Ухвала

від 18.03.2020 по справі 346/2201/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 346/2201/14-ц

провадження № 61-15119св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

відповідач за первісним та зустрічним позовами - Коломийська міська рада Івано-Франківської області,

відповідач за первісним позовом - виконавчий комітет Коломийської міської ради Івано-Франківської області,

третя особа за первісним позовом - управління Держгеокадастру у Коломийському районі Івано-Франківської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 16 жовтня

2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради, ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області, третя особа - Управління Держгеокадастру у Коломийському районі, про визнання частково незаконним і скасування рішення, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсними державних актів про право власності на земельну ділянку, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Коломийської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Коломийської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області, третя особа - управління Держгеокадастру у Коломийському районі,про визнання частково незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради, визнання частково недійсними свідоцтва про право на спадщину та визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку.

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до Коломийської міської ради Івано-Франківської області,

ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області

від 03 березня 2016 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження.

Короткий зміст ухвалених судових рішень

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області

від 01 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано підпункт 9 пункту 2 рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 21 вересня 1999 року № 330 Про передачу присадибних ділянок у приватну власність та надання у тимчасове користування , у частині передачі ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 172 кв. м, розташованої по АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане

09 листопада 2012 року ОСОБА_2 державним нотаріусом Коломийської міської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3 у частині успадкування 172,00 кв. м земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , призначеної для обслуговування жилого будинку та надвірних споруд. Це свідоцтво є додатковим до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 вересня

2012 року.

Визнано недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку серії І V - I Ф в„– 000286 , виданий 18 лютого 2000 року та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 730580, виданий 29 листопада

2012 року, площею 1000,00 кв. м, розташовану по

АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, видані на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишено без задоволення, позов ОСОБА_2 задоволено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 березня 2017 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 березня 2017 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2018 року скасовано, ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Коломийської міської ради, ОСОБА_2 , виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області, третя особа - Управління Держгеокадастру у Коломийському районі, про визнання частково незаконним та скасування рішення, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, відмовлено.

Позов ОСОБА_2 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення задоволено. Скасовано рішення Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 19 квітня 2012 року № 1042-17/2012 у частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 600,00 кв. м для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 .

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодуваннясудового збору сплаченого за подання зустрічної позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг 8 301,60 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року виправлено описки у мотивувальній та резолютивній частинах постанови Верховного Суду

від 05 червня 2019 року зазначивши, що судовий збір сплачений ОСОБА_2 за подання зустрічної позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у розмірі 8 301,60 грн підлягає відшкодуванню державою у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Короткий зміст поданої заяви про роз`яснення судового рішення

У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, у якій вона просила роз'яснити зазначене судове рішення у частині того, яку конкретну суму судового збору має відшкодувати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві за наслідками розгляду її касаційної скарги на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 березня 2017 року та постанову Апеляційного сулу Івано-Франківської області від 24 січня 2018 року.

На обгрунтування заяви зазначала, що ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року виправлено описку у мотивувальній та резолютивній частинах постанови Верховного Суду від 05 червня 2019 року, зазначено, що сплачений нею судовий збір за подання зустрічної позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у розмірі 8 301,60 грн підлягає відшкодуванню за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою отримання відшкодування судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 5 638,40 грн, вона звернулася до Головного управління Державного казначейської служби України у місті Києві, яким повернуто їй копію ухвали Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року із роз`ясненням необхідності подати виконавчий лист на вказану суму. Водночас, за наслідками розгляду її заяви про видачу виконавчого листа щодо відшкодування за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги у розмірі 5 638,40 грн, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області відмовив їй у видачі такого, з посиланням на невідповідність вказаної у заяві суми (5 638,40 грн), сумі судового збору визначеній у постанові Верховного Суду від 05 червня 2019 року, з урахуванням описки виправленої ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року

(8 301,60 грн).

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши заяву ОСОБА_2 , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заява про роз`яснення судового рішення не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої-третьої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

За змістом положень зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів його тлумачення, що призводить до утруднення чи неможливості його виконання.

Відповідно до роз`яснень, викладених пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметомсудового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Судове рішення, яке просить роз 'яснити ОСОБА_2 , є зрозумілим, не допускає кількох варіантів тлумачення, а тому не підлягає роз`ясненню у порядку статті 271 ЦПК України.

Викладені у заяві ОСОБА_2 мотиви роз`яснення судового рішення, зводяться до необхідності зміни остаточного судового рішення щодо розподілу судових витрат шляхом їх зменшення, що є недопустимим.

Висновок за результатами розгляду заяви

Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року не підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 271 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про роз 'яснення судового рішення залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик