Ухвала

від 30.06.2020 по справі 160/3224/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 червня 2020 року Справа № 160/3224/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА , в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг з Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА (ЄДРПОУ 39831622) на користь держави в сумі 13707,33грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог зазначалося, що внаслідок несплати відповідачем у встановлені Податковим кодексом України строки нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій відповідно до податкових повідомлень-рішень, які відповідачем оскаржені не були, а, отже, визначені ними зобов`язання є узгодженими, у останнього утворився податковий борг по податку на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських формувань (КБК 11020900) в сумі 170,00грн. та по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (КБК 14010100) в сумі 13537,33грн. Крім того, контролюючим органом відповідно до ст.129 Податкового кодексу України на суму наявного податкового боргу була нарахована пеня, в результаті чого сума загальної заборгованості склала 13707,33грн. На наявний у відповідача податковий борг позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу про сплату форми Ю від 08.02.2017 року №353-17/62 та рішення про опис майна у податкову заставі від 08.02.2017р. №353-17/62. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА про стягнення заборгованості залишена без руху та позивачу надано строк для усунення її недоліків - протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2102,00 грн.; належним чином завірених копій документів, що додані до позовної заяви, для суду; належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву.

03.04.2020 року від представника позивача до канцелярії суду надійшло клопотання, яким останній просив долучити до матеріалів справи №160/3224/20 оригінал документа про сплату судового збору за подання до суду цього адміністративного позову у розмірі 2102,00грн., а саме: платіжне доручення №452 від 20.03.2020р.

23.04.2020 року від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду від 30 березня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання щодо усунення недоліків позовної заяви, яким вищеозначені недоліки було усунуто.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2020р. прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3224/20 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 29.05.2020 року за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року направлена на адресу Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА засобами поштового зв`язку 12.05.2020 року.

19.05.2020 року на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням, яким на адресу відповідача надсилалася вищевказана ухвала суду, із відміткою поштового відділення про повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

При цьому, адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою, зазначеною, як місцезнаходження юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначеною позивачем у позові.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

При цьому згідно з частиною 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч.11 ст.126 КАС України та ч.1 ст.131 КАС України, враховуючи, що направлену відповідачеві копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2020р. повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №804/575/18.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до довідки №147, складеної 27.05.2020 року секретарем судового засідання Молодановим М.Ю., останнім була здійснена неодноразова спроба повідомити відповідача про розгляд справи за вказаним у матеріалах позовної заяви та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номером телефону: НОМЕР_1 , проте відповідач за цим номером не відповів жодного разу.

При цьому, станом на 30 червня 2020р. відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, а також ним до суду не надано будь-яких заяв, клопотань, повідомлень, в яких би останній виклав своє бажання надати до суду його в більш пізній термін.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що ним здійснено всіх можливих заходів для вчасного та належного повідомлення про розгляд справи №160/3224/20 відповідача - Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА .

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про залишення позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області без розгляду в частині позовних вимог щодо стягнення з Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (КБК 14010100) в сумі 13537,33 грн., який виник внаслідок несплати донарахованих контролюючим органом штрафних санкцій в сумі 13536,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням (форма Ш ) № 0015551201 від 26.12.2016 р. та нарахованої пені на цей борг минулих років в сумі 1,33 грн., з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Підприємство об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА (код ЄДРПОУ 39831622) є юридичною особою, відомості про яку 10.06.2015 року включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, номер запису - 1 224 102 0000 073107, взято на облік контролюючим органом ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Соборний р-н м. Дніпра) 11.06.2015 року за №19214.

01 грудня 2016 року контролюючим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА (код ЄДРПОУ 39831622) з питання несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 01.12.2016р. №4447/04-62-12-01/39831622.

Як слідує з акта камеральної перевірки від 01.12.2016р. №4447/04-62-12-01/39831622, за результатами її проведення встановлено несвоєчасну сплату Підприємством об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеної податковим повідомленням-рішенням форми Н від 18.08.2016р. №7831201, у загальній сумі 67680,00грн., кількість днів затримки - 67.

За несвоєчасну сплату відповідачем узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України та акта камеральної перевірки від 01.12.2016р. №4447/04-62-12-01/39831622 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми Ш від 26.12.2016р. №0015551201, яким до Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА застосовано штраф у розмірі 20% на суму 13536,00грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення форми Ш від 26.12.2016р. №0015551201 направлене на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, проте поштове відправлення, яким на адресу підприємства було надіслано вищевказане податкове повідомлення-рішення, повернулося на адресу контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв`язку від 28.01.2017р. (згідно з поштовим штемпелем) про неможливість вручення.

Згідно з абзацом 1 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Абзацом 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Зважаючи на те, що вищевказане податкове повідомлення-рішення направлено на податкову адресу відповідача, однак поштове відправлення, яким воно надсилалося, повернуто до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв`язку від 28.01.2017р. (згідно з поштовим штемпелем) про неможливість вручення, це податкове повідомлення-рішення відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вважається врученими платнику податків саме 28.01.2017р.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з абз.1 п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Пунктом 56.15 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

За змістом приписів п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (п.п.56.17.1); днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (п.п.56.17.2); днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.п.56.17.3); днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались (п.п.56.17.5). День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем вищевказаного податкового повідомлення-рішення від 26.12.2016р. №0015551201 ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

Враховуючи приписи статті 56 Податкового кодексу України, оскільки відомості про оскарження відповідачем у встановлені цією нормою Кодексу строки податкового повідомлення-рішення від 26.12.2016р. №0015551201 відсутні, то визначені у ньому суми грошового зобов`язання вважаються узгодженими у день, наступний за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на це податкове повідомлення-рішення, який, у свою чергу, становить 10 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення платнику.

Таким чином, зважаючи на те, що днем надходження вказаного податкового повідомлення-рішення платнику є 28.01.2017р., то останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на це податкове повідомлення-рішення, є 07.02.2017р., а визначені у ньому суми грошового зобов`язання вважаються узгодженими - 08.02.2017р.

Суд також зазначає, що відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При цьому п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України передбачена можливість оскаржити податкове повідомлення-рішення не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом.

Якщо протягом зазначеного строку оскарження не здійснено спір стосовно такого податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 26.12.2016р. №0015551201 відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вважається врученими платнику податків 28.01.2017р., останнім днем граничного строку сплати визначених ним грошових зобов`язань згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України є 07.02.2017р., а останнім днем його оскарження у розумінні приписів - п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України - 07.02.2020р.

Як зазначалося вище, матеріали справи не містять доказів оскарження станом на час розгляду справи відповідачем вищевказаного податкового повідомлення-рішення ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи, що визначена податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2016р. №0015551201 сума податкових зобов`язань відповідача у розмірі 13536,00грн. є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк, як наслідок ця сума набула статусу податкового боргу у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України з 08.02.2017р.

В подальшому, як слідує з інтегрованої картки платника податку Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА з податку на додану вартість, витяг з якої міститься в матеріалах справи, у зв`язку із несплатою останнім у встановлені п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України строки суми визначених податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2016р. №0015551201 штрафних санкцій, контролюючим органом відповідно до ст.129 Податкового кодексу України на суму цього податкового боргу була нарахована пеня у розмірі 1,33грн.

Нарахована пеня відповідно до вищевказаних приписів п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України також відноситься до податкового боргу з податку на додану вартість.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми Ю №353-17/62 від 08.02.2017р. про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу у сумі 13537,33грн.

Судом встановлено, що до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА про стягнення податкового боргу надійшла 23.03.2020р.

Судом також встановлено, що на поштовому конверті, в якому надсилалася позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА про стягнення податкового боргу до суду наявно декілька поштових штемпелів з різними датами.

При цьому, згідно з відомостями розділу Відстеження поштового відправлення за трекінгом офіційного вебсайту АТ Укрпошта , поштове відправлення за трекінгом 4910704890746, який міститься на поштовому конверті, в якому до суду надсилалася вищевказана позовна заява, це поштове відправлення було надіслано саме 18.03.2020р.

Таким чином, саме 18.03.2020р. є датою звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абз.1 та 2 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частиною 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації , звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації , визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Водночас, пунктом 101.1 статті 101 ПК України передбачено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном безнадійний податковий борг розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Отже, пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що Податковим кодексом України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 ПК України , а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Такого правового висновку дійшли касаційні суди як господарської, так адміністративної юрисдикції, зокрема у постанові 06.02.2018 у справі К/9901/99/17 807/2097/16, постанові 04.09.2018 у справі №813/4430/16, постанові 19.09.2019 у справі №910/11620/18, постанові 31.10.2019 у справі №925/1242/15, постанові від 05.12.2019 у справі №910/1678/19.

Зважаючи на те, що визначена податковим повідомленням-рішенням від 26.12.2016р. №0015551201 сума податкових зобов`язань відповідача у розмірі 13536,00грн. є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк і, як наслідок, ця сума разом із нарахованою на нею пенею у розмірі 1,33грн. набула статусу податкового боргу у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України з 08.02.2017р., останнім днем строку, протягом якого контролюючий орган міг звернутися до суду з позовною заявою про стягнення цього податкового боргу, є 08.02.2020р.

Оскільки судом встановлено, що з позовною заявою про стягнення з Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (КБК 14010100) в сумі 13537,33 грн., який виник внаслідок несплати донарахованих контролюючим органом штрафних санкцій в сумі 13536,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням (форма Ш ) №0015551201 від 26.12.2016р., та нарахованої пені на цей борг минулих років в сумі 1,33 грн., Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося лише 18.03.2020р., що підтверджується відомостями з розділу Відстеження поштового відправлення за трекінгом офіційного вебсайту АТ Укрпошта (про відправлення поштового відправлення за трекінгом 4910704890746, який міститься на поштовому конверті, в якому до суду надсилалася вищевказана позовна заява, саме 18.03.2020р.), роздруківку якого долучено до матеріалів справи, суд доходить висновку, що відповідачем пропущено встановлений пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Доказів наявності підстав, передбачених п.102.2 ст.102 Податкового кодексу України, за наявності яких провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті (податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили), відповідачем не надано, як і не надано доказів наявності підстав зупинення відлік строку давності, визначених п.102.3 ст.102 цього Кодексу.

За змістом приписів ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Отже, практика Європейського Суду свідчить, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду (справа Девеер проти Бельгії ).

Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

З урахуванням положень ст. ст. 122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

При цьому суд зауважує, що жодних доказів існування поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем надано не було, як і взагалі не зазначено про їх наявність.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних на те підстав, наявність яких є єдиною підставою для поновлення пропущеного строку, тому за їх відсутності поновити пропущений строк видається неможливим, отже, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.121-123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА про стягнення податкового боргу в частині позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з Підприємства об`єднання громадян (Релігійної організації, профспілки) виробничого підприємства громадської організації об`єднання інвалідів АЛЬТЕРНАТИВА податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (КБК 14010100) в сумі 13537,33грн., який виник внаслідок несплати донарахованих контролюючим органом штрафних санкцій в сумі 13536,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням (форма Ш ) №0015551201 від 26.12.2016р. та нарахованої пені на цей податковий борг в сумі 1,33 грн. - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 30 червня 2020 року.

Суддя О.М. Турова