Рішення

від 25.02.2020 по справі б24/081-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р. Справа № Б24/081-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс", Київська область, Броварський район, с. Рожни

до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Андрєєвої Наталії Геннадіївни, м. Миколаїв

про стягнення 126375,00 грн.

в межах провадження у справі № Б24/081-12 про банкрутство СТОВ "Юнайтед Гроуверс"

за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б24/081-12 за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 11.09.2012 р.

Наразі триває процедура розпорядження майном боржника - СТОВ "Юнайтед Гроуверс".

29.10.2019 р. на адресу господарського суду від СТОВ "Юнайтед Гроуверс" надійшла позовна заява до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Андрєєвої Н.Г. про стягнення 126375,00 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2019 р. прийнято до розгляду позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Андрєєвої Наталії Геннадіївни про стягнення 126375,00 грн. в межах провадження у справі № Б24/081-12 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс", призначено позовну заяву у підготовчому засіданні на 27.11.2019 р.

08.11.2019 р. через канцелярію суду позивачем подано доповнення та уточнення до позовної заяви.

27.11.2019 р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 15.01.2020 р.

15.01.2020 р. через канцелярію суду позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.01.2020 р. розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 29.01.2020 р., викликано для участі в засіданні уповноважених представників учасників справи. Явку представників учасників справи визнати обов`язковою.

Крім того, розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до частини четвертої ст. 122 ГПК України, про виклик відповідача.

Ухвалою суду від 29.01.2020 р. закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 26.02.2020 р.

Крім того, розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до частини четвертої ст. 122 ГПК України про виклик відповідача - суб`єкта підприємницької діяльності - фізичну особу Андрєєву Наталію Геннадіївну, або її уповноваженого представника в судове засідання - 26.02.2020 р.

В судове засідання з`явився лише представник позивача, уповноважений представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час розгляду даного спору був повідомлений належним чином.

Крім того, відповідачем у встановлений судом строк не подано відзив на позов.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Судом, враховано, що в силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання та не подання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду справи по суті, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду даного спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

В рахунок погашення заборгованості Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" перед Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичної особи Андрєєвої Наталії Геннадіївни третьою особою було передано грошові кошти в загальному розмірі 142236,36 грн., у зв`язку з чим, за зверненням Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Андрєєвої Наталії Геннадіївни до органу ДВС було закрито, зокрема виконавче провадження №13584379 з виконання наказу господарського суду Київської області від 26.05.2009 р. № 2/018-09/6 про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" на користь Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Андрєєвої Наталії Геннадіївни 127075,00 грн. (постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції від 25.02.2015 р.).

Вищенаведені обставини також встановлено ухвалою господарського суду Київської області від 16.10.2019 р. у справі № Б24/081-12 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс", у зв`язку з чим, такі обставини, з урахуванням приписів статті 75 ГПК України не потребують доведенню.

Поряд з зазначеним, позивач звернувся з позовом до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Андрєєвої Наталії Геннадіївни, з урахуванням уточнення та доповнення, про стягнення 126375,00 грн., у якості повернення безпідставно набутого або збереженого майна в розумінні ст. 1212 ЦК України, що застосовується у тому числі до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином незалежно від вини набувача такого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Київської області від 14.06.2018 р. у справі № 911/277/18 визнано недійсними договір безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 03.08.2007 р. № 03-08/07, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Укрпромбудлізинг , а також договір про відступлення прав вимоги від 23.09.2008 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Укрпромбудлізинг та Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичної особи Андрєєвої Наталії Геннадіївни.

Виходячи з вищенаведеного, на переконання позивача, відповідачем безпідставно набуто грошові кошти в сумі 126375,00 грн., оскільки договори на підставі яких виникли зазначені зобов`язання в судому порядку визнано недійсними.

Поряд з зазначеним, позивач вказує на те, що заявлена до стягнення сума коштів сплачена позивачем на користь відповідача в добровільному порядку в ході здійснення виконавчого провадження № 13584379, відкритого на виконання наказу № 2/018-09/6 від 26.05.2009 р., у зв`язку з чим, постановою від 25.02.2015 р. вказане виконавче провадження було закінчено.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд дійшов висновку, що правовою підставою позову визначено положення статей 1212, 1213 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 р. у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 р. у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 р. у справі № 904/2444/18.

В даному випадку виходячи зі змісту позовних вимог, обґрунтувань позову, позивачем заявлено позов виходячи із визнання недійсними договору безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 03.08.2007 р. № 03-08/07, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Укрпромбудлізинг та договору про відступлення прав вимоги від 23.09.2008 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Укрпромбудлізинг та Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичної особи Андрєєвої Наталії Геннадіївни в судовому порядку, що, на переконання позивача, є підставою для застосування положень статті 1212 ЦК України, оскільки правова підстава набуття відповідачем коштів в сумі 126375,00 грн. в установленому порядку визнана недійсною.

Водночас, позивачем не враховано, що в даному випадку заявлена до стягнення сума коштів сплачена третьою особою в рахунок погашення заборгованості позивача перед відповідачем в добровільному порядку в ході здійснення виконавчого провадження № 13584379, відкритого на виконання наказу № 2/018-09/6 від 26.05.2009 р., тобто на виконання рішення суду.

Так, судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 21.04.2009 р. у справі № 2/018-09/6 стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед гроуверс" на користь Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Андреєвої Наталії Геннадіївни 125 700,00 грн. - пені, судові витрати: 1 257,00 грн. - державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказані обставини встановлено господарським судом Київської області під час розгляду справи № Б24/081-12 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед гроуверс" у підготовчому засіданні суду, що мало місце 18.10.2012 р. (ухвала господарського суду Київської області від 18.10.2012 р. міститься в матеріалах справи № Б24/081-12 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед гроуверс", в межах провадження в якій розглядається даний спір).

Станом на дату розгляду даного спору вказане судове рішення про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед гроуверс" на користь Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Андреєвої Наталії Геннадіївни 125 700,00 грн. - пені, судових витрат: 1 257,00 грн. - державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, не скасоване, за нововиявленими обставинами не переглянуте та є таким, що набрало законної сили. Доказів, які б спростовували дані обставини матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що предметом розгляду у справі № 2/018-09/6 були саме зобов`язання за договорами, що визнані рішенням господарського суду Київської області від 14.06.2018 р. № 911/277/18 недійсними, проте в даному випадку погашення заборгованості відбулось саме на виконання чинного рішення, а не на виконання недійсних правочинів.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі "Фуклев проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

З огляду на вищенаведені обставини, встановлені судом, отримані відповідачем грошові кошти в сумі 126375,00 грн. не можна вважати безпідставно набутими, оскільки відповідачу вказані кошти сплачені третьою особою в рахунок погашення заборгованості позивача в добровільному порядку в ході здійснення виконавчого провадження № 13584379, відкритого на виконання наказу № 2/018-09/6 від 26.05.2009 р., тобто на виконання рішення суду, яке не скасоване і набрало законної сили.

Зазначені обставини унеможливлюють застосування до даних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України, якими врегульовано порядок захисту прав та інтересів особи, за рахунок якої безпідставно збагатилась інша особа - відповідач, оскільки відсутня загальна умова застосування зазначених положень, а саме: безпідставність набуття відповідачем грошових коштів, що є предметом спору.

Згідно з частиною першою ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами повного та всебічного дослідження матеріалів даної справи, а також матеріалів справи № Б24/081-12 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Юнайтед гроуверс", в межах провадження в якій розглядається даний спір, в ході аналізу позовних вимог, змісту обґрунтувань позову та підстав пред`явлення позовних вимог в їх сукупності, судом встановлено, що грошові кошти у розмірі 126375,00 грн. набуті відповідачем не можна вважати безпідставно набутим майном, оскільки вказані кошти отримано відповідачем в межах виконавчого провадження на виконання чинного рішення суду, обов`язковість виконання якого встановлена Конституцією України, що виключає можливість застосування положень ст. 1212 ЦК України до даних правовідносин.

За таких обставин, позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Андрєєвої Наталії Геннадіївни про стягнення 126375,00 грн., з заявлених в ньому підстав, задоволенню не підлягає.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 ГПК України, покладається судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-238, 240 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, суд

вирішив:

1. В задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Гроуверс" до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Андрєєвої Наталії Геннадіївни про стягнення 126375,00 грн. відмовити.

Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання 30.03.2020 р.

Суддя А.В. Лопатін