Постанова

від 19.09.2019 по справі 280/1006/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 280/1006/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритомсу судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу депутата Енергодарської міської ради Хоролець Сергія Вадимовича на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року в адміністративній справі №280/1006/19 за позовом Депутата Енергодарської міської ради,директор з експлуатації електричних мереж КП "ПКВ" ЕМР ОСОБА_1 до Енергодарської міської ради Запорізької області, Міського голови м. Енергодар Запорізької області Музики Павла Олексійовича, Секретаря Енергодарської міської ради Запорізької області Нікітіної Лесі Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електростанція , Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Головне управління ДФС у Запорізькій області, Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго , Товариство з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Депутат Енергодарської міської ради, директор з експлуатації електричних мереж КП ПКВ ЕМР ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Енергодарської міської ради Запорізької області, до Міського голови м. Енергодар Запорізької області Музики Павла Олексійовича, до Секретаря Енергодарської міської ради Запорізької області Нікітіної Лесі Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електростанція , Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Головне управління ДФС у Запорізькій області, Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго , Товариство з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання , в якому просив визнати протиправною бездіяльність секретаря Енергодарської міської ради Запорізької області Нікітіної Лесі Олександрівни щодо незабезпечення контрою за дотриманням норм регламенту в частині процедури скликання позачергової двадцять четвертої сесії міської ради та розгляду питань у міській раді. Визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м. Енергодара від 20.09.2018 №287-р Про скликання позачергової двадцять четвертої сесії міської ради . Визнати протиправним та скасувати рішення Енергодарської міської ради від 21.09.2018 №12 Про передачу комунального майна .

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року провадження у справі № 280/1006/19 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасувати розпорядження міського голови м. Енергодара від 20.09.2018 №287-р Про скликання позачергової двадцять четвертої сесії міської ради та визнання протиправним та скасувати рішення Енергодарської міської ради від 21.09.2018 №12 Про передачу комунального майна Роз`яснено позивачу, що спір щодо даних правовідносин повинен розглядатися за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що звернення позивача до суду із зазначеним позовом викликано необхідністю захисту права не у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, відтак підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 квітня 2019 року від представника Енергодарської міської ради Запорізької області надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 280/1006/19. 24.04.2019 до суду від відповідача 1 надійщло клопотання про закриття провадження у справі ( в порядку п.1 ч.1 ст.238 КАС України)

Окрім цього, 03.05.2019 від позивача надійшла заява про зміну позову, відповідно до якої позивач виклав позовні вимоги у такій редакції:визнати протиправною бездіяльність секретаря Енергодарської міської ради Запорізької області Нікітіної Лесі Олександрівни щодо незабезпечення контролю за дотриманням норм регламенту Енергодарської міської ради, в частині процедури скликання позачергової двадцять четвертої сесії Енергодарської міської ради та розгляду питань у міській раді; визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м Енергодар від 20.09.2018 №287-р Про скликання позачергової двадцять четвертої сесії міської ради ; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 21.09.2018 №12 Про передачу комунального майна зі змінами і доповненнями внесеними рішенням Енергодарської міської ради від 03.04.2019 №1 Про внесення змін до рішення Енергодарської міської ради від 21.09.2018 №12 Про передачу комунального майна .

Задовольняючи зазначене клопотання та закриваючи провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасувати розпорядження міського голови м Енергодар від 20.09.2018 №287-р Про скликання позачергової двадцять четвертої сесії міської ради та визнаня протиправним та скасування рішення відповідача 1 від 21.09.2018 №12 Про передачу комунального майна , суд першої інстанції виходить з того, що у відносинах, які виникли відсутнє здійснення будь-яких владних або публічно-правових повноважень.

Тому, оспорюване рішення в даному випадку не є рішеннями суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а є рішеннями власника (засновника), яким такий власник (засновник) реалізує своє право на створення комунальної установи. Таким чином, зазначена справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно із п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що вимоги позивача ґрунтуються на протиправності рішень Відповідача-1 з приводу передачі майна комунальної власності. Поряд із цим, у таких відносинах орган місцевого самоврядування здійснює правомочності власника комунального майна, тобто не реалізує в цій частині владних управлінських функцій. При цьому своє порушене право Позивач обґрунтовує тим, що внаслідок прийняття оскаржуваних рішень порушуються майнові права, зокрема, Позивача.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

До того ж, за приписами ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що Відповідач-1 в спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, оскільки в основі цього спору лежить питання щодо правомочності володіння, користування та розпорядження об`єктами комунальної власності, тобто відносини, які склалися між відповідними суб`єктами щодо використання об`єктів комунальної власності, не є публічно-правовими, а тому такий спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Враховуючи суб`єктний склад сторін та характер спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Аналогічні правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі № 910/12224/17 та від 06.02.2019 у справі №826/12369/17.

Враховуючи вищенаведені обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі частині позовних вимог, правильно застосував норми процесуального права, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції від 29 травня 2019 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року в адміністративній справі №280/1006/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник