Ухвала

від 15.07.2020 по справі 179/841/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 179/841/19

провадження № 61-8021ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2020 року у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства Руслан до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства Володимир , Приватного нотаріуса Новомосоковського районного нотаріального округу Дейнего Світлани Іванівни про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2019 року Селянське (фермерське) господарство Руслан (далі -СФГ Руслан ) звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Позов обгрунтований тим, що 30 квітня 2004 року між СФГ Руслан та ОСОБА_2 укладено договір оренди № 391 земельної ділянки площею 5,079 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0185, яка знаходиться на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, який зареєстровано Магдалинівським відділом Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України 29 травня 2007 року за № 040712300786. Договір укладено строком на 25 років з моменту його державної реєстрації. ОСОБА_3 помер та, відповідно до пункту 3 умов договору від 30 квітня 2004 року, у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи договір оренди зберігає чинність для нового власника.

У грудні 2018 року СФГ Руслан стало відомо про те, що власником земельної ділянки, яка належала померлому ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , яка 02 липня 2018 року уклала договір оренди на цю ж земельну ділянку з Селянським (фермерським) господарством Володимир строком на 11 років. Право оренди земельної ділянки зареєстровано за СФГ Володимир 09 липня 2018 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С. І., номер запису про інше речове право № 27001149. Подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід`ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права. Таким чином, існує одночасно два правочини щодо одного об`єкту договору та зобов`язань, що суперечить законодавству України та породжує наслідки зобов`язань по двом договорам одночасно.

Позивач вважає, що договір оренди земельної ділянки, який укладений 02 липня 2018 року між ОСОБА_1 та СФГ Володимир , суперечить нормам матеріального права, а тому є недійсним з моменту його вчинення, оскільки на час його укладення та на час реєстрації за СФГ Володимир права на оренду землі був чинним договір оренди спірної земельної ділянки від 30 квітня 2004 року, який був укладений між СФГ Руслан та ОСОБА_2 , правонаступником якого є відповідач - ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, просив суд визнати недійсним оспорюваний договір оренди та скасувати його державну реєстрацію.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1222381100:01:001:0185, укладений 02 липня 2018 року між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством Володимир , зареєстрований 09 липня 2018 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего Світланою Іванівною, номер запису про інше речове право 27001149. Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222381100:01:001:0185, номер запису про інше речове право 27001149 від 09.07.2018 року, вчиненого на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42015652 від 12 липня 2018 року прийнятого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего Світланою Іванівною.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованих висновків про те, що договір оренди земельної ділянки, який був укладений 02 липня 2018 року між ОСОБА_1 та СФГ Володимир суперечить вказаним нормам матеріального права, а тому є недійсним з моменту його вчинення, оскільки на час його укладення та на час реєстрації за СФГ Володимир права на оренду землі був чинним договір оренди спірної земельної ділянки від 30 квітня 2004 року, який був укладений між СФГ Руслан та ОСОБА_2 , правонаступником якого є відповідач - ОСОБА_1 . Оскільки підставою виникнення іншого речового права та державної реєстрації був оспорюваний договір оренди землі, позовна вимога про скасування державної реєстрації, на підставі якої було внесено запис про право оренди на вищевказану земельну ділянку за СФГ Володимир , є похідною від позовної вимоги про визнання договору оренди землі недійсним, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив її.

15 травня 2020 року ОСОБА_1 направила поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2020 року.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як на підстави касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 669/1037/16-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження у справі.

Крім цього, заявник зазначає, що підставою для оскарження рішення суду є пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПк України.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 179/841/19 за позовом Селянського (фермерського) господарства Руслан до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства Володимир , Приватного нотаріуса Новомосоковського районного нотаріального округу Дейнего Світлани Іванівни про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки .

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 20 серпня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко