Рішення

від 19.03.2020 по справі 212/1454/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/1454/19

2/212/358/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Козлова Ю.В.,

за участю секретаря: Федотової К.

представника позивача: Балюра А.С.

представника відповідача: Літовченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат , Державне підприємство Кривбасшахтозакриття про відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров`ю внаслідок професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві з Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат (надалі ПАТ КЗРК ) та Державного підприємства Кривбасшахтозакриття (далі ДП Кривбасшахтозакриття), солідарно - 375 570,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що з 21.10.1955 по 23.12.1959 р. працював підземним скреперистом, з 23.12.1959 по 01.12.1980 підземним бурильником глибокого буріння, з 01.12.1980 по 14.05.1987 підземним електрослюсарем на шахті Гігант РУ ім.Дзержинського треста Дзержинськруда , з 14.05.1987 року по 10.05.1990 року підземним кріпильником, а з 10.05.1990 по 23.12.1997 поверхневим доставщиком матеріалів 3-го розряду на шахті Гігант ВО Кривбасруда . Всього має загальний стаж 42 роки, з них робота в умовах впливу шкідливих факторів - 34 років 6 місяців.

З 1975 року до складу Виробничого об`єднання по видобутку руд підземним способом Кривбасруда (далі ВО Кривбасруда ) входили 11 рудоуправлінь на правах структурних одиниць, серед них шахта Гігант .

Згідно наказу ВО Кривбасруда від 07.10.1997 №120 шахта Гігант як структурна одиниця була ліквідована з 07.10.1997 року.

Починаючи з 1979 року позивач страждає на зниження слуху в обох вухах з 1988 перебуває на диспансерному обліку з приводу хронічного бронхіту, неодноразово лікувався як амбулаторно та і в умовах стаціонару. Це лікування було пов`язане з наслідками професійної діяльності. 16.02.2010 року Рішенням лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини позивачеві були встановлені професійні захворювання: сідеросілекоз першої стадії (пізній розвиток), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легенів першої-другої стадії, нейросенсорна приглухуватість першого ступеню (з легким зниженням слуху).

По факту професійного захворюванням, 05.03.2010 року Саксаганською районною санепідемстанцією м.Кривий Ріг було проведено розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння), відповідно до якого встановлено, що причиною його виникнення є робота ОСОБА_1 з 21.10.1955 по 10.05.1990 р.р. на шахті Гігант РУ ім.Дзержинського треста Дзержинськруда та шахти Гігант ВО Кривбасруда під час роботи на підприємствах.

За висновком МСЕК в 12 липня 2010 року позивачеві було встановлено 35% втрати професійної працездатності безстроково. Відповідно до останнього переосвідчення від 08.11.2018 року встановлено - 90 % (85% - сидерос., 5% - тугов.) втрати професійної працездатності безстроково та встановлено інвалідність 1 групи внаслідок професійного захворювання.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що в результаті втрати здоров`я, стан якого погіршується щороку він зазнає фізичних та моральних страждань. Через професійне захворювання має проблеми з диханням, постійний кашель з біллю в грудній клітині. Змушений постійно приймати медикаментозне лікування, обмеження фізичних навантажень. Взагалі через стан здоров`я змінився його життєвий уклад що вимагає додаткових зусиль для організації життя.

Вважає, що професійне захворювання виникло саме під час його перебування у трудових відносинах з виробничими об`єднаннями по видобутку руд підземним способом Кривбасруда у період з 21.10.1995 по 10.05.1990 правонаступником якого може бути як ПАТ Кривбасзалізрудком та і ДП Кривбасшахтозакриття, тому вважає, що нести відповідальність повинні нести обидва відповідача (підприємства).

25 лютого 2019 року ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області прийнято позовну заяву та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з призначенням дати та часу першого судового засідання.

09 квітня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ПАТ Кривбасзалізрудком . У відзиві представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог, вважаючи себе неналежним відповідачем у справі.

18 квітня 2019 ухвалою суду розгляд справи відкладено за клопотанням позивача на 18 червня 2019 року.

22 квітня 2019 року на адресу суду надійшло заперечення на відзив ПАТ Кривбасзалізрудком від представника відповідача ДП Кривбасшахтозакриття . Копії вручені учасникам процесу в судовому засіданні.

18 червня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ДП Кривбасшахтозакриття .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, при цьому посилався на обставини викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ КЗРК Літовченко Т.М проти позову заперечувала у повному обсязі та вказала, що ПАТ КЗРК (так само як і ПАТ Кривбасзалізрудком ) - не є належним відповідачем у цій справі, оскільки не являється правонаступником майнових і немайнових прав та обов`язків ВО Кривбасруда , структурними підрозділами якого була шахта Гігант , де працював позивач. Повні обґрунтування своїх заперечень викладено у відзиві та долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача - ДП Кривбасшахтозакриття до суду не з`явився, звернулась з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, просили в частині стягнення з них моральної шкоди відмовити, посилаючись на обґрунтування зазначені у відзиві та запереченнях на відзив ПАТ Кривбасзалізрудком .

Згідно ст.158 ЦПК України, особа яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наданої до матеріалів справи трудової книжки ОСОБА_1 працював:

-з 21.10.1955 по 23.12.1959 - підземним скреперистом;

-з 23.12.1959 по 01.12.1980 - підземним бурильником глибокого буріння;

- з 01.12.1980 по 14.05.1987- підземним електрослюсарем на шахті Гігант РУ ім.Дзержинського треста Дзержинськруда ;

-з 14.05.1987 по 10.05.1990 - підземним кріпильником;

-з 10.05.1990 по 23.12.1997 - поверхневим доставщиком матеріалів 3-го розряду на шахті Гігант ВО Кривбасруда .

-звільнений з підприємства за ст.40 КЗпП України, зв`язку з ліквідацією структурної одиниці об`єднання шахти Гігант .

16.02.2010 року Рішенням лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини ОСОБА_1 були встановлені професійні захворювання: сідеросілекоз першої стадії (пізній розвиток), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легенів першої-другої стадії, нейросенсорна приглухуватість першого ступеню (з легким зниженням слуху) та зазначено, що захворювання є професійним.

05.03.2010 року Комісією у складі: голова комісії - зав. відділення гігієни праці Саксаганського МСЕК м.Кривого Рогу Лопатинського А.В., членів комісії - заступника директора з охорони праці екологічної безпеки ДП Кривбасшахтозакриття Васильєва О.І., заступника начальника відділу організації профілактики на виробництві та ПЗ відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування ід нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Кривому Розі Чемеса О.П., заступника головного лікаря з трудової експертизи КЗ Міська лікарня №1 м.Кривого Рогу Бесєди І.М. проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) відносно ОСОБА_1 та складено відповідний акт форми П-4.

Згідно Акту комісією було встановлено, що підставою виникнення професійного захворювання стала праця ОСОБА_1 з 21.10.1955 по 23.12.1959 р. - підземним скреперистом, з 23.12.1959 по 01.12.1980 - підземним бурильником глибокого буріння, з 01.12.1980 по 14.05.1987 - підземним електрослюсарем на шахті Гігант РУ ім.Дзержинського треста Дзержинськруда , з 14.05.1987 по 10.05.1990 - підземним кріпильником на шахті Гігант ВО Кривбасруда . Виконував роботи в підземних умовах шахти, де підпадав під шкідливу дію пилу, параметри якого перевищували гранично допустимі з причин мавших місце порушень нормативного провітрювання робочих місць, а також шуму, джерелами якого були конструктивного недосконала гірнича техніка і устаткування (пункт 16).

Причиною професійного захворювання стала робота на протязі 34 років 6 місяців в умовах пилу та шуму підвищених параметрів (пункт 17).

Винними у виникненні професійного захворювання є керівництво шахти Гігант РУ ім.Дзержинського треста Дзержиськруда та шахти Гігант ВО Кривбасруда , які не виконали вимоги припису ст.153 КЗпП України, під час роботи ОСОБА_1 на них, пункт 19.

Медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 первинно 12.07.2010 року було встановлено 35% втрати професійної працездатності, безстроково (довідка 10 ААА № 002762).

Під час останнього переогляду МСЕК (довідка 12 ААА № 054124) від 08.11.2018 року ОСОБА_1 було встановлено 90% втрати професійної працездатності (85% - по сидеросилікозу, 5% - туговухісті) та першу Б групу інвалідності безстроково.

За твердженнями ОСОБА_1 в результаті захворювання (яке є професійним), він майже повністю втратив професійну працездатність і здоров`я. Незворотньо порушений звичний спосіб життя. Він самостійно не може пересуватись та постійно потребує допомоги рідних або сторонніх осіб через неможливість собі зарадити у будь-яких побутових питаннях. Йому необхідний постійний нагляд лікарів, стаціонарне лікування, приймання ліків, масаж, щорічні курси реабілітації, санаторно-курортне лікування. Постійно страждає на задуху від сильного кашлю, постійний біль у грудній клітині (легенях). Він практично не може самостійно пересуватись через набряки у ногах. Покращення стану здоров`я не відбувається, позивачу встановлений хронічний характер захворювань, і такі обставини в сукупності викликають відчуття неповноцінності та моральні страждання ОСОБА_1 . При цьому суд враховує, що моральні страждання позивача мають постійний характер, незважаючи на регулярні курси лікування, стан здоров`я позивача не покращується.

В підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надав до матеріалів справи численні виписки - епікризи із медичних довідок (карток) амбулаторного (стаціонарного) хворого, де видно, що ОСОБА_1 постійно проходив лікування та в цих матеріалах відображено діагноз встановлений Рішенням ЛЕК, описано стан хворого під час госпіталізації.

Встановлюючи правовідносини, що виникли між сторонами спору, суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 працював на шахті Гігант ВО Кривбасруда з 14.05.1987 по 23.12.1997 та отримав професійне захворювання, пов`язане із виконанням трудових обов`язків, тому йому має бути відшкодовано моральну шкоду на підставі статті 440-1 ЦК Української РСР.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками Конституційного Суду України закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Події, які породили цивільне право ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди та стали підставою для звернення до суду з позовними вимогами, мали місце в період з 1987 року, тобто до набрання чинності ЦК України 2003 року, тому з огляду на вищезазначені вимоги в указаній справі повинні також застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду чи галузевої належності.

Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Суд, дослідивши медичні документи про лікування позивача у зв`язку з отриманим професійним захворюванням, дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода, так як він відчуває фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.

Так, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Отже, закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 4 Закону України Про охорону праці державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Так, згідно п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, спричиненої працівникові ушкодженням здоров`я, в зв`язку із виконанням ним трудових обов`язків затверджених постановою КМ України від 23.06.1993 №472, що діяли на час виникнення правовідносин, моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових спорах; рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат.

Відповідно до ст. 440-1 ЦК України в редакції 1963 року в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин передбачалося, що моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування матеріальної шкоди. Розмір відшкодування шкоди визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено обмеження мінімального розміру відшкодування моральної шкоди не менше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати та максимального розміру відшкодування моральної шкоди, що не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати (п.11 Правил).

У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених в п.9 постанови №5 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового заробітної плати чи неоподаткованим мінімумом доходів громадян , суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що діяли на час розгляду справи (абз.2 п.9 вищенаведеної Постанови Пленуму).

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає компенсації.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Доводи представника ПАТ Кривбасзалізрудком про те, що ПАТ КЗРК не є правонаступником шахти Гігант виробничого об`єднання Кривбасруда , під час роботи на яких позивач підпадав під дію шкідливих факторів, внаслідок чого ним отримано професійне захворювання, яке потягло за собою втрату професійної працездатності, судом має бути відхилене з огляду на наступне.

У частині першій статті 37 ЦК України (в редакції 1963 року ) було передбачено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України Про підприємства в Україні (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) підприємство може бути створено в результаті виділення зі складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об`єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.

Створення підприємств шляхом виділення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємозобов`язань та укладених договорів з іншими підприємствами.

Згідно із частинами першою та шостою статті 34 цього Закону (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду.

При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства.

У пунктах 2.1 та 4.1 Положення про порядок поділу підприємств і об`єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць затверджене Наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Антимонопольного комітету України від 20 квітня 1994 року N 43/79/5 (яке втратило чинність 25 серпня 2015 року) було закріплено, що відокремлення - це виділення зі складу підприємства (об`єднання) структурного підрозділу (одиниці) і створення на його базі самостійного підприємства або вихід підприємства із складу об`єднань, зазначених у підпункті б пункту 3.1 цього Положення. Об`єктами відокремлення - є структурні підрозділи та структурні одиниці відповідно до пункту 2.1 цього Положення, а також підприємства, що входять до складу об`єднань.

Тобто розподільний баланс є документом, у якому, зокрема, визначено обсяг майнових прав та обов`язків, які перейшли до створеної шляхом виділу (виділення, відокремлення) юридичної особи.

Судом встановлено, що з згідно наказу ВО Кривбасруда від 20.09.1989 №349 скасовано (упразнено) структурні одиниці, зокрема РУ ім.Дзержинського, створивши в складі об`єднання структурні одиниці, зокрема шахту Гігант .

Міністерство промисловості України наказом від 02.09.1997 №236 зобов`язав ВО Кривбасруда здійснити реструктуризацію об`єднання шляхом ліквідації збиткових шахт, зокрема Гігант , як виробничих одиниць та вивести відповідні виробничі потужності.

Наказом виробничого об`єднання по видобутку руд підземним способом Кривбасруда №120 від 03 жовтня 1997 року ліквідовано шахту Гігант , з 07.01.1997 р. як структурну одиницю об`єднання та створено ліквідаційну комісію.

Тобто шахта Гігант не була виділена зі складу ВО Кривбасруда у нову юридичну особу, а була ліквідована, як структурна одиниця ВО Кривбасруда .

За наказом №25к від 10.12.1997 позивач ОСОБА_1 23.12.1997 р. звільнений з підприємства за п.1 ст.40 КЗпП України, зв`язку з ліквідацією структурної одиниці об`єднання шахти Гігант .

Відповідно з наказом № 12 від 20.01.1998 року створено в складі об`єднання на правах структурної одиниці з фінансуванням із державного бюджету на базі шахти Гігант шахту Гігант-Дренажна , працюючу в спеціальному режимі гідрозахисту.

Згідно до наказу Міністерства промислової політики України від 29.07.1998 року № 262 на базі державного майна шахт Гігант-Дренажна шляхом їх відокремлення було створено управління Кривбасгідрозахист .

Відповідно до пунктів 3 та 5 цього наказу було створено комісії з передачі майна від ДВО Кривбасруда та прийняття його управлінням Кривбасгідрозахист шляхом складання акта приймання-передачі для подачі його в місячний строк до міністерства для затвердження. На підставі затвердженого акта приймання-передачі було передбачено складання розподільчого балансу та внесення змін до обліку майна. Правонаступником майнових прав та обов`язків реорганізованого ДВО Кривбасруда у частині, визначеній розподільчим балансом, було призначено управління Кривбасгідрозахист , яке було ліквідовано 05 травня 2008 року відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 17 березня 2006 року № 104.

При цьому, згідно розподільного балансу станом на 01.07.1998 року, до Криворізького державного гірничорудного управління Гідрозахист (управління Кривбасгідрозахист) перейшла основні фонди (майно) шахти Гігант та Гігант-Дренажна ДВО Кривбасруда .

Згідно з наказом Міністерства промислової політики України від 29.07.1998 року №263 Державне виробниче об`єднання по видобутку руд підземним способом Кривбасруда було перейменовано на Криворізький державний залізорудний комбінат , що став правонаступником об`єднання.

Враховуючи, що позивач працював на шахті Гіган в шкідливих умовах праці в період часу з 14.05.1987 по 10.05.1990, його професійне захворювання виникло саме під час його перебування у трудових відносинах з виробничим об`єднанням по видобутку руди підземним способом Кривбасруда правонаступником якого було ДП Кривбасзалізрудком (нині - ПАТ Кривбасзалізрудком ), на яке у той час законодавством й було покладено обов`язок забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, чого, в даному випадку, роботодавцем зроблено не було, що потягло за собою втрату позивачем професійної працездатності та завдало йому моральних страждань.

Отже, підсумовуючи зазначене слід зробити висновок, що у період роботи ОСОБА_1 шахта Гігант була структурною одиницею ВО Кривбасруда , а її ліквідовано було значно пізніше, тобто 05.01.1998 року на підставі наказу № 1, а наказом № 12 від 20.01.1998 року на її базі створено шахту Гігант-Дренажна яку наказом №139 від 11.09.1998 року виключено зі складу структурних одиниць ВО Кривбасруда та на її базі та шахти Гігант-Дренажна (до яких у той час позивач не мав відношення) створено нове Державне підприємство Кривбасгідрозахист (Наказ Мінпромполітики України № 262 від 29.07.1998 року).

Згідно Постанови КМУ від 2 березня 1998 р. №258 Про спеціальний режим реструктуризації гірничо-рудних підприємств Кривбасу, гірничо-хімічних підприємств

Яворівського і Роздольського "Сірка" та Стебницького "Полімінерал" Львівської області , пункту 1 наказу Міністерства промислової політики України (далі - Мінпромполітики) від 29 липня 1998 року № 263 Державне виробниче об`єднання по видобутку руд підземним способом Кривбасруда (далі - ДВО Кривбасруда ) було перейменовано на Криворізький державний залізорудний комбінат , що став правонаступником об`єднання (пункти 1 та 2).

При цьому, слід зазначити, що частина активів цього об`єднання перейшла до управління Кривбасгідрозахист лише у 1998 році, тобто вже після припинення трудових відносин ОСОБА_1 з ВО Кривбасруда , а тому доводи відповідача щодо покладення обов`язку з відшкодування завданої шкоди на ДП Кривбасшахтозакриття , яке було створено на підставі наказу Міністерства промислової політики України № 135 від 25.06.2004 року - є недоречними, оскільки позивач ніколи не перебував у трудових відносинах з зазначеними підприємствами, які створювались після припинення трудових відносин сторін, а розподільним балансом не було передбачено переходу обов`язку з відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я працівника на виробництві, за рахунок ДП Кривбасшахтозакриття або Управління Кривбасгідрозахист . Відповідачем, на підставі поданих ним до суду документів (витяги розподільного балансу, акти приймання-передачі) не вдалося беззаперечно довести, що правонаступником обов`язків за трудовим законодавством щодо працівників ліквідованих шахт Гігант стали лише Управління Кривбасгідрозахист та згодом ДП Кривбасшахтозакриття .

Крім того, поряд з розподільним балансом, перехід прав та обов`язків щодо трудових правовідносин з працівниками підприємств, що ліквідуються, повинен бути окремо та чітко визначений у відповідних наказах та нормативних документах міністерств та відомств. Безпосередніх вказівок, з цього питання, у нормативних документах, досліджених в судовому засіданні - не міститься.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що саме ПАТ Криворізький залізорудний комбінат є правонаступником ВО Кривбасруда у період роботи ОСОБА_1 на шахті Гігант у період з 14.05.1987 по 23.12.1997 року, тому є належним відповідачем по справі.

Щодо вимог позивача до ДП Кривбасшахтозакриття , виходячи з того, що підприємством було складено Акт про розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 думка позивача є хибною з наступних підстав.

Наказом Мінполітіки України від 29.07.1998 №262, зазначено призначити правонаступником всіх майнових прав і обов`язків реорганізованого ДВО Кривбасруда управління Кривбасгідрозахист у відповідній частині майнових прав та обов`язків, означених розподільчим балансом (п.5).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державну реєстрацію Державного підприємства Криворізьке державне гірничорудне управління Гідрозахисту (ЄДРПОУ - 30166722) припинено в результаті ліквідації 05.05.2008 року.

В зв`язку з відсутністю правонаступника підприємства Управління Кривбасгідрозахист листом Міністерства промислової політики України №01/2-2-107 від 05.02.2009 запропонувало ДП Кривбасшахтозакриття надати кандидатуру працівника підприємства, який буде приймати участь в роботі комісії з розслідування причин виникнення професійних захворювань у робітників ліквідованих шахт.

Листом Міністерства промислової політики України №01/2-2-119 від 09.02.2009 року повідомлено завідуючого відділення гігієни праці Саксаганської райСЕС, що пропонується до складу комісії з розслідування причин виникнення професійних захворювань у робітників шахт Гігант , заступник директора ДП Кривбасшахтозакриття з охорони праці та екологічної безпеки - Васильєва О.І.

Підприємству ДП Кривбасшахтозакриття передані на зберігання архівну документацію (відділ кадрів, охорони та оплати праці, фінансово-господарську діяльність, технічну документацію) ліквідованих підприємств гірничорудної галузі без правонаступництва по зобов`язанням останніх.

Рішенням Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 16.02.2010 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз, щодо професійоного захворювання.

Саксаганською районної санепідстанцією м.Кривого Рогу 05.03.2010 було складено Акт про розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 , до складу кої входив представник ДП Кривбасшахтозакриття, на зберігання якого перебуває архівна документація ліквідованої шахти Гігант , де встановлено, що винними в отриманні позивачем професійного захворювання є керівництво шахти Гігант РУ ім.Дзержинського треста Дзержиськруда та шахти Гігант ВО Кривбасруда , які не виконали вимоги ст.153 КЗпП України.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 , він жодного дня не працював на підприємстві ДП Кривбасшахтозакриття , позивачем не надано жодного підтвердження, що ДП Кривбасшахтозакриття передано право здійснювати виплати у зв`язку із заподіянням каліцтва або іншого ушкодження здоров`я чи заподіяння смерті (регрес).

Таким чином ДП Кривбасшахтозакриття за думкою суду, не є належним відповідачем по справі.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз`яснення наведені в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, й приймає до уваги конкретні обставини по справі, зокрема: ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань позивача, ступінь втрати професійної працездатності за професійним захворюванням, який становить 90% безстроково, наявність першої групи інвалідності, час протягом якого позивач працював у відповідача на посаді пов`язаної з виникненням професійного захворювання, глибину і ступінь його моральних страждань пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили.

Враховуючи надані Пленумом Верховного Суду України роз`яснення, відповідно до яких, у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподаткованим мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що діяли на час розгляду справи (абз. 2 п.9 вищенаведеної Постанови Пленуму).

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання ОСОБА_1 моральної шкоди підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, нормативів, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Суд вважає можливим частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнути з ПАТ КЗРК на його користь грошові кошти в розмірі 73 570 гривень, що складається з тридцяти п`яти прожиткових мінімумів на одну особу в розрахунку на місяць у 2020 році (час розгляду справи), який становить, станом на 01.01.2020 року - 2102 гривни, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 року № 294-IX, що буде співмірним з розміром заподіяної моральної шкоди, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.

Відповідно Закону України Про судовий збір передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у сумі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, Законом України Про охорону праці , ст. 440-1 ЦК Української РСР, ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат , Державне підприємство Кривбасшахтозакриття про відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров`ю внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат на користь ОСОБА_1 - 73 570 гривень (сімдесят три тисячі п`ятсот сімдесят гривень) без відрахування з цієї суми податку з доходів фізичних осіб за спричинену моральну шкоду в зв`язку з втратою здоров`я на виробництві.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат на користь держави судовий збір 840,80 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат , юридична адреса: 50029, м.Кривий Ріг, вул.Симбірцева, 1а, ЄДРПОУ - 26410155.

Відповідач: Державне підприємство Кривбасшахтозакриття , юридична адреса: 50000, м.Кривий Ріг, пр.Поштовий, 40, ЄДРПОУ - 32975178.

Суддя: Ю. В. Козлов