Постанова

від 05.03.2020 по справі 914/625/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2020 р. Справа№ 914/625/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 05.03.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічна компанія "Метрополія" та Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 (повний текст рішення підписано 22.11.2019)

у справі №914/625/19 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічна компанія "Метрополія"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр-Львів"

про стягнення 533227,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

Інженерно-виробниче підприємство в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр-Львів" про солідарне стягнення заборгованості в розмірі, з яких 420000 грн основний борг, пеня в розмірі 74564,38 грн, 15 % річних в розмірі 38663, 02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов`язань за договором підряду з виконання будівельно-монтажних робіт №01/02-04/01-04 в частині оплати вартості виконаних робіт та неналежним виконанням відповідачем-2 зобов`язань за договором поруки від 02.04.2018.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 у справі №914/625/19 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр-Львів" на користь Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго" основний борг в розмірі 420000 грн, пеню в розмірі 74564,38 грн, 15 % річних в розмірі 38663,02 грн, судовий збір в розмірі 7998,43 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту настання строку оплати вартості виконаних робіт та факту прострочення зобов`язання відповідачами.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічна компанія "Метрополія" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.11.2019 у справі №914/625/19 та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник зазначив, що акти приймання-передавання виконаних робіт, на які посилається позивач та суд першої інстанції, не свідчать про наявність заборгованості відповідача-1 за договором, оскільки вони не є підставою для оплати грошових коштів, а окрім того, не встановлено та не настав строк оплати грошових коштів у зв`язку з відсутністю дати підписання акту.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічна компанія "Метрополія" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 у справі №914/625/19, та призначено її до розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Інженерно-виробниче підприємство в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 у справі №914/625/19 в частині задоволення позовних вимог про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічна компанія "Метрополія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр-Львів" на користь Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго" 74564,38 грн пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічна компанія "Метрополія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр-Львів" на користь Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго" 72493,14 грн пені. В решті вимог рішення суду залишити без змін.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник зазначив, що при здійсненні розрахунку пені, позивачем було допущено помилку у розрахунку, що потягло за собою перевищення суми пені, яка підлягає стягненню, а саме: враховуючи період заборгованості - з 08.08.2018 по 20.03.2019, позивачем було зазначено розмір облікової ставки НБУ у розмірі 18 відсотків, проте у відповідності до даних НБУ, облікова ставка НБУ у період з 13.07.2018 по 06.09.2018 становила 17,50 відсотків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 у справі №914/625/19, та призначено її для спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічна компанія "Метрополія".

У відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічна компанія "Метрополія" відповідач-2 просив рішення суду скасувати в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача основного боргу, пені, 15 % річних та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача до відповідача-2 в розмірі 4173 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічна компанія "Метрополія" позивач просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

03.02.2020 через канцелярію суду від відповідача-1 надійшли заперечення на відзиви позивача та відповідача на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічна компанія "Метрополія" .

В судове засідання апеляційної інстанції 05.03.2020 представник відповідача-2 не з`явився.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового розгляду, клопотання відповідача-2 про здійснення розгляду апеляційної скарги за відсутності його представника, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача-2.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго", проте не наполягав на її задоволенні, поклався на розсуд суду; заперечував проти апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічна компанія "Метрополія", просив залишити її без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача-1 заперечував проти апеляційної скарги Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго", просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення; підтримав апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічна компанія "Метрополія", просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.11.2019 у справі №914/625/19 та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

27.03.2018 між позивачем, як субпідрядником, та відповідачем-1, як генпідрядником, укладено договір підряду №01/02-04/01-04, в який вносилися зміни Доповненням №1 від 28.03.2018.

Відповідно до п. 1 Доповнення до договору, генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати на свій ризик, власними і залученими силами та засобами (за погодженням з генпідрядником), ремонт насосного обладнання, димососу, вентиляторів, градирні та конденсатора, за кодом згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі ДКПП):43.29, з будівництва ТЕС електричною потужністю 5,9МВт на біопаливі (тріска деревини) в м. Овруч Житомирської області. У випадку виявлення недоліків, що виникли в результаті неякісного виконання робіт субпідрядник зобов`язується власними силами та за власні кошти ліквідувати всі недоробки і дефекти.

Ціна за одиницю кожного виду робіт за доповненням визначаються договірною ціною (п. 2 Доповнення).

Відповідно до п. 4 Доповнення генпідрядник здійснює попередню оплату у розмірі 30% від вартості робіт на протязі 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами цього Доповнення №1 до Договору підряду від 27.03.2018 № 01/02-04/01-04. Остаточні розрахунки здійснюються замовником за фактом виконання робіт в цілому на підставі відповідного Акту приймання-передавання виконаних робіт протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати його підписання обома сторонами.

Термін виконання робіт встановлено п.5 Доповнення, у відповідності до якого субпідрядник приступає до виконання робіт в терміни згідно з графіком виконання робіт (додаток 2), але у будь-якому разі не раніше сплата генпідрядником авансу у відповідності до п. 4.1 цього доповнення.

Відповідно до п. 6 Доповнення, у випадку прострочення сплати генпідрядником виконаних робіт відповідно до умов цього Доповнення та договору підряду, генпідрядник сплачує на користь субпідрядника додатково15 % річних за кожен день прострочення здійснення оплат. За прострочення оплати виконаних робіт відповідно до умов договору, за умови підписання генпідрядником Акта приймання-передавання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт (КБ3а), генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Позивач стверджує, що в ході виконання робіт за договором субпідрядником було виконано, а генпідрядником прийнято виконані роботи за актами прийманні-передавання виконаних робіт: ОУ-0000016 від 31.07.2018 на суму 858505,40 грн.; ОУ-0000018 від 31.07.2018 на суму 241494,60 грн. Проте відповідачем сплачено лише 680000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем-1 взятих на себе зобов`язань за договором, в зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість розмірі 420000,00 грн.

Згідно частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк та припиняється виконанням, проведеним належним чином. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов договору підряду №01/02-04/01-04 субпідрядником було виконано, а генпідрядником прийнято виконані роботи за актами приймання-передавання виконаних робіт: ОУ-0000016 від 31.07.2018 на суму 858505,40 грн; ОУ-0000018 від 31.07.2018 на суму 241494,60 грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що акти приймання-передавання виконаних робіт підписані представниками сторін, скріплені печатками сторін.

Доводи відповідача про те, що наданий позивачем суду першої інстанції акт приймання-передавання виконаних робіт на суму 858505,40 грн, на якому, як стверджує відповідач, позивачем власноруч проставлено дату підписання акту, відрізняється від примірника акту приймання-передавання виконаних робіт на суму 858505,40 грн, наявного у відповідача, який не містить дати підписання такого акту, а тому строк оплати по ньому не настав, є безпідставними, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження підробки наявного у позивача примірника акту. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в суді першої інстанції позивачем надавався для огляду акт приймання-передавання виконаних робіт: ОУ-0000016 від 31.07.2018, зміст якого відповідає наданій позивачем копії акту, наявній в матеріалах справи.

Також колегія суддів вважає безпідставними, доводи відповідача-1 про те, що акти приймання-передавання виконаних робіт: ОУ-0000016 від 31.07.2018 та ОУ-0000018 від 31.07.2018 не є належними доказами на підтвердження виконання позивачем робіт за договором підряду, посилаючись на недотримання форми КБ-2В при складанні актів примайння-передачі виконаних робіт та відсутність дати підписання актів.

Так, у відповідності до п.3, п.4.2 Доповнення до договору підряду, загальна вартість за цим договором буде визначена за обсягом виконаних і прийнятих робіт, на підставі підписаних сторонами актів приймання-передавання виконаних робіт; остаточні розрахунки здійснюються замовником за фактом виконаних робіт в цілому на підставі відповідного акту приймання-передавання виконаних робіт протягом 5 банківських днів від дати його підписання обома сторонами.

За змістом п.п.3.3.8 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт провадяться згідно з порядком, встановленим в контракті.

Враховуючи те, що сторони визначили документом, який підтверджує факт прийняття виконаних робіт - акт приймання-передавання виконаних робіт без посилання на відповідність таких актів примірним формам КБ-2В, колегія суддів вважає, що підписані сторонами акти приймання-передавання виконаних робіт: ОУ-0000016 від 31.07.2018 та ОУ-0000018 від 31.07.2018 є належними доказами на підтвердження виконання позивачем та прийняття відповідачем-1 робіт за договором підряду.

Жодних заперечень щодо невідповідності обсягів, якості виконаних робіт генпідрядник субпідряднику не висував.

Окрім того, акти приймання-передавання виконаних робіт: ОУ-0000016 від 31.07.2018 та ОУ-0000018 від 31.07.2018 відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" щодо наявності усіх необхідних реквізитів первинного документу, таких як, назву документу, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одинцю виміру господарської операції, поади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегією суддів встановлено, що вартість виконаних позивачем робіт за договором підряду відповідачем - 1 сплачено частково суму 680000,00 грн. Таким чином, сума заборгованості відповідача - 1 перед позивачем складає 420000грн.

З огляду на викладене, враховуючи те, що сума основного боргу відповідача-1 за договором підряду, яка складає 420000,00 грн підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, колегія суддів вважає, що вимоги позивача до відповідача-1 про стягнення вказаної суми основного боргу в розмірі 420000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості виконаних робіт, позивачем на підставі п.6 Доповнення до договору здійснено нарахування пені в сумі 74564 грн за загальний період з 08.08.2018 по 20.03.2019, а також на підставі ст. 625 ЦК України 38663,02 грн 15% річних за загальний період з 08.08.2018 по 20.03.2019.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено вище, пунктом 6 Доповнення до договору встановлено, що у випадку прострочення сплати генпідрядником виконаних робіт відповідно до умов цього Доповнення та договору підряду, генпідрядник сплачує на користь субпідрядника додатково 15 % річних за кожен день прострочення здійснення оплат. За прострочення оплати виконаних робіт відповідно до умов договору, за умови підписання генпідрядником Акта приймання-передавання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт (КБ3а), генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Як встановлено вище, відповідач-1 у встановлений строк свого обов`язку по оплаті вартості товару не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача-1 є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Перевіривши розрахунок заявлених позивачем до стягнення пені, колегія суддів вважає, що позивачем не вірно визначено період нарахування пені, оскільки за вказаним розрахунком період нарахування пені перевищує шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За розрахунком суду апеляційної інстанції розмір пені за період прострочення з 08.08.2018 по 08.02.2019 становить 76290,42 грн. Разом з тим, оскільки позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 74564,38 грн, а також те, що суд позбавлений виходити за межі позовних вимог, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь позивача пені за період прострочення з 08.08.2018 по 08.02.2019 в розмірі 74564,38 грн.

Перевіривши розрахунок заявлених позивачем до стягнення 15% річних, колегія суддів вважає його арифметично вірним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а тому, з урахуванням факту порушення відповідачем-1 грошового зобов`язання, позовні вимоги про стягнення 38663,02 грн 15% річних за загальний період з 08.08.2018 по 20.03.2019 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

02.04.2018 між ТОВ "Сервісний Центр-Львів", як поручителем та Інженерно-виробничим підприємством у формі ТОВ "Ременерго" укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання ТОВ Науково-технічна компанія "Метрополія" своїх зобов`язань, що випливають з договору підряду з виконання будівельно-монтажних робіт №01/02-04/01-04 від 27.03.2018, що укладений між позивачем та відповідачем11.

Згідно зі ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ст.554 Цивільного кодексу України).

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України).

До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ст.556 Цивільного кодексу України).

Зі змісту зазначених норм випливає, що договір поруки не покладає на боржника якогось нового обов`язку, крім того, який він вже має перед кредитором по основному зобов`язанню, а лише створює ймовірність переходу прав та обов`язків останнього до поручителя у разі виконання ним зобов`язання, забезпеченого порукою.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, враховуючи те, що станом на день розгляду справи грошові кошти відповідачами не сплачено, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна компанія "Метрополія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр-Львів" на користь Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго" основного боргу в розмірі 420000 грн, пені в розмірі 74564,38 грн, 15 % річних в розмірі 38663,02 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Судовий збір за подачу апеляційних скарг відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на скаржників.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Технічна компанія "Метрополія" та Інженерно-виробничого підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 у справі №914/625/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №914/625/19 повернути Господарському суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 30.03.2020 після виходу з відпустки судді Кравчука Г.А. та Козир Т.П.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук