Рішення

від 25.03.2020 по справі 220/2940/19

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/2940/19

Номер провадження № 2/220/190/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року Великоновосілківський районний суд Донецької області в складі:

головуючої судді Фисун Л.С.

за участю секретаря Григораш В. А.

представника позивача ОСОБА_1 .

представника відповідача Король Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 до Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області, третя особа Великоновосілківська районна рада про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди, -

у с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача.

03.12.2019 представник позивача звернулася суду з позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що наказом директора Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області ІІокотиленко Г.В. №94-к від 04.11.2019 року позивача ОСОБА_2 звільнено у зв`язку із скороченням чисельності працівників із 04.11.2019 року з посади вчителя початкових класів Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області. Підставою звільнення є відмова ОСОБА_2 від працевлаштування в цьому закладі- переведення її на посаду вихователя ГПД, дозвіл ПК школи на скорочення ОСОБА_2 . Вважає даний наказ та звільнення незаконним з наступних підстав. 30.08.2011 позивач була призначена на посаду вчителя початкових класів. Із 12.04.2018 по 30.01.2021 їй була надана соціальна відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач перервала соціальну відпустку та вийшла на роботу. 28.08.2019 під час проведення педагогічної ради, директор школи звинуватила її у фальшуванні Свідоцтва про підвищення кваліфікації курсів, які вона проходила у м. Краматорську, рекомендувала на посаду класовода 1 класу кандидатуру вчителя ОСОБА_3 та повідомила про скорочення 1 одиниці посади вчителя 1 класу, у зв`язку з чим запропоновано позивачу вакантні посади вихователя ГПД (0,5 ставки) та шкільного бібліотекаря (0,5 ставки). Під час проведення педагогічної ради позивач відмовилась від запропонованих посад так як вважала дії педагогічної ради незаконними. Відповідачу відомо, що позивач ОСОБА_2 має дитину віком до трьох років- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім цього, ОСОБА_2 є одинокою матір`ю, оскільки одна виховує двох дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб із батьком дітей розірвано 07.09.2015 року та на даний час з нього стягуються аліменти на утримання дітей. Також зазначає про порушення відповідачем вимог закону при отриманні попередньої згоди первинної профспілкової організації, членом якої є позивач, а саме засідання профспілкового комітету на якому обговорювалось питання про надання дозволу на скорочення ОСОБА_2 , позивач була відсутня, на засідання комітету її ніхто не запрошував. Вважає, що незаконними діями відповідача позивачу завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 7000 гривень, оскільки через незаконне звільнення позивач була позбавлена доходу, який був її єдиним заробітком і засобом для існування так як на її утриманні знаходяться неповнолітні діти. У зв`язку з цим просить визнати незаконним та скасувати наказ директора Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області Покотиленко Г.В. №94-к від 04.11.2019 року про звільнення ОСОБА_2 у зв`язку із скороченням чисельності працівників з 04.11.2019 року з посади вчителя початкових класів Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області, поновити ОСОБА_2 на посаді вчителя початкових класів з 04 листопада 2019 року, стягнути з відповідача на користь позивача 7000 гривень в якості компенсації за спричинену моральну шкоду, 4000 гривень в якості компенсації, понесених витрат на правову допомогу.

У подальшому представник позивача подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути з Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10022,56 грн. 56 коп.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що навчальний рік у 2018-2019 році закінчився 24.05.2019 року та учні 4-А класу, за якими була закріплена ОСОБА_2 переведено до 5 класу. Із протоколу №1/1 від 28.08.2019 засідання педагогічної ради вбачається, що відповідно до шкільної мережі у 2019-2020 н.р. є можливість відкрити тільки 1 перший клас, а тому, неминуче вивільнення (скорочення) одного з учителів початкових класів та відбувається попередження про можливу зміну істотних умов праці у 2019-2020 н.р. Посилання, позивача, що вона відмовилася від запропонованої їй посади саме через відсутність повноважень у колегіального органу не відповідає дійсності, оскільки її взагалі не цікавила ніяка робота, крім класоводу першого класу, набір якого відбувався в 2019 році. Оскільки директор школи є керівником навчального закладу та одночасно головою педради, питання щодо кандидатур вчителів початкових класів було винесено, для обговорення на педраді, бо саме вони стосуються навчального процесу, навантаження та кваліфікації вчителів. Пропозицію щодо зайняття вакантних посад позивачці робила не педрада, а директор школи ОСОБА_6 . У зв`язку з тим, що на 2019-2020 навчальний рік було набрано лише один перший клас, на відміну від попередніх навчальних років, надати кожному вчителю початкових класів перший клас виявилося неможливим. При обранні кандидатури класовода 1 класу на 2019-2020 н.р. на засіданні тарифікаційної комісії, склад і повноваження якої затверджено наказом по школі №80 від 03.06.2019р. Про створення тарифікаційної комісії для проведення тарифікації педагогічних працівників станом на 01.09.2019 року та педагогічної ради були розглянуті кандидатури трьох претендентів зокрема: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 С ОСОБА_9 . ОСОБА_2 Вчитель ОСОБА_7 в подальшому відкликала свою кандидатуру. На посаду вчителя початкових класів (класовода) може претендувати особа, яка відповідає умовам допуску для роботи за професією п.1.9 професійного стандарту Вчитель початкових класів закладів загальної середньої освіти . Тарифікаційна комісій провела якісний і кількісний аналіз складу вчителів початкових класів, можливих претендентів на скорочення, урахував: норми закону та права кожного з них. Зокрема, надаючи перевагу вчителю початкових класів ОСОБА_3 , враховано якісні показники результативності роботи, досвід та стаж роботи (освіта ви педагогічний стаж - 20 років, кваліфікаційна категорія - спеціаліст І категорії, якість знань учнів- 86%), порівняно з ОСОБА_2 (освіта вища, педагогічний стаж - 8 років, кваліфікаційна категорія - спеціаліст II категорії, якість знань учнів -58,2%,), а також наявність, як у ОСОБА_2 так і у ОСОБА_3 двох дітей до 14 років у кожної. На підставі висновків тарифікаційної комісії, клопотання директора ніколи до профспілкового комітету та протоколу профспілкового комітету Керменчицької ЗОНІ І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області від 30.08.2019 року №48/1 було прийнято рішення про звільнення з посади вчителя початкових класів ОСОБА_2 відповідно до п. 1 ст.40 КЗпП України. Відповідно до вимог ст. 33 КЗпП України одночасно з попередженням про вивільнення, ОСОБА_2 були запропоновані вакантні посади вихователя ГПД (0,5 ставки) та шкільного бібліотекаря (0,5 ставки). Позивачка відмовилася від зазначених пропозицій. Посилання, позивачки на те, що не була запрошена профспілковим комітетом на засідання при розгляді клопотання директора школи про надання згоди на звільнення ОСОБА_10 , спростовується актами про відмову від отримання запрошення взяти участь 29.08.2019року о 14-00 годині та повторно 30.08.2019 року о 12-00 годині в засіданні ПК. Щодо посилання позивачки на факт виховання нею дітей, віком до 14 років, як одинокою матір`ю, то про зазначений факт адміністрації школи стало відомо лише з позовної заяви. На момент проведення педагогічної ради 28.08.2019 року та ознайомлення з наказом № 74-К від 02.09.2019 року Про повідомлення ОСОБА_2 про наступне її звільнення з посади через скорочення чисельності працівників , остання про це не повідомляла, документів на підтвердження свого соціального статусу і особливостей виховання і утримання нею дітей та заяву на користування соціальною пільгою, як мати-одиначка також не надавала.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пославшись на обставини викладені у позові, просила їх задовольнити, зазначила, що ОСОБА_2 має дитину віком до трьох років, а також є одинокою мамою, яка виховує двох неповнолітніх дітей віком до чотирнадцяти років, оскільки з батьком дітей вона розлучена. Відповідач приймаючи рішення про звільнення позивача не звернув уваги на приписи ст. 184 КЗпП України, відповідно до яких звільнення матері, яка має дитину віком до трьох років та одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається. Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві, зазначила, що звільнення відбулось відповідно до вимог чинного законодавства, позивачу одночасно з попередженням про звільнення, було запропоноване переведення на посаду вихователя ГПД та бібліотекаря, однак вона відмовилась. Адміністрація школи вжила всіх заходів для працевлаштування ОСОБА_2 . Представник треттої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06 грудня 2019 року за вказаною заявою відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження на 26 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року здійснено перехід з розгляду справи зі спрощеного провадження справи в розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 21 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Установлено, 01 вересня 2011 року ОСОБА_2 призначена на посаду вчителя початкових класів Октябрської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілквського району. В подальшому школу перейменовано в Керменчицьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Великоновосліківської ради Донецької області, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 15 квітня 2010 року (а.с.6-13).

З копії наказів за № 21 від 12 квітня 2018 року та № 23 від 24 травня 2019 року директора Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілквського району вбачається, що ОСОБА_2 перебувала у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із ІНФОРМАЦІЯ_4 по ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.14-15).

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьком зазначено ОСОБА_11 , матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 18).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 . Батьком зазначено ОСОБА_11 , матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 18).

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 07 вересня 2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_11 (а.с.15).

На підставі рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01 квітня 2019 року з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дітей (а.с. 25-26).

З протоколу засідання педагогічної ради Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківського району за № 1/1 від 29 серпня 2019 року вбачається, що класоводом 1 класу призначено Цвігун С.В., запропоновано ОСОБА_2 вакантні посади вихователя ГПД та шкільного бібліотекаря, розпочати процедуру скорочення посади вчителя початкових класів, що передбачає подальше розірвання трудової угоди (а.с.61-62).

Згідно шкільної сітки на 2019-2020 навчальний рік у Керменчицькій загальноосвітньій школі І-ІІІ ступенів Великоновосілківського району 1 перший клас, 1 другий клас, 1 третій клас, 2 четвертих класи. Всього 5 класів (а.с.69).

З протоколу № 48/1 засідання профспілкового комітету від 30 вересня 2019 року вбачається, що первинна профспілкова організація Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківського району надала дозвіл на: скорочення чисельності педагогічних працівників- 1 посада вчителя початкових класів, для подальшого звільнення відповідно до ч. 1 ст. 40 КЗпП; скорочення вчителя початкових класів ОСОБА_12 з подальшим її звільненням з посади вчителя початкових класів не раніше, ніж за два місяці з 02 листопада 2019 року відповідно до частини 1 статті 40 КЗпП, у зв`язку зі скороченням чисельності працівників, яка згідно ст.. 42 КЗпП України, не має переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку зі зхмінами в організації виробництва і праці і як така, що відмовилась від пропозицій на роботу в цьому навчальному закладі на вакантній посаді вихователя ГПД та бібліотекаря. Засідання відбувалось за відсутності ОСОБА_2 (а.с.106).

Із актів від 29 серпня 2019 року, 30 серпня 2019 року вбачається, що ОСОБА_2 в присутності членів профспілкового комітету відмовилась віл отримання запрошення на засіданні профспілкового комітету від 29 серпня 2019 року, 30 серпня 2019 року та від підпису про ознайомлення з рішенням профспілкового комітету (а.с. 136-138).

Директором Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілквського району видано наказ за № 74-к від 02 вересня 2019 року згідно якого у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці Керменчицької ЗОШ І-ІІІ ступенів через зміни в мережі класів та сітці годин Керменчицькоі ЗОШ І-ІІІ ступенів станом 02.09.2019 року, що пов`язані із зменшенням контингенту учнів та відсутністю набору дітей до 1 -Б класу, а відповідно і зменшенням годин навчального навантаження, що унеможливлює забезпечення усіх учителів початкових класів педагогічним навантаженням в межах тарифної ставки - 18 годин, врахувавши відсутність переважного права на залишення на роботі, попередити ОСОБА_2 , учителя початкових класів, про подальше її звільнення з посади вчителя початкових класів не раніше ніж через два місяці - з 02.11.2019 року відповідно до п.1 статті 40 КЗпП, згідно якої скорочення чисельності штату працівників.

Згідно акту від 02 вересня 2019 року ОСОБА_2 відмовилась в присутності комісії від підпису про ознайомлення з наказом № 74-к від 02 вересня 2019 року Про повідомлення ОСОБА_2 про наступне звільнення її з посади через скорочення чисельності працівників.

Згідно наказу № 94-к від 04 листопада 2019 року у зв`язку з скороченням чисельності працівників звільнено ОСОБА_2 з 04 листопада 2019 року з посади вчителя початкових класів Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосліківської ради Донецької області згідно пункту 1 ст. 40 КЗпП України. Підстава: відмова ОСОБА_2 від працевлаштування в цьому закладі; дозвіл ПК школи на скорочення ОСОБА_2 (а.с.10).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ОСОБА_17 повідомили суду, що вони є колегами ОСОБА_2 , про те, що ОСОБА_2 має дитину віком до трьох років керівництву шкоди та профспілковому комітету було відомо, адже вона вийшла з соціальної відпустки до догляду за дитиною. Рішення про скорочення ОСОБА_2 прийнято у зв`язку з тим, що вона має нижчу кваліфікацію та продуктивність праці ніж у вчителя Цвігун. На засідання профспілкового комітету ОСОБА_2 запрошували двічі шляхом оголошення їй в присутності комісії тексту запрошення, від його отримання вона відмовилась в присутності членів комісії, про що складені відповідні акти.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних мотивів.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом .Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає право на суд , одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

У частині першій статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до части 1 та 2 ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Згідно роз`яснень, які містяться у п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

У Керменчицькій загальноосвітньій школі І-ІІІ ступенів Великоновосілківського району, у зв`язку зі зменшенням кількості учнів, мало місце скорочення 1 посади вчителя перших класів.

При визначенні переважного права на залишення на роботі було взято до уваги кваліфікацію і продуктивність праці вчителів перших класів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які підлягали скороченню: учитель ОСОБА_3 має вищу педагогічну освіту, І кваліфікаційну категорію, якість знань учнів 86 %, стаж роботи 21 рік, учитель ОСОБА_2 має вищу педагогічну освіту, ІІ кваліфікаційну категорію, якість знань учнів 58,2 %, стаж роботи 8 років (а.с. 57) .

Тобто, при вивільненні працівників, у зв`язку із скороченням в першу чергу підлягає оцінці кваліфікація та продуктивність праці працівників, що підлягають скороченню. І лише за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у частині другій статті 42 КЗпП України. За змістом статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду. При визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо.

Посилання позивача на те, що вона не була запрошена профспілковим комітетом на засідання при розгляді клопотання директора школи про надання згоди на її звільнення спростовується актами про відмову від отримання запрошення взяти участь 29.08.2019 року о 14-00 годині та повторно 30.08.2019 року о 12-00 годині в засіданні ПК та показаннями свідків.

Щодо твердження позивача про те, що вона являється одинокою мамою суд зазначає наступне.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" визначено, що одинокою матір`ю є жінка, яка не перебуває в шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдова; інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Великоновосілківського районного суду шлюб між від 07 вересня 2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_11 . Позивачка є матір`ю двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Батьком дітей записано ОСОБА_11 . Сам факт проживання дітей разом з матір`ю після припинення шлюбу з батьком дітей, не є безумовною підставою для визнання за матір`ю дітей статусу - одинока мати.

Позивачем не надано доказів того, що батько дитини позбавлений батьківських прав, що він усунувся від виховання дитини та не надає матеріальної допомоги на її утримання, тощо.

Натомість позивач має дитину віком до трьох років і відповідачем не заперечується, що йому було відомо про дану обставину.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч. 6 ст. 179), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли можливе звільнення з обов`язковим працевлаштуванням.

Названі категорії жінок не можуть бути звільнені з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстав, передбачених ст.ст. 28, 40,41 КЗпП України.

Наявність у працівника на день її звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, за відсутності ліквідації підприємства, установи, організації, дітей віком до трьох років є безумовною підставою для поновлення звільненої особи на раніше займаній посаді.

За таких обставин, ОСОБА_2 , було звільнено з роботи за наявності у неї дитини віком до трьох років, що є недопустимим, відтак, наказ директора Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області Покотиленко Г.В. №94-к від 04.11.2019 року про звільнення ОСОБА_2 у зв`язку із скороченням чисельності працівників з 04.11.2019 року з посади вчителя початкових класів Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області згідно пункту 1 ст. 40 КЗпП Україниє з незаконним та підлягає скасуванню з цієї підстави.

Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 про скасуванн наказу про звільнення та поновлення її на роботі на посаді вчителя початкових класів Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року за №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимогу про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Відповідно до ст. 27 ЗУ Про оплату праці від 24.03.1995 року порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відтак, для обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача слід застосувати норми Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати .

Згідно абзацу 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, тобто що передують дню звільнення працівника, яке згодом визнано незаконним.

Відповідно до п.5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно п.8 обчислюється діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Беручи до уваги те, що позивача було звільнено 04 листопада 2019 року, то для розрахунку середньоденної заробітної плати до уваги слід брати заробітну плату отриману за 2 місяці, які передували зазначеній даті, тобто за вересень та жовтень 2019 року, яка згідно довідки № 01-24/1345 від 06.12.2019 року Управління освіти, молоді та спорту Великоновосілківської РДА становить 5824,00 грн., а в сумі 11648 грн., за 43 відпрацьовані дні (а.с. 96).

Враховуючи, що позивач за два останні місяці перед звільненням у виді заробітної плати отримала 11648 грн. пропрацювавши 43 робочих дні, то розмір її середньоденного заробітку становить 270,88 грн. (11648:43=270,88).

Час вимушеного прогулу позивача становить 37 робочих днів.

Відтак, для того, щоб обрахувати середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 необхідно помножити її середньоденний заробіток за два місяці, які передували незаконному звільненню, тобто 270,88 грн., на кількість робочих днів у періоді вимушеного прогулу, тобто на 37 днів, що становить 10 022,56 грн.

Що стосується моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Як вбачається зі змісту ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , підставами задоволення судом позову про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди є наявність моральної (немайнової) шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи, що ОСОБА_2 була незаконно звільненою, суд вважає за необхідне стягнути на її користь моральну шкоду.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд керується принципами виваженості та розумності, при цьому суд враховує фактичні обставини, при яких позивачеві були спричинені моральні страждання, ступінь вини установи, істотність вимушених змін у способі життя та інші обставини, виходячи з чого суд вважає суму у 2000 грн. достатньою для компенсації моральної шкоди, завданої ОСОБА_2 незаконним звільненням. А тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за № 1-6 договір про надання правової допомоги №105 від 23.10.2019 виконано. Витрати позивача за надання правничої допомоги складають 4000 грн. (а.с.70-73)

Висновки суду.

На підставі наведеного, беручи до уваги те, що позивача, було незаконно звільнено з посади вчителя початкових класів суд прийшов до переконання, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження, а тому підлягають до задоволення частково шляхом визнання незаконним та скасування наказу директора Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області про звільнення ОСОБА_2 , поновлення її на посаді вчителя початкових класів, стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та витрат за надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд також стягує з відповідача на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.ст.4,10, 11, 60, 80, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області Покотиленко Г.В. №94-к від 04.11.2019 року про звільнення ОСОБА_2 у зв`язку із скороченням чисельності працівників з 04.11.2019 року з посади вчителя початкових класів Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області згідно пункту 1 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_2 на посаді вчителя початкових класів Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області з 04 листопада 2019 року.

Стягнути з Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області на користь ОСОБА_2 2000 (дві тисячі) гривень в якості компенсації за спричинену моральну шкоду.

Стягнути з Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області на користь ОСОБА_2 4000 (чотири тисячі) гривень в якості компенсації, понесених витрат на правову допомогу.

Стягнути з Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10022,56 (десять тисяч двадцять дві) гривні 56 коп.

Стягнути з Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області на користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4

Відповідач: Керменчицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області с. Кременчик, вул. Паркова, 3 А, Великоновосілківського району Донецької області, ЄДРПОУ 21977940.

Повне судове рішення складено 30 березня 2020 року.

Суддя: Л.С. Фисун