Рішення

від 30.03.2020 по справі 183/2101/19

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2101/19

№ 2/183/697/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 то Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати, -

в с т а н о в и в:

02.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Агро-Віта 2000 , в якому просить:

- розірвати Договір оренди землі площею 5,9500 га, кадастровий номер 1223284500:01:004:0428, укладений 10 березня 2012 року між сторонами, зареєстрований державним реєстратором Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєстрованого державним реєстратором Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області Маненко А.В, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28661792 від 10.03.2016 року, номер запису про інше речове право: 13624609 (спеціальний розділ);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 на користь позивача заборгованість з орендної плати в сумі - 37043,52 грн., яка складається з суми:основного боргу -28443,45 грн., пені - 2524,84 грн., інфляційних втрат - 4759,12 грн., 3% річних - 1316,11 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачеві, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №1135198, виданого 07 серпня 2002 року Новомосковською районною державною адмінстрацією, на праві приватної власності, належить земельна ділянка площею 5,950 га, кадастровий номер 1223284500:01:004:0428, що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

10 березня 2012 року між позивачем та ТОВ Агро-Віта 2000 було укладено Договір оренди землі, який в подальшому було зареєстрованого державним реєстратором Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області Маненко А.В, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28661792 від 10.03.2016 року, номер запису про інше речове право: 13624609 (спеціальний розділ).

На виконання п. 1, 2, 2.1.2.2., 4 Договору, Позивач в день підписання договору оренди землі передав відповідачеві в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,950 га, кадастровий номер 1223284500:01:004:0428, строком на сім років з переважним правом Орендаря на поновлення договору оренди на новий строк.

Відповідно до п. 5 Договору Відповідач, на день укладення договору, зобов`язався сплачувати Позивачу щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 4,00% від грошової оцінки землі, згідно Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) та Указу Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) , що становить суму в розмірі 6561,00 грн., а також проводити безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га та сплачувати за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством.

Договором також було передбачено, що у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку сторони погодили, що розмір орендної плати може бути збільшено на підставі рішення Орендаря, прийнятого у формі наказу без укладення додаткової угоди до цього Договору.

Крім сплати орендної плати Орендар зобов`язується надавати Орендодавцю матеріальну допомогу на поховання члена його сім`ї, у розмірах та у порядку, установлених самим Орендодавцем.

Також п. 5 Договору Сторонами було погоджено, що за окремим додатковим погодженням сторін орендна плата може вноситися Орендарем також у одній із наступних форм та розмірів:

- або у натуральній формі, яка здійснюється шляхом передачі сільськогосподарської продукції чи товарів за вартістю, яка відповідає розміру орендної плати у грошовій формі. Ціна продукції чи товарів погоджується сторонами окремо. Погодження цієї форми орендної плати (переліку товарів чи продукції, кількості, якості, ціни, місця, порядку, строків поставки тощо) здійснюється за усною домовленістю сторін й оформляється підписанням сторонами актів прийняття-передачі, товарних або товаротранспортних накладних. У свою чергу Орендар гарантує поставку в рахунок виплати орендної плати Орендодавцю зерна та іншої сільськогосподарської продукції за цінами реалізації на момент поставки;

- або у відробітковій формі, за якою види, обсяги, строки і місце надання послуг, види, обсяги, строки і місце виконання робіт визначаються та погоджуються за усною домовленістю сторін й підтверджуються актами передачі-прийняття виконаних робіт чи наданих послуг, підписання яких сторонами і є таким додатковим погодженням. Відробіткова форма, оцінена у гривнях, не повинна перевищувати розмір грошової, згідно з цим Договором.

Форми орендної плати при виплаті також можуть бути поєднані (комбінована форма) в межах суми, що не перевищує розмір грошової форми орендної плати.

Відповідно до п. 6 Договору Сторонами було узгоджено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексації.

Згідно п. 7 Договору орендна плата вноситься у такі строки: до 31 грудня поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок Орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами.

Відповідно до п. 9 Договору позивач та відповідач було погоджено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення.

Пунктом 3 Договору, сторонами було погоджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки яка на день підписання Договору становила 164025,00 грн.

На виконання п. 23 Договору Позивач в день підписання Договору оренди землі також підписав акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її приймання передачі, відповідно до якого земельна ділянка була передана в оренду Відповідачу на сім років.

В подальшому, на підставі відповідних рішень відповідача, розмір орендної плати за договором було збільшено, а саме з 2014 року по 2015 рік включно розмір орендної плати становив 4,71% від грошової оцінки землі, яка діяла в цей період, а з 2016 року орендна плата була встановлена в розмірі 5,5% від грошової оцінки землі, яка діяла в цей період.

Так, нормативна грошова оцінка належної Позивачеві земельної ділянки в період з 2015 по 2018 рр. становила: у 2015 році -204865,00 грн.; у 2016 році - 245838,00грн. ; у 2017 році - 245838,00 грн.; у 2018 році - 245838,00 грн.

За підрахунками позивача за період з 2015 по 2018 рік включно Відповідач зобов`язаний був сплатити йому орендну плату в грошовому виразі за користування земельною ділянкою кошти в сумі - 50212,41 грн.

На момент звернення Позивача до суду Відповідачем не виплачена орендна плата в грошовій формі за 2015-2018 рік у сумі 28443,45 грн. (Двадцять вісім тисяч чотириста сорок три грн. 45 коп.), а саме: за 2015 рік - 9649,14 грн.; за 2016 рік - 2636,61 грн.; за 2017 рік - 2636,61 грн.; за 2018 рік - 13521,09 грн.

Крім того, 18.02.2019 року Позивачем на фактичну (поштову) адресу Відповідача направлявся лист-претензія про надання інформації щодо нарахування та виплати орендної плати, а також позивач просив погасити наявну заборгованість по орендній платі та здійснити виплату компенсації за ненадані послуги з оранки та культивації та поставки соломи. Лист отриманий Відповідачем 25.02.2019 року, однак відповіді на лист та сплати заборгованості Позивач так і не отримав.

Також позивачем неодноразово в період з 2015 року по 2018 рік подавались Відповідачеві (заяви про виплату орендної плати як грошовій так і в натуральній та відробітковій формі) але Відповідач жодного разу відповіді та послуг не надав.

Оскільки відповідач допустив невиконання умов договору в частині своєчасної та повної виплати орендної плати, останній повинен понести відповідальність та сплатити суму основного боргу 28443,45 грн., а також пеню в сумі -2524,84 грн., інфляційні втрати в сумі - 4759,12 грн., та 3% річних у сумі - 1316,11 грн., що разом становить 37043,52 грн.

Крім того, Відповідачем у період з 2015 по 2018 рік взагалі не виконуються взяті на себе зобов`язання щодо безкоштовної поставка 1 тони грубих кормів (соломи) до садиби Орендодавця, а також не надаються послуги по обробітку присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га (оранка та культивація).

ОСОБА_1 зазначає, що з моменту укладення Договору і до 2015 року Відповідачем регулярно надавалися послуги по обробітку землі та поставці соломи, а починаючи з 2015 року зазначені послуги не надаються, солома не поставляється.

Даний вид орендної плати, для Позивача є вкрай важливим та необхідним, оскільки позивач має підсобне господарство (утримує велику рогату худобу, свиней, птицю та іншу худобу) та присадибну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,55 га, яка розташована за місцем його фактичного мешкання по АДРЕСА_1 , на якій вирощує сільськогосподарську продукцію для власного споживання, а також реалізації її надлишків.

Позивач зауважує, що неодноразово звертався, як письмово так і усно до Відповідача з вимогою надати інформацію про нарахування орендної плати, розміру утриманих податків, та суми заборгованості, а також вимагав погасити наявну заборгованість, компенсувати витрати по обробітку землі та поставці соломи, але Відповідач йому відмовляв, мотивуючи це тим, що товариство знаходиться в скрутному фінансовому становищі, крім того з 2013 року орендна плата збільшена, порівняно з тою, яка передбачена договором, обробіток присадибної ділянки (оранка, культивація) та поставка соломи є безкоштовними, а тому не підлягають обов`язковому виконанню з боку товариства.

Систематичне невиконання обов`язків щодо сплати орендної плати як у грошовій так і в натуральній та відробітковій формі, на думку позивача є грубим порушенням його прав та відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Оскільки вимога позивача щодо виконання умов договору оренди не була виконана, він просить його розірвати та стягнути з відповідача зазначену вище заборгованість зі сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 02 квітня 2019 року відкрите загальне позовне провадження (а.с. 39-40).

Відповідачем подано апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження, яка залишена без задоволення постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2019 року (а.с. 68).

У відзиві на позов відповідач просив відмовити у задоволені позову, наполягав на тому, що з моменту укладення договору оренди відповідачем сплачувалася орендна плата стороні договору у розмірі та в строки, встановленому його умовами. Позивач має у власності дві земельні ділянки, тому відповідачем виплачувалася орендна плата за дві земельні ділянки разом. За 2016 рік було виплачено за оренду однієї земельної ділянки 10884 грн., за 2017 рік - 10884 грн., за 2018 рік - 10884,48 грн. 20.05.2018 року між ТОВ Агро-Віта 2000 та ТОВ Аграрне підприємство Придніпровське був укладений договір доручення, у відповідності до якого ТОВ Аграрне підприємство Придніпровське зобов`язалося за винагороду, від імені і за рахунок ТОВ Агро-Віта 2000 , здійснити юридичні дії, а саме сплати орендну плату, в тому числі за оскаржуваним позивачем Договором. 20.05.2019 року означеним підприємством позивачеві було сплачено орендну плату за 2018 рік у розмірі 10884,48 грн. Відповідач наполягає на невірному розрахунку орендної плати, яку він має отримати за договором в період з 2015 року по 2018 рік, оскільки в розмір нарахованих позивачем входить ПДФО та військовий збір, який утримується відповідачем, а тому до виплати належали суми, зазначені у відповідних відомостях, стосовно виплат за 2015 рік відповідач просить застосувати строки позовної давності. Крім того, відповідач наполягає на тому, що позивач невірно інтерпретував умови договору щодо поставки соломи, культивації та оранки присадибної ділянки, оскільки такі послуги здійснюються на підставі відповідного звернення Орендодавця, та не можуть бути надані без його ініціативи, а умовами договору не передбачено наявності інформації щодо конкретної земельної ділянки, яка підлягає оранці та культивації. Безкоштовна оранка, культивація присадибної ділянки, а також безкоштовна поставка соломи до садиби позивача є додатковими правами Орендодавця, у випадку виникнення у нього відповідної волі щодо їх реалізації Орендарем, у якого за певних умов виникає відповідне зобов`язання. Оскільки такі права визначені сторонами у договорі, як безкоштовні, то їх слід відмежовувати від орендної плати, за своєю суттю вони відносяться до обов`язків Орендаря, які безпосередньо пов`язані з волею Орендодавця. Договором оренди не встановлений строк виконання обов`язку Орендаря щодо безкоштовної оранки, культивації присадибної ділянки, безкоштовної поставки соломи до садиби, а тому строк їх виконання, на думку відповідача, не настав, з огляду на відсутність такої вимоги позивача. Також у відзиві відповідач заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу.

Сторони в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, представник відповідача просив відкласти розгляд справи, в зв`язку запровадженням на всій території України карантину.

Між тим, зважаючи на тривалий розгляд справи, виходячи з основних засад цивільного судочинства, визначених п.10 ч.3 ст. 2 ЦПК України, суд розглянув справу, на підставі доказів, поданих протягом підготовчого судового засідання.

Неявка сторін не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Суду надано копію Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 135198, що був виданий 07 серпня 2002 Новомосковською районною державною адміністрацією, у відповідності до якого ОСОБА_1 являвся власником земельної ділянки площею 5,950 га, кадастровий номер 1223284500:01:004:0428, що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.17).

10 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Віта 2000 був укладений Договір оренди земельної ділянки площею 5,950 га, яка розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який був зареєстрований державним реєстратором Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєстрованого державним реєстратором Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області Маненко А.В, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28661792 від 10.03.2016 року, номер запису про інше речове право: 13624609 (спеціальний розділ) (а.с.15-16, 19-20).

Відповідно до п. 5 Договору Відповідач, на день укладення договору, зобов`язався сплачувати Позивачу щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 4,00% від грошової оцінки землі, згідно Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) та Указу Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) , що становить суму в розмірі 6561,00 грн., а також проводити безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га та сплачувати за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством.

У випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку сторони погодили, що розмір орендної плати може бути збільшено на підставі рішення Орендаря, прийнятого у формі наказу без укладення додаткової угоди до цього Договору.

Крім внесення орендної плати Орендар зобов`язується надавати Орендодавцю матеріальну допомогу на поховання члена його сім`ї, у розмірах та у порядку, установлених самим Орендодавцем.

За окремим додатковим погодженням сторін орендна плата може вноситися Орендарем також у одній із наступних форм та розмірів:

- або у натуральній формі, яка здійснюється шляхом передачі сільськогосподарської продукції чи товарів за вартістю, яка відповідає розміру орендної плати у грошовій формі. Ціна продукції чи товарів погоджується сторонами окремо. Погодження цієї форми орендної плати (переліку товарів чи продукції, кількості, якості, ціни, місця, порядку, строків поставки тощо) здійснюється за усною домовленістю сторін й оформляється підписанням сторонами актів прийняття-передачі, товарних або товаротранспортних накладних. У свою чергу Орендар гарантує поставку в рахунок виплати орендної плати Орендодавцю зерна та іншої сільськогосподарської продукції за цінами реалізації на момент поставки;

- або у відробітковій формі, за якою види, обсяги, строки і місце надання послуг, види, обсяги, строки і місце виконання робіт визначаються та погоджуються за усною домовленістю сторін й підтверджуються актами передачі-прийняття виконаних робіт чи наданих послуг, підписання яких сторонами і є таким додатковим погодженням. Відробіткова форма, оцінена у гривнях, не повинна перевищувати розмір грошової, згідно з цим Договором.

Форми орендної плати при виплаті також можуть бути поєднані (комбінована форма) в межах суми, що не перевищує розмір грошової форми орендної плати.

Відповідно до п. 6 Договору Сторонами було узгоджено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексації.

Згідно п. 7 Договору орендна плата вноситься у такі строки: до 31 грудня поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок Орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами.

Відповідно до п. 9 Договору позивач та відповідач було погоджено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення.

Пунктом 3 Договору, сторонами було погоджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки яка на день підписання Договору становила 164025,00 грн.

Згідно довідки Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 08.05.2018 року № 464/200-18 нормативна грошова оцінка належної земельної ділянки в період з 2015 по 2018 рр. становила: у 2015 році -204865,00 грн.; у 2016 році - 245838,00грн.; у 2017 році - 245838,00 грн.; у 2018 році - 245838,00 грн. (а.с. 21).

У відповідності до поданих позивачем наказів ТОВ Агро-Віта 2000 від 18.02.2016 року № 5-ОД, від 23.04.2015 року № 03-ОД, від 01.03.2014 року (а.мс. 26-28), на підприємстві збільшувався розмір орендної плати, виходячи з зазначеної вище нормативної грошової оцінки, та встановлювався розмір річної орендної плати, згідно з укладеними договорам,: у 2014 році у розмірі 4,71% від нормативної грошової оцінки, у 2015 році - 5,5%, у 2016 - 5,5% .

Згідно поданих відповідачем відомостей ОСОБА_1 за 2016 рік отримав орендну плату за дві земельні ділянки: 10 листопада 2016 року у розмірі 1330 грн. (а.с. 84), у липні 2016 року - 1728 грн. (а.с. 85), 25 січня 2017 року - 18714 грн. (а.с. 91-92).

За 2017 рік ОСОБА_1 отримав орендну плату 11.08.2017 року у розмірі 10884 грн. (а.с. 86).

Орендну плату за 2018 рік ОСОБА_1 отримав 22.05.2019 року у розмірі 10884, 48 грн. (а.с. 87-88). За 2018 рік орендна плата виплачену позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство Придніпровське , на підставі договору доручення від 20.05.2019 року (а.с. 95).

Відомостей про отримання орендної плати за 2015 рік відповідачем не подано.

З поданих відповідачем відомостей вбачається, що протягом 2016-2018 року відповідачем порушені строки виплати орендної плати, визначені п.7 Договору оренди.

До правовідносин, що виникли між сторонами щодо порушення строків виплати орендної плати, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми закону.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Таким чином, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д) частини першої статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року у справі № 355/385/17.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17(провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як убачається з матеріалів справи, згідно п.7 Договору оренди землі, за кожен рік використання землі Орендар виплачує орендну плату до 31 грудня поточного року.

Судом встановлено, що до звернення позивача до суду з цим позовом відповідач протягом 2015-2018 років допускав прострочення виплати орендної плати за договором оренди землі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору. Крім того, неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати у встановлені договором оренди строки також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в повному обсязі, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Вирішуючи позов в частині виплати орендної плати у вигляді оранки та культивації земельної ділянки позивача, а також поставки соломи до садиби позивача, суд, крім зазначених вище норм законів, керується наступними нормами.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до вимог ст. 82 ЦПК України - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до п. 5 Договору Відповідач, на день укладення договору, зобов`язався сплачувати Позивачу щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 4,00% від грошової оцінки землі, згідно Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) та Указу Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) , що становить суму в розмірі 6561,00 грн., а також проводити безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га та сплачувати за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством.

Позивачем суду надано довідку виконавчого комітету Новостепанівської сільської ради, у відповідності до якої ОСОБА_1 має у користуванні земельну ділянку в АДРЕСА_1 площею 0,55 га для ведення особистого селянського господарства.

В силу ст. 82 ЦПК України, позивачем доведено, що в період з 2015 по 2018 рік оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача розміром 0,40 га, відповідачем взагалі не проводилась, як і не поставлялася солома до садиби позивача, грошова компенсація також не виплачувалася.

Відповідач у відзиві вважає, що визначений Договором оренди форма орендної плати є додатковими правами Орендодавця, у випадку виникнення у нього відповідної волі щодо їх реалізації Орендарем, у якого за певних умов виникає відповідне зобов`язання.

Між тим, за ст. 21, 22 Закону України Про оренду землі , в редакції, чинній на момент укладання Договору, Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Як зазначалося вище, Договір оренди землі визначає три основні складові орендної плати, якими є: орендна плата у грошовій формі 4% від грошової оцінки землі; безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га на рік.

Таким чином сторони укладаючи договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову, які є самостійними формами та підлягають виплаті.

П.3 ч.1 ст.3 ЦК України визначає однією з загальних засад цивільного законодавства - свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст.6 ЦК України).

Ч.1 ст.14 ЦК України визначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Системний аналіз наведених вище норм закону, дає суду підстави для розірвання договору оренди, в зв`язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати, визначеної договором у формі оранки та культивації присадибної ділянки Орендодавця, безкоштовної поставки соломи до садиби позивача.

Суду, в силу ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів виконання відповідачем таких істотних умов договору.

Таким чином, суд приходить до висновку про систематичну несплату визначеної Договором орендної плати в частині оранки та культивації земельної ділянки, поставки соломи, що також являється підставою для задоволення позову в цій частині та розірвання договору оренди, укладеного між сторонами.

Посилання представника відповідача на те, що оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця не входить ні до однієї з форм орендної плати, передбачених Договором, а є додатковим правом Орендаря, спростовуються змістом самого Договору (п. 5) та положеннями ст. 15 та Розділу 3 Закону України Про оренду землі .

Вирішуючи питання в частині наявності заборгованості з орендної плати, визначеної у грошовій формі та підстав для її стягнення, суд виходить з наступного.

Як зазначав суд вище розмір орендної плати у грошовій формі визначений п.5 Договору оренди від 10.03.2012 року та складає 4% від грошової оцінки землі. Цей розмір може бути збільшено шляхом видання відповідного наказу Орендарем.

Відповідні накази про збільшення розміру орендної плати судом також були досліджені.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, наполягав на тому, що відповідач не в повному обсязі сплатив йому орендну плату у грошовій формі за період з 2015 по 2018 рік, за його підрахунками за цей період відповідач повинен доплатити йому 28443,45 грн.

Між тим, суд не погоджується з таким розрахунком позивача та бере до уваги подані відповідачем відомості про виплачену орендну плату за цей період, а також звертає увагу позивача, що при виплаті орендної плати саме на відповідача покладається обов`язок щодо вплати всіх визначених законом податків та зборів.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з виплати орендної плати за період з 2015 по 2018 рік.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд керується наступними нормами процесуального закону.

Так, статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

У відповідності до приписів ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно до положень ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно ч.ч.1,2 ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Разом з тим склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані наступні документи: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимог.

В матеріалах справи міститься квитанція про оплату позивачем гонорару адвокату Ямковому В.Ф. у розмірі 8000 грн. (а.с. 33), договір про надання правової допомоги, а також містяться докази понесених позивачем витрат по оплаті судового збору у розмірі 1536,80 (а.с. 12).

Оскільки судом частково задоволено позов ОСОБА_1 , судові витрати належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам, з ТОВ Агро-Віта 2000 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у розмірі 768,40 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Керуючись ст.ст. 12,76-82,89,141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 то Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати, - задовольнити частково.

Розірвати Договір оренди землі площею 5,9500 га, кадастровий номер 1223284500:01:004:0428, що був укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 (ЄДРПОУ 35601700), зареєстрований державним реєстратором Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєстрованого державним реєстратором Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області Маненко А.В, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28661792 від 10.03.2016 року, номер запису про інше речове право: 13624609 (спеціальний розділ).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 768 гривень 40 копійок, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 гривень, а всього 4768 гривень 40 копійок (чотири тисячі сімсот шістдесят вісім гривень, 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В.