ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" березня 2020 р. Справа№ 911/2867/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Михальської Ю.Б.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Васильківської міської ради
на ухвалу господарського суду Київської області
від 28.10.2019
у справі №911/2867/18 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом Васильківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк"
про визнання недійсним державного акта, скасування державних реєстрацій та скасування записів про право на постійне землекористування,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2018 року Васильківська міська рада звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" про:
1) визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 000487-33, виданого Акціонерному товариству "Маяк" 16.11.2001 Васильківською міською радою народних депутатів;
2) скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації від 28.04.2016 за відповідачем щодо:
- земельної ділянки площею 0,4900 га, кадастровий номер 3210700000:10:023:0034, місце розташування: Київська область, м. Васильків, вул. Чехова, 8;
- земельної ділянки площею 0,0826 га, кадастровий номер 3210700000:10:0231:0017, місце розташування: Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 92;
3) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про інше речове право № 19528764 та № 19528046 щодо права постійного користування земельними ділянками площею 0,4900 га та 0,0826 га за відповідачем.
Рішенням господарського суду Київської області від 18.03.2019 у справі № 911/2867/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 та рішення господарського суду Київської області від 18.03.2019 у справі № 911/2867/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.10.2019 справу № 911/2867/18 прийнято до провадження суддею Карпечкіним Т.П. та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2019 провадження у справі № 911/2867/18 зупинено до набрання законної сили рішення господарського суду Київської області у пов`язаній справі № 911/2514/19.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що в матеріалах справи № 911/2867/18 в порядку нового розгляду розглядається позов Васильківської міської ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" про визнання Державного акта на право постійного користування недійсним, скасування реєстраційних записів у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Вимога про визнання недійсним Державного акта на право постійного користування землею від 16.11.2001 серії ІІ-КВ № 000487-33, яким посвідчується право постійного користування відповідачем земельними ділянками у м. Васильків, по вулиці Чехова, 8 та вулиці Володимирській, 92, обґрунтована припиненням такого права, у зв`язку зі зміною підстав користування відповідними земельними ділянками, зокрема укладення договору оренди, зареєстрованого 21.03.2005 за № 040532600091, договору оренди, зареєстрованого 23.02.2012 за № 321070004000126 та договору оренди, зареєстрованого 23.02.2012 за № 321070004000127.
Під час нового розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач надав докази, відповідно до яких 11.10.2019 господарським судом Київської області відкрито провадження у справі № 911/2514/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" до Васильківської міської ради Київської області про визнання недійсними договорів оренди, укладених між сторонами спору щодо спірних земельних ділянок, розміщених у місті Васильків по вулиці Чехова, 8 та вулиці Володимирській, 92, а саме: договору оренди, зареєстрованого 21.03.2005 за № 040532600091, договору оренди, зареєстрованого 23.02.2012 за № 321070004000126, договору оренди, зареєстрованого 23.02.2012 року за № 321070004000127, які за висновками постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2019 у справі №911/2867/18, вказують на добровільну відмову землекористувача ТОВ "Маяк" від права постійного користування землею, посвідченого Державним актом на право постійного користування землею від 16.11.2001 серії ІІ-КВ № 000487-33, і можуть свідчити про наявність підстав для недійсності такого Державного акта.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що вказані вище обставини по справі №911/2514/19 мають преюдиціальне значення для розгляду справи №911/2867/18, а тому існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням господарського суду Київської області у пов`язаній справі № 911/2514/19.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Васильківська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 28.10.2019 в частині задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №911/2867/18 до вирішення справи №911/2514/19 та набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/2514/19. Передати справу №911/2867/18 на розгляд до господарського суду Київської області.
Також в апеляційній скарзі міститься клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Київської області від 28.10.2019 у справі №911/2867/18, в якому він посилається на те, що станом на 15.11.2019 копію ухвали господарського суду Київської області від 28.10.2019 Васильківською міською радою не було отримано. В доповненнях до апеляційної скарги від 22.11.2019, скаржник зазначає, що копію оскаржуваної ухвали позивачем отримано 19.11.2019 засобами поштового зв`язку.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, позивач наголошує на тому, що суд першої інстанції ухвалюючи судове рішення про зупинення провадження у справі №911/2867/18 не взяв до уваги усталену практику відносин між позивачем та відповідачем, подальшу поведінку сторін та інші обставини, що мають значення, оскільки на думку позивача, одним з основних завдань судів при вирішенні спору є індивідуалізація абстрактних приписів норми права стосовно поведінки конкретних суб`єктів у конкретних життєвих обставинах.
Разом з цим, позивач стверджує, що судом першої інстанції поза увагою залишена поведінка відповідача, яка, за твердженням позивача не відповідає принципу добросовісності, оскільки 28.08.2019 представник відповідача брав участь у судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та був ознайомлений з правовою позицією по справі №911/2867/18 викладеної у постанові від 28.08.2019, зі змісту якої вбачається, що відповідач добровільно у 2005 році уклавши договір оренди №040532600091 не повернув Державний акт ІІ-КВ №000487-33 від 16.11.2001 на право постійного користування земельними ділянками, як цього вимагали приписи діючого на той момент законодавства, що унеможливило "погашення" акта у встановленому законом порядку.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач своїми діями фактично змінивши правовий режим землекористування з постійного на орендне, все ж вніс до державного реєстру речових прав та кадастру відповідні дані про право, якого юридично не існує, що стало причиною виникнення спору у справі № 911/2867/18.
Крім цього, позивач вказує, що предмети судового розгляду у справі № 911/2514/19 та у справі №911/2867/18 суттєво відрізняються одне від одного.
Також до суду апеляційної інстанції від позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких останній підтримав свою правову позицію зазначену в апеляційній скарзі.
Процедура апеляційного провадження у Північному апеляційному господарському суді
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2020 справу №911/2867/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 поновлено Васильківській міській раді строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 28.10.2019 у справі №911/2867/18. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Васильківської міської ради на ухвалу господарського суду Київської області від 28.10.2019 у справі №911/2867/18. Апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 частини першої статті 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Позиція Північного апеляційного господарського суду
Колегія суддів, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, не погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали з наступних підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, предметом позову у справі №911/2867/19 є визнання недійсним державного акта, скасування державних реєстрацій та скасування записів про право на постійне землекористування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право постійного користування спірними земельними ділянками припинилось, оскільки рішенням позивача від 13.02.2004 №26-08-XXIV Державний акт серії ІІ-КВ № 000487-33 на право постійного користування землею, що виданий Акціонерному товариству "Маяк" та на підставі якого передано вказаному товариству в оренду терміном на п`ять років земельні ділянки по вул. Чехова, 8 та по вул. Володимирська, 92 у м. Василькові визнано таким, що втратив чинність.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2019 провадження у справі № 911/2867/18 зупинено до набрання законної сили рішення господарського суду Київської області у пов`язаній справі № 911/2514/19.
Зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що у справі № 911/2514/19 досліджується по суті питання чинності договорів оренди, що має істотне значення для правильного вирішення спору у справі № 911/2867/18, справи є взаємопов`язаними і до розгляду справи № 911/2514/19 повний і об`єктивний розгляд справи № 911/2867/18 не можливий.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із об`єктивних підстав.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, тощо.
Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про обставини, які мають преюдиціальне значення.
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 19.06.2018 у справі № 910/13545/17 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Отже, зупинення провадження у справі може мати місце лише у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи та у випадку неможливості встановити і оцінити обставини, що мають значення для справи на підставі зібраних у справі доказів.
Між тим, колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду, оскільки предметом спору у справі №911/2867/18 є визнання недійсним державного акта, який визнано таким, що втратив чинність на підставі рішення Васильківської міської ради від 13.02.2004 №26-08-XXIV. Також предметом спору є скасування державних реєстрацій та скасування записів про право на постійне землекористування
Враховуючи той факт, що Державний акт серії ІІ-КВ № 000487-33 визнано таким, що втратив чинність на підставі рішення Васильківської міської ради від 13.02.2004 №26-08-XXIV, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом не було зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені ним самостійно при вирішенні даної справи, та яким чином встановлені в іншій господарській справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у цій справі про визнання недійсним державного акта, скасування державних реєстрацій та скасування записів про право на постійне землекористування.
Таким чином, зупиняючи провадження у справі №911/2867/18, місцевий господарський суд належним чином не встановив, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи про визнання недійсним державного акта, скасування державних реєстрацій та скасування записів про право на постійне землекористування до набрання законної сили рішення господарського суду Київської області у справі № 911/2514/19, та не зазначив, які саме обставини не можуть бути встановлені ним самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, що ними сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи з предмета та підстав позову.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд при винесенні ухвали, що оскаржується, лише обмежився встановленням факту пов`язаності справи № 911/2514/19 з даною справою, не врахувавши того, що для правильного застосування пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України він мав встановити саме неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи справі №911/2514/19 не був перешкодою для встановлення суттєвих обставин у справі №911/2867/18 під час її розгляду господарським судом.
Не встановивши обставин об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи №911/2514/19, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження в даній справі, порушивши при цьому приписи пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Крім того, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Наведеного місцевим господарським судом враховано не було, тому, зупинивши провадження в даній справі, суд першої інстанції порушив право учасників справи на розгляд справи упродовж розумного строку.
За правилами частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Висновки за результатами апеляційної скарги
Враховуючи положення наведених норм та вищезазначені фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду Київської області від 28.10.2019 про зупинення провадження у справі №911/2867/18 підлягає скасуванню.
Судові витрати
У зв`язку із скасуванням ухвали місцевого господарського суду з числа зазначених у частині 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду справи.
Керуючись статтями 269, 275, 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Васильківської міської ради задовольнити, ухвалу господарського суду Київської області від 28.10.2019 у справі №911/2867/18 скасувати.
Матеріали справи № 911/2867/18 направити для продовження розгляду до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
Ю.Б. Михальська
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2020 |
Оприлюднено | 01.04.2020 |
Номер документу | 88501677 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні