Рішення

від 24.03.2020 по справі 599/2259/19

ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 599/2259/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2020 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючої судді Чорної В. Г. при секретарі Грицай О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зборові справу за позовом ОСОБА_1 до Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання права власності на середню земельну частку (пай) з резерву пайових земель Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача об`єднаної територіальної громади в особі Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області з вимогами про визнання права власності на середню земельну частку (пай) з резерву пайових земель Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області Залозецької селищної об`єднаної територіальної громади, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в період з 04.04.1988 року до 06.06.1992 року вона працювала у КСГП ім. Чапаєва с. Піщане Зборівського району, Тернопільської області, та була членом вказаного сільськогосподарського підприємства, що підтверджується записом у трудовій книжці НОМЕР_1 . Рішенням зборів уповноважених членів КСГП ім. Чапаєва шляхом реорганізації створено агрофірму Оріон і 08 серпня 1995 року під час розпаювання земель членам агрофірми Оріон Зборівського району Тернопільської області на підставі розпорядження голови Зборівської районної державної адміністрації від 31 грудня 1996 року № 509 її помилково не включено у списки для надання земельної частки (паю), чим порушено її права, тому вона вирішила звернутися із позовом в суд для захисту порушених прав та просить їх відновити, шляхом визнання за нею права власності на середню земельну частку (пай) з резерву пайових земель Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області Залозецької селищної об`єднаної територіальної громади в розмірі 2,19 га. В позовній заяві посилається на Указ Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року, Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв.

Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує з мотивів викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.

Представник відповідача - Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області об`єднаної територіальної громади - в судове засідання не з`явився, але надав заяву про слухання справи в його відсутність, позовні вимоги не визнає просить в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю та спливом строку позовної давності. У відзиві на позов та запереченнях на пояснення позивача щодо відзиву просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки позивач членом колгоспу на момент передачі землі агрофірмі Оріон не була, є інвалідом, а не колгоспним пенсіонером і на день розпаювання на території селищної ради не проживала, а записи в трудовій книжці не підтверджують її членства в колгоспі.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області - в судове засідання не з`явився повторно, хоча належно повідомлений про час та місце розгляду справи. Надав клопотання про заміну його належним відповідачем, так як землі запасу перебувають в розпорядженні Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області.

Суд, в силу ч.3 ст.211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив, що в період з 04.04.1988 року до 06.06.1992 року позивач працювала у КСГП ім. Чапаєва с. Піщане, Зборівського району, Тернопільської області, була членом колгоспу в цей період, що підтверджується записами 7 та 8 у трудовій книжці НОМЕР_1 (а.с.9), зокрема, протоколом №2 від 10.05.1988 року при подачі заяви про прийняття на роботу від 04.04.1988 року та протоколом №4 від 12.07.1992 року при подачі заяви про звільнення від 08.06.1992 року.

Рішенням зборів уповноважених членів КСГП ім. Чапаєва шляхом реорганізації створено агрофірму Оріон 08 серпня 1995 року та відповідно до рішення сесії Ратищівської сільської ради від 23 листопада 1995 року агрофірмі Оріон , видано Державний акт на право колективної власності на землю від 06 грудня 1996 року, серії ТР № 43, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності за № 21. Паювання проводилось в період 1996 року по 2001 рік, відповідно до розпорядження голови Зборівської районної державної адміністрації від 31 грудня 1996 року № 509 членам колективного сільськогосподарського підприємства - агрофірма Оріон видано сертифікати на право на земельну частку (пай) , а відповідно до рішення сесії Ратищівської сільської ради від 21 серпня 2001 року №49 , членам цього господарського підприємства було передано у приватну власність земельні ділянки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та відповідно видано державні акти на право приватної власності на землю. Розмір середньої земельної частки (паю) у агрофірмі Оріон (колишнє КГСП ім. Чапаєва) становить 2, 19 га, відповідно до наданої інформації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, лист Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 21.10.2019 ПІ-77/0-92/0/63-19 (а.с.8) та визнається сторонами.

На час видачі Державного акту на право колективної власності на землю членам Агрофірми Оріон позивач отримувала пенсію, через хворобу - їй встановлена перша група інвалідності безтерміново, довідка Шевченківської МСЕК серії ЛВА-1 №218365 від11.04.2004 року та згідно посвідчення НОМЕР_4 у відповідності із діючим законодавством пенсія по І групі інвалідності, встановлена з 01 січня 1995 року. (а.с. 10-11)

Давши аналіз дослідженим в ході судового розгляду доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Процес приватизації земель розпочинається з передачі її у колективну власність КСП, які створені на базі колишніх колгоспів.

Відповідно доЗакону України Про колективне сільськогосподарське підприємство ст. 5 - Членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу членів. Об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва ( ст. 7 Закону).

Відповідно до ст. 10 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами.

Державний акт на право колективної власності на землю серії ТР№43, виданий агрофірмі Оріон Зборівського району Тернопільської області Ратищівською сільською радою Зборівського району Тернопільської області, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №21 від 06 грудня 1996 року.

Категорії громадян, які мають право на земельний пай, а також порядок отримання земельних паїв визначені Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року, згідно якого право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогоспо-дарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація проводиться відповідною районною державною адміністрацією ( п.5 Указу Президента).

З п. 7 Указу Президента слідує, що резервний фонд, створений під час передачі земель у колективну власність, використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим громадянам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств.

Верховний Суд України у листі N 19-3767/0/8-08 від 29 жовтня 2008 року щодо розгляду земельних спорів зазначив, що трудова книжка свідчить не про членство в КСП, СК чи САТ, а про наявність трудових відносин з ними.

Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України 01 вересня 2003 року в узагальненні практики розгляду судами земельних спорів зазначено, що сам факт членства у колгоспі та тривалий термін роботи в інших організаціях до створення КСП й отримання державного акта на право колективної власності на землю не є підставою для отримання земельної частки у новоствореному КСП. Колишні члени колгоспу, які не подали заяви про вступ до створеного на їх базі нових колективних підприємств, не мають права на земельну частку, оскільки на момент розпаювання землі членами КСП не були. Необхідною умовою для отримання земельної частки (паю) є членство в колективному підприємстві. Якщо особа в добровільному порядку залишає колектив, ніякої участі в його роботі не бере, то відпадають підстави вважати його членом колективу, з якого він фактично вибув.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ п. 24 вказано, що член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 5 наведеної статті докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності з ч. 7 наведеної статті суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи і згідно з ч. 2 ст. 13 ЦПК України це не є обов`язком суду.

Отже, в судовому засіданні достовірно встановлено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства - агрофірми Оріон , в яке було реформовано колгосп - КСГП ім. Чапаєва 23 листопада 1995 року, та пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишалися членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додавався до державного акта на право колективної власності на землю, який отриманий 06 грудня 1996 року.

ОСОБА_1 станом на 06 грудня 1996 року отримувала пенсію по інвалідності, членом агрофірми Оріон (колишній колгосп ім Чапаєва) не була, що підтверджується списком, доданим до Державного акта про колективну власність на землю, на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області станом на грудень 1996 року зареєстрована не була, так як згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 з 09 серпня 1986 року місце реєстрації ОСОБА_1 с.Орихівчик, Бродівського району, Львівської області, а з 15 серпня 2001 року - смт.Підкамінь, Бродівського району, Львівської області (а.с.13-14).

Посилання на те, що на час розпаювання ОСОБА_1 була пенсіонером є неприйнятним, оскільки право на земельну частку (пай) мають пенсіонери, які працювали у господарстві, а позивач отримує пенсію по І гр. інвалідності (а.с.11) та на час отримання Державного акта на право колективної власності на землю на території сільської ради не проживала і не була зареєстрована, а тому права на отримання земельної частки (паю) не має.

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить висновку про те, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 133, 223, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області об`єднаної територіальної громади, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання права власності на середню земельну частку (пай) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) з резерву пайових земель Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області Залозецької селищної об`єднаної територіальної громади (юридична адреса: 47234, Тернопільська обл, Зборівський район, смт. Залізці, вул. Шевченка, 64, ЄДРПОУ04396437) в розмірі 2,19 га - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Зборівський районний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Повний текст рішення виготовлено 30 березня 2020 року.

Суддя Зборівського

районного суду Чорна В.Г.