Ухвала

від 02.04.2020 по справі 915/250/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

02 квітня 2020 року Справа № 915/250/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Приватного підприємства «Моноліт - Трейд Миколаїв» , 54029, м.Миколаїв, пр.Центральний (Леніна), буд.22-б, кв.27

до відповідача: Миколаївської міської ради, 54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20

про: визнання додаткової угоди укладеною.

Приватне підприємство «Моноліт - Трейд Миколаїв» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 03.03.2020 в якій просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 1100 кв.м. (кадастровий номер 4810136300:12:023:0001), м.Миколаїв по вул.Крилова, поміж житловими будинками №№15,17 (заводський район), укладений 22.08.2013 та зареєстрований Миколаївською міською радою 22.08.2013 за №9480 в редакції викладеній у прохальній частині позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.08.2013 Приватному підприємству «Моноліт - Трейд Миколаїв» на підставі договору оренди землі №9480 із Миколаївською міською радою було надано строком на 5 років земельну ділянку для будівництва 3-поверхового магазину промислових товарів з офісними приміщеннями по вул.Крилова, поміж житловими будинками №№15,17. Вказує, що звернувся до відповідача про продовження Договору оренди земельної ділянки, лист було зареєстровано відповідачем 21.01.2018 за №00000157. Також, 26.02.2019 позивач знову звернувся до відповідача про поновлення Договору оренди. Однак, Миколаївською міською радою не укладено Договір про зміни до договору оренди землі. Зазначає, що після 22.08.2018 позивач продовжує користуватись земельною ділянкою, в розмірах та в строки, встановлені договором оренди від 22.08.2013 сплачує орендну плату, тому позивач приходить до висновку про набуття ним права на поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі ч.1-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі". Вказує, що оскільки нормами законодавства України прямо встановлена обов`язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення і виникнення за орендарем права оренди, Миколаївська міська рада зволікає з укладенням додаткової угоди, при цьому з боку відповідача не було надано заперечень стосовно запропонованих позивачем умов Додаткової угоди, тому позивач вказує на наявність підстав для визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди на умовах, запропонованих позивачем.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.03.2020 позовну заяву №б/н від 03.03.2020 Приватного підприємства «Моноліт - Трейд Миколаїв» . Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

16.03.2020 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області на виконання ухвали суду від 10.03.2020 надав заяву про усунення недоліків.

Суддя Семенчук Н.О. у період з 18.03.2020 по 30.03.2020 перебувала на лікарняному.

У відповідності до господарського процесуального законодавства, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, установлений судом, вона вважається поданою в день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч.ч. 1-3 ст. 174 ГПК України).

Позивач надав до суду клопотання в якому просить суд проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданого позивачем клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, господарський суд виходить з наступного.

У відповідності до ч.3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі,

суд відмовляє позивачу у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження та дійшов висновку, про необхідність розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами внесеними Постановою від 25 березня 2020 №239), відповідно до якої установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Відповідно до повідомлення Всесвітньої організації охорони здоров`я від 13.03.2020р. Європа тепер стала епіцентром пандемії COVID-19 (https://zik.ua/news/ludyna/yevropa_stala_tsentrom_pandemii_koronavirusu_962078).

Рішенням Ради суддів України від 17.03.2019р. №19 затверджено Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID -19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, відповідно до яких Рада суддів України рекомендує- на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановити особливий режим роботи судів України, а саме:

- роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;

- припинити всі заходи, не пов`язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);

- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом

суду;

- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;

- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;

- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв`язку;

- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;

- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;

- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров`я відповідну установу охорони здоров`я та керівництво суду телефоном, e-mail.

Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:

- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд» , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;

- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;

- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів слід враховувати спеціалізацію суду, інстанційність та відповідні категорії справ.

При вирішенні питання про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції слід враховувати, що такий режим роботи суду не у повній мірі убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.

Подальші рішення щодо особливого режиму роботи приймати в залежності від розвитку ситуації.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на всій території України з 12 березня по 3 квітня 2020 року встановлено карантин. 16 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України внесені зміни до вказаної постанови, згідно з якими до 3 квітня 2020 року заборонено відвідування закладів освіти, проведення масових заходів, у яких беруть участь понад 10 осіб, окрім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади, та рекомендовано іншим державним органам забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості - також роботи в режимі реального часу через Інтернет. 25 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України постановою від 25 березня 2020 р. № 239 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» , а саме з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. на усій території України установлено карантин.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

Враховуючи введення в Україні з 12.03.2020р. по 24.04.2020р. карантину через спалах у світі коронавірусу та з метою забезпечення безпеки складу суду, учасників справи, працівників суду, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із дотриманням строку розгляду справи, а також з метою забезпечення законних прав та інтересів сторін, повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, суд вважає за необхідне розглянути справу №915/250/20 у розумний строк згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та провести підготовче засідання у даній справі після усунення обставин, які спричинили введення в Україні карантину.

При цьому дата підготовчого засідання наразі судом не визначається, про дату та час підготовчого засідання учасники справи обов`язково будуть повідомлені додатково після відміни обмежувальних протиепідемічних заходів.

Керуючись ст.12, 176, 177, 181, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Провести розгляд справи №915/250/20 у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу COVID-19 .

4. Про дату та час підготовчого засідання у справі №915/250/20 повідомити учасників справи додаткового відповідною ухвалою.

5. Запропонувати відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

6. Запропонувати позивачу в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ч. 3-6 ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

7. Запропонувати відповідачу в 5-денний строк від дня отримання відповіді на відзив надати до суду пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем доводів у відповіді на відзив та поясненнях та докази їх направлення на адресу позивача.

8. Запропонувати учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України короновірусу « COVID-19» , подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву).

9. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» .

10. Звернути увагу учасників справи на те, що подання учасниками судового процесу документів до суду можливо здійснювати за допомогою електронних чи поштових засобів зв`язку. Учасникам справи необхідно повідомити суду та іншим учасникам справи свої офіційні електронні адреси для забезпечення належного обміну процесуальними документами.

11. Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України, а саме - www.court.gov.ua.

12. Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України набирає законної сили 02.04.2020.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О.Семенчук