Постанова

від 18.03.2020 по справі 643/14556/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 643/14556/15-ц

провадження № 61-17008св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович,

заінтересовані особи: Акціонерне товариство ПроКредит Банк , Державне підприємство СЕТАМ , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Романченка Олексія Михайловича на постанову Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.

у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича, заінтересовані особи: Акціонерне товариство ПроКредит Банк , Державне підприємство СЕТАМ , ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст скарги

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною скаргою, посилаючись на те, що на виконанні у приватного виконавця Близнюкова Ю. В. знаходяться виконавчі провадження № 57611120 та № 57614394 з примусового виконання виконавчого листа Московського районного суду міста Харкова у справі № 63/14556/15-ц про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь АТ ПроКредит Банк .

На веб-сайті реалізації майна організатора електронних торгів Державного підприємства СЕТАМ (далі - ДП СЕТАМ ) в мережі інтернет за адресою: www.setam.ua (номер лоту 334360) виставлено на реалізацію житловий будинок загальною площею 575,2 кв. м, з надвірними спорудами, та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вищезазначений будинок належить їй на праві власності та набутий нею у шлюбі.

Торги призначено на 28 березня 2019 року та перебувають на стадії реєстрації учасників.

При виставленні будинку на електронні торги приватним виконавцем допущені порушення примусової реалізації арештованого майна, а саме: не враховано, що згідно з ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 18 листопада 2016 року у справі № 643/11916/16 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділу спільного майна подружжя в якості забезпечення позову судом накладено арешт на зазначений житловий будинок, що є підставою для зупинення електронних торгів відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу ІХ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5; не враховано, що у зазначеному житловому будинку зареєстрований та фактично проживає її неповнолітній син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; початкова ціна будинку встановлена на підставі недійсного звіту суб`єкта оціночної діяльності, оскільки в порушення вимог Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , оцінювач не був обзнайомлений з об`єктом оцінки.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила:

- зупинити реалізацію арештованого майна, що проводиться на веб-сайті реалізації майна організатора електронних торгів ДП СЕТАМ в мережі Інтернет за адресою: www.setam.ua, а саме: житлового будинку загальною площею 575,2 кв. м, з надвірними спорудами та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , який переданий на реалізацію приватним виконавцем Близнюковим Ю. В. в межах виконавчих проваджень № 57611120 та № 57614394 (лот № 334360), до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду цієї скарги;

- визнати незаконними та протиправними дії приватного виконавця Близнюкова Ю. В. щодо передачі на примусову реалізацію будинку загальною площею 575,2 кв. м, з надвірними спорудами, та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на електронні торги, що проводяться на веб-сайті реалізації майна організатора електронних торгів ДП СЕТАМ в мережі Інтернет за адресою: www.setam.ua, і зобов`язати приватного виконавця Близнюкова Ю. В. усунути порушення (поновити порушене право ОСОБА_1 ) у спосіб, передбачений Законом України Про виконавче провадження та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 29 травня 2019 року у складі судді Поліщук Т. В. скаргу задоволено частково.

Визнано незаконними та протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. щодо передачі на примусову реалізацію будинку загальною площею 575,2 кв. м, з надвірними спорудами, та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_1 , на електронні торги, що проводяться на веб-сайті реалізації майна організатора електронних торгів ДП СЕТАМ в мережі інтернет за адресою: www.setam.ua.

Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. усунути порушення відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

В іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.

Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що дії приватного виконавця щодо передачі на примусову реалізацію будинку загальною площею 575,2 кв. м, з надвірними спорудами, та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на електронні торги, які проводяться на веб-сайті реалізації майна організатора електронних торгів ДП СЕТАМ в мережі інтернет за адресою: www.setam.ua, за наявності накладеного ухвалою суду від 18 листопада 2016 арешту на зазначене майно та без попередньої згоди органу опіки та піклування є протиправними та не відповідають Закону.

Постановою Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 та приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. задоволено частково. Ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 29 травня 2019 року в частині задоволення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. скасовано і постановлено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволені вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними та протиправними дій приватного виконавця Близнюкова Ю. В. відмовлено.

В іншій частині ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 29 травня 2019 року залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що реалізація квартири, яка є предметом іпотеки, за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження спірного нерухомого майна, в якому право користування належить малолітнім дітям, не потрібен. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватися чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду та проведенні прилюдних торгів.

Розглядаючи скаргу на дії державного чи приватного виконавця у порядку статей 447, 450, 451 ЦПК України суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів забезпечення скарги шляхом зупинення реалізації майна, оскільки за приписами статті 34 Закону України Про виконавче провадження вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця. Отже, цивільний процесуальний закон не передбачає можливості вжиття таких заходів при розгляді скарги на дії виконавця судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Романченко О. М. подав касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що на час подання заявки на проведення електронних торгів та на час подання касаційної скарги існує судове рішення про зупинення реалізації майна боржника, оскільки ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 18 листопада 2016 року у справі № 643/11916/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, судом накладено арешт на спірний житловий будинок, а постановою Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року зазначену ухвалу скасовано. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за її касаційною скаргою та зупинено виконання постанови Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року.

Обов`язок отримання дозволу органу опіки та піклування на відчуження майна (вчинення будь-яких правочинів), право власності на яке або право користування яким мають діти, встановлений в статті 12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей , Порядком реалізації арештованого майна та Інструкцією з організації примусового виконання рішення.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

31 жовтня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю. В. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що на час звернення до суду із цією скаргою, так і на час розгляду цієї скарги не існувало жодного чинного судового рішення, яким була зупинена реалізація арештованого майна, а саме спірного житлового будинку та земельної ділянки. Згода органу опіки та піклування на проведення електронних торгів необхідна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки повинні користуватися чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду та проведенні прилюдних торгів.

Дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний на момент укладення договору іпотеки , що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18).

01 листопада 2019 року ДП СЕТАМ подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що на час укладення іпотечного договору, на підставі якого був винесений акт про реалізацію предмета іпотеки, дитина не мала права власності чи користування спірний майном, тому заявником не доведено, що при проведенні реалізації предмета іпотеки було порушено Порядок реалізації арештованого майна, права та інтереси скаржника, тому законні підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

19 листопада 2019 року АТ ПроКредит Банк подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи та досліджених доказів, відповідно до норм матеріального та процесуального права. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що в даному випадку має місце реалізація арештованого майна з прилюдних торгів у межах виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження та примусового виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості. Рішення суду про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , зупинення реалізації нерухомого майна боржника ОСОБА_1 не приймалося, тому не має підстав для зупинення реалізації майна боржника ОСОБА_1 у процедурі зведеного виконавчого провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі виконавчого листа № 643/14556/15-ц, виданого Московським районним судом міста Харкова 14 листопада 2016 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ ПроКредит Банк заборгованості за кредитним договором від 25 липня 2013 року № 207.43765FW207.488 у розмірі 3 131 872 грн, постановою приватного виконавця Близнюкова Ю. В. ВП № 57611120 від 06 листопада 2018 року за заявою стягувача відкрито виконавче провадження.

На підставі виконавчого листа № 643/14556/15-ц, виданого Московським районним судом міста Харкова 14 листопада 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПроКредит Банк судового збору у розмірі 1 827 грн, постановою приватного виконавця Близнюкова Ю. В. ВП № 57614394 від 06 листопада 2018 року за заявою стягувача відкрито виконавче провадження.

Постановою приватного виконавця Близнюкова Ю. В. від 06 листопада 2018 року ВП № 57611120 виконавчі провадження №№ 57611120, 57614394 об`єднані у зведене виконавче провадження № 57614619.

06 листопада 2018 року приватним виконавцем Близнюковим Ю. В. винесена постанова ВП № 57611120 про арешт майна боржника ОСОБА_1

06 листопада 2018 року приватним виконавцем Близнюковим Ю. В. надано запити до Департаменту реєстрації ХМР, ГУ ДМС України в Харківській області, Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГУЮ у Харківській області, КП ХМБТІ , ХРФ ДП Центр державного земельного кадастру МВС України Регіональний сервісний центр в Харківській області щодо надання інформації щодо боржника ОСОБА_1 та належного їй майна.

Житловий будинок загальною площею 575,2 кв. м, з надвірними спорудами та земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є іпотечним майном за договором іпотеки, укладеним 25 липня 2013 між ОСОБА_1 та ПАТ ПроКредит Банк .

10 грудня 2018 року приватним виконавцем Близнюковим Ю. В. винесено постанову ЗВП № 57614619, АСВП № 57611120, № 57614394 про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 , якою постановив описати та накласти арешт на майно, а саме, житловий будинок з надвірними спорудами та прилеглу до нього земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі виконавчого листа № 643/10558/15-ц, виданого Московським районним судом міста Харкова 01 лютого 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 5 644 614 грн, постановою приватного виконавця Близнюкова Ю. В. ВП № 57918967 від 13 грудня 2018 року за заявою представника стягувача відкрито виконавче провадження.

13 грудня 2018 року приватний виконавець Близнюков Ю. В. виніс постанову ВП № 57918967 про приєднання вищезазначеного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 57614619.

14 грудня 2018 року приватним виконавцем Близнюковим Ю. В. винесена постанова ВП № 57611120 про арешт майна боржника ОСОБА_1 , стягувачі: ПАТ ПроКредит Банк та ОСОБА_2 .

Постановою приватного виконавця Близнюкова Ю. В. від 26 грудня 2018 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (ВП №57611120) було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання - ФОП ОСОБА_6 , якого зобов`язано надати звіт про початкову вартість продажу нерухомого майна та земельної ділянки, попереджено експертів суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання ФОП ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

Згідно із Звітом про оцінку майна від 25 грудня 2018 року, складеним суб`єктом оціночної діяльності, вартість будинку становить 2 900 160 грн, а земельної ділянки - 623 700 грн. Оцінка здійснювалася за порівняльним підходом.

21 лютого 2019 року приватним виконавцем виготовлена заявка на реалізацію арештованого майна.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Московського районного суду міста Харкова.

21 жовтня 2019 року справа № 643/14556/15-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини перша, третя статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження в редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першої статті 2 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Водночас, відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною другою статті 18 Закону України Про охорону дитинства діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до статті 12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Згідно пункту 1 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 (далі - Порядку реалізації арештованого майна), реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України Про виконавче провадження .

Пунктом 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна визначено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Підпунктом 3 пункту 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна визначено, що заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):

- копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

- копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження - копія акта опису та арешту майна боржника;

- копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України Про виконавче провадження );

- у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду ;

- копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

У пункті 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкції з організації примусового виконання рішень), у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного (приватного) виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного (приватного) виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Отже, враховуючи вимоги Закону України Про виконавче провадження , Закону України Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей , а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, про яке, зокрема, зазначає в заяві на реалізацію арештованого майна.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2019 року у справі № 718/482/15-ц (провадження № 61-16089св19) та від 10 жовтня 2019 року у справі №751/15667/15-ц (провадження № 61-12151св19).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В., місцевий суду дійшов обґрунтованого висновку про те, що приватний виконавець перед реалізацією спірного житлового будинку володів інформацією про те, що в ньому зареєстрований та проживає малолітній ОСОБА_4 , 2010 року народження, не направив до ДП СЕТАМ , разом із заявкою на реалізацію арештованого нерухомого майна від 21 лютого 2019 року копію дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду на реалізацію нерухомості, право користування якої має малолітня дитина, тобто виставив на реалізацію спірний житловий будинок за відсутності попередньої згоди органу опіки та піклування.

Скасовуючи ухвалу місцевого суду в частині задоволення скарги ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції на порушення вищенаведених норм матеріального та процесуального права дійшов помилкового висновку про те, що ні Законом України Про виконавче провадження , ні Законом України Про іпотеку не передбачено отримання дозволу для примусової реалізації предмета іпотеки, оскільки згідно з пунктом першим Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень - ця Інструкція з організації примусового виконання рішень розроблена відповідно до вимог Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження , інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України Про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню.

Із системного аналізу даного підзаконного акту вбачається, що його завданням є визначення окремих питань організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України Про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню.

Таким чином посилання апеляційного суду на те, що реалізація житлового будинку, який є предметом іпотеки, за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження спірного нерухомого майна, в якому право користування належить малолітнім дітям, не потрібен, не позбавляють виконавця обов`язку щодо організації виконання судового рішення способом, визначеним Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.

Також помилковим є висновок апеляційного суду про те, що примусова реалізація майна за рішенням суду з прилюдних торгів не є правочином, а є виконанням рішення суду, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 4 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна).

Отже, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Викладене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).

Посилання місцевого суду, як на підставу, зокрема для задоволення скарги ОСОБА_1 , на те, що приватний виконавець передав спірне нерухоме майно на реалізацію за наявності накладеної на нього заборони не вплинуло на правильність вирішення справи, тому відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Разом з тим, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити про те, що згідно з частинами першою, другою статті 61 Закону України Про виконавче провадження реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

У пункті 2 розділу XI Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є, зокрема, рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 18 листопада 2016 року вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок загальною площею 575,2 кв. м з надвірними спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 до остаточного розгляду справи.

Таким чином ухвала Московського районного суду міста Харкова від 18 листопада 2016 року, з урахуванням пункту 2 розділу XI Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року, не є правовою підставою для зупинення електронних торгів.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Згідно з інформацією з Єдиного реєстру судових рішень ухвала Московського районного суду міста Харкова від 18 листопада 2016 року, якою вжито заходи забезпечення позову, скасована постановою Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року та відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року залишено без змін. Поновлено дію постанови Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року.

Також Верховний вважає за необхідне зазначити про те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18), згідно з яким дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний на момент укладення договору іпотеки, не підлягає врахування під час розгляду цієї справи, оскільки реалізація іпотечного майна у справі, яка була предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, здійснювалася на підставі Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке втратило чинність 18 січня 2016 року, та яким не було передбачено обов`язку виконавця у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, подавати копію дозволу органу опіки та піклування.

Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки судом апеляційної інстанції безпідставно скасовано судове рішення місцевого суду, яке відповідає закону, то рішення апеляційного суду необхідно скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених статтею 413 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Романченка Олексія Михайловича задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року скасувати, а ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 29 травня 2019 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська