від 04.11.2016, №5 від 18.11.2016 зараховано 04.11.2016 кошти в сумі 2504,78грн, та 18.11.2016 - в сумі 5548,44грн, що становить 30% вартості товару. Таким чином, за даною накладною неоплаченим залишився товар на суму 18790,83грн (26844,05грн - 2504,78грн - 5548,44грн);

- по видатковій накладній №РН-0000067 від 11.10.2016 на суму 24605,95грн згідно розпорядження №5 від 18.11.2016 зараховано платіж в розмірі 7381,79грн, що становить 30% вартості переданого товару; сума боргу за поставкою склала 17224,16грн ;

- за видатковою накладною №РН-0000079 від 01.11.2016 на загальну суму 75823грн на оплату товару зараховано кошти в сумі 22746,90грн (30% вартості переданого товару) 18.11.2016 на підставі розпорядження №5 від 18.11.2016; борг становить 53076,10грн ;

- згідно видаткової накладної №РН-0000080 від 02.11.2016 на суму 15120грн позивачем 18.11.2016 згідно розпорядження №5 зараховано 4536грн (30% вартості товару). Відповідно борг становить 10584грн ;

- за видатковою накладною №РН-0000084 від 21.11.2016 на суму 41304,12грн позивачем 14.12.2016 згідно розпорядження №6 зараховано кошти в сумі 12391,24грн (30% вартості товару). Борг становить 28912,88грн ;

- згідно видаткової накладної №РН-0000085 від 22.11.2016 на суму 13524грн зараховано 14.12.2016 кошти в розмірі 30% вартості товару - 4057,20грн (розпорядження №6 від 14.12.2016); неоплаченим залишився товар на суму 9466,80грн ;

- по видатковій накладній №РН-0000090 від 01.12.2016 на суму 31812грн в рахунок оплати товару зараховано 14.12.2016 кошти в розмірі 30% від вартості товару в сумі 9543,60грн (3551,56грн на підставі розпорядження №6 та 16.01.2017 - 5992,04грн у відповідності до розпорядження №7 від 16.01.2017). Сума боргу по оплаті товару за даною поставкою становить 22268,4грн .

Порядок та розмір здійснених позивачем зарахувань коштів, сплачених відповідачем в рахунок оплати поставленого товару, ТОВ Агробізнес не оспорює та обґрунтованих зауважень з цього приводу не висловило.

У зв`язку з вищенаведеним, заборгованість відповідача по оплаті отриманого ним у власність товару станом на дату звернення до суду (22.11.2019) становила 220000грн.

Зважаючи на порушення майнових прав позивача на суму боргу позивач звернувся з даним позовом до суду, заявивши до стягнення також 3% річних в сумі 18459,31грн та інфляційні втрати в сумі 63403,93грн.

Як вбачається з наданої позивачем виписки по банківському рахунку ТОВ "Дівінол Трейд" від 06.03.2020 відповідачем в добровільному порядку 06.03.2020 було сплачено ще 20000грн. Дані кошти на підставі розпорядження №15 від 10.03.2020 спрямовано в рахунок погашення боргу по видатковій накладній №РН-0000044 від 26.07.2016 у розмірі14129,25грн та 5870,75грн на погашення боргу за видатковою накладною №РН-0000049 від 17.08.2016.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Матеріали справи свідчать, що спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем як Покупцем, умов договору в частині проведення оплати отриманого ним у власність товару згідно договору поставки №004 від 05.06.2013.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами купівлі-продажу, згідно яких у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару загальною вартістю 761379,10грн, виник кореспондуючий обов`язок оплатити його.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Умовами укладеного договору поставки №004 від 05.03.2013 визначено, що 30% вартості отриманого у власність товару відповідач зобов`язався оплатити протягом 3 банківських днів від дати поставки, а кінцевий розрахунок за товар здійснити протягом 60 календарних днів (п.п.4.1, 4.2 договору).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи, а саме наявні у справі первинні документи, котрі оформлені належним чином та складені на виконання господарських операцій за договором свідчать про виконання договірного обов`язку Товариством з обмеженою відповідальністю "Дівінол Трейд" щодо поставки та передачі відповідачу у період з 12.05.2016 по 01.12.2016 товару, загальною вартістю 761379,10грн. Зазначений у накладних товар по якості, кількості, ціні, асортименті прийнято Покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю Агробізнес без зауважень та будь яких застережень, про що свідчить підпис відповідальної особи про його отримання.

Відповідач порушив свої договірні зобов`язання, не провівши повної оплати товару після його отримання у передбачений договором строк, здійснивши розрахунок за товар частково на загальну суму 541379,10грн. Відповідно, на дату звернення з даним позовом за відповідачем числився борг в розмірі 220000грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, доводів позивача не спростував.

Відповідно, суд констатує, що товар, поставлений 26.07.2016 є неоплаченим на суму 14803,99грн, а борг виник з 01.10.2016; за товар, поставлений 17.08.2016 борг становить 45546,88грн, що виник з 01.05.2017; за товар, поставлений 10.10.2016 борг становить 18790,83грн, що виник з 12.12.2016; за товар, поставлений 11.10.2016 боргу становить 17224,16грн, що виник з 12.12.2016; за товар, поставлений 01.11.2016 борг складає 53076,10грн з 01.01.2017; за товар, поставлений 02.11.2016 борг складає 10584грн з 02.01.2017; за товар, поставлений 21.11.2016 борг становить 28912,88грн з 22.01.2017; за товар, поставлений 22.11.2016 борг становить 9466,80грн з 01.02.2017; за товар, поставлений 01.12.2016 борг становить 22268,40грн з 01.02.2017.

Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

В силу приписів ст.ст.11, 16, 509 ЦК України та ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов`язків.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а в силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі вирішення даного господарського спору відповідачем в добровільному порядку 06.03.2020 перераховано на розрахунковий рахунок позивача кошти в сумі сплачено 20000грн, котрі позивачем згідно розпорядження №15 від 10.03.2020 зараховано в сумі 14129,25грн на погашення боргу по оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної №РН-0000044 від 26.07.2016, та решту - 5870,75грн за товар по видатковій накладній №49 від 17.08.2016.

За встановлених обставин суд доходить висновку, що спір щодо вимог про стягнення 20000грн боргу існував на момент звернення з позовом та припинив існування в процесі розгляду справи, тому в силу приписів п.2 ч.1 ст.231 ГПК України провадження в цій частині позову підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов`язань в повній мірі шляхом проведення остаточного розрахунку на момент розгляду спору судом у матеріалах немає.

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 200000грн основного боргу є правомірними, підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем у встановленому законом порядку, а тому згідно ст.15 ЦК України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 200000грн боргу.

Крім того, позивачем на підставі ст.625 ЦК України, у зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат по кожній видатковій накладній, починаючи з моменту виникнення прострочення платежу, з урахуванням суми боргу по 20.11.2019.

Як унормовано приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Перевіривши наявний у справі розрахунок сум інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем на суму боргу по кожній поставці застосовано не помісячний індекс інфляції, а сумарно сукупний за весь період; також у заявленому періоді не враховано від`ємного індексу інфляції (дефляцію), який мав місце зокрема, у серпні 2017 року, липні 2018 року, червні, липні, серпні 2019 року.

Суд відзначає, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013).

Виходячи з наведеного, нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції (тобто помісячно на суму боргу, яка існувала у відповідний місяць), а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Здійснивши власний арифметичний перерахунок заявлених до стягнення інфляційних нарахувань у заявлений позивачем період на суму простроченого грошового зобов`язання по кожній видатковій накладній (на 14803,99грн за період з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року, на суму 45546,88грн з травня 2017 року по жовтень 2019 року, на суму 18790,83грн, 17224,16грн,53076,10грн, 10584грн з січня 2017 року по жовтень 2019 року, на 28912,88грн 9466,80грн, 22268,40грн з лютого 2017 року по жовтень 2019 року), суд дійшов висновку, що до стягнення як правомірні підлягають вимоги в розмірі 56218,88грн інфляційних нарахувань за вказані періоди. Відповідно, в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 7185,05грн суд відмовляє у зв`язку з їх невірним обрахунком.

Щодо заявлених вимог та наданого розрахунку 3% річних в розмірі 18459,31грн , нарахованих на суму боргу 14803,99грн з 01.10.2016 по 01.11.2019 в розмірі 1320грн, на суму боргу 45546,88грн в розмірі 3481грн, на суму 18790,83грн боргу з 12.12.2016 по 20.11.2019 у розмірі 1657грн, на суму 17224,16грн боргу з 12.12.2016 по 20.11.2019 в розмірі 4580грн, на суму 53076,10грн боргу з 01.01.2017 по 20.11.2019 в розмірі 4580грн, на суму10584грн боргу з 02.01.2017 по 20.11.2019 в сумі 912грн, на суму 28912,88грн боргу з 22.01.2017 по 20.11.2019 (дату початку періоду уточнено у клопотанні без номеру від 18.03.2020 за вх.№2181 від 23.03.2020) в розмірі 2445,31грн, на суму 9466,80грн боргу з 01.02.2017 по 20.11.2019 у розмірі 778грн, на суму 22268,40грн боргу з 01.02.2017 по 20.11.2019 в розмірі 1826грн, судом встановлено неточності в розрахунку, зокрема щодо зазначення кількості днів кожного з періодів нарахування 3% річних, однак такі не призвели до збільшення розміру відповідних нарахувань, тому, здійснивши власний арифметичний їх розрахунок, суд вважає заявлені вимоги такими, що відповідають вимогам закону, умовам договору поставки від 05.06.2013 та встановленим судом обставинам справи, а тому задовольняються в заявленому розмірі.

При цьому суд вважає, що до стягнення підлягають вимоги в розмірі не 18459,31грн, а 18518,31грн (що є сумою, зазначеною позивачем в позові: 1320грн + 3481грн + 1657грн + 1519грн + 4580грн + 912грн + 2445,31грн + 778грн + 1826грн).

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, наведених учасниками справи.

З приводу заперечень відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності по вимогах щодо стягнення заборгованості, що виникла на підставі видаткових накладних №РН-0000044 від 26.07.2016 та №РН-0000049 від 17.08.2016 суд зазначає наступне.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 цього кодексу). Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю 3 роки (ст.257 ЦК).

За загальним принципом, проголошеним у ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про порушення його прав, таким чином обов`язок доказування необізнаності покладено на кредитора. Щодо окремих відносин ст.261 ЦК України визначені інші обставини початку перебігу строку позовної давності.

Встановлено, що за накладними №РН-0000044 та №РН-0000049 позивачем здійснено поставку 26.07.2016 та 17.08.2016, відповідно.

Пунктами 4.1, 4.2 договору №004 від 05.06.2013 на відповідача як Покупця покладено обов`язок здійснити оплату 30% вартості кожної партії товару протягом 3-х банківських днів від дати отримання товару у власність (тобто від дати підписання кожної з видаткових накладних), а остаточний розрахунок за товар - здійснити протягом 60 днів .

Матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем часткової оплати товару та зарахування позивачем сплачених коштів в рахунок оплати товару, зокрема, поставленого згідно видаткової накладної №РН-00000 44 від в сумі 6344,57грн - 27.10.2016 (30%) та 06.11.2019 - 674,04грн; по видатковій накладній №РН-00000 49 від 17.08.2016 сплачено 27.10.2016 кошти в сумі 8747,45грн (30%), 28.10.2016 - 13462,38грн, 14.04.2017 - 6276,05грн. Наведене свідчить про вчинення відповідачем дій, котрі вказують на визнання боргу по оплаті товару, поставленого згідно видаткових накладних №№РН-0000044, РН-0000049.

Згідно з частиною першою ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. В силу ч.3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи, належати зокрема, часткова сплата боржником.

Оскільки відповідач, виконуючи умови договору від 05.06.2013 щодо порядку здійснення розрахунку за товар та сплачуючи кошти, які позивачем у визначеному сторонами порядку зараховувалися в порядку черговості виникнення вимоги з оплати (дана обставина відповідачем не заперечується), вчиняв дії по визнанню свого обов`язку з оплати товару, переданого йому згідно видаткових накладних №№РН-0000044, РН-0000049, тому у даному випадку має місце переривання строку позовної давності по вимогах про стягнення відповідних сум боргу і зазначене свідчить про відсутність підстав для застосування строку позовної давності до таких грошових зобов`язань.

Висновки.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов`язання перед позивачем, а тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму: 200000грн основного боргу, інфляційні втрати в сумі 56218,88грн та 3% річних в сумі 18518,31грн.

Щодо стягнення 20000грн провадження у справі підлягає закриттю згідно п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв`язку з їх сплатою. В частині заявлених вимог 7185,05грн інфляційних втрат суд відмовляє як необґрунтовано заявлених.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати, що складаються із сплаченого позивачем судового збору в розмірі 4528,00грн, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.4, 11, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 197, 219, 220, п.2 ч.1, ст.231, ст.ст.238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" (с.Токи Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30915832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівінол Трейд", вул.Чорновола, 41/2, м.Хмельницький, ідентифікаційний код 38223541) - 200000 (двісті тисяч)грн 00коп. основного боргу, 56218(п`ятдесят шість тисяч двісті вісімнадцять)грн 88коп. - інфляційних нарахувань, 18518 (вісімнадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять)грн 31коп. - 3% річних та 4421(чотири тисячі чотириста двадцять одну)грн 06коп. в повернення сплаченого судового збору.

3. В частині стягнення 20 000грн основного боргу - закрити провадження.

4 . В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 27.03.2020.

Суддя Н.О. Андрусик