Постанова

від 17.03.2020 по справі 293/1252/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року

м. Київ

справа № 293/1252/18

провадження № 51-1286км19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого на вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 6 вересня 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у кримінальному провадженні №32018060000000030 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Туровець Житомирської області, жителя м. Житомира,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 і ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України (далі КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Черняхівського районного Житомирської області від 6 вересня 2018 року затверджено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 . Визнано останнього винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 і ч. 1 ст. 204 КК та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Цим же вироком прийнято рішення про спеціальну конфіскацію належного ОСОБА_6 автомобіля «Volksvagen Passat».

Районний суд встановив, що ОСОБА_6 діючи у складі організованої групи, за обставин детально викладених у вироку, в період з 1 грудня 2017року по 16 лютого 2018 року здійснював систематичне придбання, транспортування та зберігання з метою збуту невстановленої кількості незаконно виготовлених алкогольних напоїв, які незаконно збував мешканцям Житомирської області.

При перегляді вироку 18 грудня 2018 року Житомирський апеляційний суд залишив його без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Засуджений зазначає, що в угоді про визнання винуватості не було обумовлено застосування спеціальної конфіскації його автомобіля, а тому вважає, що при її затвердженні та постановленні вироку районний суд не дотримався вимог ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Стверджує, що при перегляді вироку за апеляційною скаргою захисника суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив усіх доводів скарги та дав на них формальну відповідь, а тому ухвалене цим судом рішення є незаконним, постановленим без додержання вимог статей 370, 419 КПК.

Позиція учасників в суді касаційної інстанції

Засуджений у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу.

Прокурор виступив проти задоволення касаційної скарги засудженого і просив залишити оскаржувані рішення без зміни.

Мотиви суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів касаційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК істотне порушення вимог цього закону є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції.

Під істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону ст. 412 КПК розуміє такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За правилами ч. 2 ст. 474 КПК розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Відповідно до частин 4, 6 ст. 474 КПК та пункту 16 роз`яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2013 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», перед прийняттям рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з`ясувати у обвинуваченого, чи повністю він розуміє: 1) права, надані йому законом; 2) наслідки укладення та затвердження угоди; 3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; 4) вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався.

Як убачається зі звукозапису та журналу судового засідання, після оголошення угоди про визнання винуватості суд з`ясував в учасників провадження їхню думку лише щодо узгодженого сторонами покарання та вислухав думку прокурора, засудженого і захисника про можливість затвердження цієї угоди.

При цьому суд не з`ясував у засудженого, чи обізнаний він про застосування до нього інших заходів у разі затвердження угоди, у тому числі і щодо спеціальної конфіскації автомобіля, що не було передбачено умовами угоди, та чи погоджується він на застосування такого заходу.

Таким чином суд порушив право засудженого бути обізнаним не лише щодо міри покарання, яка буде призначена йому після затвердження угоди, а й щодо інших заходів кримінально-правового характеру, які будуть застосовані до нього судом і погіршать його становище.

При роз`ясненні судом засудженому усіх наслідків такої угоди він би мав вибір погодитись на її затвердження або відмовитись від цього і наполягати на розгляді кримінального провадження у загальному порядку.

Не роз`яснивши засудженому усіх наслідків затвердження угоди суд першої інстанції порушив право засудженого на захист, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

При перегляді вироку суд апеляційної інстанції на ці порушення уваги не звернув та їх не усунув, а отже постановлене ним судове рішення також не може вважатися законним і залишено в силі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції.

Враховуючи характер допущених порушень, які не можуть бути усунуті при новому розгляді судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу засудженого задовольнити повністю, оскаржувані вирок та ухвалу скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

При новому розгляді суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене, усунути допущені порушення та з урахуванням наданих процесуальних можливостей постановити законне та обґрунтоване судове рішення.

Керуючисьстаттями434,436,438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого задовольнити. Вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 6 вересня 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_7 єва