Постанова

від 02.04.2020 по справі 280/3403/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2020 року

Київ

справа №280/3403/19

адміністративне провадження №К/9901/3981/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство КОНСАТ на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року (головуючий суддя - Прокопчук Т.С., судді: Круговий О.О., Шлай А.В.) у справі № 280/3403/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство КОНСАТ до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 2 вересня 2019 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство КОНСАТ відмовлено.

Не погодившись з указаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство КОНСАТ (далі - ТОВ НВП КОНСАТ , скаржник) подало апеляційну скаргу безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду з підстави порушення порядку її подання, встановленого підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали, суд вказав, що підпункт 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України містить чітке правило поведінки - до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами частини першої статті 186 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року), тобто через суд першої інстанції. Оскільки на дату подання апеляційної скарги Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, подання такої скарги безпосередньо до апеляційного суду свідчить про порушення порядку її подання.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ТОВ НВП КОНСАТ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Посилаючись на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року (справа №145/1330/17), скаржник вказує на те, що оскаржувана ухвала позбавляє його права на апеляційне оскарження та на справедливий суд.

Головне управління ДФС у Запорізькій області правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).

Відповідно до частини першої статті 186 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Статтею 297 КАС України (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII, чинній з 15 грудня 2017 року) встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Питання застосування наведених процесуальних норм було предметом розгляду як Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду (постанова від 22 листопада 2019 року у справі №2040/8090/18), так і Великої Палати Верховного Суду (постанова від 15 січня 2020 року у справі №145/1330/17).

У зазначених судових рішеннях Верховний Суд зробив висновок, що застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, а тому колегія суддів погоджується з доводами скаржника щодо наявності у нього права, встановленого статтею 297 КАС України, безпосередньо звертатися з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з викладеним, суд апеляційної інстанції, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу скаржника, виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на апеляційний перегляд судового рішення.

Колегія суддів підстав для відступу від вказаної правової позиції Верховного Суду не вбачає, оскільки лексичний та семантичний аналіз підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідні положення КАС України дає підстави для висновку, що структура першого речення допускає множинне її тлумачення.

З метою усунення будь-якого неоднакового її застосування, Суд у цій справі застосовує підхід, сформований Європейським судом із прав людини (далі - ЄСПЛ), який неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах "Каньєте де Хоньї проти Іспанії", "Гору проти Греції", "Михолапа проти Латвії"). У справах "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року та "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/05, рішення від 07.07.2011 ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Таким чином, на теперішній час усталеною є судова практика щодо визнання повернення апеляційних скарг з підстав їх подання не через суд першої інстанції, а безпосередньо до апеляційного суду надмірним формалізмом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене та враховуючи правову позицію об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що Третій апеляційний адміністративний суд у цій справі порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За приписами частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Таким чином, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження апеляційного розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство КОНСАТ задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі № 280/3403/19 скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду