Ухвала

від 18.02.2020 по справі 757/33581/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «ЛЄАН» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 липня 2019 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено частково клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках в тому числі і ТОВ «ЛЄАН» (код ЄДРПОУ 41137311) № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805, код ЄДРПОУ 14305909), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9; № НОМЕР_2 (українська гривня), відкритий в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750), розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що існують підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «ЛЄАН» ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині арешту грошових коштів, які містяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та банківському рахунку № НОМЕР_2 відкритому в АТ «Укрсиббанк», і постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна в цій частині відмовити. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що кошти на вказаних банківських рахунках ТОВ «ЛЄАН» не є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України, його посадовим особам про підозру не повідомлено та причетності даного товариства до кримінального провадження № 32017000000000253 не доведено. Посилається апелянт і на негативні наслідки такого обмежувального заходу для ТОВ «ЛЄАН», оскільки це блокує роботу всього товариства.

Одночасно апелянт ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, зазначаючи, що ТОВ «ЛЄАН» не повідомлялось про розгляд клопотання прокурора про арешт майна, а копію постановленого судом рішення отримало 21 листопада 2019 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення посадових осіб ТОВ "ЛЄАН" та його представника, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу відсутності підстав для накладення арешту на майно ТОВ "ЛЄАН", то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

На переконання колегії суддів, вказаних вимог закону слідчий суддя, під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна, дотримався.

Так, Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 32017000000000253 від 16 листопада 2017 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а саме за фактом того, що невстановлені слідством особи за попередньою змовою з службовими особами ПАТ "Альфа-Банк", АТ КБ "Приватбанк", АТ "Укрсоцбанк", ПАТ "ПУМБ", АТ "Банк Кредит Дніпро", АТ "ОТП Банк", АТ "Ідея банк" та інших банківських установ протягом 2016-2019 років створили та придбали на території України суб`єкти підприємницької діяльності (юридичні особи) серед яких ТОВ "НВО "Інком", ТОВ "ТК "Екопродукт",ТОВ "НВО "Укрполімер", ТОВ "ТК "Грін Лайн", ТОВ "ТК "ЮВС", ТОВ "ТК "Еконова" та ряд інших суб`єктів господарської діяльності, з метою прикриття їх незаконної діяльності та сприяли легальним платникам податків в привласненні, розтраті майна, заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, умисному ухиленні від сплати податків шляхом незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств в особливо великих розмірах, що підтверджується матеріалами перевірки Національного банку України та матеріалами Державної служби Фінансового моніторингу України.

Також, в ході досудового розслідування було встановлено, що ряд фізичних і юридичних осіб, причетність яких до вчинення вказаного кримінального правопорушення перевіряється, наявні відкриті розрахункові рахунки у банківських установах. Серед таких юридичних осіб і ТОВ "ЛЄАН", у якого відкриті розрахункові рахунки у наступних банківських установах: р/р № НОМЕР_1 (українська гривня) - в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805, код ЄДРПОУ 14305909), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9; р/р № НОМЕР_2 (українська гривня) - в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750), розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12.

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 від 26 червня 2019 року грошові кошти, що знаходяться на вказаних банківських рахунках ТОВ "ЛЄАН" визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 32017000000000253 від 16 листопада 2017 року.

Звертаючись з клопотанням про арешт майна, в тому числі і грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль» і банківському рахунку № НОМЕР_2 (українська гривня), відкритому в АТ «Укрсиббанк», які належать ТОВ "ЛЄАН", прокурор зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.

Встановивши вище зазначені обставини, дослідивши доводи клопотання і матеріали, які були надані прокурором на обґрунтування своїх вимог, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для його задоволення та накладення арешту на майно ТОВ "ЛЄАН".

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що прокурором доведено необхідність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження стосовно ТОВ "ЛЄАН" з метою збереження майна як речового доказу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

На думку колегії суддів, доводи клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо відомостей, які вказують, що грошові кошти, які містяться на банківських рахунках; № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805, код ЄДРПОУ 14305909), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9, і № НОМЕР_2 (українська гривня), відкритий в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750), розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, що належать ТОВ "ЛЄАН", можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вони можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги директора ТОВ "ЛЄАН" ОСОБА_7 з приводу відсутності підстав для накладення арешту на майно, є безпідставними.

Що стосується посилань апелянта на відсутність у посадових осіб ТОВ "ЛЄАН" статусу підозрюваних у кримінальному провадженні № 32017000000000253, то слід зазначити, що у відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді та вважає, що вона постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Також, слід зазначити, що слідчий суддя на даній стадії кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є арешт майна.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання директора ТОВ «ЛЄАН» ОСОБА_7 про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 липня 2019 року, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 липня 2019 року, якою задоволено частково клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках в тому числі і ТОВ «ЛЄАН» (код ЄДРПОУ 41137311) № НОМЕР_1 (українська гривня), відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805, код ЄДРПОУ 14305909), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9; № НОМЕР_2 (українська гривня), відкритий в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750), розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, залишити без зміни, а апеляційну скаргу директора ТОВ «ЛЄАН» ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/206/2020 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1