Ухвала

від 29.05.2020 по справі 363/1240/20

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"29" травня 2020 р. Справа № 363/1240/20

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2020 року суддя Вишгородський районний суд Київської області Рудюк О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами клопотання адвоката Коростенського Віталія Васильовича про роз`яснення ухвали від 30.03.2020 року про забезпечення позову у справі № 363/1240/20,

встановив:

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.03.202 року у справі № 363/1240/20 заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено. Заборонено ОСОБА_1 та будь - яким іншим особам вчиняти дії щодо перешкоджання та блокування ОСОБА_2 та членам її родини проходу та проїзду (заїзду/виїзду) дорогою, що веде до будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок, що належать ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Адвокат Коростенського В.В. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про роз`яснення вказаного судового рішення в порядку статті 271 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

В заяві про роз`яснення ухвали суду від 30.03.2020 року, представник фактично посилається на те, що дана ухвала не відповідає вимогам ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

Отже, системний аналіз змісту зазначеної процесуальної норми права свідчить про те, що роз`ясненню підлягають рішення суду ухвалені по суті позовних вимог.

При цьому, суд, відповідно до частини 1 статті 271 ЦПК України, позбавлений можливості під час роз`яснення рішення суду змінювати його зміст.

Дана норма передбачає підстави для роз`яснення судового рішення та визначає, що таке роз`яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Суд звертає увагу, що роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі , роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо практично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Як вбачається з резолютивної частини вищезазначеної ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 30.03.2010 року, воно викладена чітко та зрозуміло, ухвалено в межах заявлених вимог.

Тобто, труднощі у заявника викликає не розуміння рішення, а не відповідність його до вимог Закону України Про виконавче провадження , тому підстави для задоволення заяви про роз`ясненням ухвали суду від 30.03.2020року в порядку статті 271 ЦПК України відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 271, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви адвоката Коростенського Віталія Васильовича про роз`яснення ухвали - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя О.Д. Рудюк