Постанова

від 25.03.2020 по справі 179/841/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2332/20 Справа № 179/841/19 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

за участю секретаря Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2019 року

у цивільній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства Руслан до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства Володимир , Приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего Світлани Іванівни про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2019 року СФГ Руслан звернулось до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 30 квітня 2004 року між СФГ Руслан та ОСОБА_2 було укладено договір оренди № 391 земельної ділянки площею 5,079 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0185, яка знаходиться на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, який зареєстровано Магдалинівським відділом Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 29 травня 2007 року за № 040712300786. Договір укладено строком на 25 років з моменту його державної реєстрації.

ОСОБА_3 помер та, відповідно до п. 3 умов договору, у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи договір оренди зберігає чинність для нового власника.

У грудні 2018 року СФГ Руслан стало відомо про те, що власником земельної ділянки, яка належала померлому ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , яка 02 липня 2018 року уклала договір оренди на цю ж земельну ділянку з селянським (фермерським) господарством Володимир строком на 11 років. Право оренди земельної ділянки зареєстровано за СФГ Володимир 09 липня 2018 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего Світланою Іванівною, номер запису про інше речове право 27001149.

Подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід`ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Таким чином, існує одночасно два правочини щодо одного об`єкту договору та зобов`язань, що суперечить законодавству України та породжує наслідки зобов`язань по двом договорам одночасно.

Вважає, що договір оренди земельної ділянки, який був укладений 02.07.2018 р. між ОСОБА_1 та СФГ Володимир , суперечить нормам матеріального права, а тому є недійсним з моменту його вчинення, оскільки на час його укладення та на час реєстрації за СФГ Володимир права на оренду землі був чинним договір оренди спірної земельної ділянки від 30.04.2004 року, який був укладений між СФГ Руслан та ОСОБА_2 , правонаступником якого є відповідач - ОСОБА_1 .

На підставі наведеного, просив суд визнати недійсним оспорюваний договір оренди та скасувати його державну реєстрацію.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1222381100:01:001:0185, укладений 02 липня 2018 р. між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством Володимир , зареєстрований 09 липня 2018 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего Світланою Іванівною, номер запису про інше речове право 27001149.

Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222381100:01:001:0185, номер запису про інше речове право 27001149 від 09.07.2018 року, вчиненого на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42015652 від 12.07.2018 року прийнятого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего Світланою Іванівною.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду скасувати та в позові відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що договір оренди спірної земельної ділянки від 30.04.2004 року був підписаний без дотримання положень ч.4 ст.207 ЦК України та зареєстрований неправомірно.

Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.360 ЦПК України, учасники справи не скористалися.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 квітня 2004 року між селянським (фермерським) господарством Руслан та ОСОБА_2 було укладено договір оренди № 391 земельної ділянки площею 5,079 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0185, яка знаходиться на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, який зареєстровано Магдалинівським відділом Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 29 травня 2007 року за № 040712300786. Договір укладено строком на 25 років з моменту його державної реєстрації (а. с. 11, 13-17).

Відповідно до ст. ст. 18 , 20 Закону України Про оренду землі (в редакції станом на 29 травня 2007 року) - договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст. 202 ЗК України (в редакції станом на 29 травня 2007 року) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам № 135 від 23.05.2003 року Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 2003 р. за № 408/7729, (в редакції станом на 29 травня 2007 року) встановлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах .

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Судом встановлено, що 02.07.2018 р. між ОСОБА_1 та СФГ Володимир було укладено строком на 11 років договір оренди земельної ділянки, площею 5,0792 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0185, тобто тієї ж земельної ділянки, що відповідно до вищевказаного договору оренди від 30.04.2004 р. була передана ОСОБА_2 в оренду СФГ Руслан (а. с. 10).

Право оренди вказаної земельної ділянки відповідно до договору від 02.07.2018 р. було зареєстровано за СФГ Володимир Приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 42015652 від 12.07.2018 р., номер запису про інше речове право 27001149 (а. с. 77-78).

Частиною другою статті 9 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень зобов`язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема, щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 24 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Таким чином, подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід`ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Частиною 1 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Судом встановлено факт існування одночасно двох правочинів щодо одного об`єкту договору, що суперечить законодавству України.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованих висновків про те, що договір оренди земельної ділянки, який був укладений 02.07.2018 р. між ОСОБА_1 та СФГ Володимир суперечить вказаним нормам матеріального права, а тому є недійсним з моменту його вчинення, оскільки на час його укладення та на час реєстрації за СФГ Володимир права на оренду землі був чинним договір оренди спірної земельної ділянки від 30.04.2004 року, який був укладений між СФГ Руслан та ОСОБА_2 , правонаступником якого є відповідач - ОСОБА_1 . Оскільки підставою виникнення іншого речового права та державної реєстрації був оспорюваний договір оренди землі, позовна вимога про скасування державної реєстрації, на підставі якої було внесено запис про право оренди на вищевказану земельну ділянку за СФГ Володимир , є похідною від позовної вимоги про визнання договору оренди землі недійсним, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив і її.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що договір оренди спірної земельної ділянки від 30.04.2004 року був підписаний без дотримання положень ч.4 ст.207 ЦК України та неправомірно зареєстрований, підлягають відхиленню, оскільки були предметом розгляду суду першої інстанції, їм надана відповідна правова оцінка, з якою погоджується колегія суддів, оскільки такий договір є чинним, його дійсність не оспорювалась та не є предметом розгляду даного спору.

Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова