Постанова

від 01.10.2020 по справі 921/753/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2020 р. Справа №921/753/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Судді-доповідача Дубник О.П.

Суддів Зварич О.В.

Гриців В.М.

за участю секретаря судового засідання Борщ І.

розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Агробізнес , б/н від 09.04.2020 (вх.№ 01-05/1608/20 від 08.05.2020)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.03.2020 (суддя Андрусик Н.О., повний текст рішення складено 27.03.2020)

у справі №921/753/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Дівінол Трейд , м. Хмельницький

до відповідача ТОВ Агробізнес , Тернопільська область, Підволочиський район, с. Токи

про стягнення 301 863,24

за участю представників:

від позивача: не з' явився (належно повідомлений);

від відповідача: не з' явився (належно повідомлений).

1. Розгляд справи .

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Судове засідання не фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України.

2.Вирішення процесуальних питань .

Ухвалою суду від 13.05.2020 відкрито апеляційне провадження . Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду. Ухвалою суду від 22.07.2020 судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно роздруківки із офіційного сайту АТ Укрпошта (трек-номер 7901011101120) відправлення з повідомленням про розгляд справи 01.10.2020 вручено позивачу 19.08.20, а відповідачу вручено 21.08.20 (трек-номер 7901011101138). Адвокат апелянта просить розглядати його апеляційну скаргу за відсутності представника, вимоги апеляційної скарги підтримує.

3. Короткий зміст позовних вимог .

22.11.2019 ТОВ "Дівінол Трейд" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ "Агробізнес" про стягнення 301 863,24 грн, з яких 220 000 грн боргу, 63 403,93грн інфляційних нарахувань, 18 459,31грн 3% річних.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №004 від 05.06.2013 в частині оплати за отриманий товар (мастила та гідравлічні, трансмісійні, моторні оливи) згідно видаткових накладних №РН-0000044 від 24.07.2016, №РН-0000049 від 17.08.2016, №РН-0000066 від 10.10.2016, №РН-0000067 від 11.10.2016, №РН-0000079 від 01.11.2016, №РН-0000080 від 02.11.2016, №РН-0000084 від 21.11.2016, РН-0000085 від 22.11.2016, №РН-0000090 від 01.12.2016.

4. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.03.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Агробізнес" на користь ТОВ "Дівінол Трейд" 200 000,00 грн. основного боргу, 56 218,88 грн. - інфляційних нарахувань, 18 518,31коп. 3% річних та 4421, 06 грн. в повернення сплаченого судового збору. В частині стягнення 20 000 грн основного боргу - провадження у справі закрито у зв`язку з їх сплатою. В частині заявлених вимог в розмірі 7 185,05 грн. інфляційних втрат відмовлено.

5.Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

5.1. Відповідач - ТОВ Агробізнес , подало апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.03.2020 в частині відшкодування витрат з судового збору, стягнувши з ТОВ Агробізнес 4 121,06 грн. судового збору замість 4 421,06 грн, стверджуючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального закону.

Відповідач зазначає, що із змісту оскаржуваного рішення та відзиву на позовну заяву вбачається, скаржник не заперечував факт отримання товару, а також під час розгляду справи 06.03.2020, частково оплатив заборгованість, а саме перерахував 20 000 грн на рахунок позивача. Враховуючи те, що сума заборгованості у розмірі 20 000 грн сплачена скаржником після відкриття провадження у справі, судом першої інстанції було правомірно закрито провадження у справі №921/753/19, в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 20 000 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору. Вирішуючи справу в частині судового збору, суд прийшов до правильного висновку, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, однак, в той же час поклав на скаржника судовий збір в частині закритого провадження, тоді як матеріали справи не містять відповідної заяви позивача (ч. 3 ст. 130 ГПК України).

Апелянт вважає, що судом першої інстанції всупереч п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, стягнуто з скаржника суму судового збору у розмірі 4 421,06 грн, в той час коли сума судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог становить 4 121,06 грн.

5.2. У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з вимогами апеляційної скарги та зазначає, що під час розгляду справи по суті, відповідач перед останнім судовим засіданням дійсно провів часткову оплату богу в розмірі 20 000 грн. Позивач стверджує, що під час судових дебатів його представниками заявлялось суду клопотання про стягнення всієї суми понесених судових витрат, а тому посилання відповідача на порушення судом ч.3 ст. 130 ГПК України є безпідставними.

На підставі вищевикладеного позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

6. Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

З врахуванням оскарження відповідачем рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.03.2020 лише в частині стягнення судового збору у розмірі 4 421,06 грн. судом встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.02.20 закрито підготовче провадження у даній справі та справу призначено до розгляду по суті на 10.03.20.

Під час розгляду справи по суті позивачем надано суду виписки по банківському рахунку, які свідчать про сплату відповідачем в добровільному порядку 06.03.2020 коштів в сумі 20000 грн., котрі позивачем згідно розпорядження №15 від 10.03.2020 зараховано на погашення боргу по оплаті товару, поставленого згідно видаткової накладної №РН-0000044 від 26.07.2016, та решту суму - 5870,75грн. зараховано позивачем за оплату товару по видатковій накладній №РН-0000049 від 17.08.2016.

За встановлених обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спір щодо вимог про стягнення 20 000 грн. боргу, який існував на момент звернення з позовом, припинив існувати, та на підставі приписів п.2 ч.1 ст.231 ГПК України провадження в цій частині позову закрив.

Судом першої інстанції, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати, що складаються із сплаченого позивачем судового збору в розмірі 4528,00грн, покладено на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

7. Норми права та висновки якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального права , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі апелянт оскаржує рішення лише в частині стягнення судового збору у розмірі 4 421,06 грн. та просить змінити рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.03.2020 в частині відшкодування витрат з судового збору, стягнувши з ТОВ Агробізнес 4 1021,06 грн. судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні із позовною заявою до Господарського суду Тернопільської області було сплачено 4 528 грн судового збору виходячи із ціни позову 301 863,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1507 від 21.11.2019.

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на перше січня календарного року, в якому подається заява до суду, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат по сплаті судового збору, дійшов правильного висновку, що стягненню з відповідача підлягає сума судового збору в розмірі 4 421,09 грн. пропорційно задоволеним вимогам (97,62 відсотки від заявленої ціни позову).

Під час розгляду справи по суті позивачем надано суду виписки по банківському рахунку, які свідчать про сплату відповідачем в добровільному порядку 06.03.2020 коштів в сумі 20000 грн. Однак слід зазначити, що вказані кошти відповідачем сплачено після звернення позивача з позовною заявою до суду та після відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті.

Посилання апелянта, що матеріали справи не містять заяви позивача про стягнення з відповідача судового збору в частині закритого провадження, не знайшли свого підтвердження.

В матеріалах справи, наявне клопотання позивача про розгляд справи без його участі, в якому зазначає, що позовні вимоги підтримає в повному обсязі та повідомляє про проведення відповідачем часткової оплати боргу в сумі 20 000 грн. Зазначене клопотання позивача свідчить про те, що останній вимоги про стягнення з відповідача сплаченого судового збору підтримав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

А відтак, сума судового збору в розмірі 4 421,06 грн є підтвердженою належним розрахунком суду першої інстанції (200 000 грн + 56 218,88 грн + 18 518,31 грн + 20 000 грн = 294 737,19 грн; 294 737,19 грн * 1.5% = 4 421,06 грн) та є такою, що підлягає до стягнення з відповідача - ТОВ "Агробізнес" на користь позивача - ТОВ "Дівінол Трейд'.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи заявника апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

8. Судові витрати.

Апелянтом при подачі апеляційної скарги сплачено судовий збір в розмірі 2 881,50 грн.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року №3674-VI (в редакції Закону № 465-IX від 16.01.2020, далі - Закон №3674-VI) cудовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Апелянтом оскаржується рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.03.2020 в частині стягнення судового збору у розмірі 4 421,06 грн. А відтак, вимога апеляційної скарги не пов`язана з позовними вимогами і не стосується суті спору.

Законом №3674-VI встановлено вичерпний перелік об`єктів справляння судового збору. Оскільки Законом №3674-VI прямо не передбачено, що за оскарження рішення суду в частині розподілу судових витрат, має бути сплачено судовий збір, то в сторін судового процесу відсутні підстави такий судовий збір сплачувати.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за доцільне роз`яснити апелянту його право на звернення до суду апеляційної інстанції з клопотанням про повернення судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 969 від 06.04.2020 в сумі 2 881,50 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ "Агробізнес" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.03.2020 у цій справі без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

4. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 05.10.20р.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий-суддя О.П. Дубник

Судді В.М.Гриців

О.В.Зварич