Рішення

від 12.03.2020 по справі 754/16640/18

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/533/20

Справа №754/16640/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачів Іванової Н.С .

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району м. Києва, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , Регіонального інтернет-видання Інформатор про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі Комунальний заклад Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району м. Києва та ОСОБА_1 звернулись до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Регіонального інтернет-видання Інформатор про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що у період з 01.09.2016 року по 29.11.2017 року ОСОБА_4 , який є дитиною ОСОБА_3 , навчався у Комунальному закладі Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району міста Києва, Директором якого є ОСОБА_1 . Протягом усього періоду навчання у ОСОБА_1 та всього педагогічного складу Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району міста Києва виникали конфлікти з ОСОБА_3 та його дитиною через неадекватну та агресивну поведінку останнього. Так, майже кожен день ОСОБА_4 здійснював побиття своїх однокласників та вчителів школи, зривав навчальний процес, нецензурно лаявся на вчителів. Разом з тим, його батько ОСОБА_3 жодним чином не намагався вплинути на поведінку своєї дитини та навпаки сам неодноразово вчиняв конфліктні ситуації та безпідставно звинувачував керівництво Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району міста Києва у такій поведінці дитини. З огляду на вищезазначене директор Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району міста Києва ОСОБА_1 вживала ряд заходів для вирішення цієї ситуації та припинення конфлікту, який виник у школі за участю ОСОБА_4 . Так, 20.09.2017 року внаслідок чергової неправомірної, агресивної та некерованої поведінки учня 2-Б класу ОСОБА_4 , вчитель ОСОБА_5 , яка є класним керівником цього класу, захищаючи інших учнів, отримала від нього удар ногою по лівій руці. Після цього учень бігав по школі, кричав, ображав педагогічних працівників, адміністрацію школи, намагався щосили без дозволу відчинити вхідні двері і залишити територію навчального закладу. Ця подія негативно вплинула на стан здоров`я ОСОБА_1 , оскільки через сильне нервове напруження та душевне хвилювання в неї різко підвищився артеріальний тиск, почався сильний головний біль, запаморочення та біль у серці. Надалі ж майже щодня ОСОБА_4 зривав учбовий процес, не дава можливості навчатись не тільки своїм однокласникам, але й дітям з сусідніх класів, бігаючи по коридору та вигуючи при цьому нецензурні слова в бік вчителів школи. Така неправомірна поведінка ОСОБА_4 викликала значні психо-неврологічні навантаження у керівника школи ОСОБА_1 . Як наслідок з 06.10.2017 року по 18.10.2017 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні № 3, куди поступила з діагнозом: гостра гіпертонічна енцефалопатія з дисциокуляцією у вертебро-базилярномубасейні з вестибуло-атактичним, церебрастенічним синдромом на фоні гіпертонічної хвороби І ст., 2 ст., ризик 3. СНІ ст. 25.10.2017 року під час чергового зриву навчального процесу ОСОБА_4 наносив ОСОБА_1 удари кулаками по руках та ногами по ногах. Згідно із висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи ОСОБА_6 від 25.10.2018 року: При проведенні судово-медичного обстеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлені ушкодження: садно на фоні синця - на зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині. Характер та морфологічні властивості, виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від дій тупого (тупих) предмету (предметів), за давністю можуть відповідати вказаному терміну, тобто 25.10.2017 року, та відносяться до легких тілесних ушкджень. Таким чином, поведінка ОСОБА_4 завдала позивачці моральної шкоди. ІНФОРМАЦІЯ_16 до Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району міста Києва завітали представники різних ЗМІ, серед яких були й представники Регіонального інтернет-видання Інформатор , з метою зйомки сюжету щодо поведінки дитини ОСОБА_3 . Проте Директор ОСОБА_1 заборонила відеозйомку представникам ЗМІ, які не мали дозволу КМДА на його проведення, серед них було і Регіональне інтернет-видання Інформатор . Проте через деякий час позивачка дізналась про те, що Регіональне інтернет-видання Інформатор розмістило на своїй інтернет-сторінці відео-сюжет (ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому ОСОБА_3 негативно відзивається про Комунальний заклад Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району міста Києва та його директора ОСОБА_1 , а саме говорить, що: директор школи та вся адміністрація школи тероризують його дитину, окрім того ОСОБА_1 вчинила щодо нього та його сина злочин (0.13-0.27 секунда відео-сюжету) , також, відповідач стверджує, що його дитину б`ють вчителі ( 1 хв. 45 секунда - 1 хв. 57 секунда відео-сюжету). Окрім того, слова батька дублюються також на сайті Регіонального інтернет-видання Інформатор : Кроме того, он уверяет, что мальчика в школе терроризируют , а другие дети и учителя в школе избивают его сына. Также он пишет в разные инстанции, прося помощи. Несмотря на все это, папа мальчика намерен не переводить сына в другой класс или школу, а добиться справедливости в этой . Від себе ж Регіональне інтернет-видання Інформатор зазначає, що: По словам родителей, руководство учреждения никаких активных действий не предпринимает, а директор школы ОСОБА_1 заняла оборонительную позицию и с представителями СМИ предпочитает не общаться. Наших же журналистов она выгоняла с территории школы с помощью охраны и угрожала полицией. Персонал учебного заведения уверяет: директриса на нервах и принимает успокоительные . Вся вищевказана інформація не відповідає дійсності, завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації ОСОБА_1 , як керівника Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району міста Києва, та наносить шкоду діловій репутації зазначеного навчального закладу. Так, витяг із контрольно-візитаційної книги свідчить про те, що директор вживала усіх необхідних заходів для врегулювання ситуації, яка склалась у школі, до того ж директор не погрожувала представникам ЗМІ та не виганяла їх з території школи за допомогою охорони. Оскільки дана інформація є недостовірною, вона має бути спростована. Так, із тексту, що опублікований на сайті Регіонального інтернет-видання Інформатор , чітко вбачається, що неправдива інформація є твердженням автора, а не фактичним судженням. Окрім того, варто зазначити, що ОСОБА_3 постійно здійснював негативні висловлювання на адресу ОСОБА_1 та Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району міста Києва, чим порушував особисті немайнові права останніх. Так, в телепередачі ІНФОРМАЦІЯ_6 , що транслювалась на телеканалі Інтер від ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_13 ) так само негативно висловлювався у бік керівництва школи та всього педагогічного колективу школи (1 год. 02 хв. 30 сек. - 1 год. 17 хв. 36 сек. відео), а саме: називаває одного з викладачів школи ОСОБА_21 (1 год. 03 хв. 40 сек. - 1 год. 03 хв. 50 сек. відео), говорить про те, що: в школе бардак, который организован со стороны директора школы... (1 год. 05 хв. 22 сек. -1 год. 05 хв. 33 сек. відео), зухвало заявляє, що директор з ним не справляється (1 год. 14 хв. 50 сек. - 1год. 14 хв. 54 сек. відео), констатує той факт, що його дитина б`є вчителів, оскільки вчителі начебто б`ють ОСОБА_7 (1 год. 16 хв. 26 сек. -1 год. 16 хв. 30 хв., 1год. 17 хв. 30 сек -1 год. 17 хв. 36 сек. відео), говорить про те, що адміністрація школи, а саме, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 повинні звільнитись із школи (1 год. 21 хв. 08 сек. - 1 год. 21 хв. 22 сек. відео). В телепередачі ІНФОРМАЦІЯ_6 , що транслювалась на телеканалі Інтер від ІНФОРМАЦІЯ_14 (ІНФОРМАЦІЯ_15), ОСОБА_3 говорить про те, що: ОСОБА_1 совершила в отношении его сына уголовно наказуемое деяние (1 год. 07 хв. 18 сек. - 1 год. 07 хв. 35 сек. відео). Висловлювання ОСОБА_3 у бік ОСОБА_1 усього педагогічного колективу Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району міста Києва порушує особисті немайнові права позивачів. На підставі викладеного позивачі звертаються до суду з даним позовом, в якому просять зобов`язати Регіональне інтернет-видання Інформатор спростувати недостовірну інформацію, опубліковану на його сайті: По словам родителей, руководство учреждения никаких активных действий не предпринимает, а директор школы ОСОБА_1 заняла оборонительную позицию и с представителями СМИ предпочитает не общаться. Наших же журналистов она выгоняла с территории школы с помощью охраны и угрожала полицией. Персонал учебного заведения уверяет: директриса на нервах и принимает успокоительные , що стосується Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району міста Києва та ОСОБА_1 шляхом повідомлення про ухвалене рішення на своєму офіційному сайті; визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 та ділову репутацію Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району міста Києва інформацію, поширену ОСОБА_3 у відео від ІНФОРМАЦІЯ_16, опублікованому на сайті Регіонального інтернет-видання Інформатор ; телепередачі ІНФОРМАЦІЯ_6 , що транслювалась на телеканалі Інтер від ІНФОРМАЦІЯ_12 ; телепередачі ІНФОРМАЦІЯ_6 , що транслювалась на телеканалі Інтер від ІНФОРМАЦІЯ_14; стягнути з ОСОБА_9 моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у розмірі 170000, 00 грн.; стягнути з ОСОБА_3 судовий збір.

14.01.2019 року відповідач ОСОБА_3 подав до суду Відзив на позовну заяву. Відповідно до заперечень, викладених у Відзиві, зазначає, що зміст предмету позову та перелік додатків до позовної заяви мають незавірені належним чином виправлення або не ідентичні примірникам, що створює непорозуміння та неможливість з`ясувати суті питань, які становлять предмет спору. Таке призвело до неможливості належним чином скласти відповідний відзив на позовну заяву, бо у позові вказується, що розповсюдження негативної інформації відносно позивачів створюється у телепередачах ІНФОРМАЦІЯ_6 на телеканалі Інтер та в інтернеті, але відповідачем вказується ОСОБА_3 за відсутністю доказів, що ОСОБА_3 причетний до випуску вказаних телепередач чи відео в ефірі та Інтернет мережі або щодо наявності його дозволів на публікацію вказаних матеріалів. Відповідач зазначає, що позов подано всупереч вимогам процесуального права, жодної позовної вимоги він не визнає, як і не погоджується з зазначеними у ньому обставинами, що не мають обґрунтованого доведення за відсутністю зазначення належного доказу про вказані події або факти. На підставі викладеного відповідач ОСОБА_3 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

07.02.2019 року від представника відповідачів Іванової Н.С. надійшла Відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що в своєму відзиві відповідач зазначає, що ознайомився з матеріалами цивільної справи та вважає, що позовні вимоги не підтверджуються доказами. Проте доводи відповідача не відповідають дійсності, є надуманими та необгрунтованими. Позивачі до своєї позовної заяви надали електронні докази відповідно до кількості учасників справи, окрім того доводи і факти, викладені у позовній заяві, підтверджуються відповідними документами, які також є в додатках до копій позовної заяви. Взаємовідносини адвоката Іванової Н . С. з позивачами регулюється договорами про надання правової допомоги, на підставі яких були виписані ордери про надання правової допомоги. Окрім того, чинне законодавство не забороняє адвокату представляти інтереси декількох клієнтів за умови відсутності конфлікту інтересів. Виглядають й необгрунтованими та дивними доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що він не давав свій дозвіл на відеозйомку, оскільки з відеосюжетів вбачається, що останній за власною волею надає інтерв`ю та здійснює виступи на телепередачі ІНФОРМАЦІЯ_6 , що транслювалась на каналі Інтер. Більше того, позивачі у позові не ставлять питання про причетність ОСОБА_3 до випуску телепередач у світ, предметом позовних вимог в частині, що стосується ОСОБА_4 та його батька, є неправомірність дій ОСОБА_4 і як наслідок компенсації моральої шкоди та неодноразові публічні висловлювання ОСОБА_3 в бік позивачів, які принижують їх честь, гідність та ділову репутацію. З огляду на зазначене вище представник позивачів просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07.02.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07.02.2019 року задоволено клопотання представника позивачів про витребування доказів.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07.03.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19.03.2019 року посвідчено правильність зауважень відповідача ОСОБА_3 на протоколи судового засідання від 16.01.2019 року, 07.02.2019 року та 07.03.2019 року .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.04.2019 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_4 про відвід судді Лісовської О.В., провадження у справі зупинено.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 16.04.2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді Лісовської О.В. відмовлено.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.04.2019 року провадження у справі відновлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 04.07.2019 року ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15.04.2019 року залишено без змін.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.10.2019 року частково задоволено клопотання відповідача та залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача Службу у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.12.2019 року частково задоволено клопотання відповідача про проведення закритого судового розгляду. Розгляд цивільної справи № 754/16640/18 за позовом Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району м. Києва, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , Регіонального інтернет-видання Інформатор , третя особа: Служба у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації проводити у закритому судовому розгляді під час виступу відповідача ОСОБА_3 , який діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , із вступним словом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03.02.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідачів про проведення закритого судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивачів Іванова Н.С. повністю підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх у повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача - Регіонального інтернет-видання Інформатор - у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Вислухавши пояснення представника позивачів, позивачки, відповідача, допитавши свідків, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району м. Києва, ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що Регіональне інтернет-видання Інформатор розмістило на своїй інтернет-сторінці відео-сюжет (ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому ОСОБА_3 висловлює наступну інформацію про Комунальний заклад Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району міста Києва та його директора ОСОБА_1 , а саме говорить, що: директор школи та вся адміністрація школи тероризують його дитину, окрім того ОСОБА_1 вчинила щодо нього та його сина злочин (0.13-0.27 секунда відео-сюжету) , а також стверджує, що його дитину б`ють вчителі ( 1 хв. 45 секунда - 1 хв. 57 секунда відео-сюжету).

Окрім того, слова ОСОБА_3 дублюються також на сайті Регіонального інтернет-видання Інформатор : Кроме того, он уверяет, что мальчика в школе терроризируют , а другие дети и учителя в школе избивают его сына. Также он пишет в разные инстанции, прося помощи. Несмотря на все это, папа мальчика намерен не переводить сына в другой класс или школу, а добиться справедливости в этой .

Від себе Регіональне інтернет-видання Інформатор зазначає, що: По словам родителей , руководство учреждения никаких активных действий не предпринимает, а директор школы ОСОБА_1 заняла оборонительную позицию и с представителями СМИ предпочитает не общаться. Наших же журналистов она выгоняла с территории школы с помощью охраны и угрожала полицией. Персонал учебного заведения уверяет: директриса на нервах и принимает успокоительные .

Крім того, у телепередачі ІНФОРМАЦІЯ_6 , що транслювалась на телеканалі Інтер від ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_13 ) висловлювався у бік керівництва школи та всього педагогічного колективу школи (1 год. 02 хв. 30 сек. - 1 год. 17 хв. 36 сек. відео), а саме вказував наступне: називавав одного з викладачів школи ОСОБА_21 (1 год. 03 хв. 40 сек. - 1 год. 03 хв. 50 сек. відео), говорив про те, що: в школе бардак, который организован со стороны директора школы... (1 год. 05 хв. 22 сек. -1 год. 05 хв. 33 сек. відео), заявляв, що директор з ним не справляється (1 год. 14 хв. 50 сек. - 1год. 14 хв. 54 сек. відео), констатував той факт, що його дитина б`є вчителів, оскільки вчителі начебто б`ють ОСОБА_7 (1 год. 16 хв. 26 сек. -1 год. 16 хв. 30 хв., 1год. 17 хв. 30 сек -1 год. 17 хв. 36 сек. відео), говорив про те, що адміністрація школи, а саме, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 повинні звільнитись із школи (1 год. 21 хв. 08 сек. - 1 год. 21 хв. 22 сек. відео).

У телепередачі ІНФОРМАЦІЯ_6 , що транслювалась на телеканалі Інтер від ІНФОРМАЦІЯ_14 (ІНФОРМАЦІЯ_15), ОСОБА_3 говорив про те, що: ОСОБА_1 совершила в отношении его сына уголовно наказуемое деяние (1 год. 07 хв. 18 сек. - 1 год. 07 хв. 35 сек. відео).

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачі вказують про те, що розміщена інтернет-виданням Інформатор інформація та висловлювання ОСОБА_3 є такими, що не відповідають дійсності, принижують честь та гідність позивачів, впливають на ділову репутацію, а тому просять спростувати розповсюджену інформацію.

Вирішуючи по суті позовні вимоги, що заявлені до Інтернет-видання Інформатор , суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1,2 ст. 30 Закону Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій,сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Статтею 270 ЦК України передбачено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи.

Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.

Згідно із ч.1, 3, 4, 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обовўязок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв`язку з чим ст. 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сімўї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Згідно із п. 4 Постанови Пленуму чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних обўєктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю повўязується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка грунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконання нею трудових, службових, громадських чи інших обовўязків. Під діловою репутацією юридичної особи, в тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Як зазначено у п.15 вказаної вище Постанови Пленуму, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно із частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Також згідно із п.17 даної Постанови Пленуму інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред`явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.

Як встановлено при розгляді справи, у період з 01.09.2016 року по 29.11.2017 року ОСОБА_4 , який є дитиною ОСОБА_3 , навчався у Комунальному закладі Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району міста Києва, директором якого є ОСОБА_1 .

Протягом періоду навчання дитини ОСОБА_4 у школі виникали конфлікти через його поведінку. Так, у період навчання у ОСОБА_4 виникали конфлікти з дітьми та вчителями, він зривав навчальний процес, лаявся на вчителів. Директором ОСОБА_1 вживалися заходи для вирішення цієї ситуації та припинення конфлікту, який виник у школі за участю ОСОБА_4 , але вирішити дане питання не вдавалося можливим.

Факт наявності конфліктної ситуації у школі у період навчання дитини знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, був доведений належними письмовими доказами, а також показами свідків.

Так, свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що він працює у школі № 247 практичним психологом. Починаючи з вересня 2016 року, ОСОБА_4 почав проявляти агресію до однокласників, у жовтні 2016 року довелося збирати батьків з класу ОСОБА_4 , щоб вирішувати питання подальшого навчання, оскільки останній почав застосовувати фізичну силу до інших дітей. Також свідок зазначив, що надавав консультації ОСОБА_3 з приводу уникнення такої поведінки дитини. З вересня 2017 року ситуація з поведінкою ОСОБА_4 значно погіршилася, дитина продовжувала поводити себе агресивно, шукаючи кожного дня собі жертву , педагоги у зв`язку з цим вимушені були чергувати у класі дитини. Також ОСОБА_4 наносив тілесні ушкодження іншим дітям та педагогам. Директор школи вживала всіх необхідних заходів для вирішення ситуації, що склалася у школі, але вирішити її було неможливо, оскільки батько дитини не реагував на звернення до нього. Вказані події негативно впливали на здоров`я директора ОСОБА_1 , їй неодноразово викликали швидку допомогу, вона перебувала на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з отриманим стресом.

Свідок ОСОБА_16 у суді пояснила, що вона працює у школі № 247 соціальним педагогом з 2010 року. За час навчання ОСОБА_4 у школі були проблеми з його поведінкою, оскільки він зривав уроки, завдавав шкоду своїм однокласникам, застосував фізичну силу до дітей та педагогів, ображав їх. Батько дитини був обізнаний такою ситуацією, але жодним чином не допомагав її вирішити. Така ситуація дуже шкодила діловій репутації школи. Весь педагогічний склад школи намагався допомогти батьку та дитині, але це не давало позитивного результату. Внаслідок цих подій у директора школи були нервові стреси, їй неодноразово викликали швидку допомогу через проблеми з тиском, серцем. ОСОБА_3 негативно та образливо висловлювався відносно директора ОСОБА_1 та всієї школи.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснив, що він працює у школі № 247 вчителем фізкультури. З 2-го класу він викладав у класі, де навчався ОСОБА_4 , уроки фізкультури. Уроки постійно зривалися через поведінку дитини, який бив та штовхав дітей, при цьому на жодні зауваження не реагував. Він вимушений був захищати інших дітей від нападок ОСОБА_4 , так як кожен урок перетворювався на побиття дітей, ОСОБА_4 зачиняв дітей та дорослих у кабінетах, звідки останні не мали змоги вибратися. На інших уроках ОСОБА_4 не випускав з кабінету дітей, міг вибити ногами двері, робив все, що хотів. Адміністрація школи вживала всіх необхідних заходів для врішення цієї ситуації, при цьому батько дитини ОСОБА_3 не реагував на звернення адміністрації школи та вчителів до нього щодо поведінки сина. Через таку поведінку ОСОБА_4 директору школи неодноразово викликалася швидка допомога, у неї піднімався тиск, були проблеми з серцем. Всі ці події також негативно впливали на ділову репутацію школи.

Свідок ОСОБА_18 у суді пояснила, що вона працює у школі № 247 медичною сестрою. Зазначила, що за час навчання у школі ОСОБА_4 поводив себе неадекватно, часто збігав до неї у кабінет, штовхав дітей, вчителів, у зв`язку сам отримував пошкодження, а вона надавала дитині медичну допомогу. Також вона надавала медичну допомогу і педагогам, оскільки від дій ОСОБА_4 вони отримували пошкодження. Від цих подій дуже страждала директор ОСОБА_1 , яка неодноразово зверталася за медичною допомогою до неї.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснила, що з 2017 року вона працювала у школі № 247 заступником директора з виховної роботи. З перших днів роботи вона познайомилася з ОСОБА_4 , який поводив себе агресивно відносно інших дітей, вчителів, керівництва школи. Вони вимушені були чергувати, щоб запобігати ситуаціям негативним, що виникали внаслідок поведінки ОСОБА_4 . На зауваження вчителів ОСОБА_4 не реагував. Вона також постраждала від дій ОСОБА_4 , який неодноразово кидав в неї ручками, олівцями, підручниками, штовхав її. Батько дитини ОСОБА_3 неодноразово негативно висловлювався у бік керівництва школи та безпосередньо школи, що негативно впливало на репутацію школи.

Свідок ОСОБА_5 у суді пояснила, що вона працює вчителем навчальної школи № 247, була класним керівником ОСОБА_4 . Він поводив себе дуже агресивно не тільки з дітьми, а й з педагогами, застосував до всіх фізичну силу. Батько ОСОБА_3 не вживав ніяких заходів для запобігання такої поведінки сина, також агресивно ставився до вчителів. Директор школи намагалася всіляко запобігти такій поведінці ОСОБА_4 , але уникнути цього не вдалося. ОСОБА_4 не сприймав критику, а навпаки його поведіна ставала ще більш агресивною. Батько дитини не сприймав об`єктивно те, що йому повідомляли про дитину, принижував вчителів та та школу, негативно висловлювався відносно педагогів, адміністрації та школи.

23.11.2017 року до Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району міста Києва завітали представники різних ЗМІ, серед яких були й представники Регіонального інтернет-видання Інформатор , з метою зйомки сюжету щодо поведінки дитини ОСОБА_3 .

Проте Директор ОСОБА_1 заборонила відеозйомку представникам ЗМІ, які не мали дозволу КМДА на його проведення, серед них було і Регіональне інтернет-видання Інформатор .

У подальшому Регіональне інтернет-видання Інформатор розмістило на своїй інтернет-сторінці відео-сюжет (ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому ОСОБА_3 негативно відзивається про Комунальний заклад Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району міста Києва та його директора ОСОБА_1 , а саме говорить, що: директор школи та вся адміністрація школи тероризують його дитину, окрім того ОСОБА_1 вчинила щодо нього та його сина злочин (0.13-0.27 секунда відео-сюжету) , а також стверджує, що його дитину б`ють вчителі ( 1 хв. 45 секунда - 1 хв. 57 секунда відео-сюжету).

Окрім того, слова ОСОБА_3 дублюються також на сайті Регіонального інтернет-видання Інформатор : Кроме того, он уверяет, что мальчика в школе терроризируют , а другие дети и учителя в школе избивают его сына. Также он пишет в разные инстанции, прося помощи. Несмотря на все это, папа мальчика намерен не переводить сына в другой класс или школу, а добиться справедливости в этой .

Від себе Регіональне інтернет-видання Інформатор зазначає, що: По словам родителей, руководство учреждения никаких активных действий не предпринимает, а директор школы ОСОБА_1 заняла оборонительную позицию и с представителями СМИ предпочитает не общаться. Наших же журналистов она выгоняла с территории школы с помощью охраны и угрожала полицией. Персонал учебного заведения уверяет: директриса на нервах и принимает успокоительные .

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, встановлені у справі обставини, ненадання відповідачем підставних та належних доказів на спростування вкладеного у позовній заяві, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов`язання Регіонального інтернет-видання Інформатор спростувати недостовірну інформацію є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену ОСОБА_3 , то слід зазначити наступне.

При вирішенні питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з`ясувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду , суди застосовують при розгляді справ Європейську конвенцію з прав людини і практику суду як джерело права.

Згідно зі ст. 10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і свобод людини від 11.09.1997 року, кожна людина має право на свободу виявлення поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік, Хендісайд) свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.

За змістом ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Проаналізувавши висловлювання ОСОБА_3 у відео від ІНФОРМАЦІЯ_16, що було опубліковано на сайті Регіонального інтернет-видання Інформатор та в телепередачі ІНФОРМАЦІЯ_6 , що транслювалась на телеканалі Інтер від ІНФОРМАЦІЯ_16 та ІНФОРМАЦІЯ_14, відносно Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району м. Києва та ОСОБА_1 , суд вважає, що вони не підлягають спростуванню, а отже і задоволення заявлених позовних вимог, оскільки чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів). Крім того, висловлення відповідача, які досліджувалися судом, не містять в собі брутальних, принизливих чи непристойних виразів, а лише є оцінкою дій позивача, на думку ОСОБА_3 , на підставі його власних спостережень.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 5 постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995р. № 4, розглядаючи позов про відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати, за яких обставин і якими діями вони завдані, яким є ступень вини заподіювана, в якій грошовій сумі потерпілий вказує на пов`язані з ними втрати та з чого при цьому виходить.

Згідно роз`яснень, даних у пункті 9 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України із змінами, внесеними постановою № 5 від 25 травня 2001 року, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Згідно роз`яснень, наданих Пленумом ВС України, моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.

За змістом п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позивачами під час розгляду справи по суті не доведено, якими саме діями відповідача їм заподіяно моральну шкоду відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК, а також у чому полягає вказана шкода відповідно до ст. 23 ЦК України.

Позивачем також не доведено, що погіршення стану здоров`я є наслідком неправомірних дій відповідача.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, той факт, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справах про визнання інформації недостовірною згідно з положеннями ч. 4 ст. 127, ст. 12 ЦПК України обов`язок довести, що інформація є достовірною покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок порушення цього було порушено його особисті немайнові права.

Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та встановлені у справі докази та обставини, суд вважає, що позивачами не наведено достатньо доказів на підтвердження підстав для задоволення позову у повному обсязі, але при цьому обґрунтовано та доведено належними та допустимими доказами позовні вимоги до Регіонального інтернет-видання Інформатор , що є підставою для задоволення позову у цій частині. В той же час, суд вважає безпідставними та недоведеними позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а тому в їх задоволенні відмовляє.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача Регіонального інтернет-видання Інформатор на користь позивачів підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі по 680, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 277, 297, 307, 308 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", Законом України "Про інформацію", -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району м. Києва, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , Регіонального інтернет-видання Інформатор про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Зобов`язати Регіональне інтернет-видання Інформаор спростувати недостовірну інформацію, опубліковану на його сайті, а саме: По словам родителей руководство учреждения никаких активных действий не предпринимает, а директор школы ОСОБА_1 заняла оборонительную позицию и с представителями СМИ предпочитает не общаться. Наших же журналистов она выгоняла с территории школы с помощью охраны ы угрожала полицией. Персонал учебного заведения уверяет: директриса на нервах и принимает успокоительные , яка стосується Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району м. Києва та ОСОБА_1 , шляхом повідомлення про ухвалене рішення на офіційному сайті Регіонального інтернет-видання Інформатор .

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з Регіонального інтернет-видання Інформатор на користь Комунального закладу Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району м. Києва витрати по сплаті судового збору у розмірі 680, 00 грн.

Стягнути з Регіонального інтернет-видання Інформатор на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 680, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Позивач - Комунальний заклад Спеціалізована школа I-III ступенів № 247 з поглибленим вивченням іноземних мов Деснянського району м. Києва, ЄДРПОУ 03598788, адреса: м. Київ, вул. Закревського, 37-Б.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_4 в особі його законного представника ОСОБА_3 .

Відповідач - Регіональне інтернет-видання Інформатор , адреса: м. Київ, вул. Басейна, 2-А.

Повний текст рішення виготовлений 30 березня 2020 року.

Суддя О.В.Лісовська