Рішення

від 27.03.2020 по справі 307/784/20

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/784/20

Провадження № 2/307/812/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря с/з Ваш Е.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, де третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та третьої особи про визнання права власності на нерухоме майно -житловий будинок садибного типу з вбудованим магазином та господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 610,80 м.кв., що розташований по АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №69852845 від 06 жовтня 2016 року вона є власницею земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 2124482400:04:006:0288, розташованої по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На вказаній земельній ділянці позивач побудувала об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу з вбудованим магазином та господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до технічного паспорту до складу будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , входять: житловий будинок, підвал, прибудова, підвал прибудови, магазин, підвал, ворота, загальна площа об`єкту нерухомого майна становить 610, 80 м.кв., з яких: 233, 20 м.кв. - житлова площа, 160, 80 м.кв. - площа допоміжних приміщень, 216, 80 м.кв. - торгова площа. Згідно висновку про вартість об`єкта оцінки, ринкова вартість вказаногооб`єкту нерухомого майна - житлового будинку садибного типу з вбудованим магазином та господарськими будівлями і спорудами становить 516 065, 00 гривень.Згідно звіту обстеження технічного стану об`єкту нерухомого майна - житлового будинку садибного типу з вбудованим магазином та господарськими будівлями і спорудами, за результатами технічного обстеження об`єкту встановлено, що технічний стан конструкцій та будівлі в цілому відноситься до ІІ категорії (задовільний), фактичний стан конструкцій задовольняє та відповідає вимогам міцності та надійності для подальшої експлуатації будівлі за її функціональним призначенням, якжитлового будинку з вбудованим магазином . Однак, право власності на зазначене нерухоме майно не встановлено, оскільки позивачем не було введено в експлуатацію побудовану будівлю у встановленому законом порядку, позаяк розроблена проектна документація не відповідає законодавству у сфері містобудування. Позивач зверталася в Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Закарпатської області з метою введення в експлуатацію вказаного нерухомого майна, однак, повідомленням від 18 грудня 2019 року їй було відмовлено у цьому з тих підстав, що відсутні умови для введення в експлуатацію об`єкту нерухомого майна. Крім того, постановою управління ДАБІ у Закарпатській області від 18 грудня 2019 року №151/1007 позивачку ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за здійснення будівництва об`єкту нерухомого майна - житлового будинку садибного типу з вбудованим магазином та господарськими будівлями і спорудами без документів, що дають право на виконання будівельних робіт у вигляді штрафу у сумі 8 500,00 гривень, який позивачкою було сплачено згідно квитанції від 28 грудня 2019 року. Самочинно побудований неюжитловий будинок садибного типу з вбудованим магазином та господарськими будівлями і спорудами розташований на її власній земельній ділянці і не порушує прав та інтересів третіх осіб, не суперечить правилам забудови населеного пункту та вимогам містобудівної документації, що також підтверджено довідкою Нижньоапшанської сільської ради від 06 лютого 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Рішко П.М. в підготовче судове засідання не з`явилися, позаяк адвокат Рішко П.М. подав суду заяву, в якій просить справу розглянути у їх відсутності та в заяві вказує, що позовні вимоги підтримують та просять позов задовольнити.

Представник відповідача Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області в підготовче судове засідання не з`явився, позаяк подав суду заяву, в якій просить справу розглянути у відсутності представника сільської ради, в заяві вказує, що позовні вимоги Нижньоапшанська сільська рада визнає повністю, проти їх задоволення та визнання за позивачем права власності на зазначене нерухоме майно не заперечує.

Представник третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Рачкулинець М.Ю. в підготовче судове засідання не з`явилася, однак надіслала до суду заяву, в якій просила справу розглянути у відсутності представника третьої особи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні належними доказами та підтверджено інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №69852845 від 06 жовтня 2016 року позивачка ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 2124482400:04:006:0288, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 6, 7).

Як стверджено технічною документацією, позивач ОСОБА_1 являється забудовником об`єкту нерухомого майна - житлового будинку садибного типу з вбудованим магазином та господарськими будівлями і спорудами, розташованого на належній їй на праві власності земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок садибного типу з вбудованим магазином та господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа об`єкту нерухомого майна становить 610, 80 м.кв., з яких: 233, 20 м.кв. - житлова площа, 160, 80 м.кв. - площа допоміжних приміщень, 216, 80 м.кв. - торгова площа (а.с.8-14).

Звітом технічного обстеження житлового будинку садибного типу з вбудованим магазином та господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджено, що технічний стан конструкцій та будівлі в цілому відноситься до ІІ категорії (задовільний). Фактичний стан конструкцій житлового будинку з торговими приміщеннями відповідає вимогам міцності на надійності для подальшої безпечної експлуатації будівлі за її функціональним призначенням як житловий будинок з торговими приміщеннями (а.с.15-23).

Згідно довідки Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області № 205 від 06 лютого 2020 року, розташування побудованогоОСОБА_1 житлового будинку садибного типу з вбудованим магазином та господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 610,8 0 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не порушує прав та інтересів третіх осіб, не суперечить правилам забудови населеного пункту та вимогам містобудівної документації.

Із довідок Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району Закарпатської області № 206 та № 207 від 06 лютого 2020 року, вбачається, що належні ОСОБА_1 земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та розташований на ній житловий будинок садибного типу з вбудованим магазином та господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 610, 80 м.кв., мають адресний номер поштову адресу:АДРЕСА_1 .

Згідно із частиною першою статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до вимог статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), якою вона має право володіти, користуватися та розпоряджатися.

Згідно частини третьої статті 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Виходячи із положень ч.5 статті 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 3, 4, 9 Постанови від 30.03.2012 р. № 6 "Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" роз`яснено, що право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК України, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України. У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Пунктом 12 цієї ж постанови роз`яснено, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

У правовій позиції висловленій Верховним Судом України при розгляді справи N 6-1328цс15 зазначено, що згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним. Водночас згідно із частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду. При цьому слід ураховувати положення частини першої статті 376 ЦК України, а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін по справі, в свою чергу, не суперечить правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов про визнання права власності на нерухоме майно слід задовольнити.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 18 , 133, 141, 142, 200, 206, 223, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 316, 317, 375, 376 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , право приватної власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу з вбудованим магазином та господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 610, 80 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 .

Відповідач:Нижньоапшанська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, місцезнаходження: 90571, с.Нижня Апша, вул. Леніна, 129, Тячівського району, Закарпатської області, ЄДРПОУ - 04351665.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, юридична адреса: 88008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, 8.

Повний текст рішення складено 27 березня 2020 року.

Головуюча суддя: Сойма М.М.