Постанова

від 31.03.2020 по справі 640/11686/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11686/19 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

При секретарі: Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мобіком на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мобіком до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Мобіком звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18.06.2019 № 0449140303, №0448140303 та № 0450140303.

Позов обґрунтовано тим, що позивачем правомірно відображено господарські операції за участю Товариства з обмеженою відповідальністю Баррінгтон Інжиніринг , що підтверджується відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, відтак винесені податковим органом податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час проведення перевірки контролюючим органом не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого з посадових осіб ТОВ Мобіком , передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, а договори, укладені з ТОВ Баррінгтон Інжиніринг у судовому порядку недійсними не визнавались.

Так, для отримання послуг Інтернет позивач отримував сигнал через оптоволоконні кабелі зв`язку від постачальника - ТОВ Баррінгтон Інжиніринг , на підтвердження операцій з яким до суду було надано усі первинні документи.

Зазначає, що окремі недоліки в оформленні первинних документів, а також наявність чи відсутність окремих документів, на думку апелянта, не є підставою для висновку про нереальність таких господарських операцій.

Також апелянт вказує на те, що він не може нести відповідальність ні за несплату контрагентами податків, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за умови необізнаності щодо неї.

Сам по собі факт порушення кримінального провадження №32018100000000291 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України щодо підприємств по ланцюгу постачання не може слугувати належним доказом фіктивності господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків.

До того ж, лише протокол допиту свідка у вказаному кримінальному провадженні не може свідчити про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ Мобіком .

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що під час проведення перевірки не було підтверджено реальність проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ Баррінгтон Інжиніринг .

ТОВ Мобіком протягом перевіряємого періоду було фактично одержано з невідомого джерела телекомунікаційні послуги/послуги доступу до мережі Інтернет, так як їх придбання у суб`єкта господарювання ТОВ Баррінгтон Інжиніринг - не доведено.

Таким чином, висновки викладені в Акті перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству України.

26 березня 2020 року позивачем до суду було подано клопотання, в якому останній просив розглядати справу без його участі у порядку письмового провадження у зв`язку з запровадженням карантину на території України.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, з огляду на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з`явились.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Мобіком з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, валютного - за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове деравне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки від 28.05.2019 № 206/26-15-14-03-03/32776335, яким встановлено наступні порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Мобіком :

- пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, пункту 5 та пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (збиток) за 2017 рік на суму 804 123 грн., за 2018 рік на суму 492 199 грн.; занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 1 584 727 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 1 528 581 грн., за 2018 рік на суму 56 146 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 1 549 373 грн., в тому числі: за січень 2017 року в сумі 133 801 грн., лютий 2017 року в сумі 127 468 грн., березень 2017 року в сумі 78 110 грн., квітень 2017 року в сумі 188 858 грн., травень 2017 року в сумі 147 787 грн., червень 2017 року в сумі 121 735 грн., липень 2017 року в сумі 164 729 грн., серпень 2017 року в сумі 137 186 грн., вересень 2017 року в сумі 159 968 грн., жовтень 2017 року в сумі 141 500 грн, листопад 2017 року в сумі 79 968 грн., січень 2018 року в сумі 61 000 грн., червень 2018 року в сумі 7 263 грн.;

- підпункту 16.1.6 пункту 16.1 статті 16, пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, щодо неподання Звіту про суми податкових пільг з податку на прибуток приватних підприємств (форма 1-ПП) за 2018 рік.

18 червня 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі зазначеного Акту перевірки прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0449140303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу 11021000 в розмірі 2 377 091 грн., з яких: за податковими зобов`язаннями - 1 584 727 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 792 364 грн.;

- № 0448140303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14060100 в розмірі 2 324 060 грн., з яких: за податковими зобов`язаннями - 1 549 373 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 774 687 грн.;

- № 0450140303, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 296 313 грн. (804 123 грн. за 2017 рік та 492 190 грн. за 2018 рік).

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з безпідставності формування податкового обліку позивача за господарськими операціями з ТОВ Баррінгтон Інжиніринг та відсутності фактичного здійснення господарських операцій за участю позивача та ТОВ Баррінгтон Інжиніринг , як наслідок підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2019 № 0449140303, № 0448140303 та № 0450140303 - відсутні.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

За пп. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У силу вимог пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Підпунктом а п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У силу вимог п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Як свідчать матеріали справи, 01 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Мобіком як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Баррінгтон Інжиніринг , як виконавцем, укладено договір № 0109/14-ТО про надання послуг з технічного обслуговування обладнання, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати послуги з технічного обслуговування, ремонту та налаштування обладнання замовника, в порядку і на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх в порядку, в строки та на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 1.2. вказаного договору визначено, що послуги з технічного обслуговування надають щомісячно.

Згідно з пунктом 1.3 договору, виконавець зобов`язується надати послуги замовнику самостійно або залучити для цього інших осіб у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Незалежно від того, хто безпосередньо надаватиме послуги, усю відповідальність за відповідність рівня наданих послуг умовам договору перед замовником несе виконавець.

У відповідності до пункту 3.1 договору, вартість послуги за один календарний місяць становить 9 660 грн., в тому числі ПДВ - 1 610 грн.

У подальшому, 01.01.2016 між позивачем та ТОВ Баррінгтон Інжиніринг підписано додаткову угоду № 1 до вказаного Договору, згідно з якою збільшено вартість послуг та викладено пункт 3.1 розділу 3 договору в наступній редакції: Вартість послуг за один календарний місяць становить - 12 125 грн., крім того ПДВ (20%) - 2 425 грн., всього з урахуванням ПДВ - 14 550 грн .

01 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Мобіком та Товариством з обмеженою відповідальністю Баррінгтон Інжиніринг підписано додаткову угоду № 2, згідно з якою збільшено вартість послуг та викладено пункт 3.1 розділу 3 договору в наступній редакції: Вартість послуг за один календарний місяць становить - 20 166,67 грн., крім того ПДВ (20%) - 4 033,33 грн., всього з урахуванням ПДВ - 24 200 грн .

На виконання умов вказаного договору, сторонами підписано акт надання послуг № 5 від 31.01.2017, відповідно до якого виконавцем надані послуги з технічного обслуговування обладнання, та податкову накладну № 4 від 31.01.2017 на загальну суму 24 200 грн., в тому числі ПДВ - 4 033,33 грн.

Окрім того, між 28 лютого 2014 року між ТОВ Мобіком як замовником, та ТОВ Баррінгтон Інжиніринг , як виконавцем, укладено договір про надання послуг № 2802/14-К, за умовами якого виконавець надає замовнику послуги з забезпечення технічної можливості доступу до Контенту/Контент-послуг користувачам мережі оператора (за їх запитами), перелік і опис яких наведені в додатках до цього договору, з використанням Інтерактивного центру.

Пунктом 2.2 договору від 28.02.2014 визначено, що виконавець надає замовникові послуги з забезпечення технічної можливості доступу до WAP-порталів користувачам мережі оператора (за їх запитами), перелік і опис яких наведені в додатках до цього договору, а також послуги з підтримки таких WAP-порталу(ів) на умовах даного договору і додатків до нього, для подальшого надання користувачам мережі оператора контенту/контент-послуг (за їх запитами).

Контент/контент-послуги надаються на платній основі будь-якому користувачу, який ініціює запит до інтерактивного центу виконавця через транспортну мережу оператора. Контент/контент-послуги самостійно надаються виконавцем від свого імені для будь-якого користувача, який надає запит в інтерактивний центр виконавця, за допомогою передачі такого контенту/контент-послуги та запиту через мережу оператора (пункт 2.3 Договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору, вартість контенту/контент-послуг для користувачів вказана у додатках до цього договору. В порядку і на умовах цього договору замовник щомісячного оплачує виконавцю послуги з забезпечення технічної можливості доступу до свого/їх контенту/контент-послуг користувачам мережі оператора по коротким номерах доступу за звітний період. У порядку і на умовах цього договору замовник щомісячно оплачує виконавцю послуги з забезпечення технічної можливості доступу до свого/їх контенту/контент-послуг користувачам мережі оператора по коротким номерах доступу за звітний період.

На виконання вимог вказаних вимог сторонами підписані додатки № 1 та № 2 від 28.02.2014 та додаткова угода № 1 від 15.10.2014, відповідно до яких погоджено контент-послуги виконавця та їх вартість; акти надання послуг № 9 від 31.01.2017, № 13 від 28.02.2017, № 20 від 01.04.2017, № 26 від 30.04.2017, № 29 від 31.05.2017, № 35 від 30.06.2017, № 43 від 31.07.2017, № 49 від 31.08.2017, № 54 від 30.09.2017, № 59 від 01.11.2017, № 63 від 30.11.2017, відповідно до яких виконавцем надані послуги з забезпечення технічної можливості доступу до контент-послуг з використанням коротких номерів ПрАТ Київстар ; податкові накладні: № 6 від 31.01.2017, № 4 від 28.02.2017, № 2 від 01.04.2017, № 6 від 30.04.2017, № 3 від 31.05.2017 , № 3 від 30.06.2017, № 7 від 31.07.2017, № 6 від 31.08.2017, № 5 від 30.09.2017, № 1 від 01.11.2017, № 5 від 30.11.2017.

Крім того, 30 липня 2014 року між позивачем як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Баррінгтон Інжиніринг , як виконавцем, укладено договір № BG0730, за умовами якого виконавець зобов`язується надавати замовнику обрані останнім телекомунікаційні послуги/послуги мережі Інтернет, а замовник зобов`язується отримати та оплачувати такі послуги на умовах договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що сторони дійшли згоди, що послуги надаються на умовах відповідних додатків у наступному порядку: замовник за попереднім погодженням із виконавцем обирає: вид послуги (найменування типу підключення); технічні характеристики (параметри) для послуги; авансування по сплаті послуг; момент початку надання послуг, що зазначається у відповідних додатках, які підписуються сторонами та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору, сторони дійшли згоди, що замовник здійснює оплату обраних послуг на умовах вказаних у відповідному додатку/додатках. Сторони також погодились, що виконавець залишає за собою право змінювати встановлені у додатку/додатках вартість послуг, про що повідомляє замовника письмово (листом відправним поштою або кур`єром) не менше ніж за 15 календарних днів до дати введення нових тарифів.

Так, додатком № 1 до договору сторони погодили, що виконавець надає замовнику послуги зв`язку з мережею Інтернет, а саме: організація каналу зв`язку (із виділенням ІР-адреси) та підключення цього каналу до порта виконавця; забезпечення прийому/передачі інформації замовником та технічна підтримка замовника.

При цьому, додатковою угодою № 1 від 01.07.2015 сторони доповнили пунктом 3.3 розділу 3 договору, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що оформлення актів надання послуг за використані послуги по договору здійснюється виконавцем два, три рази на календарний місяць, в залежності від виробничої необхідності.

Як наслідок, на виконання вказаного договору між сторонами були підписані:

- акти надання послуг № 3 від 13.01.2017, № 4 від 23.01.2017, № 10 від 31.01.2017, № 12 від 17.02.2017, № 14 від 28.02.2017, № 18 від 17.03.2017, № 19 від 31.03.2017, № 22 від 01.04.2017, № 25 від 30.04.2017, № 27 від 15.05.2017, № 30 від 31.05.2017, № 32 від 31.05.2017, № 33 від 08.06.2017, № 34 від 15.06.2017, № 36 від 30.06.2017, № 38 від 07.07.2017, № 39 від 11.07.2017, № 42 від 31.07.2017, № 44 від 10.08.2017, № 45 від 22.08.2017, № 46 від 28.08.2017, № 47 від 31.08.2017, № 50 від 11.09.2017, № 51 від 15.09.2017, № 52 від 20.09.2017, № 55 від 30.09.2017, № 56 від 11.10.2017, № 58 від 20.10.2017, № 61 від 10.11.2017, № 62 від 20.11.2017, відповідно до яких виконавцем надані послуги доступу до мережі Інтернет;

- податкові накладні № 1 від 13.01.2017, № 3 від 23.01.2017, № 7 від 31.01.2017, № 2 від 17.02.2017. № 5 від 28.02.2017, № 4 від 17.03.2017, № 5 від 31.03.2017, № 3 від 01.04.2017, № 5 від 30.04.2017, № 2 від 15.05.2017, № 4 від 31.05.2017, № 7 від 31.05.2017, № 1 від 08.06.2017, № 2 від 15.06.2017, № 4 від 30.06.2017, № 1 від 07.07.2017, № 2 від 11.07.2017, № 6 від 31.07.2017, № 1 від 10.08.2017, № 3 від 22.08.2017, № 4 від 28.08.2017, № 5 від 31.08.2017, № 1 від 11.09.2017, № 2 від 15.09.2017, № 3 від 20.09.2017, № 6 від 30.09.2017, № 1 від 11.10.2017, № 2 від 20.10.2017, № 2 від 10.11.2017, № 4 від 20.11.2017.

На підтвердження оплати наданих ТОВ Баррінгтон Інжиніринг послуг позивачем надано копії платіжних доручень, реєстрів платіжних доручень та виписок з АТ КБ ПриватБанк та Аналіз рахунку 631 за січень 2017 року - грудень 2018 року.

При цьому, у суді першої інстанції позивачем було надано пояснення про те, що ТОВ Мобіком має статус Local Internet Registry і має в своєму розпорядженні більше десяти тисяч ІР-адрес для надання послуг Інтернету своїм споживачам.

Для отримання послуг Інтернету Товариство з обмеженою відповідальністю Мобіком отримувало сигнал (Інтернет) через оптоволоконні кабелі зв`язку від постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю Баррінгтон Інжиніринг .

Як пояснив позивач, вказані послуги Інтернету він придбавав у ТОВ Баррінгтон Інжиніринг . з метою його подальшої реалізації своїм споживачам, в тому числі ТОВ Сокар Енерджі Україна , ТОВ Люксоптика Холджинг , AT Єврогазбанк , ТОВ ІБІС , AT Дельта Банк , AT Райффайзен Банк Аваль , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, AT УкрСиббанк , МГО Інтерньюз-Україна , Міжнародна благодійна організація Фонд Східна Європа , Державне підприємство Український державний центр радіочастот , AT Банк Богуслав , AT Вернум Банк , ПрАТ Міжнародний Медіа Центр - СТБ , ПАТ Київмедпрепарат , ТОВ Емплот , ПАТ Банк Форвард ,ТОВ Глобалмані , ТОВ Хімічна компанія Сполука , ПАТ РВС Банк , Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана , ТОВ Актіонпей , ПАТ Київпассервіс , Фонд Євразія , ТОВ Мультістрім , ПрАТ Делойт енд Туш ЮСК , ПАТ Банк Руский Стандарт , ТОВ Мега Дістрібюшен , ТОВ Гремерлі , ТОВ Науково виробнича лабораторія , ДП НТЦ Українська акдемічна і дослідницька мережа Інституту фізики конденсованих систем НАН України, Концерн Техвоєнсервіс , ПАТ Українська гірничо металургічна компанія , ТОВ Інкон-центр , ТОВ Інженер Сервіс , ТОВ ТЕЛС Україна ТОВ Об`єднані мережі України , ТОВ Ер Лікід Юкрейн , ТОВ Мега дистрібюшн , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Інститут інформаційних технологій Інтелліас , ТОВ Гранд Каштан , ТОВ Аверс Канцелярія , ПАТ Холдингова компанія Київміськбуд , СК Укрфінполіс , ТОВ ЦК-Буд Про , ПП АРГ , Представництво Гертнер Сервіс Гмбх , ТОВ Єдність , ПрАТ СК Страховий Капітал , ТОВ НВП Термет , ТОВ УкрСпецКом , ТОВ Київщина-Телеком , ТОВ Інтелектуальні комунікації , ТОВ Аптеки Медичної Академії , ТОВ Спецтовекспорт , ДП Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів ДП Укрметртестстандарт , ТОВ АВ металгруп , ПП Фенікс та інші, що підтверджується відповідними договорами та актами надання послуг.

У той же час, суд першої інстанції дійшов до висновку, що з наданих позивачем документів неможливо встановити, які саме послуги з технічного обслуговування обладнання надавались Товариством з обмеженою відповідальністю Баррінгтон Інжиніринг , за якою адресою (в приміщенні виконавця чи замовника), відсутнє ПІБ особи відповідальної за здійснення технічного обслуговування.

Окрім того, позивачем не надано всіх документів, складання яких передбачено умовами договору від 28.02.2014 № 2802/14-К, так як відсутня детальна інформація виконавця по транзакціям за звітний період по кожному оператору та проведеної замовником звірки отриманих даних статистики від виконавця.

Надані акти надання послуг № 20 від 01.04.2017, № 26 від 30.04.2017, № 29 від 31.05.2017, № 35 від 30.06.2017, № 43 від 31.07.2017, № 49 від 31.08.2017, № 54 від 30.09.2017, № 59 від 01.11.2017, № 63 від 30.11.2017 не містять інформації щодо періоду, за який надавались послуги.

Також на виконання умов договору від 30.07.2014 № BG0730 позивачем не надано доказів складання документації для визначення та обліку обсягів наданих послуг (які впливають на вартість послуг за відповідний період), зокрема: обсягів прийнятої/переданої замовником інформації (Кілобайт/Мегабайт/Гігабайт) та відсоткового показнику завантаження каналу зв`язку; погодження та/або призначення прийнятої/переданої замовником інформації (український або міжнародний трафік); тривалості зв`язку замовника із мережею Інтернет, тощо, що передбачено пунктом 3.2 договору.

Втім, колегія суддів звертає увагу, що наявні у матеріалах справи первинні документи по операціям з TOB Баррінгтон Інжиніринг оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, й вказаними документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з вищезазначеним контрагентом в частині надання послуг (виконання робіт), що спричинили реальну зміну в його майновому стані.

При цьому, під час проведення перевірки податковим органом не було наведено суттєвих зауважень до оформлення вказаних первинних документів, які б ставили під сумнів їх реальність чи не давали з`ясувати їх суть під час проведення господарської операції.

Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) містили всі обов`язкові реквізити, зокрема, місце їх складання, найменування наданих послуг з посиланням на відповідний договір, їх кількість, їх вартість, особистий підпис виконавця та замовника (його належного представника), відповідають вимогам і суті первинного документу. а тому підтверджують реальність господарських правовідносин між позивачем та контрагентом.

Більш того, незаповнення у певних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

У свою чергу, незазначення певної інформації при оформленні актів здачі-приймання робіт (надання послуг), не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема інших первинних документів, слідує, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю відбулися.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що податкове законодавство не містить положень, які б дозволяли контролюючому органу оцінювати витрати суб`єкта господарювання з точки зору їх доцільності, раціональності та ефективності, платник здійснює фінансово-господарську діяльність на власний ризик, а тому вправі самостійно оцінювати її ефективність та доцільність.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 20.03.2020 у справі №560/3956/18.

Надані позивачем до суду первинні документи свідчать про фактичне вчинення платником податків господарських операцій, зокрема: договори про надання послуг, акти здачі-прийняття робіт, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій з надання робіт та послуг чи їх невідповідності з господарською діяльністю позивача, та не свідчать про відсутність у позивача підстав для формування задекларованих позивачем податкових вигод у вказаному періоді.

Також, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить право платника на формування витрат у залежність від наявності у платника документів, що підтверджують облік обсягів наданих послуг, а тому відсутність такої документації саме по собі не може свідчити про вчинення позивачем порушення та не може позбавляти його права формування відповідних вигод.

Крім того, відсутність документів щодо звірки результатів виконання контрагентом кожної послуги, за умови наявності доказів, які підтверджують фактичне здійснення відповідних операцій, не може свідчити загалом про ненадання чи нездійснення такої послуги.

При цьому, податковим органом не було до суду подано доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків.

В якості доказу непідтвердження реальності господарських операцій, контролюючий орган посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Баррінгтон Інжиніринг є лише посередником в наданні послуг для Товариства з обмеженою відповідальністю Мобіком .

Зокрема, ТОВ Баррінгтон інжиніринг замовляло дані послуги у ТОВ Тайд Лімітед (код 40952511), ТОВ Самміт-Агро-Трейд (код 41147764), ТОВ Палмі (код 4Ю0904Д), ТОВ Агропром Переробка (код 40394278). ТОВ Южанка ЛТД (код 41066927), ТОВ Ельф-ЛТД (код 41207226). ТОВ Відсон Альянс (код 41388972), ТОВ Ленд Систем (код 41535657). ТОВ Тінітон Пром (код 40934529), ТОВ Рейкартс Інвест (код 41395230), ТОВ Максоптторг (код 41395230). ТОВ Статус-Т1 (код 38964617), ПП Еко-Принт (код 39492866), ТОВ Мегатрейдсістем (код 41446342), ТОВ Ореон Стайл (код 41047747), ТОВ Фаворит Прайм (код 41407591), ТОВ Смарт Технікс (код 38833545), ТОВ Макробізнес (код 41544242). ТОВ Солюшенс Плюс (код 40450075), ТОВ Сюрвеєр (код 40885372), ТОВ Віражіо Трейд (код 41537345). ТОВ Конект Груп (код 40195461).

У Акті перевірки ГУ ДФС у місті Києві зазначає про наявну інформацію слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, згідно якої в провадженні шостого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, під процесуальним керівництвом прокуратури м. Києва знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального провадження №32018100000000291 від 11.12.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 205 КК України.

Так, вказаним досудовим розслідуванням було встановлено, що невідомі особи здійснили придбання та реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності ТОВ Тайд Лімітед (код ЄДР 40952511), ТОВ Самміт-Агро-Трейд (код ЄДР 41147764), ТОВ Палмі (код ЄДР 41009041), ТОВ Агропром Переробка (код ЄДР 40394278), ТОВ Южанка ЛТД (код ЄДР 41066927), ТОВ Ельф-ЛТД (код ЄДР 41207226), ТОВ Відсон Альянс (код 41388972), ТОВ Ленд Систем (код 41535657) з метою прикриття незаконної діяльності третіх осіб.

Під час вказаного досудового розслідування виявлено, що ТОВ Тайд Лімітед , ТОВ Самміт- Агро- Трейд , ТОВ Палмі , ТОВ Агропром Переробка , ТОВ Южанка ЛТД , ТОВ Ельф-ЛТД , ТОВ Відсон Альянс , ТОВ Ленд Систем , в період 2017-2018 років, надавали послуги доступу до мережі Інтернет в адресу ТОВ Баррінгтон Інжиніринг (код ЄДР 38728638), яке в подальшому надавало послуги доступу до мережі Інтернет підприємств реального сектору економіки, зокрема в адресу ТОВ Мобіком .

Відповідно, службові особи ТОВ Мобіком у період 2017-2018 років, за результатом відображення в податковій звітності фінансово-господарських операцій щодо придбання телекомунікаційних послуг у пов`язаних осіб, які мають ознаки транзитності, а саме ТОВ Баррінгтон Інжиніринг сформували податковий кредит на додану вартість на загальну суму близько 1,6 млн. грн.

При цьому, під час досудового розслідування було з`ясовано, що у ТОВ Тайд Лімітед , ТОВ Ленд Систем , ТОВ Відсон Альянс , ТОВ Самміт-Агро-Трейд , ТОВ Палмі , ТОВ Агропром Переробка , ТОВ Южанка ЛТД та ТОВ Ельф-ЛТД відсутні наймані працівники, транспортні засоби, виробничі потужності, офісні та складські приміщення, засновник, директор та головний бухгалтер в одній особі, що унеможливлює проведення фінансовий господарських операцій з придбання-реалізації товарно-матеріальних цінностей та надання різноманітних послуг.

Як наслідок, у вказаних підприємств відсутнє придбання (отримання) послуг доступу до мережі Інтернет, що свідчить про технічну неможливість надання таких послуг в адресу ТОВ Баррінгтон Інжиніринг .

Також, під час досудового розслідування встановлено, що колишній директор ТОВ Баррінгтон Інжиніринг (код ЄДР 38728638) ОСОБА_2 , в період 2017-2018 роки, обіймав вказану посаду під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Мобіком та вказаними підприємствами з ознаками фіктивності та в період з 2007 року по даний час, є заступником генерального директора ТОВ Мобіком по технічним питанням.

При цьому, 16.01.2019 старшим слідчим з ОВС шостого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Р. Сафіним допитано як свідка ОСОБА_2 - директора ТОВ Баррінгтон Інжиніринг в 2017-2018 роках та заступника генерального директора ТОВ Мобіком по технічним питанням, який пояснив про процес надання послуг ТОВ Баррінгтон Інжиніринг від імені ТОВ Тайд Лімітед , ТОВ Селезія , ТОВ Петра Транс Груп , ТОВ Промоушн Трейд , ТОВ Левіанс Актив , ТОВ Воркхорс , ТОВ Екто-Плюс . ТОВ Самміт-Агро-Трейд , ТОВ Тревіс Групп , ТОВ Палмі , ТОВ Агропром Переробка , ТОВ Южанка ЛТД , ТОВ Ельф-ЛТД , ТОВ Афіна Трейд ЛТД , ТОВ Відсон Альянс , ТОВ Ленд Систем , в період 2016- 2018 років за допомогою телекомунікаційного обладнання ТОВ Коуджент Коммюнікейшенз Юкрейн .

Втім, на запит старшого слідчого з ОВС шостого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Р. Сафіна ТОВ Коуджент Коммюнікейшенз Юкрейн повідомило, що фінансово-господарські операції між товариством та Тайд Лімітед (код ЄДР 40952511),- ТОВ Селезія (код ЄДР 40369791), ТОВ Петра Транс Груп (код ЄДР 40171681), ТОВ Промоушн Трейд (код ЄДР 40396816), ТОВ Левіанс Актив (код ЄДР 40171037), ТОВ Воркхорс (код ЄДР 40255902), ТОВ Екто-Плюс (код СДР 40639998). ТОВ Самміт-Агро-Трейд (код ЄДР 41147764), Тревіс Групп (код ЄДР 40173872), ТОВ Палмі (код ЄДР 41009041), Агропром Переробка (код ЄДР 40394278), ТОВ Южанка ЛТД (код ЄДР 41066927), ТОВ Ельф-ЛТД (код ЄДР 41207226), ТОВ Афіна Трейд ЛТД (код ЄДР39917547), ТОВ Баррінгтон Інжиніринг (код ЄДР 38728638), ТОВ Марком Сервіс Плюс (код - 1521576), ТОВ Мобіком (код ЄДР 32776335) за період 2015-2018 років не проводилось.

З огляду на зазначене, податковий орган дійшов до висновку, що ТОВ Мобіком протягом перевіряємого періоду було фактично отримано з невідомого джерела телекомунікаційні послуги/послуги доступу до мережі Інтернет, оскільки їх придбання у суб`єкта господарювання - ТОВ Баррінгтон Інжиніринг не доведено.

Однак, колегія суддів наголошує на тому, що за умовами договору від 01.09.2014 № 0109/14-ТО ТОВ Баррінгтон Інжиніринг як виконавець не позбавлений можливості надати послуги замовнику із залученням для цього інших осіб у порядку, передбаченому чинним законодавством України. При цьому, факт надання послуг доступу до мережі Інтернет підтверджується Актами надання послуг.

У той же час, позивач не має жодного відношення до взаємовідносин його контрагента з іншими контрагентами та не повинен нести відповідальність у разі порушення порядку ведення контрагентами правильності та достовірності декларування/формування податкового кредиту.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

На момент укладення договорів між позивачем та його контрагентом, останній був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів. Таким чином, формування суб`єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов`язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Відтак, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагента послуг, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідачем не спростовано.

При цьому, контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від від 10.03.2020 у справі №822/1284/15 та від 30.10.2018 по справі №826/16134/14.

Вказане спростовує висновок суду першої інстанції про неналежну обачність й необережність позивача при виборі своїх контрагентів.

Жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагента позивача матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Посилання контролюючого органу в Акті перевірки на інформацію з досудового розслідування РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві у кримінальному провадженні №32018100000000291 від 11.12.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою ст. 205 Кримінального кодексу України, колегія суддів відхиляє з огляду на відсутність у такому кримінальному провадженні вироку суду щодо посадових осіб контрагента позивача, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, та які відповідно приписів до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України були б обов`язковими для адміністративного суду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.12.2019 у справі №440/3732/18.

Крім того, в рамках вказаного кримінального провадження не досліджувалися та не давалася оцінка господарським операціям безпосередньо позивача та зазначеного вище контрагента, не встановлювалася недійсність документів, що були складені за наслідком здійснення господарських операцій, а позивач або його посадові особи не були фігурантами вказаних кримінальних справ.

Слід також зазначити, що будь які матеріали кримінального провадження, наприклад, протокол обшуку або протокол допиту свідка, не є належним доказом вчинення будь-якою особою кримінально-караного діяння, а відтак, відсутність належних доказів, як то вирок, вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

Посилання податкового органу на те, що право на надання телекомунікаційних послуг виникає лише після включення суб`єкта господарювання до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а дані про включення ТОВ Баррінгтон Інжиніринг до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій матеріали справи не містять, колегія суддів оцінює критично, оскільки ТОВ Мобіком є оператором телекомунікації та включено в реєстр операторів, провайдерів телекомунікації відповідно до рішення Національної комісії з питань регулювання зв`язку та інформатизації від 28.09.2006 №384 згідно даних офіційного веб-порталу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

Послуги доступу до мережі Інтернет, отримані від ТОВ Баррінгтон Інжиніринг були надані споживачам, зокрема ТОВ Сокар Енерджі Україна , ТОВ Люксоптика Холджинг , AT Єврогазбанк , ТОВ ІБІС , AT Дельта Банк , AT Райффайзен Банк Аваль , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, AT УкрСиббанк , МГО Інтерньюз-Україна , Міжнародна благодійна організація Фонд Східна Європа , Державне підприємство Український державний центр радіочастот , AT Банк Богуслав , AT Вернум Банк , ПрАТ Міжнародний Медіа Центр - СТБ , ПАТ Київмедпрепарат , ТОВ Емплот , ПАТ Банк Форвард , ТОВ Глобалмані , ТОВ Хімічна компанія Сполука , та іншим.

Відсутність ТОВ Баррінгтон Інжиніринг у реєстрі операторів, провайдерів телекомунікації свідчить лише про порушення вказаним контрагентом правил у сфері телекомунікації згідно Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295.

У той же час, як вже зазначалось, позивач не може нести відповідальність за порушення податкового обліку його контрагентами, та у даному випадку державний нагляд за додержанням суб`єктами ринку законодавства про телекомунікацію здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

Враховуючи наведене, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентом правочинів, висновки, викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства є необгрунтованими, тому податкові повідомлення-рішення від 19.06.2019 №0449140303 та №0448140303, є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 19.06.2019 №0450140303 щодо зменшення позивачем суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 296 313 грн. (804 123 грн. за 2017 рік та 492 190 грн. за 2018 рік), слід зазначити наступне.

Відповідно до підпунктів 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (далі - П(С)БУ 15) визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно пункту 7 вказаного Положення визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Згідно з пунктом 3 розділу І вказаного Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73, прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати.

Пунктами 6, 7 П(С)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

З матеріалів справи вбачається, що за перевіряємий період контролюючим органом було встановлено задекларування позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток (збитки) за 2017 рік у сумі 804123 грн та за 2018 рік - 492 199 грн.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

- завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

- заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Отже, на контролюючий орган покладено обов`язок, за наявності відповідних умов, самостійно визначити суму: грошових зобов`язань; зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування; та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

При цьому, колегія суддів враховує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Втім, у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Оскільки, встановлені вище обставини справи свідчать про безпідставне збільшення контролюючим органом об`єкта оподаткування та правомірність невіднесення ТОВ Мобіком до інших операційних доходів вартості безоплатно отриманих робіт (послуг) за перевіряємий період, відтак позивачем не було завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток (збитки) за 2017 рік у сумі 804123 грн та за 2018 рік - 492 199 грн., як наслідок податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2019 року № 0450140303 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому апеляційна скарга є обґрунтованою, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мобіком - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Мобіком до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 19 червня 2019 року № 0449140303, № 0448140303 та № 0450140303.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук