Рішення

від 23.03.2020 по справі 585/2541/19

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/2541/19

Номер провадження 2/585/33/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Машини І.М.,

при секретарі - Шемчук І.С.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду м. Ромни цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Роменської міської ради Сумської області, ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Роменського міського нотаріального округу Сумської області Просскурня Лариса Іванівна про визнання нерухомого майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання в порядку спадкування права власності на Ѕ частину нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , житловий будинок та земельну ділянку кадастровий номер 5910700000:08:001:0022, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 5910700000:08:001:0022, за адресою АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, що вона є спадкоємицею на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_5 . Під час шлюбу мати та батько ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в червні 1970 року розпочали будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , яке закінчили у січні 1986 року. 04 травня 1988 року її батько отримав Свідоцтво про право особистої власності на вказаний житловий будинок, видане йому на підставі рішення виконкому Роменської міської Ради народних депутатів №70 від 18.04.1988 року та записане 04 травня 1988 року в реєстрову книгу №37 за реєстровим номером № 123 стор. 125 . Право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,1039 га, на якій зазначений будинок був побудований, підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії IV СМ №004380 від 07.05.2002 року, виданим на ім`я ОСОБА_4 . З Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № витягу НВ - 5912293332019 від 01.07.2019 року вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 5910700000:08:001:002 по АДРЕСА_1 площею 0,1039 зареєстроване за ОСОБА_4 . На момент смерті батька вона проживала окремо, а з ним проживала мати ОСОБА_5 та більше не проживав ніхто. Брат (сина спадкодавця) проживав окремо. Таким чином, мати вважається такою, що прийняла спадщину після смерті батька. В той же час, у відповідності до положень ст. 22 КпШС України вищевказаний житловий будинок являється спільною сумісною власністю подружжя та має бути визнаний таким судом, оскільки власники майна - батьки померли. Таким чином, на момент смерті батьку ОСОБА_4 належали по Ѕ частині вищевказаного житлового будинку та земельної ділянки, як майно, набуте за час шлюбу, а інша Ѕ частина належала матері. Тобто, після успадкування матір`ю частки у майні батька, їй на момент смерті належала ціла частка будинку і земельної ділянки. В зв`язку з зазначеним, оскільки позивачка прийняла спадщину після смерті матері на рівні з братом - відповідачем по справі, то за нею має бути визнане право власності в порядку спадкування на Ѕ частину спадкового нерухомого майна.

20.08.2019 представник відповідача ОСОБА_5 адвокат Глущенко В.В. подав до суду відзив, в якому заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необгрунтованість та недоведеність доказами. Крім того, адвокат зазначив, що є безпідставними твердження позивачки про прийняття спадщини після смерті батька лише матір`ю, оскільки син спадкодавця також прийняв спадщину, подавши в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини на Ѕ частку майна померлого. Тобто після смерті батька спадщину в рівних частинах прийняли він та мати (дружина спадкодавця) - по Ѕ частці. Також після смерті матері відповідач успадкував Ѕ частину спадкового майна. Тому позивачці не може належати Ѕ частина спадкового майна.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, в заяві до суду останні клопотали про розгляд справи у їх відсутності та про задоволення позову.

Представник відповідача Роменської міської ради не з`явився в судове засідання, надав заяву про розгляд справи без його участі, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, в якій він додатково обґрунтовує заперечення проти позову. Зокрема, представник зазначає, що безпідставними є вимоги позивача про визнання в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , оскільки відповідач по справі ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті батька 1/2 частину, мати, оскільки проживала разом з батьком, після смерті батька успадкувала також 1/2 частину майна. Тобто після смерті батька спадщину в рівних частках прийняли син та мати по 1/2 частці. Крім того після смерті матері відповідач успадкував 1/2 частину, яка їй належала. Тому позивачці не може належати 1/2 частина спадкового майн, оскільки вона спадщину прийняла тільки на 1/2 частину спадкового майна після смерті матері. Отже позивачу ОСОБА_1 належить ј частка спадкового майна,а відповідачу ОСОБА_5 ѕ частки спадкового майна. У разі якщо суд визнає (спадщину) нерухоме майно та земельну ділянку об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, то також безпідставними є вимоги позивача про визнання в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , Тоді, частка позивачки буде становити 3/8, а відповідача ОСОБА_5 - 5/8 спадкового майна. Враховуючи вищенаведене вимоги позивача є незаконними, та такими, що порушують загальні засади цивільного законодавства.

Третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Проскурня Л.І. надала заяву про розгляд справи у її відсутності, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 - батько позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина (а.с. 24).

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати позивачки та відповідача - ОСОБА_5 , після смерті якої також відкрилася спадщина (а.с. 25).

За життя батьками позивачки та відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в шлюбі був побудований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 , виданим Роменським ЗАГС Сумської області 22.01.1965, актом про закінчення будівництва і передачу в експлуатацію індивідуального домоволодіння, затвердженим Роменською міською радою народних депутатів 20.04.1987, та свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок, виданим ОСОБА_4 04.05.1988 виконавчим комітетом Роменської міської ради народних депутатів на підставі рішення виконкому № 70 від 18.04.1988 (а.с. 11,12, 16-18).

Право власності ОСОБА_4 на зазначений житловий будинок зареєстроване Роменським міжміським бюро технічної інвентаризації 04.05.1988 в реєстрову книгу № 37 за реєстровим № 123 стор. 125 (а.с. 12).

Згідно довідки-характеристики об`єкта нерухомого майна, виданої КП Роменське МРБТІ 10.06.2019 № 445, за даними технічної інвентаризації від 21.05.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані наступні будівлі та споруди: житловий будинок шлакоблочний, обкладений цеглою літ А , загальною площею 73,8 кв. м., жилою площею 37,4 кв.м.; прибудова цегляна літ. а1 ; веранда дощана літ. а2 ; погріб цегляний під а1 літ. п ; сарай шлакоблочний літ. Б ; літній душ цегляний літ. В ; гараж цегляний літ. Г ; вбиральня цегляна літ. У ; огорожа дощана літ. №1 ; колодязь з/бетонні кільця літ. №2 . Право власності станмо на 01.01.2013 на вищевказане майно зареєстроване в реєстровій книзі № 37, реєстровий номер 123 за ОСОБА_4 (а.с. 26).

07 травня 2002 ОСОБА_4 Плавинищенською сільською радою народних депутатів був виданий Державний акт на право приватної власності на землю на земельну ділянку площею 0,1039 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована в с. Лучки Плавинищенської сільської ради. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 166 (а.с. 19).

01.07.2019 була проведена державна реєстрація вищевказаної земельної ділянки, власником якої зазначений ОСОБА_4 , з присвоєнням земельній ділянці кадастрового номеру 5910700000:08:001:0022, місце розташування: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.07.2019 № НВ-5912293332019 (а.с. 21-23).

З досліджений судом спадкових справ, заведених після померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 встановлено наступне.

18.07.2007 ОСОБА_3 подав до Роменської міської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що залишилася після смерті його батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 184).

Цього ж дня в нотконторі була заведена спадкова справа номер у спадковому реєстрі 42795261, номер у нотаріуса 308, що вбачається з Витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі № 10401543 від 18.07.2007 (а.с. 190).

З довідки Управління адміністративних послуг Роменської міської ради від 15.05.2019 № 04-20/2063 вбачається, що на момент смерті ОСОБА_4 з ним за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_5 (а.с. 191). Таким чином дружина спадкодавця (мати позивачки та відповідача) у відповідності з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину після смерті свого чоловіка.

Відповідно до роз`яснень від 16.05.2019, наданих приватним нотаріусом Проскурнею Л.І. позивачці ОСОБА_1 в межах даної спадкової справи, констатовано, що остання не прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4 згідно законодавства України, а тому нотаріус не має можливості видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом. При цьому, позивачці нотаріус радила звернутися до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 197).

Щодо спадкових прав на майно матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , то спадщину після її смерті прийняли як позивачка ОСОБА_1 , так і відповідач ОСОБА_5 , що підтверджується їх заявами про прийняття спадщини, поданими 26.02.2019 приватному нотаріусу Проскурні Л.І. (а.с. 165, 166).

На підставі даних заяв була зведена спадкова справа номер у спадковому реєстрі 63816745, номер у нотаріуса 39/2019, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 10401543 від 18.07.2007 (а.с. 190).

Відповідно до ст.22 ч.1 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Відповідно до ст. 28 ч.1 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

У зв`язку зі смертю спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд визначає розмір часток кожного з подружжя у вказаному майні і визнає частки рівними, а саме 1/2 і 1/2.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до п.211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України 03.03.2004 N 20/5 передбачено , що доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Таким чином, враховуючи зазначене та встановлені судом обставини справи, до складу спадкового майна ОСОБА_4 входить Ѕ частка житлового будинок та Ѕ частка земельної ділянки кадастровий номер 5910700000:08:001:0022, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначене спадкове майно успадкували його син ОСОБА_5 та дружина ОСОБА_5 в рівних частинах кожен. Отже, до складу спадкового майна після смерті матері ОСОБА_5 входить Ѕ частка житлового будинок та Ѕ частка земельної ділянки кадастровий номер 5910700000:08:001:0022, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , як частки у спільній сумісній власності подружжя, а також ј частка успадкованого, але не оформленого майна після смерті чоловіка ОСОБА_4 , що в загальному складає ѕ частки.

Оскільки спадщину після смерті матері ОСОБА_5 прийняли дочка ОСОБА_1 та син ОСОБА_5 , то кожному з них належить по Ѕ частині від ѕ частки, що для ОСОБА_1 складає 3/8 частки спадкового нерухомого майна, а для відповідача ОСОБА_5 5/8 частки (3/8 - спадкового майна після смерті матері + ј спадкового майна після смерті батька).

За таких обставин, суд на підставі наявних доказів у справі, якими підтверджуються обставини існування права спільної сумісної власності подружжя спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на спадкове нерухоме майно, з урахуванням доказів, наданих приватним нотаріусом за фактами прийняття спадщини дітьми спадкодавців, зокрема, того, що позивачка ОСОБА_1 не прийняла спадщину після смерті батька, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та вбачає підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання спадкового нерухомого майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

На підставі положень ст. ст. 10, 12, 13, 18, 141, 206, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1223, 1261, 1268 ч.3, 1270 ЦК України, ст.ст. 22 ч.1, 28 ч.1 КпШС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІДН - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), представник позивача ОСОБА_2 до Роменської міської ради Сумської області (код ЄДРПОУ 35425618, місце знаходження: Сумська область, м. Ромни, бульв. Шевченка, 2), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІДН - НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Роменського міського нотаріального округу Сумської області Проскурня Лариса Іванівна про визнання нерухомого майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання в порядку спадкування права власності на Ѕ частину нерухомого майна - задовольнити частково.

Визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 , 1937 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_5 , 1940 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , житловий будинок та земельну ділянку площею 0,1039 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору кадастровий номер 5910700000:08:001:0022, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 02.04.2020.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І. М. Машина