Постанова

від 30.03.2020 по справі 910/3116/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/3116/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вассма Кемікал

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 (у складі колегії суддів: Мальченка А.О. (головуючий), Дикунська С.Я., Жук Г.А.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 (суддя Смирнова Ю.М.)

у справі № 910/3116/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вассма Кемікал

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фосагро-Україна

про стягнення 322 654,38 грн,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вассма Кемікал (далі - ТОВ Вассма Кемікал ) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фосагро-Україна (далі - ТОВ Фосагро-Україна ) про стягнення 322 654,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.03.2017, укладеного між сторонами у справі, в частині повної оплати відповідачем придбаного майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що договором купівлі-продажу від 21.03.2017 сторони передбачили таку його умову, як здійснення остаточного розрахунку за придбане майно в розмірі 5 % від вартості майна, що становить 322 654,38 грн, протягом 5 днів з моменту розірвання договору оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщено, на підставі відповідного рішення розпорядника землі. Оскільки виконання відповідного обов`язку відповідача залежить від настання певної події - прийняття розпорядником землі рішення про розірвання договору оренди, яке на час розгляду справи прийнято не було, відсутні правові підстави для стягнення з ТОВ Фосагро-Україна заявленої позивачем до стягнення суми.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у грудні 2019 року ТОВ Вассма Кемікал подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу ТОВ Вассма Кемікал обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору неправильно застосовано положення частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), оскільки умова договору купівлі-продажу щодо остаточного розрахунку за придбане майно після розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням уповноваженого органу місцевого самоврядування не є подією, яка має неминуче настати, тому суди мали застосувати положення частини 2 статті 530 ЦК щодо виконання боржником обов`язку за договором у строк, який визначений моментом пред`явлення вимоги, що і було зроблено позивачем проявленням вимоги щодо сплати решти боргу, яка не була виконана відповідачем; при прийнятті оскаржених рішень судами не було враховано положень статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК), статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та статті 7 Закону України Про оренду землі та не застосовано ці положення чинного законодавства, внаслідок чого суди дійшли безпідставного висновку про необхідність розірвання договору оренди земельної ділянки, як передумови виконання зобов`язання відповідачем; при вирішенні спору судами не було враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/242/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, стосовно того, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки, на якій це майно розташовано, у чинному договору оренди землі відбувається автоматично в силу закону, що виключає можливість розірвання такого договору оренди.

ТОВ Фосагро-Україна у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 21.03.2017 між ТОВ Вассма Кемікал (продавець) та ТОВ Фосагро-Україна (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець передав у власність на оплатній основі, а покупець прийняв у власність нерухоме майно, що розташоване за адресою: Харківська обл., Нововодолазький р-н, смт Нова Водолага, вул.. Залізнична, 1, а саме: нежитлове приміщення № 24 в нежитловій будівлі майстерні літ. Б-2 загальною площею 351,1 кв.м; нежитлова будівля літ. А-2 (адміністративна будівля) з тамбуром літ. А загальною площею 1430,20 кв.м; нежитлова будівля літ. Б-2 (виробнича будівля майстерня) з переходом літ. б , ганком літ. б1 , ганком літ. б2 загальною площею 2238,80 кв.м; нежитлові будівлі: будівля прохідної літ. В , автовагова літ. Г , автовагова літ. г , сарай (свинарник) літ. Д , естакада з площадкою літ. Е , літ. Х , погріб літ. Ж , будівля диспетчерського пункту механізованого загону літ. З , тамбур літ. з , будівля диспетчерського автопарку літ. К , тамбур літ. к , будівля нафтоскладу літ. Л , будівля зарядної літ. М-2 , будівля котельної літ. Н , склад для сипучих добрив літ. О , склад для сипучих добрив літ. о , склад для сипучих добрив літ. о1 , склад амміачної селітри літ. П , склад амміачної селітри літ. п , склад амміачної селітри літ. п1 , прирельсовий склад літ. Р , площадка літ. р , вбиральня літ. І , система дощової води літ. Т , огорожа літ. N1 , ворота літ. N2 , хвіртка літ. N3 , ворота літ. N4 , водонапірна башта літ. Ф , загальною площею 5250,00 кв. м; а також наступне рухоме майно: відкритий майданчик (асфальт) інв. № 215, дороги і площадки цементно-бетонні 160 кв. м інв. № 33, резервуар для води 100 куб. м інв. № 373, тротуари (асфальт) 120 кв. м інв. № 30, цементно-бетонне покриття 1650 кв. м інв. № 31, артезіанська свердловина (фільтр) інв. № 377, артезіанська свердловина (фільтр) інв. № 377а, підвищений з/д шлях інв. № 206, пристрій стрілочного посту інв. № 209, колійна частина та споруди (тупик) інв. № 204, внутрішньомайн. повітряні ел.мережі 10 кв інв. № 316, внутриплан. ел.мережі інв. № 64, мережа кабельної телефонної сеті інв. № 67, низьковольтна кабельна лінія інв. № 368, низьковольтна повітряна лінія інв. № 367, газопровід інв. № 317, зовнішня мережа водопроводу (№ 372) інв. № 372, зовнішня мережа водопроводу (№ 375) інв. № 375, зовнішня каналізаційна мережа інв. № 370, каналізаційний колектор інв. № 371 (пункт 1.1).

У пункті 1.2 договору зазначено, що об`єкт знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6324255100:04:000:0540, площею 6,8006 га, яка знаходиться в оренді у продавця згідно з договором оренди землі від 28.05.2012, зареєстрованим у відділі Держкомзему у Новодолазькому р-ні Харківської обл. від 13.07.2012 за № 632425514002189.

Згідно з пунктом 2.1 договору перехід права власності на майно, передача майна продавцем і прийняття майна покупцем здійснюється в день оплати покупцем вартості згідно з пунктом 3.1.1 цього договору. Реєстрація права власності на майно здійснюється в день укладення, посвідчення цього договору. Факт передачі майна продавцем і прийняття майна покупцем підтверджується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

У пункті 3.1 договору сторони передбачили, що продаж майна сторони здійснюють за ціною 6 453 087,60 грн, у тому числі ПДВ 1 075 514,60 грн.

Відповідно до пункту 3.2 договору покупець зобов`язався сплатити продавцю вартість майна, визначену у пункті 2.1 цього договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в наступному порядку: 95 %, що становить 6 130 433,22 грн, у тому числі ПДВ 1 021 738,87 грн, покупець сплачує в дату укладення цього договору, до моменту його посвідчення і державної реєстрації (пункт 3.1.1); решту 5%, що становить 322 654,38 грн, у тому числі ПДВ 53 775,73 грн - протягом 5 банківських днів з моменту вчинення дій, які вимагаються від продавця як орендаря земельної ділянки, зазначеної у п. 4.3.3 цього договору, для відмови від права оренди такої земельної ділянки на користь покупця майна, а саме, з моменту розірвання на підставі відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування - розпорядника землі, договору оренди землі від 28.05.2012, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Новодолазькому р-ні Харківської обл. від 13.07.2012 за № 632425514002189 (п. 3.1.2).

За змістом пункту 4.3.3 договору земельна ділянка, на якій розташоване майно, перебуває в оренді продавця згідно з договором оренди земельної ділянки, укладеним 28.05.2012 з Нововодолазькою районною державною адміністрацією, речові права на яку зареєстровані Відділом Держкомзему у Нововодолазькому р-ні Харківської обл. 13.07.2012 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 632425514002189.

Продавець зобов`язався передати покупцеві майно на умовах, визначених цим договором, вчинити та забезпечити вчинення дій, які вимагаються від продавця як орендаря земельної ділянки, зазначеної у пункті 4.3.3 цього договору для відмови від права оренди такої земельної ділянки на користь покупця майна, а саме: подати уповноваженому органу місцевого самоврядування - розпоряднику землі належним чином оформлену заяву щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.05.2012, укладеного між продавцем та Нововодолазькою районною державною адміністрацією, та отримати рішення такого уповноваженого органу щодо розірвання відповідного договору оренди (пункт 4.2.1 договору).

Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеренком Н.П. 21.03.2017 та зареєстровано в реєстрі за № 546-547.

Також судами попередніх інстанцій установлено, що на виконання пункту 3.1.1 договору купівлі-продажу від 21.03.2017 ТОВ Фосагро-Україна 21.03.2017 перерахувало на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 6 130 433,22 грн, що становить 95 % від визначеної у пункті 3.1 договору ціни товару, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою від 01.03.2019, сформованою АТ Укрексімбанк . Ці обставини не заперечуються і позивачем.

Разом із тим, за встановлених судом обставин, відповідачем залишилася несплаченою решта вартості майна в розмірі 322 654,38 грн, що становить 5 % від визначеної у пункті 3.1 договору ціни товару, та яка підлягала сплаті на умовах, визначених у пункті 3.1.2 договору, тобто протягом 5 банківських днів з моменту розірвання на підставі відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування договору оренди землі від 28.05.2012.

За змістом договору оренди землі від 28.05.2012, укладеного між Нововодолазькою районною державною адміністрацією (орендодавець) і ТОВ Вассма Кемікал (орендар), орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого промислового призначення для обслуговування та експлуатації комплексу будівель і споруд, які знаходяться за межами населеного пункту та території Нововодолазької селищної ради Нововодолазького р-ну Харківської обл.

Цей договір оренди, відповідно до пункту 8, укладено на 49 років; після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

За змістом пункту 38 договору оренди землі від 28.05.2012 дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використання, а також з підстав, визначених законом.

Позивач направляв відповідачу на адресу, вказану у договорі та зазначену в ЄДРПОУ, листи від 13.02.2019 вих. №13/1-19/1 та від 14.02.2019 вих. № 14/2-19/1 з вимогою про сплату грошових коштів протягом 7 днів з дня отримання такої вимоги, яку було залишено останнім без відповіді та задоволення

Предметом позов у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ Вассма Кемікал про стягнення з ТОВ Фосагро-Україна 322 654,38 грн за договором купівлі-продажу від 21.03.2017, обґрунтована вчиненням позивачем усіх необхідних дій, направлених на розірвання договору оренди землі, зокрема шляхом звернення з відповідними листами до Харківської обласної державної адміністрації та Нововодолазької районної державної адміністрації, проте з незалежних від позивача причин договір оренди розірвано не було, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.01.2019 № 152112426. Оскільки з огляду на положення частини 1 статті 377 ЦК, частин 1, 2 статті 120 ЗК та частини 3 статті 7 Закону України Про оренду землі договір оренди земельної ділянки припинився щодо позивача в силу закону, а відповідачем відповідно до частини 2 статті 530 ЦК не було виконано вимоги позивача про сплату решти коштів за договором купівлі-продажу в сумі 322 654,38 грн, позивач просив стягнути зазначені кошти в судовому порядку.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статей 662, 663 ЦК продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 691 ЦК покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. При цьому положення частини 7 статті 193 ГК і статті 525 ЦК встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 ЦК щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК презумпцію правомірності укладеного між сторонами договору купівлі-продажу, суди першої та апеляційної інстанцій правомірно вважали цей договір належною у розумінні статей 11, 509 ЦК і статей 173, 174 ГК підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

Разом із тим слід зауважити, що однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (стаття 3 ЦК).

Статтею 6 ЦК передбачено право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.

Отже, принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Суперечність правочину (його частини) актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного правочину всупереч змісту чи суті правовідносин сторін; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Судами попередніх інстанцій установлено, що уклавши договір купівлі-продажу, сторони погодилися з передбаченими у ньому умовами щодо строків розрахунку за проданий товар і кожна зі сторін цього договору беззаперечно взяла на себе певні обов`язки, які відображені в його умовах.

Так, у пункті 3.2 договору купівлі-продажу сторони чітко визначили умову, за якою у відповідача виникає обов`язок сплатити решту вартості майна (5 % від визначеної у пункті 3.1 договору ціни товару), а саме, такою умовою є розірвання на підставі відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування - розпорядника землі договору оренди землі від 28.05.2012, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Новодолазькому районі Харківської області від 13.07.2012 за № 632425514002189.

Будь-яких обставин того, що цей пункт договору визнано недійсним у встановленому законом порядку судами встановлено не було, отже, за правильними висновками судів попередніх інстанцій цей договір відповідно до норм чинного законодавства є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас судами встановлено та не заперечується сторонами, що станом на момент розгляду справи рішення про розірвання договору оренди землі від 28.05.2012 уповноваженим органом місцевого самоврядування не прийнято; цей договір не розірвано. Тобто обставина, з якою пов`язується виникнення у відповідача обов`язку оплати решту вартості майна, не настала.

Судами попередніх інстанцій правомірно відхилено посилання ТОВ Вассма Кемікал на необхідність застосування до спірних правовідносин положень частини 2 статті 530 ЦК, які є аналогічними доводам, наведеним у касаційній скарзі, оскільки зазначена норма застосовується якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, проте, за встановлених у цій справі обставин, у договорі купівлі-продажу сторони чітко визначили та погодили строк здійснення відповідачем оплати решти вартості майна вказівкою на відповідну подію, з настанням якої у відповідача виникає певний обов`язок.

З урахуванням наведеного, а також фактичних обставин, встановлених у справі, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що оскільки сторонами відповідно до вимог чинного законодавства погоджено строк виконання відповідачем зобов`язання та умов договору купівлі-продажу щодо остаточного розрахунку за придбане майно, а також початок перебігу такого строку, який на час подання позову та вирішення спору не настав, тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми як боргу за договором купівлі-продажу.

Суд касаційної інстанції відхиляє доводи ТОВ Вассма Кемікал про необхідність застосування при вирішенні цієї справи положень статті 120 ЗК, статті 377 ЦК та статті 7 Закону України Про оренду землі , оскільки, по-перше, питання переходу права оренди на земельну ділянку, на якій розміщено придбане відповідачем нерухоме майно, та заміни сторони у відповідному орендному зобов`язанні не є предметом позову у справі, яка розглядається, по-друге, таке право сторонами у справі не заперечується та не оспорюється, а по-третє, позивачем подано позов, предметом якого є стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна (будівель і споруд), що виключає у цьому випадку застосування законодавства, яке регулює земельні правовідносини.

Доводи ТОВ Вассма Кемікал про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/242/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, суд касаційної інстанції відхиляє як безпідставні, оскільки у цих справах предметом позову є, відповідно, стягнення збитків за фактичне використання земельної ділянки та визнання правовідносин за договором оренди земельної ділянки припиненими, що не є тотожним правовідносинам, спір у яких є предметом судового розгляду у зазначеній справі.

За таких обставин, у сукупності оцінивши надані сторонами докази та правильно застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, у редакції, чинній до 08.02.2020, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Ураховуючи зазначені положення законодавства та обставини, установлені судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, колегія суддів зазначає, що оскаржені судові рішення постановлено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 08.02.2020, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вассма Кемікал залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 у справі № 910/3116/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий