Постанова

від 17.02.2020 по справі 910/7090/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2020 р. м. Київ Справа№ 910/7090/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Кропивної Л.В.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 17.02.2020р.

розглянув апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019р. (повний текст складено 02.12.2019р.)

у справі №910/7090/19 (суддя - Маринченко Я.В.)

за позовом Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь

до Кооперативного дачного товариства Чорнобилець , Громадської організації Об`єднання власників дач Урочища Оболонь

про визнання правочину недійсним

1. Зміст позовних вимог та заперечень

1.1. Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача про визнання недійним правочину від 29.12.2017р., укладений між Громадською організацією Об`єднання Власників Дач Урочища Оболонь та Кооперативним дачним товариством Чорнобилець , оформлений актом приймання-передачі електричних мереж технологічного користування, які знаходяться на території урочища Оболонь Оболонського району м Києва по вул. Богатирська, 30А від КДТ Чорнобилець на баланс ГО ОВД Урочища Оболонь .

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при реорганізації КДТ Чорнобилець шляхом виділу все майно, яке перебуває на території урочища Оболонь та є необхідним для обслуговування будинків, було передано ОК Чорнобилець-Оболонь . Передача будь-якого майна на території урочища Оболонь іншим юридичним особам, аніж правонаступнику КДТ Чорнобилець , є безпідставним та таким, що суперечить ст. 109 ЦК України, протоколу загальних зборів КДТ Чорнобилець від 17.10.2015р. та порушує права позивача як правонаступника.

1.3. Відповідач 2 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що у позивача відсутнє право на колективне майно.

2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судом

2.1. 15.07.1996р. було створено Кооперативне дачне товариство Чорнобилець , членами якого є фізичні особи-власники земельних ділянок, розташованих в урочищі Оболонь та урочищі Наталка в Оболонському районі міста Києва, що підтверджується відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

2.2. 17.10.2015р. загальними зборами КДТ Чорнобилець було прийнято рішення про реорганізацію КДТ Чорнобилець шляхом виділу з нього Кооперативу Чорнобилець-Оболонь , що підтверджується протоколом Загальних зборів членів КДТ Чорнобилець від 17.10.2015р.

2.3. Згідно передавального акту від 26.02.2016р. КДТ Чорнобилець передало ОК Чорнобилець-Оболонь майно та майнові права. Вказаний передавальний акт та переліки матеріальних цінностей, що передаються ОК Чорнобилець Оболонь та залишаються у КДТ Чорнобилець не містять інформації щодо спірних електричних мереж.

2.4. Актом прийому-передачі обладнання по об`єктах КДТ Чорнобилець як споживача електроенергії до Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь від 22.06.2016р. КДТ Чорнобилець передало ОК Чорнобилець-Оболонь наступне обладнання по об`єктах підключення та продажу електроенергії передано ТП 5743, ТП 7474, ТП 7396 по вул. Богатирська, 30 А.

2.5. Актом прийому-передачі об`єктів КДТ Чорнобилець як споживача електроенергії до Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь від 22.06.2016р. КДТ Чорнобилець передало ОК Чорнобилець-Оболонь наступні об`єкти та точки підключення та продажу дачні будинки ТП 5743, дачні будинки ТП 7474, дачні будинки ТП 7396 по вул. Богатирська, 30 А.

2.6. Згідно акту інвентаризації від 07.07.2016р., затвердженого рішенням правління ОК Чорнобилець-Оболонь , протокол №6 від 22.07.2016р., в процесі проведення комісією позачергової інвентаризації технологічних електричних мереж та обладнання, які знаходяться на території Кооперативу та використовуються для забезпечення електричною енергією споживачів кооперативу було виявлено електричні мережі технологічного користування, які, як в подальшому стало відомо позивачу, були передані КДТ Чорнобилець до ГО ОВД Урочища Оболонь за актом приймання-передачі від 29.10.2017р.

2.7. 15.09.2016р. між ОК Чорнобилець-Оболонь як Споживачем та Публічним акціонерним товариством Київенерго як Постачальником було укладено договір про постачання електричної енергії №53358 від 19.09.2018р.

2.8. Після реорганізації КДТ Чорнобилець шляхом виділу на загальних зборах 28.02.2017р. всіма власниками дачних ділянок в урочищі Оболонь була заснована громадська організація Дачно-житлове товариство Чорнобилець-урочище Оболонь з юридичним статусом (код ЄДРПОУ 40352054), яка зверталася до КДТ з питанням передачі їй ввідних електролічильників для безпосереднього розрахунку за використану електроенергію з ПАТ Київенерго . На це звернення, після консультацій в ПАТ Київенерго , КДТ Чорнобилець дав свою згоду на передачу електролічильників.

2.9. Згідно Акту приймання-передачі електричних мереж технічного обслуговування, які знаходяться на території урочища Оболонь Оболонського району міста Києва по вул. Богатирська, 30-А від 29.10.2017р. Кооперативне дачне товариство Чорнобилець передає безоплатно Громадській організації Об`єднання власників дач урочища Оболонь електричні мережі технологічного користування, які знаходяться на території урочища Оболонь, за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Богатирська, 30-А і які збудовані за рахунок власників дач - бувших членів КДТ Чорнобилець проживаючих у цьому урочищі, відповідно до акту інвентаризації основних фондів від 04.10.2017р.

Підставою вказаного акту є рішення зборів КДТ Чорнобилець від 17.10.2015р. про реорганізацію товариства та розподіл майна, рішення загальних зборів власників дач урочища Оболонь від 08.10.2017р. про взяття на баланс електромережі в урочищі Оболонь, які належали КДТ Чорнобилець , рішення правління КДТ Чорнобилець від 29.10.2017р. про передачу електромереж в урочищі Оболонь на баланс ГО ОВД Урочища Оболонь .

2.10. 07.05.2019р. позивач звернувся до відповідача 1 із листом б/н стосовно надання копій документів та надання інформації стосовно електричних мереж, які передані відповідачу 2.

2.11. Листом №126 від 07.05.2019р. відповідач 1 повідомив позивача про те, що помилково вважаючи, що електричні мережі технологічного користування, зазначені в акті інвентаризації основних фондів (засобів), проведеної з 21.07.2017р. по 28.09.2017р., затвердженої 04.10.2017р. є іншим обладнанням ніж те, що було передано ОК Чорнобилець-Оболонь за актом прийому-передачі від 22.06.2016р., 29.10.2017р. між КДТ Чорнобилець було підписано з ГО ОВД урочища Оболонь акти приймання-передачі електричних мереж технологічного користування, які знаходяться на території урочища Оболонь Оболонського району міста Києва по вул. Богатирська, 30-А від КДТ Чорнобилець на баланс ГО ОВД Урочища Оболонь та затверджено акт інвентаризації основних фондів (засобів) від 04.10.2017р.

3. Короткий зміст рішення місцевого суду

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2019р. по справі №910/7090/19 у задоволені позову відмовлено.

3.2. Приймаючи спірне рішення місцевий суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога про визнання недійсним акту приймання-передачі електричних мереж технологічного користування від 29.10.2017р. є неефективним способом захисту у розумінні приписів чинного законодавства та не призводить до відновлення прав позивача у обраний ним спосіб, оскільки навіть у випадку визнання вказаного акту недійсним не скасовуються дії рішення загальних зборів, на виконання якого і було складено зазначений акт, яким було зафіксовано певну дію.

3.3. Крім того, за відсутності у матеріалах справи доказів передачі позивачу спірних електромереж в ході виділення з КДТ Чорнобилець чи належності позивачу спірних електричних мереж у суду відсутні підстави вважати, що підписанням спірного акту відповідачами порушено право позивача, яке підлягає захисту у судовому порядку.

4. Вимоги апеляційних скарг та короткий зміст наведених у них доводів

4.1. Не погодившись з прийнятим місцевим судом рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019р. у справі №910/7090/19 та прийняти нове рішення, яким визнати недійним правочин від 29.12.2017р., укладений між Громадською організацією Об`єднання Власників Дач Урочища Оболонь та Кооперативним дачним товариством Чорнобилець , що оформлений актом приймання-передачі електричних мереж технологічного користування, які знаходяться на території урочища Оболонь Оболонського району м Києва по вул. Богатирська, 30А від КДТ Чорнобилець на баланс ГО ОВД Урочища Оболонь від 29.10.2017р.

4.2. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначив, що передача електричних мереж на території урочища Оболонь є протиправною, оскільки відповідач 2 не є правонаступником відповідача 1.

Наказом Міністерства юстиції України від 26.04.2016р. було скасовано реєстраційну дію стосовно утворення відповідача 2, а тому останній не мав права звертатись до відповідача 1 із питанням передачі електролічильників для безпосереднього розрахунку за використану електроенергію ПАТ Київенерго .

4.3. В спірному акті прийому-передачі відсутнє обладнання РУ 0,4, яке змонтоване в ТП 5743, ТП 7474.

4.4. Крім того, апелянт не погоджується із висновками місцевого суду щодо підстав складання спірного акту приймання-передачі, оскільки, на думку апелянта, рішення загальних зборів не передбачає поділ, рішення загальних зборів від 08.10.2017р. не несе для позивача ніяких наслідків, а рішення відповідача 1 від 29.10.2017р. є нікчемним через невідповідність положенням Статуту.

4.5. Відповідачем 2 не надано до суду пояснень з приводу вартості обладнання, оскільки згідно наказу відповідача 2 №7 від 16.10.2017р. він не має доступу до спірного майна, а згідно акту станом на 28.10.2017р. вартість обладнання складає 3 266 804,50 грн., балансова вартість станом на 28.07.2017р. визначена у розмірі 2 286 76 тис. грн.

4.6. Щодо ефективного способу захисту, то відмова у задоволенні позову може вплинути на виконання позивачем Договору про постачання електричної енергії, оскільки за умовами Договору Постачальник має право розірвати в односторонньому порядку такий Договір у разі отримання підтверджувальної інформації щодо відсутності у позивача права власності чи користування на об`єкт, електроустановки або виникнення обставин, що перешкоджають чи унеможливлюють належне виконання договору.

5. Заперечення на апеляційну скаргу

5.1. Відповідач 2 заперечив проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що єдиним землекористувачем земельної ділянки є КБТ, а не кооператив.

Громадська організація Об`єднання власників дач урочища Оболонь є єдиною організацією на території урочища Оболонь, яка внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке знаходиться на території Урочища Оболонь, за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 30-А.

5.2. Електричні мережі та будівлі трансформаторних підстанцій (ТП) були збудовані за рахунок всіх членів КДТ Чорнобилець та перебували на балансі КДТ.

Невнесення до розподільчого балансу та передавального акту електричних мереж та будівлі трансформаторних підстанцій, було зумовлено тим, що зазначені об`єкти будувались за рахунок всіх членів КДТ Чорнобилець і кожен із них мав на ці об`єкти право.

5.3. Щодо Договору про постачання електричної енергії, то укладення такого Договору можливе лише за умови розірвання раніше укладеного Договору №82052 від 14.06.2001р.

5.4. Також відповідач 2 послався на рішення суду у справі №756/9937/18, яка розглядалась Оболонським районним судом міста Києва.

5.5. На адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив та заперечення на відповідь позивача на відзив.

5.6. Крім того, від відповідача 1 надійшли письмові пояснення на відповідь позивача на відзив.

5.7. Разом з цим, відповідач 1 своїм правом не скористався відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надав.

5.8. Відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

6.1. 09.01.2020р. на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019р. у справі №910/7090/19.

6.2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь передано на розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Калатай Н.Ф., Кропивна Л.В.

6.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020р. відкрито апеляційне провадження у справі №910/7090/19 за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь .

6.4. Відповідачі своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

6.5. Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

6.6. Представники позивача підтримали доводи, наведені у апеляційній скарзі та просили скасувати рішення місцевого суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

7. Джерела права й акти їх застосування

7.1. Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

7.2. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

7.3. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов`язаний скласти та затвердити розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

7.4. Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

7.5. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

7.6. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

8. Позиція апеляційного суду

8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, апеляційний суд вважає, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає за наступних підстав.

8.2. 17.10.2015р. загальними зборами КДТ Чорнобилець було прийнято рішення про реорганізацію КДТ Чорнобилець шляхом виділу з нього Кооперативу Чорнобилець-Оболонь , що підтверджується протоколом Загальних зборів членів КДТ Чорнобилець від 17.10.2015р.

8.3. Згідно передавального акту від 26.02.2016р. КДТ Чорнобилець передало ОК Чорнобилець-Оболонь майно та майнові права.

8.4. Актом прийому-передачі обладнання по об`єктах КДТ Чорнобилець як споживача електроенергії до Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь від 22.06.2016р. КДТ Чорнобилець передало ОК Чорнобилець-Оболонь наступне обладнання по об`єктах підключення та продажу електроенергії передано ТП 5743, ТП 7474, ТП 7396 по вул. Богатирська, 30 А.

8.5. Актом прийому-передачі об`єктів КДТ Чорнобилець як споживача електроенергії до Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь від 22.06.2016р. КДТ Чорнобилець передало ОК Чорнобилець-Оболонь наступні об`єкти та точки підключення та продажу дачні будинки ТП 5743, дачні будинки ТП 7474, дачні будинки ТП 7396 по вул. Богатирська, 30 А.

8.6. 15.09.2016р. між ОК Чорнобилець-Оболонь як Споживачем та Публічним акціонерним товариством Київенерго як Постачальником було укладено договір про постачання електричної енергії №53358 від 19.09.2018р.

8.7. Після реорганізації КДТ Чорнобилець шляхом виділу на загальних зборах 28.02.2017р. всіма власниками дачних ділянок в урочищі Оболонь була заснована громадська організація Дачно-житлове товариство Чорнобилець-урочище Оболонь з юридичним статусом (код ЄДРПОУ 40352054), яка зверталася до КДТ з питанням передачі їй ввідних електролічильників для безпосереднього розрахунку за використану електроенергію з ПАТ Київенерго . На це звернення, після консультацій в ПАТ Київенерго , КДТ Чорнобилець дав свою згоду на передачу електролічильників.

8.8. Згідно Акту приймання-передачі електричних мереж технічного обслуговування, які знаходяться на території урочища Оболонь Оболонського району міста Києва по вул. Богатирська, 30-А від 29.10.2017р. Кооперативне дачне товариство Чорнобилець передає безоплатно Громадській організації Об`єднання власників дач урочища Оболонь електричні мережі технологічного користування, які знаходяться на території урочища Оболонь, за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул.. Богатирська, 30-А і які збудовані за рахунок власників дач - бувших членів КДТ Чорнобилець проживаючих у цьому урочищі, відповідно до акту інвентаризації основних фондів від 04.10.2017р.

Підставою вказаного акту є рішення зборів КДТ Чорнобилець від 17.10.2015р. про реорганізацію товариства та розподіл майна, рішення загальних зборів власників дач урочища Оболонь від 08.10.2017р. про взяття на баланс електромережі в урочищі Оболонь, які належали КДТ Чорнобилець , рішення правління КДТ Чорнобилець від 29.10.2017р. про передачу електромереж в урочищі Оболонь на баланс ГО ОВД Урочища Оболонь .

8.9. Апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про те, що позивачем у даній справі обрано неефективний спосіб захисту порушених прав.

8.10. Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

8.11. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

8.12. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

8.13. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни.

8.14. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

8.15. Крім того, ЄСПЛ наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

8.16. Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005р. (заява № 38722/02).

8.17. У рішенні в справі Каіч та інші проти Хорватії ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Інший підхід суперечитиме принципу верховенства права.

8.18. Отже, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

8.19. Вимога позивача про визнання недійним правочину від 29.12.2017р., укладений між Громадською організацією Об`єднання Власників Дач Урочища Оболонь та Кооперативним дачним товариством Чорнобилець , оформлений актом приймання-передачі електричних мереж технологічного користування, які знаходяться на території урочища Оболонь Оболонського району м Києва по вул. Богатирська, 30А від КДТ Чорнобилець на баланс ГО ОВД Урочища Оболонь не може реально захистити порушене право позивача.

8.20. Як вірно встановлено місцевим судом у матеріалах справи відсутні докази належності позивачу спірних електричних мереж, а тому відсутні підстави вважати, що підписанням спірного акту відповідачами порушено право позивача, яке підлягає захисту у судовому порядку.

8.21. Крім того, доказів оскарження рішень відповідача 1, на підставі яких прийнято спірний акт матеріали справи не містять.

8.22. Доводи апелянта про те, що рішення загальних зборів від 17.02.2015р. не передбачає поділ, рішення загальних зборів від 08.10.2017р. не несе для позивача ніяких наслідків, а рішення відповідача 1 від 29.10.2017р. є нікчемним через невідповідність положенням Статуту, не ґрунтуються на вимогах Закону.

8.23. Стосовно побоювань апелянта про те, що відмова у задоволені позову у даній справі може мати наслідком розірвання Договору про постачання електричної енергії, то предметом позову у даній справі не є визнання права власності або витребування майна.

8.24. Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії , № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

8.25. Разом з цим, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України ).

9. Висновки апеляційного суду

9.1. Дослідивши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з`ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

9.2. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду в порядку ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

9.3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019р. у справі №910/7090/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019р. у справі №910/7090/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/7090/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 30.03.2020р.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Н.Ф. Калатай

Л.В. Кропивна