Ухвала

від 30.03.2020 по справі 921/86/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"30" березня 2020 р. Справа № 921/86/18

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів: Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрест» , м. Чортків Тернопільської області б/н від 19.06.2019

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2018 (суддя І.П.Шумський)

у справі №921/86/18

за позовом Чортківської міської ради, м. Чортків Тернопільської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрест» , м. Чортків Тернопільської області

про зобов`язання повернути до земель комунальної власності в адміністративних межах м. Чорткова Тернопільської області за актом приймання- передачі земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрест» , м. Чортків Тернопільської області б/н від 19.06.2019 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2018 у справі №921/86/18.

Постановою Верховного Суду від 12.02.2020 касаційну скаргу ТОВ Євротрест задоволено; ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 у справі №921/86/18 скасовано; справу передано для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Після повернення справи до Західного апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрест» , м. Чортків Тернопільської області б/н від 19.06.2019 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2018 у справі №921/86/18 залишено без руху. Зобов`язано апелянта усунути недоліки, встановлені при поданні апеляційної скарги.

26.03.2020 до суду від ТОВ «Євротрест» надійшла заява б/н від 24.03.2020 про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги. Скаржник, як на підстави поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, покликається на те, що про існування судової справи №921/86/19 йому відомо не було; копії процесуальних документів суду першої інстанції, в тому числі оскаржуване рішення, не отримував. При цьому зазначає, що поштові відправлення, якими направлялися процесуальні документи відповідачу у справі, поверталися на адресу суду першої інстанції з відміткою за закінченням терміну зберігання .

За твердженням апелянта, про існування даної справи останній дізнався 12.03.2019, після чого одразу ж звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою про видачу судового рішення, однак відповіді на заяву, подану у березні 2019 року, не отримав. В травні 2019 року повторно звернувся до суду із такою ж заявою і 31.05.2019 апелянту було вручено рішення суду першої інстанції.

Розглянувши зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, частини 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.

Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що днем вручення ухвали суду згідно ст. 121, ч.1 ст. 232 та ч.6 ст. 242 ГПК України є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з тексту оскаржуваного рішення суду, ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, про відкладення розгляду справи надсилалися відповідачу у справі (апелянту) на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 48500, Тернопільська область, м.Чортків, вул. Подільська,2, при цьому саме таку адресу вказує апелянт і в апеляційній скарзі. Зазначені поштові відправлення поверталися на адресу місцевого господарського суду без вручення відповідачу по причині «за закінченням терміну зберігання» , з незалежних від суду причин.

Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» суди безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.

Приписами ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, процесуальні документи суду першої інстанції надсилалися апелянту за належною адресою.

Водночас неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права судом. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 та від 15.03.2018, прийнятих у справах №911/1163/17 та №910/32340/15.

Західний апеляційний господарський суд також зазначає.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах Осман проти Сполученого королівства та Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

З огляду на наведене вище, ТОВ «Євротрест» не було позбавлене об`єктивної можливості дізнатися про рух справи, що розглядається, шляхом отримання поштової кореспонденції, однак наданим йому процесуальним правом не скористалося, оскільки надіслану на його адресу поштову кореспонденцію із власної волі не отримувало.

Таким чином, місцевий господарський суд, направляючи поштову кореспонденцію на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у позовній заяві, не порушив норм процесуального права та вживав усіх належних та доступних засобів для повідомлення відповідача про існування судової справи.

А тому, сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною для поновлення строку для подання апеляційної скарги, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції (вказаної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 05.07.2018 у справі № 44/227-б (ЄДРСРУ № 75582764).

Щодо покликання апелянта на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.02.2018 у справі №925/1599/16, згідно якої не вважається належним повідомленням сторони про час та місце судового засідання у разі поверненням до суду поштового повідомлення з відміткою за закінченням терміну зберігання , суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, у вищезазначеній постанові йдеться про те, що суд розглянув справу та ухвалив рішення про задоволення позову, не маючи доказів належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання та відсутності доказів неповажності причин його неявки у судове засідання. Кореспонденцію, адресовану відповідачеві відділенням пошти повернуто на адресу суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Водночас долученими відповідачем до апеляційної скарги медичними документами підтверджується факт перебування його на лікуванні на час розгляду справи в суді першої інстанції. А тому Верховним Судом акцентовано увагу на тому, що відповідач не забирав поштову кореспонденцію з поважної причини, оскільки перебував на лікуванні.

Водночас доводи апеляційної скарги ТОВ "Євротрест" зводяться до того, що суд першої інстанції неналежно повідомив його про розгляд справи. При цьому, скаржник не зазначає, які норми Господарського процесуального кодексу України порушив місцевий господарський суд, та в який спосіб суд повинен був повідомити апелянта про судове провадження. Апелянт також не вказує на поважні причини неотримання поштової кореспонденції за офіційною адресою.

Апеляційний господарський суд зазначає також таке.

Згідно п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Справа «Пономарьов проти України» , Європейський суд з прав людини вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» , заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 р., та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003 р.). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Враховуючи вищезазначене, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність поважних причин пропуску скаржником строку для подання апеляційної скарги. У зв`язку із зазначеним у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст. 234, 256, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрест» , м. Чортків Тернопільської області б/н від 19.06.2019 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2018 у справі №921/86/18.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий (суддя-доповідач) О.І. Матущак

Судді Т.Б. Бонк

Г.Г. Якімець