Постанова

від 30.03.2020 по справі 826/17517/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17517/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Головань О.В.

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Кузьмишиної О.М., Кузьменка В.В.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника Приватного підприємства Статус-С - Сидоренка Вадима Анатолійовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Статус-С до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0047021404, 0047031404, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року, Приватне підприємство Статус-С (далі - позивач, ПП Статус-С ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0047021404, 0047031404.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 13.09.17 р. №№0047021404, 0047031404.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2018 року - без змін.

18 березня 2020 року на поштову адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Приватного підприємства Статус-С - Сидоренка Вадима Анатолійовича надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Дослідивши обґрунтування клопотання про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що її слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється в порядку, передбаченому ст. 134 КАС України.

Так, відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно ч.3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на положення ч.6 та ч.7 КАС України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 13.03.2019 у справі №826/7806/17, 20.12.2018 у справі №316/4923/16-а, 01.10.2018 у справі №815/4619/17, 02.09.2019 у справі №520/3939/19.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи у суді апеляційної інстанції представником позивача надано наступні документи, а саме:

- копію договору про надання правової допомоги від 17.11.2017 року;

- копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 17.11.2017 року від 20.06.2018 року;

- копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 17.11.2017 року від 01.10.2019 року;

- копію акту №1 від 13.03.2020 року приймання - передачі правової допомоги (послуг) до договору про надання правової допомоги від 17.11.2017 року та додаткової угоди від 20.06.2018 року;

- копію звіту про витрачений час на надання правової допомоги та супутніх витрат до акту №1 від 13.03.2020 року що складений до договору про надання правової допомоги від 17.11.2017 року та додаткової угоди від 20.06.2018 року;

- рахунок - фактура №001/20 від 13.03.2020 року;

- платіжне доручення №1466 від 13.03.2020 року;

- копії сертифікатів вищої школи адвокатури;

- копія статуту АО Євстігнєєв, Сидорпенко та партнери ;

- витяг з Єдиного реєстру адвокатів України;

Щодо співмірності розміру витрат Приватного підприємства Статус-С на оплату послуг адвокатів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, що ціна позову становить більше 274 435 грн.

Звертає увагу на те, що витрати на оплату послуг адвокатів у розмірі 10 250, 00 грн, що були понесені позивачем у суді апеляційної інстанції, є пропорційними до значення справи для Приватного підприємства Статус-С .

Вказує, що відповідачем не заявлялось обґрунтованих клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Таким чином, приходить до висновку, що 10 250, 00 грн., витрати на оплату послуг адвокатів відповідають критеріям співмірності, встановлених КАС України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Приватного підприємства Статус-С витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції, у розмірі - 10 250, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 241, 242, 243, 252, 311, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання представника представника Приватного підприємства Статус-С - Сидоренка Вадима Анатолійовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції - задоволити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Приватного підприємства Статус-С ( адреса: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, офіс 90-4, код ЄДРПОУ 36069491), витрати на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10 250 (десяти тисяч двісті п`ятдесяти) гривень 00 копійок.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: О.М. Кузьмишина,

В.В. Кузьменко