Рішення

від 01.04.2020 по справі 922/284/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/284/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Ремавто" (610103, м. Харків, вул. Дерев`янка, 1-Б, код ЄДРПОУ 22637732) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шарм Компані" (61058, м. Харків, вул. Ромен Роллана, 12, код ЄДРПОУ 39470135) про стягнення 196 883,31грн. ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 196 883,31грн. заборгованості, яка складається з: 92 300,00грн. основного боргу, 83 870,97грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати та 20 712,34грн. відшкодування витрат на оплату електроенергії. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлової будівлі від 01.10.2019 щодо своєчасного внесення орендної плати за орендоване приміщення та відшкодування витрат на електричну енергію. Як зазначив позивач, відповідач лише частково сплатив орендну плату, об`єкт оренди не повернув, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості користуватися нежитловою будівлею, яка належить останньому на праві власності.

Ухвалою суду від 04.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

12.03.2020 відповідач надав суду відзив на позов та письмові пояснення, які повністю дублюють відзив на позов та за своїм правовим характером є заявою по суті справи, а саме відзивом на позов. Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність, у зв`язку з чим вважає позов таким, що задоволенню не підлягає. Також, відповідач зазначив, що у зв`язку з розглядом даної справи він матиме судові витрати на професійну правничу допомогу, попередній орієнтовний розмір яких складає 10 000,00грн., детальний розрахунок обсягу та вартості яких буде наданий у встановлений законом строк.

Відповідно до ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, які підтверджують заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ст.178 Господарського процесуального кодексу України).

Дана правова норма кореспондується з ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що відповідачем відзив на позов подано з порушенням ст.ст.178, 251 Господарського процесуального кодексу України та без відповідного клопотання про поновлення пропущених строків для подання відповідної заяви, даний відзив на позов, які і письмові пояснення, які повністю дублюють відзив на позов та за своїм правовим характером є заявою по суті справи, судом до розгляду не приймаються.

В той же час, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд, надаючи правову оцінку обставинам справи та наявним в ній доказам, вважає за необхідне надати аналіз і запереченням відповідача, викладеним ним у відповідних заявах.

Крім того, відповідач у відзиві на позов просить суд витребувати у АТ "Оператор Газорозподільної системи "Харківгаз" інформацію про те, чи надавались послуги газопостачання протягом періоду з 01.10.2019 по теперішній час у приміщення, що є об`єктом оренди по договору оренди від 01.10.2019 та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янко, 1-Б.

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, керуючись наступним.

Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України).

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч.1, ч. 3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідне клопотання про витребування доказів заявлене відповідачем із пропуском встановленого законом строку для його подання та без обґрунтованого клопотання про відновлення такого строку із зазначенням об`єктивних причин його пропуску.

За приписами ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

17.03.2020 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами, викладеними відповідачем, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на те, що відповідач без будь-яких зауважень підписав акт приймання-передачі орендованого нежитлового приміщення, а у відзиві на позов не навів жодного доказу того, що він здійснював будь-яку спробу повернути майно позивачеві, продовжував володіти та користуватися будівлею кафе, а тому своїми конклюдентними діями погодився на подовження договірних правовідносин.

Оскільки відповідь на відзив подана позивачем у встановлений судом строк, суд приймає її до розгляду та долучає до матеріалів справи.

Разом з відповіддю на відзив позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подання додаткових доказів, а саме копії платіжних доручень про часткову сплату орендної плати та акт прийняття приміщення кафе від 08.02.2020, посилаючись на те, що раніше відповідач у жодний спосіб не заперечував наявність орендних відносин, а тому позивач не надавав роздруківку руху коштів до позовної заяви, зазначивши лише про здійснення відповідачем часткової оплати за орендовані приміщення. Що стосується наданого позивачем акту, даний акт було складено останнім в односторонньому порядку вже після звернення до суду, а тому у позивача не було можливості надати цей доказ одночасно з поданням позовної заяви.

За приписами ч.8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи вищевикладене, та з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача, визнати поважними причини пропуску для подання доказів та прийняти їх до розгляду, долучивши їх до матеріалів справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01.10.2019 між Приватним підприємством "Ремавто" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шарм компані" (відповідач) було укладено договір оренди (далі договір), відповідно до умов якого позивач передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янко, 1-Б - нежитлова будівля кафе.

За умовами п.1.2 договору майно передається відповідачу в оренду з метою ведення господарської діяльності відповідача (організація точки громадського харчування).

У п.2.1 договору сторони погодили, що відповідач вступає у користування об`єктом оренди з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

01.10.2019 між сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі до спірного договору, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв нерухоме майно за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янко, 1-Б - нежитлові будівлі "А-1" площею 207,5 кв.м., "Б" загальною площею 51,4 кв.м., "Г-1" площею 4,0 кв.м., "Ж-1" площею 75,8 кв.м., "Е-1" площею 33,3 кв.м.

Відповідно до акту приймання-передачі об`єкт оренди передано відповідачу в технічно справному, пожежобезпечному та належному санітарному стані (п.1 акту).

У п.2 акту приймання-передачі сторони зазначили, що не мають один до одного претензій за станом, комплектності та своєчасності передачі об`єкта.

Відповідно до п.2.3 договору сторони погодили, що після припинення дії договору або його достроковому розірванні об`єкт оренди повинен бути переданий відповідачем позивачу протягом п`яти днів за актом приймання-передачі у стані, не гіршому того, в якому він був отриманий відповідачем, з урахуванням нормального фізичного стану за час перебування його в оренді.

У разі ухилення відповідача від повернення об`єкта оренди позивачу після закінчення строку оренди або при його достроковому розірванні, позивач має право на свій погляд, без участі відповідача прийняти об`єкт оренди в присутності комісії у складі не менш трьох осіб, з яких одна особа - представник позивача, а дві - невідомі особи (п.2.6 договору).

Відповідач зобов`язався вносити орендну плату за користування об`єктом оренди у розмірах та строки, обумовлені цим договором та зазначених у додатку № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною (розділ 3 договору).

Так, відповідно до п.3.3 додатку № 1 до договору сторони погодили, що розмір орендної плати за користування об`єктом становить 50 000,00грн. за один календарний місяць.

За умовами п.3.4 додатку № 1 до договору, відповідач зобов`язався здійснювати оплату щомісячно не пізніше п`ятого числа поточного місяця за поточний місяць.

Сторони домовились, що в строк не пізніше трьох днів з дати підписання договору, відповідач сплачує позивачу орендну плату за перший та останній місяці оренди. У разі відсутності такої оплати договір вважається автоматично розірваним (п.3.5 додатку № 1 до договору).

Крім того, у п.3.6 договору відповідач взяв на себе зобов`язання оплачувати комунальні послуги, в т.ч. і електропостачання самостійно або відшкодовувати позивачу витрати на їх оплату на підставі показань приладів обліку та відповідних тарифів протягом трьох днів з моменту отримання рахунку від позивача.

Нарахування та оплата відповідачем плати за комунальні послуги, відповідно до п.3.7 договору, нараховується з моменту підписання акту приймання-передачі та закінчується в день повернення відповідачем позивачу об`єкту оренди по акту приймання-передачі.

Пунктом 3.9 додатку № 1 до договору сторони погодили, що нарахування орендної плати припиняється з моменту припинення дії цього договору та передачі об`єкта оренди відповідачем позивачу за актом приймання-передачі.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2019 (п.8.1 договору).

Сторони домовились, що даний договір може бути достроково розірваний в односторонньому порядку однією із сторін за умови надіслання іншій стороні письмового поштового повідомлення про розірвання за 30 календарних днів до моменту розірвання договору (п.8.6 договору).

Як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором оренди належним чином не виконав, в повному обсязі орендну плату, передбачену умовами договору не сплатив, у зв`язку з чим у нього перед позивачем за період жовтень-грудень 2019 року утворилась заборгованість в розмірі 92 300,00грн. Також відповідачем не було відшкодовано витрати позивача за електричну енергію в розмірі 20 712,34грн.

27.12.2019 позивач на адресу відповідача звернувся з листом № 1 про припинення договору оренди з вимогою повернути протягом п`яти днів приміщення кафе за актом приймання-передачі, який було повернуто відділенням поштового зв`язку на адресу позивача з позначкою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Оскільки відповідач не сплатив орендну плату в повному обсязі, не повернув орендовані приміщення, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Частиною 1 ст.286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Позивач зобов`язання за договором виконав належним чином, 01.10.2019 передав відповідачу у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою м. Харків, вул. Дерев`янка, 1-Б.

На виконання умов договору між сторонами складено акт приймання-передачі майна, який підписаний відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Як підставу позову позивач зазначає факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо здійснення орендної плати за користування об`єктом оренди, що є предметом спірного договору.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на автоматичне розірвання договору оренди з підстав нездійснення ним оплати за договором в строки, передбачені п.3.5 договору, неможливістю використання приміщення у зв`язку з відсутністю газопостачання.

Як зазначив відповідач, приміщення, які орендував відповідач за договором оренди у позивача, не було придатне для виконання відповідачем своєї господарської діяльності, у зв`язку з чим він прийняв рішення про розірвання договору оренди шляхом не здійснення оплати за перший та останній місяці оренди, як того вимагав п.3.5 додатку № 1 до спірного договору.

Надаючи оцінку викладеним обставинам суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Із матеріалів справи судом вбачається, що належні та допустимі докази здійснення відповідачем оплати протягом трьох днів з дати підписання спірного договору за перший та останній місяці оренди, відповідно до п.3.5 додатку № 1 до даного договору, суду надані не були.

Докази оплат, що надані позивачем на спростування відповідного факту, суд не приймає як належні та допустимі, оскільки в цих платіжних дорученнях у якості платників зазначені інші особи, а самі платежі здійснені в інші, набагато пізніші строки. Інших доказів суду надано не було.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про автоматичне розірвання 04.10.2019 спірного договору оренди на підставі п.3.5 додатку № 1 до договору у зв`язку із несплатою відповідачем протягом трьох днів з дати підписання договору орендної плати за перший та останній місяці оренди.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України).

При цьому суд вважає за необхідне відзначити, що припинення договору оренди має специфічні правові наслідки, що пов`язані з особливою правовою природою відповідного договору, та сторони автоматично не звільняється від усіх взятих на себе договірних зобов`язань. Так, орендар у разі припинення договору оренди повинен передати орендодавцю об`єкт оренди та сплати всі необхідні платежі, що пов`язані із користуванням об`єктом оренди, починаючи із моменту підписання акту приймання передання відповідного об`єкту, та закінчуючи моментом його повернення.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд не приймає заперечення відповідача, з посиланням на факт не користування спірним приміщенням через непридатність його для використання, обумовлену відсутністю опалення даного приміщення, виходячи з наступного.

За умовами спірного договору відповідач зобов`язався здійснювати орендну плату за весь період оренди нежитлового приміщення, а саме з моменту отримання за актом приймання-передачі майна - 01.10.2019 до його повернення позивачу за актом приймання-передачі.

Під час підписання акту приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень, відповідач свої підписом засвідчив, що об`єкт йому передано у технічно справному, пожежобезпечному та належному санітарному стані та претензій до позивача під час прийняття цих орендованих приміщень відповідач не мав.

Крім того, умовами договору сторони погодили, що у разі його дострокового розірвання відповідач зобов`язаний був протягом п`яти днів повернути позивачу орендовані приміщення за актом приймання-передачі, чого відповідачем всупереч п.2.3 договору зроблено не було.

Також, як вже було встановлено судом, відповідно до п. 3. 10 додатку № 1 до спірного договору сторони домовились, що нарахування орендної плати припиняється з моменту припинення дії даного договору та передання об`єкта оренди орендарем орендодавцю за актом приймання-передання.

Із матеріалів справи судом вбачається, що позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим у п.2.6 договору, 08.02.2020 прийняв рішення про прийняття будівлі кафе в односторонньому порядку та в присутності членів комісії вскрив вхідні двері, провів огляд приміщення, про що було складено відповідний акт. Таким чином, із 08.02.2020 спірне приміщення вважається повернутим позивачу та саме з цього моменту суд вважає припиненими зобов`язання відповідача по сплаті орендної плати за користування спірним приміщенням.

Доказів того, що відповідачем раніше було повернуто спірне приміщення у встановленому договором порядку за актом приймання - передання, або, що відповідач намагався повернути спірне приміщення, а позивач ухилявся від його прийняття, суду надано не було, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач доказів здійснення ним плати за користування річчю за час прострочення за спірним договором, а саме з моменту отримання приміщення за актом приймання-передання і до моменту повернення позивачем спірного приміщення не надав, позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача орендної плати за період із 01.10.2019 по 31.12.2019 у розмірі 92 300грн., а також неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період із 06.01.2020 по 01.02.2020 у розмірі 83 870,97грн., що загалом складає 176 170,97грн. є правомірними, обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно того, що позивачем у прохальній частині позову зазначено лише загальну суму, яку визначено як заборгованість з орендної плати та інших платежів, що підлягають стягненню з відповідача, але не визначено чітко, що таке стягнення є санкцією (подвійна орендна плата) , суд також не приймає до уваги, оскільки позивачем у самому позові та в розрахунку позовних вимог, що є додатком до позові, чітко визначено суми, що є предметом позову.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за електричну енергію в розмірі 20 712,34грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині позивач посилається на те, що ним було сплачено 20 712,34грн. на оплату електроенергії, що підтверджується копіями рахунку та платіжної квитанції.

Обов`язок здійснення відповідачем оплати за комунальні послуги, зокрема, за електропостачання самостійно або шляхом відшкодування позивачу витрат на оплату таких послуг на підставі показників лічильників обліку та відповідних тарифів на послуги комунальних підприємств, передбачений у п.3.6 додатку № 1 до спірного договору. Таке відшкодування відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити протягом трьох днів з дня отримання рахунку від позивача.

Також, за приписами п. 3. 7 додатку № 1 до спірного договору сторони передбачили, що нарахування та оплата комунальних послуг починається з моменту підписання акту приймання-передання спірного приміщення та закінчується в день повернення орендарем орендодавцю об`єкту оренди за актом приймання - передання.

За приписами ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

В обґрунтування позовних вимог в цій частині позивачем надано до суду рахунок за електричну енергію нараховану в грудні 2019 року по споживачу Приватному підприємству "Ремавто", акт приймання-передачі спожитої електричної енергії та копію квитанції від 28.01.2020 про оплату послуг за електропостачання в розмірі 20 712,34грн.

При цьому ані рахунок за електричну енергію нараховану в грудні 2019 року по споживачу Приватному підприємству "Ремавто", ані акт приймання-передачі спожитої електричної енергії за грудень 2019 не містять адресу, за якою саме відбувалось надання послуг з постачання електричної енергії.

Оскільки зазначені вище документи містять посилання лише на договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 № 2-4168С (о/р 4168), який позивачем до матеріалів справи наданий не був, суд позбавлений можливості встановити, що саме за адресою орендованих відповідачем нежитлових приміщень по вул. Дерев`янко, 1-Б у м. Харкові було здійснено розрахунок спожитої електричної енергії.

Крім того, як вбачається з рахунку ПрАТ "Харківенергозбут" за електричну енергію в грудні 2019 року по споживачу ПП "Ремавто" сума оплати за електричну енергію включає в себе не тільки грудень 2019 року, а і суму "за попередній період", при цьому, не зазначено за який саме.

Також позивачем не було надано суду доказів того, що ним, в порядку, передбаченому п.3.6 додатку № 1 до спірного договору, був направлений на адресу відповідача рахунок для отримання відшкодування відповідних витрат.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на оплату електроенергії в сумі 20 712,34грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується витрат, заявлених відповідачем, на професійну правничу допомогу, то оскільки така заява зроблена відповідачем із пропуском строку, встановленого для надання відповідної заяви, а також не надано суду відповідних доказів в обґрунтування таких витрат, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення відповідної заяви на підставі ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.42, 74, 76, 86, 129, 232, 237, 238, 241, 251 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шарм Компані" (61058, м. Харків, вул. Ромен Роллана, 12, код ЄДРПОУ 39470135) на користь Приватного підприємства "Ремавто" (610103, м. Харків, вул. Дерев`янка, 1-Б, код ЄДРПОУ 22637732) - 176 170,97 грн. заборгованості, 2 642,56грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 20 712,34грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду або через господарський суд Харківської області.

Повне рішення складено "01" квітня 2020 р.

Суддя Т.А. Лавренюк