Постанова

від 19.03.2020 по справі 804/8328/14

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2020 року м. Дніпросправа № 804/8328/14

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро

апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року

у справі №804/8328/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювас ТМ"

до Дніпропетровської митниці ДФС третя особа-Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

"22" червня 2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювас ТМ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200082/1 від 22.05.2014 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00163, зобов`язання Митниці повернути на користь Товариства надмірно сплачені платежі на загальну суму 175741,93 грн., з яких: мито - 33 796,53 грн., податок на додану вартість - 141945,40 грн..

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що заявлена митна вартість товару підтверджується необхідними супроводжуючими документами, а отже підстав для коригування заявленої митної вартості не вбачається. Позивач зазначає, що оскаржувані рішення Дніпропетровської митниці ДФС є протиправними, оскільки, вони прийняті з порушенням зазначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року, в задоволенні позовних вимог ТОВ "Ювас ТМ" відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.08.2019 року касаційну скаргу ТОВ "Ювас ТМ" задоволено частково:

- постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200082/1 від 22.05.2014 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00163 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд в цій частині;

- в решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року залишено без змін.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 р. у справі № 804/8328/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювас ТМ" до Дніпропетровської митниці ДФС Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

Судом встановлено, що позивачем з метою митного оформлення придбаного товару, до контролюючого органу подано необхідні документи. Відповідачем під час перевірки документів виявлено розбіжності в супровідній документації, що обумовили сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. З огляду на відсутність надання додаткових документів позивачем, контролюючим органом прийнято рішення про винесення карки відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості товару. Не погодившись з якими позивач звернувся до суду.

Дослідивши встановлені по справі обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем документи в повному обсязі підтверджують заявлену митну вартість товару. В свою чергу відповідачем не доведено обґрунтованість сумнівів щодо визначеної декларантом вартості товару. Наведене обумовило прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Дніпровською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 р. у справі № 804/8328/14, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару, тому у відповідності до статті 55 Митного кодексу України митницею правомірно винесене рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 22.05.2014 року та скориговано митну вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-r - резервним методом із застосуванням раніше визнаної вартості за митною декларацію №11010000/2014/212345 від 21.05.2014 року - 2,63 дол. США/кг.

До судового засідання не з`явились, належним чином сповіщені, представники сторін. З огляду на те, що явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в справі доказами в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що 12.03.2013 року між ТОВ "Ювас ТМ" (Покупцем) та Британською компанією Rockwell Trading Company (Продавцем) укладений контракт №12/03.

Згідно зі специфікацією №10 від 21.01.2014 року до вказаного контракту його сторони погодили поставку позивачеві трубних фланців для приварювання з вуглецевої сталі на загальну суму 65800,00 доларів США, виробником та відправником яких є Китайська компанія Hebei Xinfeng High-Pressure Flage And Pipe Fitting CO., LTD , на умовах поставки CIF Одеса.

Для здійснення митного оформлення товару декларантом подано вантажну митну декларацію №11010000/2014/212345 від 21.05.2014 року, в якій заявлено до митного оформлення в режимі імпорту трубні фланці для приварювання з вуглецевої сталі за ціною контракту 65800,00 доларів США (770922,47 грн. (за курсом 11,716147 грн./USD)), вагою 60 006,00 кг (середня ціна за один кг - 1,40 доларів США).

До вантажної митної декларації додано такі документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, від 03.12.2012 року №100/2013/0000794; міжнародні автомобільні накладні №97310/1 та №97310/2 від 19.05.2014 року; коносамент №TSCM046321 від 09.04.2014 року; комерційну пропозицію від 22.01.2014року; рахунок-фактуру (інвойс) від 25.02.2014 року №ET-XF005; пакувальний лист від 25.02.2014 року; страховий поліс від 09.04.2014 року № 14120096233197 ; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 12.03.2013 року №12/03; додаткову угоду до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 26.12.2013 року; специфікацію від 21.01.2014 року №10; сертифікат про походження товару від 26.08.2013 року №14С1309А0396/0016R; екологічну декларацію №32082 від 16.05.2014 року.

Митним органом 21.05.2014 року відповідно до частин 2, 3 статті 53 МК України надіслано позивачу електронне повідомлення, в якому зазначено, що наданий до митного оформлення страховий поліс №14120096233197 від 09.04.2013 року не містить інформації щодо процентної ставки вартості страхування та/або розміру страхового внеску, вартості страхування, а також запропоновано для підтвердження заявленої митної вартості подати додаткові документи: договір з третіми особами, пов`язаний з контрактом; виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні і вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; документи, що містять відомості про вартість страхування.

Позивач листом №2205/1 від 22.05.2014 року повідомив митний орган, що, на його думку, виявлені відповідачем розбіжності не впливають на визначення митної вартості товару, а також повідомив митницю про неможливість надання додаткових документів.

22.05.2014 року митним органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №110100000/2014/200082/1, в якому зазначено про неподання декларантом документів для підтвердження складової митної вартості (наданий до митного оформлення страховий поліс №14120096233197 від 09.04.2013 року не містить інформації щодо процентної ставки вартості страхування та/або розміру страхового внеску, вартості страхування) та непідтвердження використаних відомостей (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності), що, в свою чергу, позбавляє митний орган можливості застосувати заявлений декларантом метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту).

Зазначеним рішенням митний орган скоригував митну вартість товару із застосуванням другорядного резервного методу визначення митної вартості до 2,63 доларів США за 1кг з використанням інформації рівня митної вартості подібних товарів за вже оформленими митними деклараціями, що визнані митними органами.

Також, відповідачем 22.05.2014 року сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №110100000/2014/00163.

Товар випущено у вільний обіг під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків і зборів.

Вважаючи вищевказані рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови неправомірними, ТОВ Ювас ТМ звернулось з даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши обстаивни по справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У статті 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, якими є:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Стаття 64 МК України визначає резервний метод визначення митної вартості, згідно ч.ч.1, 2 якої у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У відповідності до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

В свою чергу, частина 6 статті 54 МК України містить певний перелік підстав, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Так, згідно частини 6 статті 54 МК України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Митну вартість товарів за приписами ч.2 ст.53 МК України підтверджують наступні документи:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелічені у цій частині.

При цьому у відповідності до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що право митного органу на витребування додаткових документів виникає тільки за наявності певних підстав: якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому у митного органу наявні повноваження щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які значаться у документах, що відповідно до ч.2 ст.53 МК України підтверджують цю митну вартість.

Так, за твердженням відповідача при здійсненні митного контролю на етапі перевірки правильності визначення митної вартості товарів Митницею встановлені розбіжності, внаслідок виявлення яких Митниця витребувала у Товариства додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

З огляду на вищенаведений аналіз правових норм, вирішенню судом підлягає питання наявності/відсутності виявлених Митницею розбіжностей, як підстави для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товару слугувало те, що наданий до митного оформлення страховий поліс №14120096233197 від 09.04.2013 року не містить інформації щодо процентної ставки вартості страхування та/або розміру страхового внеску, а також вартості страхування, що, в свою чергу, дає підстави для сумнівів у достовірності заявлених відомостей.

Так, позивачем під час здійснення митного оформлення товарів надано відповідачу страховий документ від 09.04.2013 року № 14120096233197 , виданий компанією HEBEI XINFENG HIGH-PRESSURE FLANSE AND PIPE FITTING CO., LTD (Китай), відповідно до якого застраховано вантаж на суму 65800 дол. США, процентна ставка страхування та сума страхування відсутня.

Відповідно до умов контракту №12/03 від 12.03.2013 року, додаткової угоди №2 від 26.12.2013 року та специфікації №10 від 21.01.2014 року до нього поставка трубних фланців для приварювання з вуглецевої сталі на загальну суму 65800,00 доларів США здійснювалась на умовах поставки CIF Одеса.

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін CIF (Вартість, страхування та фрахт) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміну CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Отже, з вищевикладеного слідує, що поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати на страхування (з мінімальним покриттям), які впливають на митну вартість товару, тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі №826/6346/16 (адміністративне провадження №К/9901/36092/18) та від 14.08.2018 року у справі №812/1617/17 (адміністративне провадження №К/9901/48422/18).

Повертаючи адміністративну справу №804/8328/14 на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд у постанові від 19.08.2019 року зазначив, судом першої інстанції не встановлювались обставини щодо виявлення ТОВ "Ювас ТМ", як покупцем за контрактом №12/03 від 12.03.2013 року, бажання мати страхування товару з більшим покриттям (що мало значення для правильного вирішення даної справи).

В ході розгляду справи, судом першої інстанції з`ясовано, що ТОВ "Ювас ТМ" не мало бажання як покупець за контрактом мати страхування товару з більшим покриттям; ні контрагент позивача за контрактом Британська компанія Rockwell Trading Company (Продавець), ні ТОВ "Ювас ТМ" (Покупець) не здійснювали страхування товару з більшим покриттям.

Враховуючи викладене, колегія суддів поггоджується з висновками суду прешої інстанції стосовно того, що обставини, якими мотивоване спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200082/1 від 22.05.2014 року є необґрунтованими, відтак вказане рішення та оскаржувана картка відмови є протиправними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Колегія суддів зазначає, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Натомість, митним органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об`єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст. 57 МК України порядку визначення митної вартості товару.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 р. у справі № 804/8328/14 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 р. у справі № 804/8328/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко