Ухвала

від 19.03.2020 по справі 520/5858/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 березня 2020 року

Київ

справа №520/5858/19

адміністративне провадження №К/9901/5579/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі № 520/5858/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ДІ СІ ПАРТНЕРС до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,-

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2020 року Державна податкова служба України (згідно з штрих-кодом на поштовому конверті) звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року (розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року (повний текст постанови суду апеляційної інстанції було складено 28 січня 2020 року) у справі № 520/5858/19.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Касаційну скаргу Державної податкової служби України у вищезазначеній справі підписано представником Олександром Матохнюком.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Матохнюк Олександр Дмитрович станом на час винесення цієї ухвали уповноважений представляти інтереси Державної податкової служби України.

Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, щодо можливості прийняття до розгляду матеріалів касаційної скарги для подальшої перевірки їх на відповідність положенням статей 328-334 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При поданні позовної заяви (червень 2019 року) до суду першої інстанції (позов не майнового характеру) ставка судового збору має складати 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становить 1921,00 грн.

Судовий збір за подання позову складає 1921,00 грн, а за подання касаційної скарги - 3842,00 грн (1921,00 грн х 200%).

Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання до суду платіжного доручення щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі № 520/5858/19 виходячи з вищенаведеного.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи(чи номер касаційного провадження), Верховний Суд .

Окрім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначений вичерпний перелік підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанови суду апеляційної інстанції повністю або частково:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Дослідивши вищенаведену касаційну скаргу органу владних повноважень, Верховний Суд зазначає наступне.

Скаржником не зазначено жодної з перелічених підстав.

Касаційна скарга містить опис обставин справи та формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що Державною податковою службою України недотримано вимоги статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України

Таким чином, скаржнику необхідно привести подану касаційну скаргу у відповідність до вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, Верховний Суд проаналізувавши матеріали касаційної скарги та судові рішення першої та другої інстанції зазначає наступне.

Оскільки, предметом судового розгляду є визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації то слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Наведені у цій нормі ознаки адміністративної справи незначної складності відповідають ознакам спрощеного позовного провадження, що підтверджується нормами статті 257 КАСУ, відповідно до якої, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, ціни позову, складу учасників та інших обставин.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України до справ незначної складності також відносяться інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку щодо віднесення справи № 520/5858/19 до справи незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення не підлягають касаційному оскарженню у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Касаційна скарга не містить вимог щодо необхідності застосування підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, скаржнику необхідно навести обгрунтування касаційної скарги відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з наведенням відповідних підстав на касаційне оскарження щодо можливості касаційного оскарження малозначної справи.

За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі № 520/5858/19 залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко.

підпис підпис \