Рішення

від 02.04.2020 по справі 160/131/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року Справа № 160/131/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВІС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

08 січня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена 27 грудня 2019 р. засобами поштового зв`язку позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВІС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 09 вересня 2019 року №12 в частині внесення до переліку ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВІС" (код ЄДРПОУ 42833373);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВІС" (код ЄДРПОУ 42833373) з переліку ризикових платників податків;

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних згідно переліку, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕВІС" (код ЄДРПОУ 42833373): №1 від 17.09.2019р., №2 від 18.09.2019р., №3 від 19.09.2019р., №4 від 20.09.2019р., №5 від 23.09.2019р., №6 від 24.09.2019р., ,№7 від 24.09.2019р., №8 від 25.09.2019р., ,№9 від 26.09.2019р., №10 від 27.09.2019р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕВІС" (код ЄДРПОУ 42833373), датою її фактичного-отримання згідно переліку: №1 від 17.09.2019р., №2 від 18.09.2019р., №3 від 19.09.2019р., №4 від 20.09.2019р., №5 від 23.09.2019р., №6 від 24.09.2019р., ,№7 від 24.09.2019р., №8 від 25.09.2019р., ,№9 від 26.09.2019р., №10 від 27.09.2019р.

Позовна заява обґрунтована протиправністю дій Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних ТОВ "СЕВІС", а також протиправністю рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо внесення позивача до переліку ризикових платників податків. Позивач вважає, що віднесення підприємства до категорії ризикових зумовлює порушення прав ТОВ СЕВІС , оскільки останнє не має можливості зареєструвати належним чином виписані ним податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що негативно відображається на господарській діяльності позивача, оскільки за договорами, що укладені із контрагентами, ТОВ СЕВІС передбачені штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. При цьому, позивач наголосив, що критерії ризиковості платника податку, оформлені у вигляді листа ДФС від 07.08.2019 р. №193/99-99-29-01-01, не пройшли обов`язкову процедуру реєстрації, у зв`язку з чим є неправомірними. Крім того, на думку позивача, ТОВ СЕВІС не відповідає жодному із перелічених у вказаному листі критерію. Також позивач зауважив, що оскаржуване рішення ДПС не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування, оскільки у ньому не зазначено конкретну підставу для відмови у реєстрації податкових накладних та таку, що передбачена законодавством. Позивач вважає, що задоволення судом вимоги щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписані ТОВ СЕВІС податкові накладні за переліком є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/131/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВІС" залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

03 лютого 2020 р. на виконання ухвали суду від 13 січня 2020 р. позивач виправив відповідні недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/131/20 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

25 лютого 2020 р. до суду надійшов від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відзив на адміністративний позов, в якому відповідач 1 заперечив проти задоволення заявлених ТОВ СЕВІС позовних вимог. Позиція відповідач 1 аргументована тим, що за результатами розгляду поданих позивачем з повідомленнями №1 від 02.10.2019 р. та №2 від 03.10.2019 р. документів комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області були прийняті рішення від 04.10.2019 р. за №№1300038/42833373, 1300040/42833373, 1300036/42833373, 130039/42833373 та від 08.10.2019 р. за №№1302248/42833373, 1302249/42833373, 1302252/42833373, 1302250/42833373, 1302242/42833373, 1302245/42833373 про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. З огляду на викладене, відповідач 1 стверджує, що позивачем надано документи, які не є підтвердженням обґрунтованості оформлення податкових накладних даними бухгалтерського обліку, а також були відсутні акти прийому, використання та повернення будівельних матеріалів використаних під час виконання робіт. Щодо оскаржуваного рішення комісії, яким ТОВ Севіс віднесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, контролюючий орган зазначив, що у разі якщо платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-05-01-01, то такий платник виноситься на розгляд Комісії (зокрема, Комісії головних управлінь ДФС в області) в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. За результатом розгляду інформації відповідного структурного підрозділу, отриманої в межах Алгоритму дій щодо віднесення позивача до відповідного переліку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості, комісією було прийнято рішення про внесення підприємства до переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом №12 від 09.09.2019 року. Окрім того, щодо позовних вимог про виключення позивача з переліку ризикових платників податків, відповідача зазначає, що дії контролюючого органу по включенню позивача до переліку ризикових не створюють для останнього жодних правових наслідків, а отже, не порушують прав платника. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач 1 також посилається на постанови Верховного Суду.

26 лютого 2020 р. до суду надійшов від представника Державної податкової служби України відзив на позов, в якому відповідач 2 заперечив проти задоволення заявлених ТОВ СЕВІС позовних вимог. Позиція відповідач 2 аргументована тим, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних підприємством податкових накладних - задоволенню не підлягають, оскільки вчинення дій по реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями Державної податкової служби України, в які не допускається будь-яке втручання, оскільки є виключною компетенцією уповноваженого органу. Крім того, відповідач 2 зауважив, що скасування рішення про відмову у реєстрації складеної позивачем податкової накладної, прийнятого відповідною комісією, яку створено у контролюючому органі на регіональному рівні у Дніпропетровській області, є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю СЕВІС (код ЄДРПОУ 42833373) зареєстровано як суб`єкта підприємницької діяльності - юридичну особу 20.02.2019 р. та взято на податковий облік як платника податків у контролюючих органах від 20.02.2019 р. за №048219042242.

За даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності ТОВ СЕВІС є:

- інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у. (код КВЕД 43.99);

- оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (код КВЕД 46.49);

- неспеціалізована оптова торгівля (основний) (код КВЕД 46.90);

- ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення (код КВЕД 33.12);

- ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання (код КВЕД 33.14);

- установлення та монтаж машин і устатковання (код КВЕД 33.20).

01 серпня 2019 р. ТОВ РЕМІО (Підрядник) було укладено із ТОВ СЕВІС (Субпідрядник) договір субпідряду за №01-СВ, у відповідності до якого Субпідрядник зобов`язувався за завданням Підрядника надати послуги з обслуговування технологічного обладнання на території ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСТАЛЬ , ПАТ ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД , АТ ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ , ПАТ ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД , ТОВ ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ , ТОВ Новомосковський посуд в порядку та на умовах, визначених договором, а також специфікацією, яка є невід`ємного частиною договору.

Факт надання послуг за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи копіями первинних документів, а саме: копіями специфікації до договору №01-СВ від 01.08.2019 р. та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №10 від 17.09.2019 р., №11 від 18.09.2019 р., №12 від 19.09.2019 р., №13 від 20.09.2019 р., №14 від 23.09.2019 р., №15 від 24.09.2019 р., №16 від 24.09.2019 р., №17 від 25.09.2019 р., №18 від 26.09.2019 р., №19 від 27.09.2019 р.

Взаєморозрахунки між позивачем та його контрагентом (ТОВ РЕМІО ) підтверджуються наданими позивачем до суду роздруківкою картки рахунку підприємства 361 за період з 01.08.2019 р. по 25.12.2019 р. та платіжними дорученнями №39 від 05.08.2019 р., №48 від 06.08.2019 р., №49 від 06.08.2019 р., №80 від 22.08.2019 р., №125 від 05.09.2019 р., №133 від 06.09.2019 р., №144 від 16.09.2019 р., №164 від 23.09.2019 р., №185 від 02.10.2019 р., №257 від 21.10.2019 р., №262 від 22.10.2019 р., №298 від 04.11.2019 р., №299 від 04.11.2019 р., №325 від 07.11.2019 р., №335 від 07.11.2019 р., №28 від 11.11.2019 р., №345 від 11.11.2019 р., №442 від 02.02.2019 р., №488 від 10.12.2019 р., №524 від 17.12.2019 р.

На виконання приписів п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ СЕВІС було складено податкові накладні №1 від 17.09.2019 р., №2 від 18.09.2019 р., №3 від 19.09.2019 р. , №4 від 20.09.2019 р., №5 від 23.09.2019 р., №6 від 24.09.2019 р., №7 від 24.09.2019 р., №8 від 25.09.2019 р., №9 від 26.09.2019 р., №10 від 27.09.2019 р. та направлено дані накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

01.10.2019 р. та 02.10.2019 р. щодо вказаних податкових накладних підприємством було отримано квитанції, в яких зазначено, що податкові накладні прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідь на запит підприємства Головне управління ДПС у Дніпропетровській області направило ТОВ СЕВІС лист за вих. №25/ЗПІ/04-36-16-01-14 від 09.10.2019 р., в якому контролюючий орган повідомив позивача, що рішенням комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, що затверджене протоколом №12 від 09.09.2019 р., позивача включено до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Зі змісту рішення відповідача 1, яке оформлено протоколом №12 від 09.09.2019 р. вбачається, що зазначеною вище комісією враховано інформацію відповідних структурних підрозділів, отриману в межах Алгоритму дій, та постановлено віднести (внести) ТОВ СЕВІС (код ЄДРПОУ 42833373) до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ) як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

У відповідь на запит підприємства Головне управління ДПС у Дніпропетровській області направило ТОВ СЕВІС лист за вих. №15511/10/04-36-16-01-14 від 16.10.2019 р., в якому контролюючий орган повідомив позивача, що 09.09.2019 р. ТОВ СЕВІС внесено до переліку ризикових платників податків у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №117 від 21.02.2018 р., якою визначені Критерії ризиковості платника податку, а також що на теперішній час вирішується питання щодо виключення позивача із переліку ризикових платників податків.

При цьому, у наданому Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду відзиві на позов зазначено, що підприємством були надані на розгляд комісії письмові пояснення разом із документами, які були направлені разом із повідомленнями №1 від 02.10.2019 р. та №2 від 03.10.2019 р., за результатами розгляду яких Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації були прийняті рішення від 04.10.2019 р. за №№1300038/42833373, 1300040/42833373, 1300036/42833373, 130039/42833373 та від 08.10.2019 р. за №№1302248/42833373, 1302249/42833373, 1302252/42833373, 1302250/42833373, 1302242/42833373, 1302245/42833373 щодо відмови у реєстрації вищезазначених податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погодившись із діями Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішенням контролюючого органу про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, ТОВ СЕВІС звернулось до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту187.1 статті187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт188.1 статті188 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 13 Порядку №1246 - за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктами 14, 15 Порядку №1246 передбачено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом №12 від 09.09.2019 р. в частині віднесення ТОВ СЕВІС до переліку ризикових платників податків та зобов`язання відповідача 1 виключити позивача з цього переліку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначено у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 р. (далі - Порядок №117) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, (далі комісії контролюючих органів), а також, права та обов`язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку №117, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку №117, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Також на виконання постанови Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 р. наказом Державної фіскальної служби України №523 від 03.08.2018 р. затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок №523).

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів визначає Порядок роботи комісій.

Відповідно до пункту 6 Порядку №523 Комісіями регіонального рівня здійснюється, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісії (пункт 7 Порядку № 523).

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку №523 - до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

При цьому прийняття рішення у формі окремого документа чинним законодавством не передбачено, у зв`язку з чим суд зазначає, що протокол №12 від 09.09.2019 р. є формою рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, до протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок", як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п.1.6 Критеріїв.

Позивач був віднесений до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до листа Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 р., які введені в дію 08.08.2019 року, про що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначило у відзиві на позов.

У листі Державної фіскальної служби України Критерії ризиковості платника податку №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 р., зокрема, зазначено: Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:..1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті .

Суд зауважує, що належної мотивації підстав та причин віднесення ТВО СЕВІС до ризикових платників податків відповідно до п.п.1.6 п.1 Критеріїв за вищезазначеним листом Державної фіскальної служби України протокольне рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №12 від 09.09.2019 р. не містить, а матеріали, на підставі яких позивача віднесено до такого переліку, відповідачем 1 до суду не надано.

Крім того, у порушення вищевказаних вимог, відповідачем також не надано до суду: переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв, іншої інформації, що розглядалася Комісією, які згідно Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов`язково додаються до протоколу засідання Комісій.

Слід також зазначити, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували затвердження Критеріїв ризиковості платників податків відповідним наказом Державної фіскальної служби України.

Негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості здійснення операцій, встановлених листом ДФС України.

Разом з цим, внесення позивача до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що податкові накладні, які реєструє позивач в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), що підтверджується квитанціями про зупинення реєстрації податкових накладних, які містяться в матеріалах справи, що також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Вживання контролюючим органом загального посилання на п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, як в цьому випадку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про причини прийняття відповідного рішення, подати пояснення та первинні документи на його спростування за вичерпним переліком, відповідно до певного критерію, визначеного п.п. 1.6 листа Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 р., а не будь-яких на власний розсуд.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Під час розгляду справи судом, відповідачами не було надано суду жодних доказів щодо приналежності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків.

Разом з тим необхідно зазначити, що лист Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 р. не затверджено будь-яким наказом Державної фіскальної служби України і не погоджено з Міністерством фінансів України, у зв`язку з чим не відповідають пункту 10 Порядку №117.

З огляду на відсутність державної реєстрації вказані листи не можуть вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.

У відповідності до положення статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 р. у справі №822/1878/18 (адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи вищевикладене, застосування у спірних правовідносинах Критеріїв ризиковості платників податку, визначених листом Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 р., є безпідставним.

З огляду на вищевикладене, з метою ефективного захисту ТОВ СЕВІС у сфері публічно-правових відносин, використовуючи право, надане згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №12 від 09 вересня 2019 р. в частині внесення до переліку ризикових платників податків ТОВ "СЕВІС" та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ "СЕВІС" (код ЄДРПОУ 42833373) з переліку ризикових платників податків.

Щодо позовних вимог ТОВ СЕВІС про визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних поданих позивачем податкових накладних та зобов`язання відповідача 2 зареєструвати відповідні податкові накладні датою їх фактичного отримання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

У відповідності до пунктів 12, 13 та 17 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

З вищенаведеного слідує, що Державна податкова служба України на етапі реєстрації податкової накладної платника податків не діє з використанням адміністративного розсуду та не вчиняє жодних дій по прийняттю чи неприйняттю направлених на реєстрацію податкових накладних та не надає їм оцінку, зазначений процес відбувається в автоматизованому режимі, у зв`язку з чим дії з боку Державної податкової служби України, які підлягають оцінці судом, відсутні.

При цьому, за приписами пунктів 19 - 22, 27 Порядку №117 (чинного на момент вчинення оскаржуваних дій) Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку.

У випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику надсилається відповідна квитанція, щодо зупинення реєстрації не приймається окремого рішення, яке підлягає судовому оскарженню, як у випадку відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, рішення яке може бути оскаржено у судовому порядку.

Так, у правовідносинах, з приводу яких подано позов, мають місце два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної відповідною комісією, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, та другий, - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

При цьому, саме другий етап, за наслідкам якого прийнято рішення податковим органом про відмову в реєстрації податкової накладної, яке приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів, є підставою, яка тягне за собою негативні наслідки для платника податку.

Так, підприємством після отримання квитанцій про зупинення реєстрації виписаних ним податкових накладних були надані до контролюючого органу письмові пояснення разом із документами, які були направлені разом із повідомленнями №1 від 02.10.2019 р. та №2 від 03.10.2019 р., за результатами розгляду яких Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації були прийняті рішення від 04.10.2019 р. за №№1300038/42833373, 1300040/42833373, 1300036/42833373, 130039/42833373 та від 08.10.2019 р. за №№1302248/42833373, 1302249/42833373, 1302252/42833373, 1302250/42833373, 1302242/42833373, 1302245/42833373 щодо відмови у реєстрації вищезазначених податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, вирішуючи питання щодо законності рішень комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації поданих позивачем податкових накладних, суд має надати оцінку діям контролюючого органу щодо зупинення реєстрації цих податкових накладних, які за своїм змістом є передумовою для прийняття відповідачем оскаржуваних у відповідному спорі рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

Водночас, в рамках даної адміністративної справи ТОВ СЕВІС не оскаржуються вищезазначені рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, у зв`язку з чим, враховуючи факт наявності таких рішень, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ СЕВІС в частині оскарження дій саме Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних поданих позивачем податкових накладних та зобов`язання відповідача 2 зареєструвати відповідні податкові накладні датою їх фактичного отримання.

Згідно з п.30 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

У рішенні у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України - розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у пар. 45 рішення в справі "Бочаров проти України", пар. 53 рішення в справі "Федорченко та Лозенко проти України", пар. 43 рішення в справі "Кобець проти України"", при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Натомість, судом встановлено, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем 1, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваного рішення щодо віднесення ТОВ СЕВІС до переліку ризикових платників податків.

При цьому, судом враховано, що права позивача фактично були порушені не внаслідок зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих підприємством податкових накладних, а внаслідок прийняття контролюючим органом рішень про відмову у реєстрації таких накладних, які в даному випадку позивачем не оскаржуються, а відтак не є предметом спору в рамках даної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ СЕВІС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Приписами статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 3842,00 грн., що документально підтверджується наявними у матеріалах справи платіжним дорученням №66 від 27.12.2019 р. на суму 1921,00 грн., а також платіжним дорученням №75 від 30.01.2020 р. на суму 1921, 00 грн., тобто на загальну суму 3842, 00 грн.

Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем - у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що позовна заява ТОВ СЕВІС - задоволено частково, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу позову до суду в сумі 1921, 00 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СЕВІС (50025, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Прорізна, буд. 89; код ЄДРПОУ 42833373) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 43145015), Державної податкової служби України (04053, м.Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №12 від 09 вересня 2019 р. в частині внесення до переліку ризикових платників податків Товариства з обмеженою відповідальністю СЕВІС (код ЄДРПОУ 42833373).

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю СЕВІС (код ЄДРПОУ 42833373) з переліку ризикових платників податків.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЕВІС (50025, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Прорізна, буд. 89; код ЄДРПОУ 42833373) понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921, 00 гривня (одна тисяча двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 02 квітня 2020 року.

Суддя Н.В. Боженко