Рішення

від 16.03.2020 по справі 911/5/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2020 р. м. Київ Справа № 911/5/20

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Кулаковій С.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвуд", м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Є Аптека", м. Васильків Київської області,

про стягнення 59 834,15 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився; від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Грінвуд", м. Київ (далі по тексту - ТОВ "Грінвуд"), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 24.12.2019 №2403 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Є Аптека", м. Васильків Київської області (далі по тексту - ТОВ "Є Аптека"), в якому просить суд стягнути з ТОВ "Є Аптека" 59 834,15 грн. заборгованості за договором поставки продукції №08/1-02-13 від 08.02.2013, з яких 49 456,00 грн. основного боргу, 9 219,14 грн. пені (за період з 19.05.2019 до 06.12.2019), 817,00 грн. 3% річних (за період з 19.05.2019 до 06.12.2019), 342,01 грн. інфляційних втрат (за період з 19.05.2019 до 06.12.2019) та просить суд покласти на відповідача відшкодування судових витрат в розмірі 1921,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.02.2013 між ТОВ "Грінвуд" (постачальник) та ТОВ "Є Аптека" (покупець) укладено договір поставки продукції №08/1-02-13, відповідно до умов якого постачальник протягом строку дії даного договору передає у власність покупцю товар, а покупець на умовах та в порядку, визначених даним договором, оплачує товар в кількості та за узгодженими цінами, вказаними в накладних, і приймає товар на їх підставі.

На виконання умов договору, позивач поставляв відповідачу товар, однак відповідач за отриманий товар розрахувався не в повній мірі та станом на 01.04.2019 заборгував перед позивачем 49 456,00 грн. У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача передбачену договором поставки пеню у сумі 9219,14 грн., а також згідно ст. 625 ЦК України 817,00 грн. 3% річних та 342,01 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 13.01.2020 позовну заяву від 24.12.2019 №2403 ТОВ "Грінвуд" залишено без руху. Зобов`язано ТОВ "Грінвуд" усунути недоліки позовної заяви від 24.12.2019 №2403, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Як свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач копію ухвали від 13.01.2020 отримав 20.01.2020.

27.01.2020 від ТОВ "Грінвуд" до господарського суду Київської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 22.01.2020 №2426.

Ухвалою суду від 31.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/5/20, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Судове засідання у справі №911/5/20 призначено на 24.02.2020.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шестдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин (ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

18.02.2020 від ТОВ "Грінвуд" до господарського суду Київської області надійшла заява від 12.02.2020 №2438 щодо виконання ухвали суду від 31.01.2020.

В судове засідання 24.02.2020 представники позивача та відповідача не з`явились.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2020 судове засідання відкладено на 16.03.2020.

03.03.2020 та 11.03.2020 від ТОВ "Грінвуд" до господарського суду Київської області надійшло клопотання №2442 від 02.03.2020 про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання 16.03.2020 представники позивача та відповідача повторно не з`явились.

Відповідач в судові засідання 24.02.2020 та 16.03.2020 представника не направив, відзив не подав.

Відповідно до частини 3 ст. 120 ГПК України виклики та повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно до пункту 5 частини 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд направляв відповідачу на адресу, яка зазначена у позовній заяві, та відповідає зареєстрованому місцезнаходженню відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, копії ухвал від 31.01.2020 та від 24.02.2020. Поштові відправлення повернуто на адресу суду з відмітками підприємства зв`язку відповідно від 18.02.2020 та від 07.03.2020 про відсутність адресата за адресою місцезнаходження.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши позов ТОВ "Грінвуд" до ТОВ "Є Аптека" про стягнення 59834,15 грн., всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

08.02.2013 між ТОВ "Грінвуд" (постачальник) та ТОВ "Є Аптека" (покупець) укладено договір поставки продукції №08/1-02-13 (далі - договір), відповідно до умов якого:

- постачальник протягом строку дії даного договору передає у власність покупцю товар, а покупець на умовах та в порядку, визначених даним договором, оплачує товар в кількості та за узгодженими цінами, вказаними в накладних, і приймає товар на їх підставі (п. 1.1 договору);

- право власності на товар, переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Накладні мають статус специфікацій, визначений п. 2 ст. 266 Господарського кодексу України та вважаються невід`ємними частинами даного договору (п. 1.2 договору);

- оплата за товар, що постачається, здійснюється покупцем в національній валюті України - гривні (п. 2.1 договору);

- покупець зобов`язаний оплачувати кожну замовлену партію товару на умовах: оплатити всю суму, яка вказана у відповідній накладній поступово, по мірі реалізації товару, але не пізніше ніж через 3 (три)місяці з моменту початку перебігу строку. Моментом початку перебігу строку вважається підписання уповноваженим представником покупця накладної на партію товару. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному договорі в безготівковому порядку. Звітність про реалізацію товару покупець надає наприкінці кожного місяця (п. 2.2 договору);

- у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань по даному договору, сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України (п. 6.1 договору);

- за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у тому числі не отриманий прибуток, у порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 6.2 договору);

- покупець за даним договором несе наступну відповідальність: - за невиконання умов Розділу 2 даного договору сплачує пеню від суми боргу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла на момент виникнення прострочення оплати за поставлений товар; - за невиконання або порушення інших умов цього договору, відповідальність покупця встановлюється відповідно чинного законодавства України (п. 6.3 договору);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами зі строком чинності в один рік (п. 9.1 договору);

- у разі, якщо сторони не заявили про своє бажання розірвати договір не пізніш ніж за 30 календарних днів до моменту спливу терміну чинності договору, він вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний календарний рік (п. 9.2 договору).

За своєю правовою природою укладений сторонам договір є договором поставки. Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач на виконання умов договору поставки продукції №08/1-02-13 від 08.02.2013 за період 2018 до 2019 здійснював поставку товару відповідачу, а відповідач товар отримував, зокрема згідно видаткових накладних, залучених до матеріалів справи, повний перелік яких судом не наводиться у зв`язку з їх великим обсягом.

Сторонами було підписано Акт звіряння взаємних розрахунків (відповідно до якого сторони констатували наявність заборгованості ТОВ Є Аптека перед ТОВ Грінвуд станом на 01.01.2019 в сумі 58 541,06 грн.

Також позивачем було поставлено товар відповідачу суму 7 435,22 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями підписаних обома сторонами та скріплених печатками обох сторін видаткових накладних:

- №00000251 від 18.01.2019 на суму 333,00 грн.;

- №00000252 від 18.01.2019 на суму 333,00 грн.;

- №00000253 від 18.01.2019 на суму 301,99 грн.;

- №00000254 від 18.01.2019 на суму 880,99 грн.;

- №00000255 від 18.01.2019 на суму 424,99 грн.;

- №00000924 від 18.02.2019 на суму 367,00 грн.;

- №00000925 від 18.02.2019 на суму 340,99 грн.;

- №00000926 від 18.02.2019 на суму 427,00 грн.;

- №00000944 від 19.02.2019 на суму 4 026,26 грн.

Відповідач здійснив повернення товару за накладними на повернення та часткову оплату загалом на суму 16520,28 грн. (08.01.2019 - 1017,99 грн., 22.01.2019 - 13249,14 грн., 28.01.2019 - 2253,15 грн.).

За таких обставин, вартість поставленого та не оплаченого товару склала 49 456,00 грн. (58541,06 грн. плюс 7435,22 грн. мінус 16520,28 грн.), що підтверджується залученими до матеріалів справи належним чином складеними первинними документами та підписаним у двосторонньому порядку Актом звіряння взаємних розрахунків.

Суд враховує позицію постанов Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №905/1198/17 та від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, у яких вказано, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Позивач належним чином виконав свою частину зобов`язань за договором, поставивши відповідачу товар, зокрема за спірними накладними, відтак вправі був очікувати належного виконання відповідачем зобов`язань з оплати.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений товар у повному обсязі суду не подано.

Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору поставки продукції №08/1-02-13 від 08.02.2013 сторони погодили, що покупець зобов`язаний оплачувати кожну замовлену партію товару на умовах: оплатити всю суму, яка вказана у відповідній накладній поступово, по мірі реалізації товару, але не пізніше ніж через 3 (три) місяці з моменту початку перебігу строку. Моментом початку перебігу строку вважається підписання уповноваженим представником покупця накладної на партію товару. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному договорі в безготівковому порядку. Звітність про реалізацію товару покупець надає наприкінці кожного місяця (п. 2.2 договору).

Зокрема, за вищеперерахованими видатковими накладними, строк оплати (з врахуванням правила частини 5 ст. 254 ЦК України) становив:

за видатковими накладними від 18.01.2019 №00000251, №00000252, №00000253, №00000254, №00000255 до 18.04.2019 включно,

за видатковими накладними від 18.02.2019 №00000924, №00000925, №00000926 до 20.05.2019 включно,

Відповідно до частини 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений товар в повному обсязі суду не подано, в тому числі і на вимогу п. 4 резолютивної частини ухвали суду про відкриття провадження у справі від 31.01.2020, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

На підставі наведеного суд встановив, що розмір простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки продукції №08/1-02-13 від 08.02.2013 становить 49 456,00 грн., у зв`язку з чим вимогу позивача про стягнення з ТОВ "Є Аптека" 49 456,00 грн. основного боргу належить задовольнити повністю.

Позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочення оплати за поставлений товар передбачену договором пеню в сумі 9 219,14 грн. (за період з 19.05.2019 до 06.12.2019), 817,00 грн. 3% річних (за період з 19.05.2019 до 06.12.2019), 342,01 грн. інфляційних втрат (за період травень-листопад 2019).

Щодо зазначених вимог суд встановив таке.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з п. 6.3 договору покупець за даним договором несе наступну відповідальність:

- за невиконання умов Розділу 2 даного договору сплачує пеню від суми боргу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла на момент виникнення прострочення оплати за поставлений товар;

- за невиконання або порушення інших умов цього договору, відповідальність покупця встановлюється відповідно чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше договором між позивачем та відповідачем не встановлено.

Суд зазначає, що позивач не визначив дату виникнення прострочення по кожній видатковій накладній окремо та не нарахував пеню по кожній накладній окремо.

Позивач нарахував пеню загалом за період з 19.05.2019 по 06.12.2019, однак, виходячи з правил розрахунку строків, та враховуючи положення п. 2.2 договору, відповідно до якого покупець зобов`язаний оплатити всю суму, яка вказана у відповідній накладній поступово, по мірі реалізації товару, але не пізніше ніж через 3 (три) місяці, суд встановив:

- за видатковими накладними від 23.08.2018 (на загальну суму 8553,00 грн.) строк оплати становить до 23.11.2018, з 24.11.2018 настало прострочення, належний строк нарахування пені становить з 24.11.2018 по 24.05.2019, відтак у заявлений позивачем загальний період нарахування пені потрапляють дати з 19.05.2019 по 24.05.2019 (сума пені 49,21 грн.);

- за видатковими накладними від 19.09.2018 (на загальну суму 4441,20 грн.) строк оплати становить до 19.12.2018, з 20.12.2018 настало прострочення, належний строк нарахування пені становить з 20.12.2018 по 20.06.2019, відтак у заявлений позивачем загальний період нарахування пені потрапляють дати з 19.05.2019 по 20.06.2019 (сума пені 140,54грн.);

- за видатковими накладними від 19.10.2018 (на загальну суму 1265,97 грн.) строк оплати становить до 20.01.2019, з 21.01.2019 настало прострочення, належний строк нарахування пені становить з 21.01.2019 по 21.07.2019, відтак у заявлений позивачем загальний період нарахування пені потрапляють дати з 19.05.2019 по 21.07.2019 (сума пені 77,59 грн.);

- за видатковими накладними від 20.11.2018 (на загальну суму 4085,39 грн.) строк оплати становить до 20.02.2019, з 21.02.2019 настало прострочення, належний строк нарахування пені становить з 21.02.2019 по 21.08.2019, відтак у заявлений позивачем загальний період нарахування пені потрапляють дати з 19.05.2019 по 21.08.2019 (сума пені 368,36 грн.);

- за видатковими накладними від 19.12.2018 (на загальну суму 1466,97 грн.) строк оплати становить до 19.03.2019, з 20.03.2019 настало прострочення, належний строк нарахування пені становить з 20.03.2019 по 20.09.2019, відтак у заявлений позивачем загальний період нарахування пені потрапляють дати з 19.05.2019 по 20.09.2019 (сума пені 172,66 грн.);

- за видатковими накладними від 18.01.2019 (на загальну суму 2273,97 грн.) строк оплати становить до 18.04.2019, з 19.04.2019 настало прострочення, належний строк нарахування пені становить з 19.04.2019 по 19.10.2019, відтак у заявлений позивачем загальний період нарахування пені потрапляють дати з 19.05.2019 по 19.10.2019 (сума пені 327,26 грн.);

- за видатковими накладними від 18.02.2019 (на загальну суму 1134,99 грн.) строк оплати становить до 20.05.2019 (оскільки 18.05.2019 припадає на вихідний, відтак кінцевою датою строку є наступний за ним робочий день відповідно до частини 5 ст. 254 ЦК України), з 21.05.2019 настало прострочення, належний строк нарахування пені становить з 21.05.2019 по 21.11.2019, відтак у заявлений позивачем загальний період нарахування пені потрапляють дати з 21.05.2019 по 21.11.2019 (сума пені 193,29 грн.);

- за видатковою накладною від 19.02.2019 на суму 4026,26 грн.) строк оплати становить до 20.05.2019 (оскільки 19.05.2019 припадає на вихідний, відтак кінцевою датою строку є наступний за ним робочий день відповідно до частини 5 ст. 254 ЦК України), з 21.05.2019 настало прострочення, належний строк нарахування пені становить з 21.05.2019 по 21.11.2019, відтак у заявлений позивачем загальний період нарахування пені потрапляють дати з 21.05.2019 по 21.11.2019 (сума пені 685,68 грн.).

За іншими доданими до матеріалів справи видатковими накладними (від 07.06.2018, від 08.06.2018, від 25.07.2018, від 26.07.2018) належний визначений відповідно до закону період нарахування пені до заявленого позивачем періоду не входить.

Відтак, здійснивши власний розрахунок пені, не виходячи при цьому за межі заявленого позивачем періоду , суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 2014,59 грн., у зв`язку з чим вимогу позивача про стягнення з відповідача пені слід задовольнити частково.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України до розрахунку процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

Здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних за заявлений позивачем період (19.05.2019 до 06.12.2019) суд встановив, що правильно розрахований розмір 3% річних за заявлений позивачем період становить 820,26 грн. Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 817,00 грн. належить до задоволення повністю в заявленій сумі.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат (за період травень 2019 - листопад 2019) суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 355,16 грн. Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 342,01 грн. належить до задоволення повністю в заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов ТОВ Грінвуд частково, ухвалює рішення про стягнення з ТОВ Є Аптека 49 456,00 грн. основного боргу, 2014,59 грн. пені, 817,00 грн. 3% річних, 342,01 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному законом встановленому розмірі в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Грінвуд задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Є Аптека (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 57 А, ідентифікаційний код 38097342)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю Грінвуд (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кв. 414, ідентифікаційний код 31023578)

49 456,00 грн. (сорок дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят шість гривень нуль копійок) основного боргу ;

2014,59 грн. (дві тисячі чотирнадцять гривень п`ятдесят дев`ять копійок ) пені;

817,00 грн. (вісімсот сімнадцять гривень нуль копійок) 3% річних;

342,01 грн. (триста сорок дві гривні нуль одну копійку) інфляційних втрат;

1 921,00 грн. (одну тисячу дев`яносто двадцять одну гривню нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 06.04.2020

Суддя О.В. Конюх