Ухвала

від 30.03.2020 по справі 200/1310/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

30 березня 2020 р. Справа №200/1310/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши без повідомлення заінтересованих осіб заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора відділу у Мангушському районі Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області Мануйлова Валентина Павловича, Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання неправомірними і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державного кадастрового реєстратора відділу у Мангушському районі Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області Мануйлова Валентина Павловича, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення прийняті державним кадастровим реєстратором відділу у Мангушському районі Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області про внесення відомостей /змін до них/ до Державного земельного кадастру з номерами: 1423982200:05:0001562 від січня 2019 року; 1423982200:05.000:1560 січень 2019 року; 1423982200:05:000:1573 січень 2019 року; 1423982200:05:000:1575 січень 2019 року; 1423982200:05:000:1617 січень 2020 року; 1423982200:05:000:1618 січень 2020 року; 1423982200:05:000:1620 від січня 2020 року; 1423982200:05:000:1623 січень 2020 року;

- визнати протиправним і скасувати рішення № РВ-1400632212019 від 15 листопада 2019 року прийняте державним кадастровим реєстратором відділу у Мангушському районі Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області про внесення відомостей /змін до них/ до Державного земельного кадастру;

- зобов`язати державного кадастрового реєстратора відділу у Мангушському районі Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області повторно розглянути заяву про внесення відомостей до земельного кадастру про земельну ділянку і задовольнити її.

Також позивач подав заяву про забезпечення позову (від 04.02.2020), якою просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вносити відомості до Державного земельного кадастру на земельні ділянки, які перетинаються з земельною ділянкою площею 2 га, на яку вже є проект землевідведення на ім`я ОСОБА_1 .

5 лютого 2020 року ухвалою суду відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

30 березня 2020 року на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову (вх. №64/20), якою просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державному кадастровому реєстратору відділу у Мангушському районі Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області вносити відомості до Державного земельного кадастру на земельні ділянки, які перетинаються з земельною ділянкою площею 2 га згідно з проектом землеустрою від 31.08.2018 № 24-03/08 на ім`я позивача, а також заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Донецькій області затверджувати проекти земельних ділянок 1423982200:05.000:1560; 1423982200:05:000:1573; 1423982200:05:000:1575; 1423982200:05:000:1617; 1423982200:05:000:1618; 1423982200:05:000:1620; 1423982200:05:000:1623.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач посилається на те, що громадяни, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 надали оголошення у газеті Сільська новь від 13 березня 2020 року про те, що 18.03.2020 з 10-00 до 12-00 за адресою АДРЕСА_1 відбудеться зустріч для проведення робіт із встановлення меж земельної ділянки розташованої на території Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області. Запрошуються власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, або уповноважені ними особи, а саме: гр. ОСОБА_10 .О. ОСОБА_11 , та ще одно оголошення з таким змістом тільки 20.03.2020, а саме ОСОБА_12 , та вказані контактні телефони громадян ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 . На думку позивача, це означає, що вказані громадяни збираються поскоріше оформити право власності на земельні ділянки, якім державний кадастровий реєстратор незаконно видав рішення внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, на земельній ділянці ОСОБА_1 . Зазначає, що погодження меж це остання процедура перед оформленням права власності згідно п. 2.1 наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376. Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та підтвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) . Також згідно проекту землеустрою земельної ділянки від 31.08.2018 № 24-03/08 сторінки 34-35 суміжними власниками його земельної ділянки є В.О.Шуменко - кадастровий номер земельної ділянки (1423982200:05:000:0307) та Н. ОСОБА_13 - кадастровий номер земельної ділянки (1423982200:05:000:1536) з якими хочуть погодити межі громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Тому, на думку позивача, є реальна загроза не виконати рішення суду, тому що йому знову буде потрібно звертатися до суду і оскаржувати вже реєстрацію права власності цих громадян, а це пряме порушення його права на отримання ним першочергового права земельної ділянки.

Також ОСОБА_1 додав до заяви: копію оголошень в газеті Сільській нові від 13 березня 2020 року, електронну копію проекту землеустрою, копію витягу про права власності на земельну ділянку Коміссарової Н.С.

Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: забороною відповідачу вчиняти певні дії.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду, або про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Під час підготовчого провадження судом встановлено, що на земельні ділянки (1423982200:05.000:1560; 1423982200:05:000:1573; 1423982200:05:000:1575; 1423982200:05:000:1617; 1423982200:05:000:1618; 1423982200:05:000:1620; 1423982200:05:000:1623) надано дозволи на розроблення проектів землеустрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 Борисовичу, Панфілову Едуарду Вікторовичу, Бенедісюку Максиму Миколайовичу, Бадєєву Дмитру Валерійовичу, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Фактично, позивач обґрунтовує позов порушенням державним кадастровим реєстратором порядку черговості звернення заявників до суб`єкта державної реєстрації права. Але самим позивачем не наведено обставин, які б свідчили про першочерговість саме його звернення.

Суд враховує співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (третіх осіб) і вважає, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову є не співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки посилаючись на наявність у нього правомірного очікування щодо землі, яка на цей час не сформована як земельна ділянка, позивач, фактично, просить заборонити затверджувати проекти земельних ділянок фізичним особам, щодо яких відсутні будь-які посилання на порушення (недодержання) ними (третіми особами) встановленого порядку отримання прав на земельну ділянку.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №826/16888/18 вказав, що вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо очевидності ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість : вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Суд зазначає, що наведене в заяві обґрунтування необхідності забезпечення позову не свідчить про наявність очевидних ознак протиправності поведінки відповідача, зокрема його рішень, у спірних правовідносинах.

Наведене заявником обґрунтування потребує з`ясування обставин в адміністративній справі, з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи. Наведене, фактично, зумовлює вирішення спору по суті, що не відповідає завданням інституту забезпечення позову.

Отже, на думку суду, зазначені обставини в їх сукупності свідчать про необґрунтованість заявленого клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала складена в повному обсязі і підписана суддею 30 березня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков