Ухвала

від 30.03.2020 по справі 160/3224/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 березня 2020 року Справа 160/3224/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА , в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг з Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА (ЄДРПОУ 39831622) на користь держави в сумі 13707,33 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2020 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України.

Так, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що судовий збір позивачем не сплачено.

При цьому позивачем надано клопотання, в якому останній просить суд відстрочити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області сплату судового збору у справі.

В обґрунтування означеного клопотання позивачем зазначено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області є бюджетною установою та відповідно використання бюджетних коштів здійснюється згідно затверджених кошторисних призначень. Так, ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано повідомлення ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області від 21.01.2020 № 07-34-06/687 Про безспірне стягнення щодо надходження заяви відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області про стягнення з боржника витрат щодо грошової винагороди у розмірі 58168,31 грн., таким чином, рахунок на сплату судового збору заблокований та відсутнє поточне фінансування. Отже, наразі у ГУ ДПС у Дніпропетровській області через неналежне фінансування відсутні кошти на сплату судового збору в сумі 2102,00 грн. за подання позовної заяви про звернення стягнення заборгованості з Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробниче підприємство громадської організації об`єднання інвалідів Альтернатива (ЄДРПОУ 39831622), проте вказана сума сплати знаходиться на погоджені в управлінні фінансування та бухгалтерського обліку та після розблокування рахунків та здійснення сплати платіжне доручення у найкоротший термін буде передано до суду.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів вказаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення позивача від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами. Крім того, наведеною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивача від сплати судового збору.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 25.02.2016 року у справі №826/16796/14.

Посилання позивача на тяжкий матеріальний стан є безпідставними, з огляду на те, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2018р. у справі №815/4575/15 (касаційне провадження № К/9901/47962/18).

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом України неодноразово (в ухвалах від 02.08.2017 року у справі №922/2163/16, від 09.11.2017 року у справі №826/14844/15, від 27.07.2017 року у справі №804/2895/16) висловлювалась позиція, згідно з якою відсутність коштів у бюджетної організації не є обставиною, яка зумовлює необхідність відстрочення судового збору.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про ДПС у Дніпропетровській області у Дніпропетровській області сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви.

Так, з поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру, які полягають у стягненні податкового боргу з відповідача на користь держави в сумі 13707,33 грн.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2102,00 грн.

За змістом приписів пп.1 п.3 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить - 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21020,00 грн.).

За таких обставин, позивачу слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви з вимогою майнового характеру у розмірі 2102,00 грн за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 238999980313131206084004008

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч.2, ч.4 ч.5 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України 'Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів' (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів 'Згідно з оригіналом', назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.

Відповідно до п.8 гл.10 розд.ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом» , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія» .

Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис »Копія» ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов`язково зверху цього паперу робиться напис: »Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів» , вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа

Однак, в порушення вищевказаних вимог, додані до позовної заяви копії документів для суду взагалі жодним чином не засвідчені.

Крім того, частиною 2 статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч.3 ст.55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

З матеріалів позовної заяви слідує, що позовну заяву подано 23.03.2020р. та підписано в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Г.Чуб, на підтвердження повноважень якої долучено копію наказу ДПС від 30.07.2019р. №54-о Про покладення виконання обов`язків на Чуб Г.В. , проте відповідно до пункту 2 наказу ДПС від 10.02.2020р. №121-о Про покладення виконання обов`язків на Обертовича М.Г. вищезазначений наказ ДПС від 30.07.2019р. №54-о було визнано таким, що втратив чинність.

Таким чином, позивачу слід надати до суду належним чином оформлені документи на підтвердження повноважень Чуб Г. на подання та підписання даної позовної заяви 23.03.2020р.

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: позивачем не сплачено судовий збір; долучені до позовної заяви копії документів не засвідчені жодним чином та не надано належного документа на підтердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА про стягнення заборгованості- залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2102,00 грн.;

- належним чином завірених копій документів, що додані до позовної заяви, для суду;

- належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Турова