Ухвала

від 31.03.2020 по справі 826/24571/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/24571/15

УХВАЛА

31 березня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої - судді: Земляної Г.В., суддів - Парінова А.Б., Собківа Я.М., розглянувши клопотання та матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарби" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И ЛА :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фарби з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - апелянт) подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ТОВ Фарби до Державної податкової інспекції у Шевченівському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху в зв`язку: з несплатою судового збору в розмірі 7308,00 грн ; відсутністю вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку (пропуску строків) на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин та надано строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання копії ухвали, яку отримав представник апелянта 07 березня 2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, апелянт повідомлений належним чином про наявність недоліків поданої апеляційної скарги та необхідність усунути недоліки у встановлений судом строк.

На адресу апеляційного суду 24 березня 2020 року надійшла заява від апелянта про продовження процесуальних строків на усунення недоліків та поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою .

Колегієя суддів дослідивши матеріали справи та заяву апелянта, вважає, що подана заява не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Так, апелянтом заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

В обґрунтування якого апелянт зазначає, що вирішення питання щодо виділення коштів на сплату судового збору є складним і потребує певного часу, а тому скаржник просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Апелянтом зазначено, що ним вживаються всі можливі заходи для виконання вимог ухвали суду та сплати судового збору.

Згідно частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених статті 296 цього кодексу, застосовуються положення ст.169 КАС України.

Відповідно частини 2 статтті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. А тому максимальний строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги, вже було використано апелянтом.

Колегія суддів звертає увагу, що апелянту було судом надано максимальний строк (10 днів) , визначений КАС України для усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що апелянт у встановлений судом для усунення недоліків апеляційної скарги строк і до тепер, вимоги, викладені в ухвалі не виконав, а саме не надав документ про сплату судового збору в розмірі 7308,00 гривень.

Також, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення було постановлено Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року в письмовому провадженні.

Крім того, первинну апеляційну скаргу (ГУ ДФС у м. Києві) зареєстровано судом першої інстанції 03 грудня 2019 року за вх. №03-14/132320/19.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2020 року апеляційну скаргу (ГУ ДФС у м. Києві) повернуто особі , яка її подала. Ухвала вмотивована тим, що до апеляційної скарги не додано квитанції про сплату судового збору після спливу терміну для усунення недоліків апеляційної скарги.

Так, повтору апеляційну скаргу (ГУ ДФС у м. Києві) зареєстровано судом першої інстанції 23 січня 2020 року за вх. №03-14/9136/20.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарби" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, з тих підстав, що апелянтом не подано вмотивованого клопотання про поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Апелянтом в третє подано апеляційну скаргу, через суд першої інстанції 26 лютого 2020 року та зареєстровано судом першої інстанції 23 січня 2020 року за вх. №03-14/9136/20.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року відмовлено апелянту в поновленні строку на апеляційне оскарження та залишено без руху апеляційну скаргу та зобов`язано апелянта надати: вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку (пропуску строків) на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин; документ про сплату судового збору у розмірі 7308,00 грн .

Колегія суддів звертає увагу, що апелянт з грудня 2019 року мав достатній визначений законодавцем строк для сплати судового збору.

Крім того, колегія суддів, вважає, що в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 04 березня 2020 року зазначено про необхідність надання доказів сплати судового збору та надати вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку (пропуску строків) на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин.

Як вбачається з заяви апелянта про усунення недоліків, останнім не надано докази сплати судового збору , проте надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням обставин, які викладені в апеляційній скарзі (в третій) та необґрунтовано підстави пропуску строку більше, як у три місяці при поданні втретє апеляційної скарги.

У постанові від 21.11.2019 року по справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення .

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення , з огляду на неповажність зазначених підстав.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення , насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на не подання апелянта вмотивованого клопотання щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

У задоволенні клопотання Головному управлінню Держаної податкової служби в місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року - відмовити .

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарби" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Повернути апеляційну скаргу Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарби" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Г.В. Земляна

Судді: А.Б. Парінов

Я.М. Собків