Рішення

від 24.03.2020 по справі 905/802/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.2020 Справа № 905/802/19

Господарський суд Донецької області у складі судді головуючого судді Курило Г.Є.,

суддів Паляниці Ю.О., Лейби М.О.,

при секретарі судового засідання Доннік А.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник", м.Бахмут

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Компанії "ВІС КОММОДІТІС ЛІМІТЕД" (VIS COMMODITIES LIMITED), Лімассол, Кіпр

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вістек", м.Київ

про стягнення заборгованості в сумі 121560930,31грн.

Представники сторін:

від позивача: Хорошилов І.І. (адвокат) - довіреність №09/12/273 від 18.07.2019;

від відповідача: не з`явився;

від третіх осіб 1,2, 3: не з`явились.

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут, про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013 у розмірі 115319081,29 грн, в тому числі 94910853,99грн - заборгованості за кредитом; 2314178,13грн - заборгованості по процентах; 11622949,49грн - пені по кредиту; 245604,04грн - пені за несвоєчасну сплату прострочених процентів; 968579,12грн - 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту; 20467,00грн - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за неправомірне користування кредитом; 2063006,83грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату кредиту; 51101,14грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів; 3122341,55грн - штрафу за невиконання умов пунктів 8.2.8. та 8.2.12. Кредитного договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.05.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/802/19; справу №905/802/19 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання неодноразово відкладалось.

02.07.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вважає позовну заяву ПАТ "Промінвестбанк" безпідставною та необґрунтованою, просить суд зменшити розмір неустойки. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що право банку нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинились після спливу визначеного договором строку кредитування, а саме 12.12.2018. Встановлені в п. 2.2. кредитного договору 23% річних слід вважати іншим розміром процентів, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідач наполягає, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача проценти за правомірне та неправомірне користування кредитом в розмірі 2314178,13грн, відповідачем 20.02.2019 були погашені проценти на загальну суму 4509314,19грн, тобто в більшому розмірі, ніж заявлені позивачем. У зв`язку з тим, що банк стягує з позичальника 23% річних, які є розміром процентів за неправомірне користування кредитом, що охоплюються диспозицією норми ч.2 ст.625 ЦК України, у банка відсутнє право на стягнення ще додаткових 3% річних від несплаченого тіла кредиту. Позовні вимоги щодо стягнення 3% річних від несплачених процентів у розмірі 20467,00грн є необґрунтованими, оскільки позивачем неправомірно нараховані проценти. З цих же підстав відповідач заперечує стосовно стягнення інфляційних витрат та пені за несвоєчасну сплату процентів за неправомірне користування кредитом. За думкою відповідача, інфляційні та 3% річних нараховуються виключно на суму боргу, а не на проценти за неправомірне користування кредитом. Відповідач наполягає, що позивачем невірно визначений період нарахування пені. Крім того, відповідач заперечує стосовно стягнення штрафу.

02.07.2019 до суду в рамках справи №905/802/19 надійшов зустрічний позов від Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ про стягнення 9951977,87грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.07.2019 зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ про стягнення 9951977,87грн залишено без руху; надано Приватному акціонерному товариству "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут строк для усунення недоліків його зустрічної позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом сплати судового збору та надання суду доказів надіслання копій доданих до зустрічної позовної документів відповідачу за зустрічним позовом (із поіменним переліком предметів вкладення).

23.07.2019 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої заперечив проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, просив задовольнити позов в заявленому розмірі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.07.2019 повернуто зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ про стягнення 9951977,87грн та додані до нього документи.

31.07.2019 через канцелярію суду від Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут надійшла апеляційна скарга б/н від 31.07.2019 (вх.№15271/19 від 31.07.2019) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.07.2019 по справі №905/802/19 про повернення зустрічного позову заявнику.

05.08.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути з Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк": 94910853,99грн - заборгованості за кредитом станом на 01.08.2019; 8556027,15грн - заборгованості по процентах станом на 01.08.2019; 11622949,49грн - пені по кредиту станом на 09.04.2019; 245604,04грн - пені за несвоєчасну сплату прострочених процентів станом на 09.04.2019; 968579,12грн - 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту станом на 09.04.2019; 20467,00грн - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за неправомірне користування кредитом станом на 09.04.2019; 2063006,83грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату кредиту станом на 09.04.2019; 51101,14грн - інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів станом на 09.04.2019; 3122341,55грн - штрафу за невиконання умов пунктів 8.2.8. та 8.2.12.

У зв`язку із надходженням апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут та необхідністю скерування матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, Господарський суд Донецької області ухвалою від 02.08.2019 зупинив провадження у справі №905/802/19 до закінчення розгляду апеляційної скарги б/н від 31.07.2019 (вх.№15271/19 від 31.07.2019) Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.07.2019 по справі №905/802/19 про повернення зустрічного позову заявнику Східним апеляційним господарським судом та повернення матеріалів справи на адресу Господарського суду Донецької області.

Постановою від 23.09.2019 Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.07.2019 залишено без змін.

07.10.2019 матеріали справи №905/802/19 повернулись до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.10.2019 поновлено провадження у справі №905/802/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут про стягнення заборгованості в сумі 115319081,29грн; продовжено розгляд справи №905/802/19 зі стадії підготовчого провадження; призначено підготовче засідання на 29.10.2019 об 11:00год.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.10.2019 судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог; задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник" про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник"; призначено справу №905/802/19 до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

29.10.2019 на адресу суду від Східного апеляційного господарського суду надійшов лист №022000 від 28.10.2019 разом з касаційною скаргою б/н від 24.10.2019 Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 по справі №905/802/19 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.07.2019.

У зв`язку із надходженням касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут та необхідністю скерування матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, Господарський суд Донецької області ухвалою від 29.10.2019 відклав визначення складу колегії суддів та зупинив провадження у справі №905/802/19 до закінчення касаційного провадження та повернення справи до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2019 відмовлено Приватному акціонерному товариству "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.07.2019 у справі №905/802/19.

Матеріали справи №905/802/19 повернулись до Господарського суду Донецької області.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області від 20.12.2019 призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/802/19 для визначення судової колегії.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.12.2019, для розгляду даної справи сформовано наступну колегію: головуючий суддя Курило Г.Є., судді Паляниця Ю.О., Лейба М.О.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.12.2019 поновлено провадження у справі 905/802/19; прийнято справу №905/802/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ до Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник", м.Бахмут про стягнення заборгованості в сумі 121560930,31грн. до колегіального розгляду у складі: головуючого судді Курило Г.Є., судді Паляниця Ю.О., Лейба М.О., розгляд справи почато спочатку.

14.01.2020 від позивача надійшли пояснення, в яких позивач просив закрити провадження в частині стягнення процентів в сумі 15294,67грн у зв`язку з відсутністю предмету спору, сума боргу за кредитом складає 94910853,99грн, за процентами 8540732,48грн (за період з 01.03.2019 по 31.07.2019).

20.01.2020 від третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник", м.Бахмут надійшли пояснення по суті спору, в яких третя особа просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/802/19 на 30 (тридцять) днів; у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи відмовлено; задоволено заяву відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; залучено до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Компанію "ВІС КОММОДІТІС ЛІМІТЕД" (VIS COMMODITIES LIMITED), що заснована відповідно до Закону про компанії Республіки Кіпр, зареєстрована 07.12.1994 за №НЕ 67174 НЕ44 , зареєстрований офіс знаходиться за адресою: вул.Агіу Андреу, 347 Іракліон Білдінг, 1 поверх, офіс 12, 3035, Лімассол, Кіпр; залучено до участі у справі в якості третьої особи 3, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вістек" (01033, м.Київ, вул.Жилянська, буд.26, код ЄДРПОУ 32349173); відкладено підготовче засідання на 03.03.2020 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 03.03.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/802/19; призначено розгляд справи по суті на 24.03.2020 о 14:00 год.

У судове засідання 24.03.2020 представник позивача з`явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, заперечив стосовно клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 24.03.2020 представник відповідача не з`явився, надав клопотання в якому просив суд відкласти розгляд справи.

Зважаючи на те, що ухвалою суду від 03.03.2020 явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась, враховуючи розумність строків розгляду справи (провадження справі №905/802/19 відкрито 13.05.2019), приймаючи до уваги, що представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав та необхідності для відкладення судового засідання.

Представники третіх осіб у судові засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином шляхом направлення ухвал на їх юридичні адреси.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:

25.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (Позивач, Банк) та Приватним акціонерним товариством Артемівський машинобудівний завод Вістек (перейменоване в Приватне акціонерне товариство "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", Позичальник), був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 (кредитний договір), за змістом п. 2.1. якого банк за умови наявності власних кредитних ресурсів зобов`язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 120 000 000,00грн (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором, далі кредит або кредитна лінія , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, та виконати інші обов`язки, що витікають зі змісту цього договору, і повністю погасити свої боргові зобов`язання у терміни (строки), встановлені цим договором.

Відповідно до п.2.2. кредитного договору, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 24.10.2014. Повернення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами відповідно до наступного графіку:

Період погашенняСума погашення 30.04.2014 1725000,00грн 30.05.2014 1725000,00грн 30.06.2014 1725000,00грн 30.07.2014 1725000,00грн 29.08.2014 1725000,00грн 30.09.2014 1725000,00грн 24.10.2014 109650000,00грн У разі, якщо встановлена кредитним договором дата (останній день строку) погашення кредиту його частини припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то позичальник здійснює погашення кредиту його частини, передбаченої графіком погашення кредиту, не пізніше останнього робочого дня, що передує цьому вихідному, святковому або неробочому дню.

Сторони в подальшому змінювали графік повернення кредиту шляхом укладення договорів про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013.

Кредит надається із наступним цільовим призначенням: поповнення обігових коштів (п.2.3. кредитного договору).

Перерахування кредиту здійснюється на підставі заяви позичальника протягом 3-х банківських днів, починаючи з наступного банківського дня, за датою отримання такої заяви (п.3.1. кредитного договору).

У відповідності до п.3.2. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 20,0% процентів річних, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод факт/факт , виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році.

Нарахування банком процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня.

Нарахування процентів за користування кредитом за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день перед такими вихідними та неробочими днями.

Якщо вихідні та неробочі дні починаються в поточному та закінчуються в наступному місяці, тоді нарахування за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюються в останній робочий день поточного місяця, а нарахування за вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюється в перший робочий день наступного місяця.

Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються позичальником у валюті, в якій позичальнику було надано кредит, щомісячно 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів, а при закінченні терміну дії кредиту - в дату, до якої позичальник має право користуватись кредитом. Проценти, що нараховуються на прострочену заборгованість за кредитом після настання кінцевого терміну повернення кредиту, що вказаний у п.2.2., сплачуються позичальником щоденно.

При цьому сторони встановлюють, що зобов`язання позичальника по сплаті нарахованих процентів не вважаються простроченими до 5 числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулось нарахування процентів (кінцева дата сплати процентів). Проценти, що нараховані за останній календарний місяць терміну дії кредиту, не вважаються простроченими протягом наступних 5 календарних днів після закінчення цього терміну.

У випадку, якщо кінцева дата сплати процентів припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, позичальник зобов`язаний здійснити сплату процентів в останній робочий день напередодні.

За змістом п.3.3. кредитного договору, у випадку порушення позичальником графіку погашення кредиту та/або строку погашення одержаного кредиту, встановлено п.2.2. цього договору, позичальник надалі сплачує з відповідної календарної дати, яка зазначена в договорі, як дата виконання зобов`язання, до дати виконання такого зобов`язання проценти за неправомірне користування кредиту, виходячи із діючої процентної ставки збільшеної на 3 процентних пункти. Порядок нарахування та сплати яких встановлено п.3.2. цього договору.

Відповідно до п.1.4. кредитного договору, проценти за неправомірне користування кредитом - плата, яка встановлюється банком за користування кредитом після настання строку його погашення, та сплачується позичальником у розмірі та у строки, передбачені цим договором. При сплаті процентів за неправомірне користування кредитом проценти за користування кредитом не сплачуються.

Згідно з п.3.5. кредитного договору у випадку, якщо банком застосовано до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховуються банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується позичальником у порядку, передбаченому п.3.2. цього договору для нарахування та сплати процентів, на рахунок, номер якого повідомляється банком позичальнику після його відкриття.

У випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді штрафу, останній сплачується позичальником протягом 5 банківських днів з дати виникнення обставин, які є підставою для застосування штрафу, на рахунок, номер якого негайно повідомляється банком позичальнику після його відкриття.

25.10.2013 відповідач звернувся до позивача з заявою видати кредитні кошти в сумі 120 000 000,00грн зі сплатою 20% річних згідно з кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013.

24.10.2014 сторонами був укладений договір про внесення змін №15-93/19-16/13/7 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013, згідно якого сторони домовились п.п.2.1., 2.2., 3.2. кредитного договору викласти в наступній редакції:

Відповідно до п.2.1. кредитного договору, банк за наявності власних кредитних ресурсів зобов`язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 114 000 000,00грн на умовах, передбачених цим договором, далі кредит або кредитна лінія , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, та виконати інші обов`язки, що витікають зі змісту цього договору, і повністю погасити свої боргові зобов`язання у терміни (строки), встановлені цим договором.

За змістом п.2.2. кредитного договору, строк кредитування становить 1 місяць, починається з 24.10.2014 та закінчується 21.11.2014 та щоразу продовжується автоматично на такий самий строк до 20.10.2015 за умови відсутності у позичальника на момент закінчення строку кредитування прострочених сум кредиту, процентів, неустойки (пені, штрафів) та інші. Щомісячна автоматична пролонгація можлива за умови зменшення за 2 робочі дні до закінчення кожного строку кредитування суми ліміту на суму 475 000,00грн. Строк кредитування продовжується, якщо кожна із сторін за 10 календарних днів до настання терміну повернення кредиту не повідомить іншу сторону про відмову від автоматичного продовження строку кредитування. Перебіг кожного наступного строку кредитування починається з останнього дня попереднього строку кредитування та закінчується через 1 місяць. У випадку, якщо останній день строку кредитування припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, останнім днем строку кредитування вважається останній банківський день напередодні, з якого і починається перебіг наступного строку кредитування. При продовженні строку кредитування подальше кредитування позичальника здійснюється на діючих на момент продовження умовах відповідно до кредитного договору та всіх договорів про внесення змін до нього. Під поняттям 1 місяць слід розуміти період часу, що складає 30 календарних днів.

Відповідно до п.3.2. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 20% річних, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод факт/факт , виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

В подальшому п.2.2. кредитного договору був змінений сторонами на підставі договору про внесення змін №20-0589/2-1 від 24.04.2015 до кредитного договору №15-93/19-16/13 від 25.10.2013, відтак строк кредитування становить 1 місяць та закінчується 21.05.2015 та щоразу продовжується автоматично на такий самий строк до 20.10.2015 за умови відсутності у позичальника на момент закінчення строку кредитування прострочених сум кредиту, процентів, неустойки (пені, штрафів) та інші. Строк кредитування продовжується, якщо жодна зі сторін за 10 календарних днів до настання терміну повернення кредиту не повідомить іншу сторону про відмову від автоматичного продовження строку кредитування. Перебіг кожного наступного строку кредитування починається з останнього дня попереднього строку кредитування та закінчується через 1 місяць. У випадку, якщо останній день строку кредитування припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, останнім днем строку кредитування вважається останній банківський день напередодні, з якого і починається перебіг наступного строку кредитування. При продовженні строку кредитування подальше кредитування позичальника здійснюється на діючих на момент продовження умовах, відповідно до кредитного договору та всіх договорів про внесення змін до нього. Під поняттям 1 місяць слід розуміти період часу, що складає 30календарних днів.

13.07.2015 сторонами було укладено договір про внесення змін №15-93/19-16/13-13072015 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013, п.1 якого викладено п.3.2. кредитного договору в наступній редакції: проценти за користування кредитом нараховуються банком, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 20% річних, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод факт/факт , виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Нарахування банком процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня. Нарахування процентів за користування кредитом за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день перед такими вихідними та неробочими днями.

Якщо вихідні та неробочі дні починаються в поточному та закінчуються в наступному

місяці, тоді нарахування за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюються в останній робочий день поточного місяця, а нарахування за вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюються в перший робочий день наступного місяця. Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються позичальником у валюті, в якій позичальнику було надано кредит, щомісячно 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів, а при закінченні терміну дії кредиту - в дату, до якої позичальник має право користуватись кредитом. Проценти, що нараховуються на прострочену заборгованість за кредитом після настання кінцевого терміну повернення кредиту, що вказаний в п.2.2., сплачуються позичальником щоденно. При цьому сторони встановлюють, що зобов`язання позичальника по сплаті нарахованих процентів не вважаються простроченими до 30 числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів (кінцева дата сплати процентів). Проценти, що нараховані за останній календарний місяць терміну дії кредиту, не вважаються простроченими протягом наступних 5 календарних днів після закінчення цього терміну. У випадку, якщо кінцева дата сплати процентів припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, позичальник зобов`язаний здійснити сплату процентів в останній робочий день напередодні.

12.11.2015 між сторонами було укладено договір про внесення змін №15-93/19-16/13-12112015 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013, відповідно до п.1 якого сторони домовились викласти кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013 в новій редакції.

Згідно з п.2.1. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії зі встановленням максимального ліміту кредитної лінії у розмірі 111 329 684,65грн.

Існуючу у позичальника заборгованість за кредитом в сумі 111 329 684,65грн сторони домовилися вважати траншем 1 з наступними умовами користування кредитом: проценти за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником у розмірі 20% річних. Нарахування та сплата процентів, а також зміна розміру процентної ставки відбувається у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Проценти за неправомірне користування кредитом сплачуються позичальником у випадку порушення строку повернення одержаного кредиту (його частини), на частину кредиту, що є простроченою до сплати, виходячи із процентної ставки у 23% річних. Сторони домовились, що обов`язок позичальника сплачувати проценти за неправомірне користування кредитом не потребує додаткового укладання угод про внесення змін і відбувається на підставі виключно цього договору. Після повернення (сплати) позичальником простроченого до сплати кредиту (або його частини), позичальник продовжує сплачувати за користування кредитом, строк сплати якого не є простроченим, проценти за користування кредитом. Проценти за неправомірне користування кредитом у період з 20.10.2015 по 01.12.2015 нараховуються у розмірі 20% річних (п.п. 2.1.1., 2.1.2 кредитного договору).

Кінцевий термін повернення кредиту, наданого в межах траншу 1 - 11.12.2015 (включно). Строк кредитування продовжується автоматично на 1 місяць терміном до 12.11.2016 (включно), за умови відсутності у позичальника на момент закінчення строку кредитування прострочених сум кредиту, процентів, неустойки (пені, штрафів). Строк кредитування продовжується, якщо жодна із сторін за 10 календарних днів до настання терміну повернення кредиту не повідомить іншу сторону про відмову від автоматичного продовження строку кредитування. Перебіг кожного наступного строку кредитування починається з останнього дня попереднього строку кредитування та закінчується через 1 місяць. У випадку, якщо останній день строку кредитування припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, останнім днем строку кредитування вважається останній банківський день напередодні, з якого і починається перебіг наступного строку кредитування. При продовженні строку кредитування подальше кредитування позичальника здійснюється на діючих на момент продовження умовах, відповідно до кредитного договору та всіх договорів про внесення змін до нього (2.1.3. кредитного договору).

Відповідно до п.2.5. кредитного договору строк дії ліміту кредитної лінії по 12.11.2016 (включно). При цьому строк кредитування, встановлений в межах кожного окремого траншу повинен закінчуватись не пізніше дати, вказаної у цьому пункті договору.

25.11.2016 сторонами був укладений договір про внесення змін та доповнень №15-93/19-16/13-25112016 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013, згідно п.1 якого сторони домовились викласти п.2.1. кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013 в наступній редакції: банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії зі встановленням максимального ліміту кредитної лінії у розмірі 111 311 384,65грн. Протягом дії кредитного договору ліміт кредитної лінії змінюється наступним чином:

Період часуРозмір Ліміту кредитної лінії з 30.11.2016 109 811 384,65грн з 31.12.2016 108 811 384,65грн з 31.01.2017 108 311 384,65грн з 28.02.2017 107 311 384,65грн з 31.03.2017 106 311 384,65грн з 28.04.2017 105 311 384,65грн з 31.05.2017 104 811 384,65грн з 30.06.2017 103 811 384,65грн з 31.07.2017 102 811 384,65грн з 31.08.2017 102 311 384,65грн з 30.09.2017 101 811 384,65грн з 31.10.2017 101 311 384,65грн з 12.11.2017 0,00грн

Також у п.2 договору про внесення змін та доповнень №15-93/19-16/13-25112016 від 25.11.2016 сторони домовились викласти п.п. 2.1.1. - 2.1.3 кредитного договору в наступній редакції: існуючу у позичальника заборгованість за кредитом в сумі 111 311 384,65грн сторони домовились вважати траншем 1, з наступними умовами кредитування: проценти за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником у розмірі 20% річних. Нарахування та сплата процентів, а також зміна розміру процентної ставки відбувається у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Проценти на неправомірне користування кредитом сплачуються позичальником у випадку порушення строку повернення одержаного кредиту (його частини), на частину кредиту, що є простроченою до сплати, виходячи із процентної ставки у 23% річних. Сторони домовились, що обов`язок позичальника сплачувати проценти за неправомірне користування кредитом не потребує додаткового укладання угод про внесення змін і відбувається на підставі виключно цього договору. Після повернення (сплати) позичальником простроченого до сплати кредиту (або його частини), позичальник продовжує сплачувати за користування кредитом, строк сплати якого не є простроченим, проценти за користування кредитом. Проценти за неправомірне користування кредитом у період з 11.11.2016 по 01.12.2016 нараховуються у розмірі 20% річних. Кінцевий термін повернення кредиту, наданого в межах траншу 1 - 11.12.2016 (включно). Строк кредитування продовжується автоматично на 1 місяць терміном до 12.11.2017 (включно), за умови відсутності у позичальника на момент закінчення строку кредитування прострочених сум кредиту, процентів, неустойки (пені, штрафів).

Відповідно до п.3 договору про внесення змін та доповнень №15-93/19-16/13-25112016 від 25.11.2016 сторони домовились викласти п.2.5. кредитного договору в наступній редакції: строк дії ліміту кредитної лінії по 12.11.2017 (включно). При цьому строк кредитування, встановлений в межах кожного окремого траншу повинен закінчуватись не пізніше дати, вказаної у цьому пункті договору.

За змістом договору про внесення змін та доповнень №15-93/19-16/13-08122017 від 08.12.2017 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013, сторони домовились внести до кредитного договору наступні зміни: банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії зі встановленням максимального ліміту кредитної лінії у розмірі 104 811 384,65грн. Протягом дії кредитного договору ліміт кредитної лінії змінюється наступним чином:

Період часуРозмір Ліміту кредитної лінії з 31.12.2017 104 711 384,65грн з 31.01.2018 104 611 384,65грн з 28.02.2018 104 511 384,65грн з 31.03.2018 104 411 384,65грн з 28.04.2018 104 311 384,65грн з 12.05.2018 0,00грн Згідно з п.2 договору про внесення змін та доповнень №15-93/19-16/13-08122017 від 08.12.2017 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013 сторони домовились викласти п.п. 2.1.1. - 2.1.3. кредитного договору в наступній редакції: існуючу у позичальника заборгованість за кредитом в сумі 104 811 384,65грн сторони домовились вважати траншем 1, з наступними умовами кредитування: проценти за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником у розмірі 20% річних. Нарахування та сплата процентів, а також зміна розміру процентної ставки відбувається у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Проценти за неправомірне користування кредитом сплачуються позичальником у випадку порушення строку повернення одержаного кредиту (його частини), на частину кредиту, що є простроченою до сплати, виходячи із процентної ставки у 23% річних. Сторони домовились, що обов`язок позичальника сплачувати проценти за неправомірне користування кредитом не потребує додаткового укладання угод про внесення змін і відбувається на підставі виключно цього договору. Після повернення (сплати) позичальником простроченого до сплати кредиту (або його частини), позичальник продовжує сплачувати за користування кредитом, строк сплати якого не є простроченим, проценти за користування кредитом. У період з 12.11.2017 по 08.12.2017 (включно) процентна ставка за неправомірне користування кредитом не нараховується та не сплачується. У період з 12.11.2017 по 08.12.2017 (включно) нараховується процентна ставка за користування кредитом у розмірі 20% річних. Кінцевий термін повернення кредиту, наданого в межах траншу 1 - 27.12.2017 (включно). Строк кредитування продовжується автоматично на 1 місяць терміном до 12.05.2018 (включно), за умови відсутності у позичальника на момент закінчення строку кредитування прострочених сум кредиту, процентів, неустойки (пені, штрафів).

Відповідно до п.3 договору про внесення змін та доповнень №15-93/19-16/13-08122017 від 08.12.2017 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013 сторони домовились викласти п.2.5. кредитного договору в наступній редакції: строк дії ліміту кредитної лінії по 12.05.2018 (включно). При цьому строк кредитування, встановлений в межах кожного окремого траншу повинен закінчуватись не пізніше дати, вказаної у цьому пункті договору.

11.06.2018 сторонами був укладений договір про внесення змін та доповнень №15-93/19-16/13-11062018 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013, пунктом 1 якого сторони домовились викласти кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013 в новій редакції.

Згідно термінів, що містяться в розділі 1 кредитного договору №15-93/19-16/13 від 25.10.2013 (в редакції договору про внесення змін та доповнень №15-93/19-16/13-11062018 від 11.06.2018 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013):

ліміт кредитної лінії - максимальний розмір суми всіх траншів, що можуть бути видані одночасно;

транш - кредит, наданий в межах ліміту кредитної лінії, на умовах, узгоджених сторонами у договорі про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування;

плата за кредит - плата, яка включає проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, встановлюється банком та сплачується позичальником у розмірі та у строки, передбачені договором;

проценти - проценти встановлюються згідно умов, визначених у цьому договорі та у договорі про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування. Під процентами сторони домовились розуміти як проценти за користування кредитом, так і проценти за неправомірне користування кредитом.

Відповідно до п.2.1 вказаного кредитного договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень №15-93/19-16/13-11062018 від 11.06.2018 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013) банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії зі встановленням максимального ліміту кредитної лінії у розмірі 104 311 384,65грн.

Протягом дії договору ліміт кредитної лінії змінюється наступним чином:

Період часуРозмір Ліміту кредитної лінії з 12.07.2018 104 211 384,65грн з 12.08.2018 104 111 384,65грн з 12.09.2018 104 011 384,65грн з 12.10.2018 103 911 384,65грн з 12.11.2018 103 811 384,65грн 12.12.2018 0,00гн Згідно з п.2.2 договору (в редакції договору про внесення змін від 11.06.2018) кредитування відбувається шляхом надання позичальнику кредитних коштів в межах окремих траншів. Розмір суми отриманих траншів, по яких існують боргові зобов`язання, в будь-який момент дії цього договору не може перевищувати встановлений ліміт кредитної лінії. Встановлення розміру кожного траншу відбувається після підписання з позичальником договору про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, в якому визначається, крім іншого, строк користування траншем, процентна ставка. Договори про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування є невід`ємними частинами цього договору. Позичальник зобов`язується отримати кошти в межах траншу, виконати всі обов`язки, що витікають зі змісту цього договору, і повністю погасити свої боргові зобов`язання у терміни (строки), встановлені відповідним договором про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування.

Існуючу у позичальника заборгованість за кредитом в сумі 104 311 384,65грн сторони домовились вважати траншем 1 (далі - Транш 1), з наступними умовами користування кредитом:

Проценти за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником у розмірі 20,0% річних.

Нарахування та сплата процентів, а також зміна розміру процентної ставки відбувається у порядку та на умовах, передбачених договором.

Проценти за неправомірне користування кредитом сплачуються позичальником у випадку порушення строку повернення одержаного кредиту (його частини), на частину кредиту, що є простроченою до сплати, виходячи із процентної ставки у 23,0% річних.

Сторони домовились, що обов`язок позичальника сплачувати проценти за неправомірне користування кредитом не потребує додаткового укладання угод про внесення змін і відбувається на підставі виключно цього договору.

Після повернення (сплати) позичальником простроченого до сплати кредиту (або його частини), позичальник продовжує сплачувати за користування кредитом, строк сплати якого не є простроченим, проценти за користування кредитом.

Кінцевий термін повернення кредиту, наданого в межах траншу 1 - 10.07.2018 (включно). Строк кредитування продовжується автоматично на 1 місяць терміном до 12.12.2018 (включно), за умови відсутності у позичальника на момент закінчення строку кредитування прострочених сум кредиту, процентів, неустойки (пені, штрафів).

Строк кредитування за кожним траншем продовжується автоматично на 1 місяць терміном по 12.12.2018 (включно) за умови своєчасного виконання зобов`язань по кредитному договору в частині сплати процентів та відсутності у позичальника порушеної справи про банкрутство.

Строк кредитування продовжується, якщо жодна із сторін за 10 календарних днів до настання терміну повернення кредиту не повідомить іншу сторону про відмову від автоматичного продовження строку кредитування.

Перебіг кожного наступного строку кредитування починається з останнього дня попереднього строку кредитування та закінчується через 1 місяць. У випадку, якщо останній день строку кредитування припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, останнім днем строку кредитування вважається останній банківський день напередодні, з якого і починається перебіг наступного строку кредитування.

При продовженні строку кредитування подальше кредитування позичальника здійснюється на діючих на момент продовження умовах, відповідно до кредитного договору та всіх договорів про внесення змін до нього.

Під поняттям 1 місяць, слід розуміти період часу, що складає 30 календарних днів.

Відповідно до п.2.3. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит в межах окремого Траншу шляхом перерахування коштів з кредитного рахунку на поточний рахунок Позичальника, вказаний у Договорі про надання Траншу в межах встановленого ліміту кредитування.

Строк дії ліміту кредитної лінії по 12 грудня 2018 (включно). При цьому строк кредитування, встановлений в межах кожного окремого траншу повинен закінчуватись не пізніше дати, вказаної у цьому пункті договору (п.2.5. кредитного договору).

Цілі кредитування. Позичальник зобов`язаний використати кредит виключно за цільовим призначенням, що визначається в договорі про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування (п.2.6. кредитного договору).

Згідно з п.4.1. кредитного договору, за користування кредитом в рамках встановлених траншів, позичальник повинен сплачувати банку проценти. Проценти нараховуються до повного погашення заборгованості по кредиту.

За користування кредитом в межах строку його погашення, позичальник сплачує проценти за користування кредитом. У випадку прострочення позичальником виконання зобов`язань по погашенню кредиту, банк надалі нараховує проценти за неправомірне користування кредитом на частину кредиту, що є простроченою до сплати та проценти за користування кредитом - на частину кредиту, строк сплати якої не настав. Якщо проценти за неправомірне користування кредитом встановлені Договором (в тому числі Договором про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування), банк нараховує проценти за користування кредитом до повного погашення заборгованості по кредиту.

Відповідно до п.4.2. кредитного договору, розмір процентів за користування кредитом і процентів за неправомірне користування кредитом встановлюється у договорах про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування. При цьому сторони домовились, що розмір процентів не може перевищувати максимальний розмір процентної ставки, який дорівнює 25% річних.

За приписами п.4.3 вказаного договору, проценти нараховуються банком у розмірі, встановленому у договорі про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Проценти нараховуються у валюті кредиту. При розрахунку процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, по заборгованості в іноземній валюті використовується метод факт/360 , виходячи із розрахунку фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Банк нараховує проценти на кредит кожного дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня. Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються щомісячно 1 (першого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулось нарахування процентів, а при настанні дати сплати (повернення) кредиту - в цю дату. Нарахування процентів за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день перед такими вихідними та неробочими днями. При цьому сторони встановлюють, що зобов`язання позичальника по сплаті нарахованих процентів не вважаються простроченими по 4 (четверте) число включно місяця наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів (кінцева дата сплати процентів). Проценти, що нараховані за останній календарний місяць строку дії кредиту, не вважаються простроченими протягом наступних 4 календарних днів з дати вказаної в п.2.5. цього договору або п.5 договору про надання траншу. У випадку, якщо кінцева дата сплати процентів припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, позичальник зобов`язаний здійснити сплату процентів в останній робочий день напередодні. Проценти, які нараховуються на кредит після настання кінцевого терміну його повернення (дата повернення кредиту, отриманого в межах траншу, або його останньої частини, згідно встановленого графіку погашення), сплачуються позичальником з наступного робочого дня, за датою виникнення простроченої заборгованості, і надалі щоденно, виходячи із залишку заборгованості на кінець попереднього операційного дня. При цьому, якщо вихідні та неробочі дні починаються в поточному та закінчуються в наступному місяці, тоді нарахування процентів за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюються в останній робочий день поточного місяця, а нарахування за вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюються в перший робочий день наступного місяця. Якщо договором встановлено проценти за неправомірне користування кредитом, то вони нараховуються щоденно, починаючи з дати наступної за датою погашення, яка визначена в договорі. Якщо дата погашення, яка визначена у договорі, припадає на вихідний та/або святковий день, то проценти за неправомірне користування кредитом, починають нараховуватись з першого робочого дня після дати погашення, яка визначена у договорі.

Пунктом 7.2. кредитного договору передбачено договірне списання. З метою своєчасного виконання позичальником боргових зобов`язань (строк виконання яких настав), позичальник доручає банку, а Банк набуває право (але не зобов`язаний) здійснювати договірне списання коштів позичальника з поточного рахунку, а також з будь-якого іншого поточного рахунку позичальника, що відкритий та діє на дату укладання цього договору чи буде відкритий позичальнику в майбутньому. Договірне списання коштів банк проводить в першу чергу з поточного рахунку позичальника, валюта якого співпадає з валютою кредиту - в сумі, достатній для погашення боргових зобов`язань позичальника.

Позичальник зобов`язався належним чином виконувати умови цього договору, у випадку, якщо в період дії цього договору відбудеться зміна стану або втрата хоча б одного із предметів забезпечення (майна або майнових прав, які передано в заставу (іпотеку) у відповідності до договорів забезпечення), позичальник зобов`язаний, в строк не пізніше 2 банківських днів після такої зміни стану або втрати предмету забезпечення повідомити про це банк, та надати всі необхідні документи, в разі зміни стану майна, чи запропонувати один із зазначених варіантів: або надання банку нового (іншого) чи додаткового майна та/або майнових прав в якості забезпечення (застави/іпотеки) або здійснення відновлення (у разі пошкодження) втраченого предмету забезпечення за власний кошт або здійснення виконання (сплати) в повному обсязі всіх боргових зобов`язань за цим договором. Якщо банк влаштує запропонований позичальником варіант, то він в письмовій формі повідомляє про це позичальника; в строк до 01.10.2018 передати в заставу банку електровізок ЭК-2, монтажний стіл для збору конструкцій, гравірувально-фрезерний стан, компресорна установка ВКП, тепловоз ТГМ-4 (п.п.8.2., 8.2.8., 8.2.12 кредитного договору).

Відповідно до п.10.1. кредитного договору, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього договору зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену цим договором, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною. При цьому збитки відшкодовуються стороною поза неустойку, передбачену даним договором.

Згідно з п.10.2. кредитного договору, за несвоєчасне повернення сум кредиту та/або несвоєчасну сплату плати за кредит позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, за кожен день прострочення. У період з 12.05.2018 по 11.06.2018 (включно) пеня за несвоєчасне повернення сум кредиту та за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом не нараховується та не сплачується.

Положеннями п.п. 10.4., 10.5. кредитного договору передбачено, що за невиконання прийнятих на себе зобов`язань позичальник сплачує штраф в наступних розмірах: 1% від розміру ліміту кредитної лінії за кожне порушення п.п. 8.2.8., 8.2.10., 8.2.12., 8.2.13 цього договору; 5% від розміру ліміту кредитної лінії за кожне порушення п.8.2.6 цього договору; 10000,00грн за кожне порушення п.8.2.2. цього договору. У випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді штрафу, останній сплачується позичальником протягом 5 банківських днів з дати виникнення обставин, які є підставою для застосування штрафу, на рахунок, номер якого негайно повідомляється банком позичальнику після його відкриття.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності). Договір діє до повного повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування кредитом та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов`язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору. Сторони погодилися, що з укладенням цього договору сторони досягли згоди з усіх його істотних умов. Всі спори між сторонами передаються на вирішення господарського суду (п.п. 11.1, 11.3, 11.6, 11.7 кредитного договору).

Договір про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013 та всі договори про внесення змін та доповнень до нього підписані повноважними представниками сторін без зауважень та скріплені печатками.

30.01.2019 позивач звернувся на адресу відповідача з вимогою вих.№14/7-1 від 28.01.2019, за змістом якої просив негайно сплатити суму, нараховану за кредитним договором та визначену у цій вимозі в розмірі 113 119 980,27грн, а саме: заборгованість за кредитом 103711384,65грн; заборгованість по процентах 3688750,07грн; пеню по простроченому кредиту 4705371,29грн; пеню по простроченим відсоткам 99499,19грн; 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту 392114,28грн; 3% річних за несвоєчасну сплату процентів 8291,60грн; суму інфляційних втрат з врахуванням кількості днів 508520,34грн; суму інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів з врахуванням кількості днів 6048,85грн.

Листом №104/36 від 07.02.2019 відповідач надав відповідь на вимогу від 28.01.2019 №14/7-1, у відповідності до якого повідомив, що у товариства відсутня фінансова можливість погашення боргу, просив позивача надати згоду на пролонгацію кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013, не застосовувати пеню, відсотки за неправомірне користування кредитними коштами (в розмірі 23%) та штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов`язань щодо сплати кредитних коштів та відсотків, яке має місце після 12.12.2018. Крім цього, відповідач просив розстрочити виплату існуючої заборгованості по процентах (із розрахунку 20%) шляхом погодження графіку реструктуризації. Відповідач просив надати можливість перші півроку сплачувати проценти за користування кредитним лімітом щомісячно із розрахунку 10%, а по закінченню шестимісячного терміну додатково сплачувати інші 10%. Відповідач запевнив, що товариство робить все можливе, щоб вийти із ситуації, що склалась, в найближчі терміни почне розраховуватись з позивачем.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013.

За своєю правовою природою договір №15-93/19-16/13 від 25.10.2013 є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Факт видачі кредиту позивачем підтверджується меморіальним ордером №550857 від 28.10.2013 на суму 120000000,00грн, долученими банком до позовної заяви документами та банківськими виписками, факт видачі кредиту відповідачем не заперечується.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов`язань щодо своєчасного та в повному обсязі повернення кредиту за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013, наявність заборгованості за кредитом в розмірі 94910853,99грн підтверджується банківськими виписками, з урахуванням чого, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 94910853,99грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені до стягнення з відповідача проценти у розмірі 8556027,15грн.

Частиною 1 ст.1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позивачем до матеріалів справи надані банківські виписки по особовим рахункам відповідача, що підтверджують факт заборгованості за процентами у розмірі 8556027,15грн станом на 01.08.2019.

За приписами п.п. 3, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст.41 Закону України "Про Національний банк України" та ч.ч.1, 2 ст.68 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до пункту 42 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 №75, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції.

Пунктом 57 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, визначено, що інформація, яка міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Приписами п.60 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України передбачено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

При цьому, п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Отже, виписки з рахунків обліку, якими позивач підтверджує свої вимоги, є належними доказами наявної заборгованості.

У відзиві на позовну заяву відповідач з посиланням на постанову Великої палати Верховного суду від 28.03.2018 №444/9519/12 зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилось після спливу визначеного договором строку кредитування, а саме 12.12.2018, тобто проценти, нараховані за користування кредитом після 12.12.2018 не є обґрунтованими та нарахованими за відсутності на те правових підстав, та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач проти такої позиції відповідача заперечував, вважав, що зазначена вимога є обґрунтованою та правомірною.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 статті 1048 Цивільного кодексу України, так як в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 статті 1048 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з п.4.1. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень №15-93/19-16/13-11062018 від 11.06.2018), за користування кредитом в рамках встановлених траншів, позичальник повинен сплачувати банку проценти. Проценти нараховуються до повного погашення заборгованості по кредиту. За користування кредитом в межах строку його погашення, позичальник сплачує проценти за користування кредитом. У випадку прострочення позичальником виконання зобов`язань по погашенню кредиту, банк надалі нараховує проценти за неправомірне користування кредитом на частину кредиту, що є простроченою до сплати та проценти за користування кредитом - на частину кредиту, строк сплати якої не настав. Якщо проценти за неправомірне користування кредитом встановлені Договором (в тому числі Договором про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування), банк нараховує проценти за користування кредитом до повного погашення заборгованості по кредиту.

У відповідності до п.2.2. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень №15-93/19-16/13-11062018 від 11.06.2018), проценти за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником у розмірі 20,0% річних. Нарахування та сплата процентів, а також зміна розміру процентної ставки відбувається у порядку та на умовах, передбачених договором. Проценти за неправомірне користування кредитом сплачуються позичальником у випадку порушення строку повернення одержаного кредиту (його частини), на частину кредиту, що є простроченою до сплати, виходячи із процентної ставки у 23,0% річних.

Відповідно до п.4.3. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень №15-93/19-16/13-11062018 від 11.06.2018), проценти, які нараховуються на кредит після настання кінцевого терміну його повернення (дата повернення кредиту, отриманого в межах траншу, або його останньої частини, згідно встановленого графіку погашення), сплачуються позичальником з наступного робочого дня, за датою виникнення простроченої заборгованості, і надалі щоденно, виходячи із залишку заборгованості на кінець попереднього операційного дня.

Отже, виходячи з умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013, проценти нараховуються позивачем, та, відповідно, сплачуються відповідачем, як по строковій заборгованості за кредитом, так і по простроченій, при цьому проценти нараховуються до повного погашення заборгованості по кредиту.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, не можуть бути застосовані в цій справі, оскільки умовами договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013 передбачений інший порядок нарахування та сплати відсотків.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

У постанові від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду, частково задовольняючи позов про стягнення 3% річних, нарахованих згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, дійшла правового висновку про те, що положеннями частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, тоді як частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому у пункті 6.20 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Таким чином у справі №910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Отже, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене суд вважає, що позивач не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою у зв`язку з простроченням виконання позичальником грошового зобов`язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17.

За період з 01.08.2019 погашено процентів в розмірі 15294,67грн, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи те, що позивач банківськими виписками та довідкою №20-2/2020/1 від 02.01.2020 підтвердив погашення процентів за кредитним договором у розмірі 15294,67грн у період з 01.08.2019, тобто після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та закриття провадження у справі №905/802/19 в частині стягнення процентів в сумі 15294,67грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

У зв`язку з наведеним вище, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 8540732,48грн.

Також позивачем заявлено до стягнення 11622949,49грн пені по кредиту за період з 13.12.2018 по 08.04.2019.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 цього ж Кодексу, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.10.2. кредитного договору, за несвоєчасне повернення сум кредиту та/або несвоєчасну сплату плати за кредит позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, за кожен день прострочення. У період з 12.05.2018 по 11.06.2018 (включно) пеня за несвоєчасне повернення сум кредиту та за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом не нараховується та не сплачується .

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ч.ч. 1, 3 ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Положення частин першої і другої цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з юридичними особами і фізичними особами - підприємцями, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій (ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції доповнено новою частиною згідно із Законом № 2266-VIII від 21.12.2017).

У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено місто Бахмут, де проводить свою господарську діяльність відповідач.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України "Про боротьбу з тероризмом", Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", враховуючи що після 01.01.2018 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013 вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань, суд позбавлений можливості застосовувати до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", а тому суд приходить висновку, що позивач правомірно нараховує пеню за прострочення виконання зобов`язань відповідачем.

З наведених підстав, здійснивши перерахунок пені, суд встановив, що стягненню з відповідача підлягає сума пені по кредиту у розмірі 11622949,49грн за період з 13.12.2018 по 08.04.2019.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 2063006,83грн за період з 13.12.2018 по 28.02.2019.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

У випадку часткового погашення заборгованості, інфляційні нараховуються на залишкову суму основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

Як встановлено судом, позивачем не вірно здійснений розрахунок, а саме інфляційні втрати нараховані за періоди, які становлять менше місяця, нарахування здійснювались на кожну дату місяця, а не в середньому за місяць.

Суд самостійно здійснив перерахунок інфляційних втрат та встановив, що до стягнення підлягають інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 1522510,95грн за період з 01.01.2019 по 28.02.2019.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 968579,12грн за несвоєчасну сплату кредиту за період з 13.12.2018 по 08.04.2019, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів у сумі 20467,00грн за період з 13.12.2018 по 08.04.2019, інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 51101,14грн за період з 13.12.2018 по 28.02.2019, пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 245604,04грн за період з 13.12.2018 по 08.04.2019 суд зазначає наступне.

Як встановлено вище, позивачем у відповідності до умов кредитного договору та чинного законодавства здійснено нарахування відсотків за неправомірне користування кредитом виходячи із процентної ставки у 23,0% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, отже у задоволенні вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 968579,12грн за несвоєчасну сплату кредиту за період з 13.12.2018 по 08.04.2019 слід відмовити.

Згідно з п.10.2. кредитного договору, за несвоєчасне повернення сум кредиту та/або несвоєчасну сплату плати за кредит позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, за кожен день прострочення. У період з 12.05.2018 по 11.06.2018 (включно) пеня за несвоєчасне повернення сум кредиту та за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом не нараховується та не сплачується .

У п. 1 кредитного договору, терміни, що застосовуються в Договорі: плата за кредит - плата, яка включає проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, встановлюється та сплачується позичальником у розмірі та у строки, передбачені цим договором.

Отже, плата за кредит за умовами кредитного договору не включає проценти за неправомірне користування кредитом, таким чином, п. 10.2 кредитного договору не передбачає нарахування пені за несвоєчасну сплату процентів за неправомірне користування кредитом.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Отже, стягнення відсотків річних, нарахованих на підставі до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, є правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, а отже нарахування на них пені, інфляційних втрат та відсотків річних є подвійною мірою відповідальності.

Обов`язок сплатити такі відсотки (як відсотки за неправомірне користування боржником грошовими коштами) не є зобов`язанням в розумінні положень частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, а отже відсутні підстави і для застосування до цих правовідносин статті 549 Цивільного кодексу України.

Позивач нараховував строкові відсотки (20% річних) до 12.12.2018, сума несплачених строкових відсотків станом на 12.12.2018 складають 682540,61грн, які були оплачені 29.01.2019 в розмірі 250000,00грн, 20.02.2019 строкові відсотки були повністю сплачені.

Суд, здійснивши перерахунок, дійшов висновку, що 3% річних за несвоєчасну сплату строкових процентів підлягають стягненню в розмірі 3194,40грн за період з 17.12.2018 по 19.02.2019, пені за несвоєчасну сплату строкових процентів підлягає стягненню в розмірі 38332,74грн за період з 17.12.2018 по 19.02.2019, інфляційні втрати за несвоєчасну сплату строкових процентів підлягають стягненню в розмірі в 4325,41грн за січень 2019року.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення штрафу за невиконання умов пунктів 8.2.8 та 8.2.12 кредитного договору у сумі 3122341,55грн, суд встановив наступне.

Частинами 2 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Положеннями п.10.4. кредитного договору передбачено, що за невиконання прийнятих на себе зобов`язань позичальник сплачує штраф в наступних розмірах: 1% від розміру ліміту кредитної лінії за кожне порушення п.п. 8.2.8., 8.2.10., 8.2.12., 8.2.13 цього договору.

Відповідно до п.п.8.2., 8.2.8., 8.2.12 кредитного договору позичальник зобов`язався належним чином виконувати умови цього договору, а у випадку, якщо в період дії цього договору відбудеться зміна стану або втрата хоча б одного із предметів забезпечення (майна або майнових прав, які передано в заставу (іпотеку) у відповідності до договорів забезпечення), позичальник зобов`язаний, в строк не пізніше 2 банківських днів після такої зміни стану або втрати предмету забезпечення повідомити про це банк, та надати всі необхідні документи, в разі зміни стану майна, чи запропонувати один із зазначених варіантів: або надання банку нового (іншого) чи додаткового майна та/або майнових прав в якості забезпечення (застави/іпотеки) або здійснення відновлення (у разі пошкодження) втраченого предмету забезпечення за власний кошт або здійснення виконання (сплати) в повному обсязі всіх боргових зобов`язань за цим договором. Якщо банк влаштує запропонований позичальником варіант, то він в письмовій формі повідомляє про це позичальника; в строк до 01.10.2018 передати в заставу банку електровізок ЭК-2, монтажний стіл для збору конструкцій, гравірувально-фрезерний стан, компресорна установка ВКП, тепловоз ТГМ-4.

Позивач наполягає, що відповідач допустив два порушення збереження предметів застави (п. 8.2.8 кредитного договору): сторонами зафіксований технічний стан транспортного засобу після ДТП, переданого в заставу, що підтверджується Додатком № 3 до акту від 26.03.2018 перевірки рухомого майна; відповідно до акту перевірки від 25.02.2019 виявлено нестачу майна та зазначено про необхідність заміни товарів в обороті на суму 2899311,22грн.

В підтвердження порушення відповідачем п.8.2.8. кредитного договору позивачем надані до матеріалів справи копії акту перевірки наявності та стану майна, що оформлене або пропонується в забезпечення зобов`язань по кредиту від 26.03.2018 та акту перевірки наявності та стану майна, що оформлене або пропонується в забезпечення зобов`язань по кредиту від 25.02.2019.

За змістом акту перевірки наявності та стану майна, що оформлене або пропонується в забезпечення зобов`язань по кредиту від 26.03.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Кредитне брокерське агентство було проведена планова перевірка майна, що оформлене в заставу ПАТ Промінвестбанк за договорами застави №15-94/19-100/13 від 25.10.2013 зі всіма змінами до нього, №15-93/19-16/13-08122017/з6 від 08.12.2017; 15-94/19-101/13 від 25.10.2013 зі всіма змінами до нього, №15-93/19-16/13-08122017/з7 від 08.12.2017, №15-94/19-10/14 від 22.05.2014, заставодавцем за якими є ПрАТ Машинобудівний завод Вістек . В ході огляду встановлено, що спеціалізовані транспортні засоби у загальній кількості 4 одиниці, згідно договору про внесення змін №15-93/19-16/13-08122017/з1/2 від 08.12.2017 до договору застави транспортних засобів №15-94/19-101/13 від 25.10.2013 та спеціалізовані транспортні засоби у загальній кількості 17 одиниць згідно договору застави транспортних засобів №15-93/19-16/13-08122017/з7 від 08.12.2017 - технічно справні, після ДТП, легкові та не легкові ТЗ, зберігаються в гаражі (боксі). Зроблено загальний висновок, що майно наявне та ідентифіковано відповідно до наданих власником документів, план перевірки майна виконано. Зауваження щодо стану майна відповідно до вимог банку відсутні. У додатку №4 до вищевказаного акту наведений перелік транспортних засобів, щодо яких проводилась перевірка, в графі технічний стан переважно вказано добрий та задовільний , посилання на ДТП, чи будь-які пошкодження транспортних засобів, викликаних ДТП, відсутні. Акт підписаний сторонами без заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем неправомірно нарахований штраф за невиконання умов пункту 8.2.8 кредитного договору на підставі акту перевірки наявності та стану майна, що оформлене або пропонується в забезпечення зобов`язань по кредиту від 26.03.2018 у сумі 1045113,85грн, оскільки за змістом акту зазначено, що зауваження щодо стану майна відповідно до вимог банку відсутні, а доказів зміни стану або втрати хоча б одного із предметів забезпечення суду не надано.

Відповідно до акту перевірки наявності та стану майна, що оформлене або пропонується в забезпечення зобов`язань по кредиту від 25.02.2019 за результатом планової перевірки майна, що оформлене в заставу ПАТ Промінвестбанк за договором застави №15-94/19-102/13 від 25.10.2013 було встановлено, що товари в обороті наявні не в повному обсязі. В цілому по договору застави фактична загальна балансова вартість товарів в обігу не відповідає умовам договору застави, залишки товарів зменшились, є невідповідність на загальну суму 2899311,22грн. Акт підписаний сторонами без заперечень.

Однак, згідно п.10.4. кредитного договору, за невиконання прийнятих на себе зобов`язань позичальник сплачує штраф - 1% від розміру ліміту кредитної лінії.

У відповідності до п. 2.1. кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №15-93/19-16/13-11062018 від 11.06.2018 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/19-16/13 від 25.10.2013 протягом дії договору ліміт кредитної лінії змінюється наступним чином:

Період часуРозмір Ліміту кредитної лінії з 12.07.2018 104 211 384,65грн з 12.08.2018 104 111 384,65грн з 12.09.2018 104 011 384,65грн з 12.10.2018 103 911 384,65грн з 12.11.2018 103 811 384,65грн 12.12.2018 0,00гн

Станом на 25.02.2019 (дата акту перевірки наявності та стану майна, що оформлене або пропонується в забезпечення зобов`язань по кредиту) ліміт кредитної лінії - 0,00грн, отже 1% від розміру ліміту кредитної лінії складає - 0,00грн, при цьому, суд вважає, що позивач помилково рахує 1% від розміру фактичної заборгованості за кредитом, оскільки це не передбачено п. 10.4. кредитного договору.

На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 1037113,85 грн.

Щодо стягнення штрафу за невиконання відповідачем умов пункту 8.2.12 кредитного договору у сумі 1040113,85грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 8.2.12 кредитного договору відповідач зобов`язався в строк до 01.10.2018 передати в заставу банку електровізок ЭК-2, монтажний стіл для збору конструкцій, гравірувально-фрезерний стан, компресорна установка ВКП, тепловоз ТГМ-4.

Відповідач у відзиві на позовну заяву констатував факт, що з незалежних від нього причин зазначений обов`язок в строк, передбачений договором, виконаний не був через хворобу Голови Наглядової ради. 23.10.2018 Голова Наглядової ради помер, отже до обрання нового складу Наглядової ради (новий склад обрано 03.12.2018), товариство не мало можливості передати в заставу майно.

Однак, зважаючи на те, що відповідач в п. 8.2.12 кредитного договору зобов`язався передати в заставу майно, означене питання повинно було бути узгоджено відповідними органами відповідача, таким чином, відповідач не довів належними доказами відсутність вини щодо невиконання своїх зобов`язань за договором.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення штрафу за невиконання відповідачем умов пункту 8.2.12 кредитного договору у сумі 1040113,85грн в повному обсязі, оскільки відповідач визнав факт порушення ним строків, передбачених п.8.2.12 кредитного договору, а обставини, на які він посилається не звільняють його від виконання взятих на себе договірних зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення штрафу за невиконання умов пунктів 8.2.8 та 8.2.12 кредитного договору у сумі 3122341,55грн частково, суд встановив, що стягненню підлягає сума штрафу у розмірі 1040113,85грн.

Відповідач у відзиві просив суд зменшити розмір неустойки.

Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач посилається на тимчасову окупацію частини Донецької та Луганських областей, збройні зіткнення, повна економічна блокада цих територій, та як наслідок втрата частки контрагентів на ринку збиту продукції виготовленої позивачем. На підтвердження майнового стану відповідачем наданий баланс підприємства.

Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Правовий аналіз названих норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Проте, відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, що визначені у вказаних приписах ст. 233 Господарського кодексу України та з наявністю яких законодавець пов`язав виникнення підстав для зменшення розміру неустойки, а тому у задоволенні клопотання відповідача судом відмовлено.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки внаслідок його неправильних дій виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 165, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ (01001, м. Київ, пров.Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) до Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут (84500, Донецька обл., м.Бахмут, вул.Миру, буд.6, код ЄДРПОУ 31226457) , за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник", м.Бахмут (84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру, буд.6, поверх 3, код ЄДРПОУ 13495470), за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Компанії "ВІС КОММОДІТІС ЛІМІТЕД" (VIS COMMODITIES LIMITED), Лімассол, Кіпр (що заснована відповідно до Закону про компанії Республіки Кіпр, зареєстрована 07.12.1994 за №НЕ 67174 НЕ44 , зареєстрований офіс знаходиться за адресою: вул.Агіу Андреу, 347 Іракліон Білдінг, 1 поверх, офіс 12, 3035, Лімассол, Кіпр), за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вістек", м.Київ (01033, м.Київ, вул.Жилянська, буд.26, код ЄДРПОУ 32349173) про стягнення заборгованості в сумі 121560930,31грн задовольнити частково.

Закрити провадження у справі №905/802/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ до Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК", м.Бахмут в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" процентів у сумі 15294,67грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "ВІСТЕК" (84500, Донецька обл., м.Бахмут, вул.Миру, буд.6, код ЄДРПОУ 31226457) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров.Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) заборгованість за кредитом у розмірі 94910853,99грн, заборгованість за процентами у розмірі 8540732,48грн, пеню по кредиту у розмірі 11622949,49грн, пеню за несвоєчасну сплату строкових процентів в розмірі 38332,74 грн, 3% річних за несвоєчасну сплату строкових процентів в розмірі 3194,40грн, інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 1522510,95грн, інфляційні втрати за несвоєчасну сплату строкових процентів в 4325,41грн, штрафу у розмірі 1040113,85грн, судовий збір в розмірі 672350,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 24.03.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2020.

Головуючий суддя Г.Є. Курило

Суддя Ю.О.Паляниця

Суддя М.О. Лейба