Рішення

від 30.03.2020 по справі 826/15705/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року м. Київ № 826/15705/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Арія доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Арія з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2018 №8862615141 та №8852615141.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що висновки перевіряючих, на підставі яких контролюючим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, як зазначено представником позивача, надані до перевірки документи належним чином завірені уповноваженими особами - директором ТОВ БК Арія ОСОБА_4, директором ТОВ БК Профітван ОСОБА_1, директором ТОВ Укрінжинірінг Він ОСОБА_3. Натомість, за твердженням представника позивача, самі лише показання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також вирок (щодо ОСОБА_3 на підставі укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості) про їх непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ БК Профітван та ТОВ Укрінжинірінг Він ще не свідчать про, що вони дійсно не укладали відповідні угоди та не підписували первинні документи, складені на користь ТОВ БК Арія . При цьому, твердження перевіряючих про те, що надані до перевірки документи не визначають умови виконання робіт, є оціночними, оскільки чинне законодавство не встановлює вимог щодо ступеня деталізації умов виконання договору. Також, як наголошено представником позивача, ТОВ БК Арія не зобов`язано та не мало об`єктивної можливості під час укладання угод із вказаними контрагентами перевіряти наявність у них персоналу та виробничих можливостей для виконання умов договору, відтак, ТОВ БК Арія не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів - ТОВ БК Профітван та ТОВ Укрінжинірінг Він .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

30.11.2018 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, винесених контролюючим органом у межах наданих йому повноважень, з огляду на виявлені порушення вимог податкового законодавства з боку позивача. Крім того, останнім наголошено на тому, що у договорі від 27.02.2017 №2702 вказано розрахунковий рахунок постачальника ТОВ БК Профітван в АТ Райффайзен банк Аваль НОМЕР_1, дата відкриття якого 02.03.2017, що пізніше за дату укладення договору. На додаток, у відзиві представником відповідача заявлено клопотання про виключення з числа доказів (або призначення почеркознавчої експертизи) первинних документів (податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаних неуповноваженою на це особою з боку ТОВ БК Профітван , а також про виклик свідка - ОСОБА_1 , директора ТОВ БК Профітван за перевіряємий період.

20.12.2018 від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог. Додатково останнім наголошено на тому, що у кожному конкретному випадку необхідно комплексно досліджувати усі складові задекларованої господарської операції, враховуючи обставини, що були встановлені у вироку Печерського суду м. Києва у справі №757/9289/16-к. З огляду на вказане, у відповіді на відзив вказано, що у межах спірних правовідносин жодних доказів того, що роботи, які були предметом укладених з ТОВ Укрінжинірінг Він договорів фактично виконані не були, під час проведення перевірки відповідачем зібрано не було. При цьому, об`єкт, на якому ТОВ Укрінжинірінг Він , відповідно до укладених договорів, виконувало відповідні роботи, а саме: житловий будинок за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 243 (ЖК Лісовий квартал ), був введений в експлуатацію, що підтверджує факт реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Укрінжинірінг Він . Крім того, у відповіді на відзив зауважено, що невідповідність дати укладення договору між позивачем та ТОВ БК Профітван із датою відкриття рахунку ТОВ БК Профітван обумовлена тим, що невдовзі після укладення договору від 27.02.2017 №2702 у ТОВ БК Профітван були змінені реквізити для здійснення розрахунків і на прохання контрагента договір від 27.02.2017 №2702 був переукладений первісною датою, де і був зазначений розрахунковий рахунок ТОВ БК Профітван НОМЕР_1, відкритий 02.03.2017.

05.02.2019 від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про приєднання доказу до матеріалів справи, а саме: копії рішення Державної фіскальної служби України від 09.10.2018 про результати розгляду скарги ТОВ Континенталь Сервіс , в обґрунтування якого зазначено, що зміст вказаного рішення містить відомості, на підставі яких суд має можливість встановити факти, які свідчать про протиправність оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення від 25.06.2018 №8852615141. Слід одразу зазначити про необґрунтованість даного клопотання з огляду на те, що додана представником позивача копія рішення встановлює коло правовідносин, відмінне від спірних, та за участю іншого платника податків - ТОВ Континенталь Сервіс , з урахуванням того, що безпосередньо ТОВ БК Арія скористалось правом на адміністративне (досудове) оскарження спірних податкових повідомлень-рішень, за результатами чого рішенням Державної фіскальної служби України від 31.08.2018 №28241/6/99-99-11-01-01-25 останні залишено без змін.

З огляду на заявлене представником відповідача клопотання про виклик свідка, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2019 визначено подальший розгляд справи №826/15705/18 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі на 21.02.2019, а також викликано у призначене судове засідання в якості свідка ОСОБА_1 .

У призначене судове засідання з`явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві та відповіді на відзив. Відповідач явку свого представника у вказане судове засідання не забезпечив. Викликаний у призначене судове засідання свідок також не з`явився, а також не повідомив про причини неможливості свого прибуття, з огляду на що судом ухвалено про можливість здійснювати подальший розгляд справи без участі свідка, а також про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ БК Арія з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Укрінжинірінг Він за червень 2015 року та з ТОВ БК Профітван за березень 2017 року, квітень 2017 року, на підставі чого складено акт від 11.06.2018 №398/26-15-14-01-03/39012584, у висновках до якого вказано про наступні порушення ТОВ БК Арія :

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 4 Закону України Про бухгалтерських облік та фінансову звітність , п. 5 та п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 80 367,00 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 40 677,00 грн. та за 2017 рік у сумі 39 690,00 грн.;

п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, всього у сумі 74 414,00 грн., у тому числі за червень 2015 року у сумі 37 664 грн., за квітень 2017 року у сумі 9 533,00 грн., за травень 2017 року у сумі 27 217,00 грн.

На підставі викладеного, Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 25.06.2018

№8862615141, яким ТОВ БК Арія збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 93 018,00 грн., з яких за основним платежем нараховано 74 414,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18 604,00 грн.;

№8852615141, яким ТОВ БК Арія збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 90 293,00 грн., з яких за основним платежем нараховано 80 367,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9 923,00 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, ТОВ БК Арія подало до Державної фіскальної служби України відповідну скаргу, за результатами розгляду якої рішенням від 31.08.2018 №28241/6/99-99-11-01-01-25 останні залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи дані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Приписами пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

У силу п. 139.1 ст. 139 ПК України, фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У силу п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ Укрінжинірінг Він та ТОВ БК Профітван .

Так, перевіряючими, зокрема, наголошено на тому, що 1) надані до перевірки первинні документи підписані невстановленими особами, що свідчить про дефектність документів щодо проведених господарських операцій ТОВ БК Арія з ТОВ Укрінжинірінг Він та ТОВ БК Профітван ; 2) надані позивачем до перевірки документи не визначають умови виконання робіт, договору про виконання ТОВ Укрінжинірінг Він робіт до перевірки не надано; 3) відсутність у ТОВ Укрінжинірінг Він та ТОВ БК Профітван працюючих осіб, які могли б забезпечити реалізацію робіт, послуг, зазначених в первинних документах, задекларованих у звітності види, обсяги реалізації, виробничого обладнання, транспортних засобів та інших основних фондів, економічно необхідних суб`єкту господарювання для здійснення господарських операцій, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб`єктами господарювання операцій. ТОВ Укрінжинірінг Він та ТОВ БК Профітван здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам; 4) наявність інформації щодо опитування засновника (директора, головного бухгалтера) ТОВ БК Профітван ОСОБА_1 , який надав свідчення про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; 5) наявність вироку від 18.04.2016 у справі №757/9289/16-к (кримінальне провадження №10701050005055798), яким Печерський районний суд м. Києва визнав винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, ОСОБА_3 , який був засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ Укрінжинірінг Він .

З приводу викладеного, суд одразу звертає увагу, що сам факт наявності вироку, ухваленого у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій для реалізації конкретних господарських операцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №814/569/16.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, протокол допиту свідка не є достатнім та беззаперечним доказом, а тому, у силу обставин даної справи, не є свідченням порушення позивачем податкового законодавства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 28.05.2019 у справі №826/14073/16.

Вказані обставини також унеможливлюють задоволення клопотання представника відповідача про виключення з числа доказів (або призначення почеркознавчої експертизи) первинних документів (податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаних неуповноваженою на це особою з боку ТОВ БК Профітван , з урахуванням того, що у межах спірних правовідносин суду слід встановити або спростувати саме товарність (реальність) відповідних фінансово-господарських операцій.

У свою чергу, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що між ТОВ БК Профітван (виконавець) та ТОВ БК Арія (замовник) укладено договір про надання послуг від 27.02.2017 №2702, у відповідності до умов якого, виконавець на підставі та у відповідності до замовлення надає замовнику послуги будівельних механізмів, які визначені додатком №1 до договору. Вид послуг визначається у замовленні замовника та після завершення надання послуг зазначається в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг). Надання послуг виконавцем здійснюється на підставі замовлення замовника. Замовлення здійснюється замовником будь-яким способом (усно, письмово, по телефону та ін.). У додатку №1 до даного договору Протокол узгодження договірної ціни сторони узгодили вид транспортного засобу/ будівельного механізму та вартість послуги за одну машино/зміну роботи. На підтвердження проведення вказаних робіт суду надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.03.2017 №2903/М та від 28.04.2017 №2804/М, також у матеріалах справи містяться копії податкових накладних від 29.03.2017 №43 та від 28.04.2017 №92.

Крім того, у матеріалах справи містяться копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2015 №300615-1 та №300615-2, податкових накладних від 30.06.2015 №64 та 100, у відповідності до яких ТОВ Укрінжинірінг Він на підставі договорів від 19.06.2015 №1906 та від 22.06.2015 №2206 проведено роботи з улаштування цементно-піщаних стяжок підлог М150 в квартирах, в МЗК (крім сходових клітин) і на холодних переходах секції 1 поверхи 2-8 на об`єкті за адресою: вул. Київська, 243, м. Бровари, Київської області.

Разом з тим, суд зазначає, погоджуючись з твердженнями контролюючого органу, що представником позивача ані під час перевірки, ані під час судового розгляду даної справи, не надано копії договорів від 19.06.2015 №1906 та від 22.06.2015 №2206, на підставі яких, виходячи зі змісту наведених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2015 №300615-1 та №300615-2, виконувались заявлені роботи, а також не зазначено про причини неможливості їхнього подання до суду.

Також, виходячи зі змісту договору про надання послуг від 27.02.2017 №2702, укладеного з ТОВ БК Профітван , надання послуг здійснюється на підставі замовлень ТОВ БК Арія , проте, представником позивача не зазначено яким чином здійснювалось формування та підтвердження відповідних замовлень у межах спірних правовідносин.

Натомість, зміст наявної у матеріалах справи первинної документації та інших доказів не дає змогу встановити дійсних характер наданих (виконаних) послуг (робіт), з урахуванням відсутності у матеріалах справи доказів наявності у ТОВ БК Арія розумної економічної причини (ділової мети) щодо спірних фінансово-господарських операцій з ТОВ Укрінжинірінг Він та ТОВ БК Профітван , а саме: причини, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків (позивач) має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України). Так, зокрема, але не виключно, представником позивача не зазначено яким чином ТОВ БК Арія використано у межах власної господарської діяльності зафіксовані в актах роботи (послуги).

Суд також звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази оплати спірних фінансово-господарських операцій.

Виходячи з викладеного, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та встановивши фактичні обставини справи, суд вказує про не підтвердження достатніми та належними доказами факту товарності (реальності) спірних фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ Укрінжинірінг Він та ТОВ БК Профітван у межах перевіряємого періоду.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмову у задоволенні останніх.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю БК Арія (код ЄДРПОУ 39012584, адреса: 02091, м. Київ, вул. Ревуцького, 9, кв. 31) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок