Ухвала

від 30.03.2020 по справі 363/1240/20

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"30" березня 2020 р. Справа № 363/1240/20

УХВАЛА

про забезпечення позову до подачі позовної заяви

30 березня 2020 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., за участі секретаря Рибка І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород заяву адвоката Коростенського Віталія Васильовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2020 року адвокат Коростенський В.В., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 вказуючи відповідачем ОСОБА_2 та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Обслуговуючий кооператив Садівницьке товариство Лагуна , Хотянівську сільську раду Вишгородського району Київської області та Департамент державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Згідно зі ст. 1 , 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу .

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як роз`яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Разом з тим, статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статті 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов забезпечується шляхом, зокрема, забороною вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України ).

Судова палата у цивільних справах ВСУ в Постанові від 25.05.2016 р., винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа №6-605цс16), зазначила, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов`язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вбачається із прохальної частини вказаних у заяві вимог, що адвокат Коростенський В.В., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та будь - яким іншим особам вчиняти дії щодо перешкоджання та блокування ОСОБА_1 та членам її родини проходу та проїзду (заїзду/виїзду) дорогою, що веде до будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Заява обґрунтована тим, що 04.10.2013 року ОСОБА_1 за договором купівлі - продажу придбала садовий будинок АДРЕСА_2 , а також земельні ділянки кадастрові номер: 3221888800:33:034:0055, 3221888800:33:034:0056 та 3221888800:33:034:0065.

Із земельною ділянкою кадастровий номер 3221888800:33:034:0065, що належить ОСОБА_1 межує земельна ділянка кадастровий номер 3221888800:33:034:6012, що належить ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ), а також останній належить земельна ділянка кадастровий номер 3221888800:33:034:6011.

Через дорогу від земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 , знаходяться земельні ділянки кадастрові номери: 3221888800:33:034:0154 та 3221888800:33:034:0155, що належать ОСОБА_3 .

На час придбання ОСОБА_1 будинку до її будинку вже була прокладена дорога загального користування, якою користувалися усі сусіди, в тому числі і ОСОБА_1 .

Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) - ОСОБА_5 було встановлено паркан із сітки та встановлено в різних місцях троє воріт на дорозі загального користування, яка веде до будинку та земельних ділянок ОСОБА_1 , чим позбавлено останню можливості проїзду до свого майна.

В подальшому, 04.03.2020 року ОСОБА_5 було зачинено на навісні замки всі ворота, які були встановлені до цього, ключів від них у ОСОБА_1 не має.

В подальшому було з`ясовано, що єдина дорога загального користування, яка веде до будинку ОСОБА_1 частково проходить по краю земельної ділянки ОСОБА_2 , а в тому місці де мала проходити дорога загального користування ОСОБА_2 самочинно було збудовано гараж на два автомобілі.

В зв`язку з чим, ОСОБА_1 та члени її сім`ї були позбавлені можливості вільного доступу та проїзду до свого майна - земельних ділянок та садового будинку.

Вказані обставини свідчать про те, що між сторонами дійсно виник спір.

За таких обставин правильним та співмірним із заявленими вимогами є вжиття заходів у виглядізаборони ОСОБА_2 та будь - яким іншим особам вчиняти дії щодо перешкоджання та блокування ОСОБА_1 та членам її родини проходу та проїзду (заїзду/виїзду) дорогою, що веде до будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Між заходом забезпечення позову, про який просить заявник, і предметом позову існує безпосередній зв`язок.

Забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та будь - яким іншим особам вчиняти дії щодо перешкоджання та блокування ОСОБА_1 та членам її родини проходу та проїзду (заїзду/виїзду) дорогою, що веде до будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності є співмірним із заявленими вимогами.

Забезпечення позову буде ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких вона має намір звернутися до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Зважаючи на те, що адвокатом Коростенський В.В., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 надано достатню кількість доказів на підтвердження поданої заяви про забезпечення позову, а тому суд зазначає про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149-153, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 та будь - яким іншим особам вчиняти дії щодо перешкоджання та блокування ОСОБА_1 та членам її родини проходу та проїзду (заїзду/виїзду) дорогою, що веде до будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Копію ухвали суду направити сторонам по справі.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Роз`яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів.

У разі не подання ОСОБА_1 відповідної позовної заяви до суду у встановлений ч. 4 ст. 152 ЦПК України строк, заходи забезпечення позову скасовуються судом.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Особи, які можуть отримати статус учасника справи:

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа: ОСОБА_3 , адреса: 07363, Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, садівницьке товариство Лагуна , вул. Прирічна, 3.

Третя особа: Обслуговуючий кооператив Садівницьке товариство Лагуна , адреса: 07363, Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, код ЄДРПОУ: 33764645.

Третя особа: Хотянівська сільська рада Вишгородського району Київської області, адреса: 07363, Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Деснянська, 9, код ЄДРПОУ: 04359726.

Третя особа: Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26-А.

Суддя М.Б. Баличева