Ухвала

від 25.03.2020 по справі 932/1190/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/417/20 Справа № 932/1190/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТЕК СЕРВІС» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР під №42019040000000590, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2020 року клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР під №42019040000000590, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України про арешт майна задоволено.

Накладено арештшляхом заборонивідчуження,розпорядження такористування на нерухоме майно та земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Дніпро вул. Ньютона, 2, кадастровий номер 121010000:07:371:0014.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на те, що земельна ділянка та нерухоме майно, що розташоване на ній, розташовані за адресою: м. Дніпро вул. Ньютона, 2, кадастровий номер 121010000:07:371:0014 є об`єктом кримінально протиправних дій, відповідає ст. 98 КПК України, отже є підстави передбачені ч. 3 ст. 170 КПК України, для накладення арешту з метою збереження речових доказів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «ТРІТЕК СЕРВІС» просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали та скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Вимоги апеляційної скарги, обґрунтовує тим, що слідчим суддею в ухвалі про задоволення клопотання слідчого про арешт майна нічим не аргументовано, чим було порушено вимоги ст. 173 КПК України.

Скаржник зазначає, що арештоване майно на сьогоднішній день перебуває у приватній власності ТОВ «ТРІТЕК СЕРВІС», за хронологією описаною в ухвалі можливо встановити, що майно було зареєстровано до моменту ухвалення рішення Дніпровської міської ради від 24.04.2019 року, де було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що спростовує думку слідчого про те, що документи на підставі, яких було зареєстроване майно є підробленими, та не мають жодної юридичної сили.

У вищезазначеній ухвалі слідчий суддя посилається лише на ст. ст. 170-173 КПК України, залишаючи поза увагою зміст ч.ч. 5-6 ст. 170 КПК України, які визначають правові підстави для арешту майна з метою збереження речових доказів, та відповідно до яких арешт майна юридичної особи з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди не може застосовуватись до будь-якої юридичної особи.

Такий захід забезпечення кримінального провадження може бути застосований виключно до майна юридичної особи щодо якої здійснюється провадження.

Так, ні слідчим, ні прокурором не надано слідчому судді доказів того, що у кримінальному провадженні №42019040000000590 будь-якій особі повідомлено про підозру хоча б одного з кримінальних правопорушень, перелік яких визначено ст. 96 КК України та ч. 8 ст. 214 КПК України, а юридичну особу письмово повідомлено про внесення до ЄРДР відповідних відомостей.

Таким чином, слідчим суддею невірно визначено правовий статус ТОВ «ТРІТЕК СЕРВІС» у кримінальному провадженні, оскільки вона не є такою юридичною особою, щодо якої у цьому кримінальному провадженні можуть вживатись заходи кримінально-правового характеру.

Також слідчий суддя допустив істотне порушення вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки на даний час не існує обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а встановлені досудовим розслідуванням обставини очевидно не містять достатніх фактів або інформації, що посадові особи ТОВ «ТРІТЕК СЕРВІС» могли вчинити кримінальне правопорушення.

Крім того, було порушено ч. 1 ст. 172 КПК України, оскільки жодним чином не було сповіщено власника майна, щодо якого розглядалось клопотання про арешт майна, що унеможливило бути присутнім при розгляді клопотання.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно допунктів 1,2,5ч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати:правову підставудля арештумайна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Перевіривши доводи апеляційної скарги директора ТОВ «ТРІТЕК СЕРВІС» ОСОБА_6 про необґрунтованість рішення слідчого судді та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд дійшов висновку, що вказані вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею виконані належним чином.

Як вбачається з матеріалів провадження, об`єктом кримінально протиправних дій є земельна ділянка та нерухоме майно, що розташоване на ній, розташовані за адресою: м. Дніпро вул. Ньютона, 2 кадастровий номер 121010000:07:371:0014, на підставі чого слідчий за погодженням з прокурором звернувся із вказаним клопотанням до слідчого судді.

Згідно відомостей Дніпровської міської ради судом встановлено, що об`єкт комунальної власності за вищевказаною адресою не приватизувався, договори купівлі-продажу не укладались, та разом з цим за результатом пошуку за кадастровим номером 121010000:07:371:0014 у Системі не виявлено реєстраційних записів щодо договорів оренди землі, укладених між міською радою та юридичними або фізичними особами.

Суд дійшов висновку, що в матеріалах провадження наявно достатньо підстав вважати, що невстановлені особи, маючи на меті заволодіти земельною ділянкою з кадастровим номером 121010000:07:371:0014, подали завідомо підроблені документи до Державного реєстратора, з метою подальшої реєстрації в органах державної влади та місцевого самоврядування права власності на себе.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, перевірив зазначені в ньому обставини та встановив, що існує виключно ризик втрати та передачі майна, що підлягає арешту.

Відповідно до ухвали слідчого судді арешт на зазначене в ухвалі майно накладений на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно дост.98КПК Україниречовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Вищевказана земельна ділянка є об`єктом кримінально протиправних дій та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Таким чином, встановлені під час досудового розслідування обставини свідчать, про необхідність накладення арешту на зазначене в ухвалі майно, оскільки це майно відповідає критеріям речового доказу у цьому кримінальному провадження, зазначеним в ст. 98 КПК України та є об`єктом кримінально протиправних дій, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України є підставою для накладення арешту, у зв`язку з чим в цій частині доводи апеляційної скарги директора ТОВ «ТРІТЕК СЕРВІС» ОСОБА_6 є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги директора ТОВ «ТРІТЕК СЕРВІС» ОСОБА_6 про те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, які б підтверджували склад кримінального правопорушення та його наявність, що у клопотанні слідчого не вказано, які саме відомості містять в собі об`єкти арештованого нерухомого майна і яким чином до даного кримінального провадження відноситься ТОВ «ТРІТЕК СЕРВІС», яке є власником цього майна, не можуть бути прийняті до увагу, оскільки на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про арешт майна.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що вказане майно відповідає критеріям речового доказу по розслідуваному злочину, апеляційний суд доходить висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим і відсутні підстави для його скасування, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків слідчого судді, у зв`язку з чим не можуть бути задоволені.

Водночас, у випадку, якщо наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована або будуть проведені всі необхідні слідчі дії з таким майном, чи встановлено відсутність складу або події злочину, а так само стороною обвинувачення у розумні строки, в значенні ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для встановлення та перевірки відповідних обставин, власник майна наділений правом ініціювати, в порядку ст. 174 КПК України, питання про скасування накладеного арешту.

Керуючись ст.ст.170-173,309,310,405,407,422КПК України,апеляційний суд,-

П ОС ТА НО ВИ В:

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІТЕК СЕРВІС» ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР під №42019040000000590, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України про арешт майна - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4