Рішення

від 06.02.2020 по справі 460/1934/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2020 року м. Рівне №460/1934/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Троянчук Д.М.,

відповідача: представник Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, - В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), з урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0008791304 від 08.08.2019 року, №0008801304 від 08.08.2019 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-53 від 07.08.2019 року, рішення №0002801304 від 07.08.2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, податкове повідомлення-рішення №0008811304 від 08.08.2019 року, податкове повідомлення-рішення №0008871304 від 08.08.2019 року (з врахуванням заяви про зміну предмету позову).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорювані рішення, не ґрунтуються на достовірних, об`єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству. Відтак, оспорювані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, де вказав, що в ході проведення перевірки встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 612 783 грн., позивачем не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні у зв`язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей, фактів використання яких в господарській діяльності проведеною перевіркою не встановлено на суму ПДВ 600 082,00 грн., а також встановлено порушення пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.1, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого донарахована сума податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю в розмірі 242 864,53 грн. та донараховано єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 234 406,4 грн. і військового збору в сумі 20 688,75 грн.

У зв`язку із такими обставинами, просить суд в позові відмовити.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі №460/1934/19. Розгляд справи вирішено провадити за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що в період з 21 06.2019 року 05.07.2019 року працівником Головного управління ДФС у Рівненській області була проведена планова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року.

За результатами такої перевірки було складено акт №1420/17-00-13-04/ НОМЕР_1 від 12.07.2019 року, згідно висновків якого, перевіркою встановлені, в т.ч., наступні порушення:

1. п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями встановлено заниження податкових зобов`язань на суму 612 783,0 грн., в т.ч. за січень 2017 року - 20 793,00 грн., за лютий 2017 року - 1 300,00 грн., за березень 2017 року - 20,00 грн., за червень 2017 року - 2 501,00 грн., за липень 2017 року - 2 472,00 грн., за серпень 2017 року - 1,00 грн., за вересень 2017 року - 14 127,00 грн., за жовтень 2017 року - 15 640,00 грн., за листопад 2017 року - 7 592,00 грн., за грудень 2017 року - 745,00 грн., за лютий 2018 року - 38 876,00 грн., за березень 2018 року - 29 627,00 грн., за квітень 2018 року - 32 431,00 грн., за травень 2018 року - 47 668,00 грн., за червень 2018 року - 32 176,00 грн., за липень 2018 року - 63 571,00 грн., за серпень 2018 року - 31 073,00 грн., за вересень 2018 року - 59 939,00 грн., за жовтень 2018 року - 36 119,00 грн., за листопад 2018 року - 56 485,00 грн., за грудень 2018 року - 11 9627,00 грн.

2. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010року із змінами та доповненнями, а саме: не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні у зв`язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей, фактів використання яких в господарській діяльності проведеною перевіркою не встановлено на суму ПДВ 600 082,00 грн., в т.ч. за січень 2017 року - 19 384,00 грн., за березень 2017 року - 20,00 грн., за червень 2017 року - 1,00 грн., за липень 2017 року - 2 472,00 грн., за серпень 2017 року - 1,00 грн., за вересень 2017 року - 14 127,00 грн., за жовтень 2017 року - 15 640,00 грн., за листопад 2017 року - 100,00 грн., за грудень 2017 року - 745,00 грн., за лютий 2018року - 38 876,00 грн., за березень 2018 року - 29 627,00 грн., за квітень 2018 року - 32431,00 грн., за травень 2018 року - 47 668,00 грн., за червень 2018 року - 32 176,00 грн., за липень 2018 року - 63 571,00 грн., за серпень 2018 року -

31 073,00 грн., за вересень 2018 року - 59 939,00 грн., за жовтень 2018 року - 36 119,00 грн., за листопад 2018 року - 56 485,00 грн., за грудень 2018 року - 119 627,00 грн.

3. пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.1, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) донарахована сума за результатами перевірки податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю становить 242 864,53 грн. за 2017 рік - 130 459,17 грн. та за 2018 рік - 112 405,80 грн.

4. п. 2 ч. І ст. 7, ч. 11 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464 від 08.07.2010 року за результатами проведеної перевірки донараховано єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 234 406,4 грн., а саме 101 097,72 грн. за 2017року та 133 308,68 грн. за 2018 рік.

5. пп. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями донарахована за результатами перевірки сума військового збору становить 20 688,75 грн., в т.ч. за 2017 рік в сумі 11 321,6 грн. (10 871,6+450) та за 2018 рік 9 367,15 грн.

На підставі таких висновків акту перевірки ГУ ДФС у Рівненській області прийнято: податкове повідомлення-рішення №0008791304 від 08.08.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 303 581,21 грн., з яких 242 864,97 грн. - за податковими зобов`язаннями та 60 716,24 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення №0008851304 від 08.08.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 25 860,94 грн., з яких 20 688,75 грн. - за податковими зобов`язаннями та 5 172,19 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-53 від 07.08.2019 року, якою визначено суму недоїмки з єдиного внеску в розмірі 234 406,40 грн.; рішення №0002801304 від 07.08.2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 33 550,41 грн.; податкове повідомлення-рішення №0008811304 від 08.08.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 919 174,50 грн., з яких 612 783 грн. - за податковими зобов`язаннями та 306 391,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення №0008871304 від 08.08.2019 року, яким застосовано штраф в розмірі 300 041 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Згідно акту перевірки, перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності у 2017р., відображеного в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи, з даними перевірки, встановлено розбіжність в сумі 114 166,67 грн. Дана розбіжність виникла у зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 до складу валового доходу не віднесено 137 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 22 833,33 грн., отриманого 20.02.2017 року від ТОВ УКРЕНЕРГОПОСТАЧ (код ЄДРПОУ 34254733) у зв`язку із зменшенням дебіторської заборгованості, що виникла до 01.01.2017 року.

Проте, як встановлено судом, відповідачем під час перевірки не було враховано, що кошти, отримані від ТОВ УКРЕНЕРГОПОСТАЧ були повернуті ФОП ОСОБА_1 , як помилково отримані, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями та банківською випискою за 20.02.2017 року, наявними в матеріалах справи.

Згідно із ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 № 2346-III, помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Відповідно до п. п. 177.1. та 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Отримані від ТОВ УКРЕНЕРГОПОСТАЧ кошти в сумі 137 000 грн. є помилково зарахованими на рахунок позивача та ним повернуто у тому ж звітному періоді, тому дана сума коштів не є доходом позивача, оскільки надходження таких коштів не пов`язана із здійсненням господарської діяльності.

Як встановлено в акті перевірки, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у податковій декларації за 2017 року встановлено розбіжність у розмірі 610 606,18 грн. Проведеною перевіркою витрати визначалися згідно вимог ст. 177 Податкового кодексу України, відповідно до документів, наданих для перевірки (руху коштів на розрахунковому рахунку, квитанцій, чеків, актів виконаних робіт, податкових накладних, виданих податкових накладних, рахунків, тощо) та визначені у розмірі 9 300 685,28 грн. Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у податковій декларації за 2018 року встановлено розбіжність у розмірі 624 474,54 грн. Проведеною перевіркою витрати визначалися згідно вимог ст.177 Податкового кодексу України, відповідно до документів наданих для перевірки (руху коштів на розрахунковому рахунку, квитанцій, чеків, актів виконаних робіт, податкових накладних, виданих податкових накладних, рахунків, тощо) та визначені у розмірі - 10 345 688,46 грн.

Суд не погоджується із даним твердженням відповідача щодо завищення позивачем витрат за 2017-2018 роки в сумі 1 235 080,72 грн., враховуючи наступне.

З акту перевірки слідує, що відповідачем для формування суми витрат було взято до уваги лише податкові накладні. Проте, до перевірки та до матеріалів справи позивачем надані первинні бухгалтерські документи на підтвердження витрат за 2017 рік в сумі 9 911 291,46 грн. та за 2018 рік в сумі 10 970 162 грн.

Як встановлено судом, позивач здійснював придбання товару та послуг в т.ч. у неплатників податку на додану вартість без реєстрації податкових накладних в ЄРПН, у зав`язку із чим виникають розбіжності у витратах згідно податкових накладних та наявних у підприємця видаткових накладних/актів/банківських та інших бухгалтерських документів на підтвердження витрат. Наприклад, у 2018 році ФОП ОСОБА_1 придбав та оплатив послуги у ФОП ОСОБА_2 на суму 283 000 грн. та ФОП ОСОБА_3 на суму 596 000 грн., які не є платниками ПДВ, проте, такі витрати не знайшли свого відображення в акті перевірки. Те ж саме стосується і формування витрат у 2017 році.

Таким чином, відповідач не врахував всі витрати, понесені підприємцем та які підтверджуються видатковими накладними, актами та банківськими виписками за 2017-2018 роки.

У зв`язку із такими обставинами, перевірка проведена із порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків-фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 року №395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 року за №607/23139 (далі по тексту - Порядок №395).

Відповідно до п. 2.3.2.2 Порядку №395, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Таким чином, в акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні бухгалтерські документи із зазначенням їх реквізитів та дат їх складання, які свідчать про порушення позивачем норм податкового законодавства.

Таким чином, наведене вказує на порушення норм чинного законодавства при складанні акту перевірки, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є суб`єктивним припущенням перевіряючих та порушенням відповідачем встановленого законодавством порядку проведення перевірки, а викладені відповідачем висновки в акті перевірки зроблено без дослідження всіх належних документів.

Щодо висновків акту перевірки про порушення позивачем п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI із змінами та доповненнями та підпунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України №2755-IV від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями, за результатами перевірки донараховано єдиний внесок та військовий збір, то слід зазначити наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім`ї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Отже, єдиний внесок нараховується, утримується та перераховується із сум чистого доходу, який визначається виходячи із документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Відповідно до пп. 1.2 п. 161 Підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України.

Тобто, по своїй правовій природі база нарахування єдиного внеску та військового збору для фізичної особи-підприємця визначається із суми доходу такого підприємця.

Підставою для висновків про порушення ФОП ОСОБА_1 нарахування єдиного внеску та військового збору слугували твердження відповідача про заниження чистого оподатковуваного доходу за 2017-2018 роки і на основі яких було встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб.

Враховуючи вищенаведені спростування правомірності збільшення відповідачем суми оподатковуваного доходу платника податків за 2017-2018 роки згідно акту перевірки, неправомірним є також визначення суми єдиного внеску та військового збору на вказану суму доходу.

Щодо описаних в акті перевірки розбіжностей в кількості придбаного та реалізованого товару (балкони, бетон, відсів, вапняний розчин, колодязні кільця, мати, палі, перетинки, плити, СС, блоки, щебінь, сходинкові марші, цвяхи), і, як наслідок, відсутності їх в залишках, то відповідачем не враховано, що дані товари були реалізовані, в т.ч., не платникам ПДВ, що підтверджується видатковими накладними, наданими до перевірки та долученими до матеріалів справи. Проте, відповідач встановив придбання та реалізацію описаних товарів виключно на підставі податкових накладних, що є порушенням п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, згідно якого, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

У зв`язку із вищенаведеним, спростовується факт не дотримання строків реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року у зв`язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей на суму ПДВ 600 082,00 грн., використання яких в господарській діяльності перевіркою не встановлено.

Також актом перевірки встановлено реалізацію позивачем товарів нижче ціни їх придбання, де платником не сплачено суми ПДВ із суми перевищення ціни придбання над ціною продажу, а саме: в січні 2017 року ПБК 39.19.8 в кількості 2 шт. реалізовані за ціною 7471,00 грн., в т.ч. ПДВ 1245,2 грн. за 1 шт., а ціна придбання становила 7782,00 грн. в т.ч. ПДВ 1297,00 грн. за 1 шт., тобто підприємцем за даний звітний період занижено податкові зобов`язання з ПДВ в розмірі 103,6 грн.; в січні 2017 року ПБК 33.19.8 в кількості 8 шт. реалізовані за ціною 6665,00 грн. в т.ч. ПДВ 1110,83 грн. за 1 шт., а ціна придбання становила 7644,00 грн., в т.ч. ПДВ 1274,00 грн. за 1 шт., тобто підприємцем за даний звітний період занижено податкові зобов`язання з ПДВ в розмірі 1305,36 грн.; в лютому 2017 року ПБК 39.19 в кількості 2 шт. реалізовані за ціною 7471,00 грн., в т.ч. ПДВ 1245,2 грн. за 1 шт., а ціна придбання становила 9414,00 грн., в т.ч. ПДВ 1569,00 грн. за 1 шт., тобто підприємцем за даний звітний період занижено податкові зобов`язання з ПДВ в розмірі 647,6 грн.; в лютому 2017 року ПБК 33.19.8 в кількості 4 шт. реалізовані за ціною 6665,00 грн., в т.ч. ПДВ 1110,8 грн. за 1шт., а ціна придбання становила 7644,00 грн., в т.ч. ПДВ 1274,00 грн. за 1 шт., тобто підприємцем за даний звітний період занижено податкові зобов`язання з ПДВ в розмірі 652,8 грн.; в листопаді 2017 року напівпричіп MEGA MNW в кількості 1 шт. реалізовано за ціною 65000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10833,33 грн., а ціна придбання становила 109950,00 грн., в т.ч. ПДВ 18325,00 грн., тобто підприємцем за даний звітний період занижено податкові зобов`язання з ПДВ в розмірі 7491,67 грн. Таким чином, на думку відповідача, в порушення п.188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено заниження податкових зобов`язань на суму податку у розмірі 10 201,00 грн.

Проте, суд зазначає, що в порушення п. 2.3.2.2 Порядку №395, відповідач не навів ні в акті перевірки, ні у відзиві на позовну заяву переліку документів, на підставі яких позивачем здійснювалися господарські операції з придбання та реалізація вищенаведених товарів.

Щодо завищення податкового кредиту в сумі 2500 грн. по розрахунках з контрагентом ТОВ ККНТ ТЕХНОБУД , то відповідачем до відзиву не надано податкових накладних, витягу з автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України по факту даного порушення.

Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених ст. 72 (78) цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №0008791304 від 08 серпня 2019 року, №0008801304 від 08 серпня 2019 року, №0008811304 від 08 серпня 2019 року, №0008871304 від 08 серпня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №0002801304 від 07серпня 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Рівненській області №Ф-53 від 07 серпня 2019 року.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в розмірі 9 605,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 31 березня 2020 року.

Суддя Щербаков В.В.