Постанова

від 01.04.2020 по справі 916/2132/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2132/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді : Колоколова С.І.

суддів : Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

Без виклику представників сторін.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрючок Пак"про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТГЛ Україна"

на рішення Господарського суду Одеської області від „16" грудня 2019р., повний текст якого складено та підписано „26" грудня 2019р.

у справі № 916/2132/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрючок Пак"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТГЛ Україна"

про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТГЛ Україна" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 у справі № 916/2132/19 залишено без змін.

23.03.2020 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрючок Пак" надійшла заява на підставі ч.8 ст.129 ГПК України про розподіл судових витрат, в якій останній просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2 200 грн.

Крім того, 23.03.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрючок Пак" надійшла заява про розгляд справи щодо ухвалення додаткового рішення в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін, а також надано докази направлення в електронному вигляді заяви щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2020 вирішено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрючок Пак" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу здійснювати за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; повідомлено учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис"; повідомлено учасників судового процесу, що учасники справи, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та інші особи мають право доступу до матеріалів справи в електронному вигляді в системі "Електронний суд" після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; звернуто увагу учасників справи на те, що надіслання учасниками судового процесу документів до суду необхідно здійснювати з допомогою електронних чи поштових засобів зв`язку.

24.03.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТГЛ Україна" надійшов відзив на заяву щодо розподілу судових витрат, відповідно до якого останній просить суд заяву ТОВ "Стрючок Пак" про розподіл судових витрат залишити без розгляду.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрючок Пак" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Як було зазначено, ТОВ "Стрючок Пак" подало до суду апеляційної інстанції заяву в якої просило, стягнути з відповідача 2 200 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції заявник, зокрема надав:

- додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги від від 05.03.2020, з визначеною вартістю послуг з надання правової допомоги;

- акт наданих послуг № 2 до Договору про надання правничої допомоги від 23.03.2020 на загальну суму 2 200 грн, з зазначенням найменування послуги та ціни;

- рахунок на оплату №6 від 12.03.2020;

- вихідний платіж № 87 від 13.03.2020 про перерахування ТОВ "Стрючок Пак" на користь Чиняєвої О.М. 2 200 грн.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, а саме поданий позивачем відзив на апеляційну скаргу (т.2 а/с 26-27), та звукозапис судового засідання, яке відбулось 12.03.2020 в режимі відеоконференції, колегія суддів встановила, що ТОВ "Стрючок Пак" в порушення вимог ч. 8 ст.129 ГПК України не було подано попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат та не зроблено відповідну заяву до закінчення судових дебатів у справі про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Враховуючи вищевикладене, колегія судів відмовляє в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрючок Пак" щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2 200 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 244 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрючок Пак" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2 200 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст додаткової

постанови складено 01.04.2020 р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький