Постанова

від 07.04.2020 по справі 910/9641/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2020 р. Справа№ 910/9641/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

Розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" на рішення Господарського суду місті Києва від 25.11.2019 у справі № 910/9641/18 (суддя Літвінова М.Є., м. Київ, повний текст рішення складено та підписано 23.12.2019)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Авто", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС", м. Київ

про стягнення 22 076,28 грн

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

23.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Авто" (надалі - позивач/ТОВ "Планета-Авто") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" (надалі - відповідач/скаржник/ПрАТ "СК "ЮНІВЕС") про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 25.10.2019, яка прийнята була прийнята 20.11.2019 судом до розгляду) 22 076,28 грн (а.с. 19-16, т.1; а.с. 164, т. 2; а.с. 184-185, т. 2).

Звертаючись до суду із зазначеним позовом ТОВ "Планета-Авто" вказує на те, що у зв`язку з недостатністю страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, відповідач зобов`язаний сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) з урахуванням вартості залишків транспортного засобу.

Короткий зміст заперечень ПрАТ "СК "ЮНІВЕС"

Відповідач в обґрунтування заперечень на позов посилався на те, що:

- суб`єктом оціночної діяльності Крупович М.Ю. було складено та надано ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля ЗАЗ VIDA, реєстраційний номер НОМЕР_2, № 667 від 24.07.2018 як вказує відповідач, вказаний звіт № 03-D/39/1 є неповним, на думку суб`єкта оціночної діяльності ФОП Видути Д.Ю., заміні підлягають наступні деталі (складові) автомобіля: передній лівий та передній правий лонжерони транспортного засобу "ЗАЗ", д.н.з. НОМЕР_2 ;

- в акті огляду дане пошкодження взагалі не фіксується картер КП;

- в поясненнях до Калькуляції (арк. 5 Калькуляції Звіту) суб`єктом оціночної діяльності Видутою Д.Ю. зазначено, що ціни збільшені на 20 %.

Відтак, ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" вважає, що наданий позивачем звіт є необ`єктивним.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду місті Києва від 25.11.2019 у справі № 910/9641/18 (суддя Літвінова М.Є., м. Київ, повний текст рішення складено та підписано 23.12.2019) позов задоволено повністю (а.с. 191-200, т. 2).

Місцевий господарський суд, із посиланням на ст.ст. 22, 1166, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 6, 7, 9, ч. 1 ст. 25, ст. 30 Закону України Про страхування та п. 2, ст. 22 ст. 29, п. 30.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", висновок експерта № 13-3/301 від 17.09.2019 відповідно до якого, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 62 111,98 грн та визначені полісом № АК/5303440 розміри лімітів відповідальності та франшизи, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) з урахуванням вартості залишків транспортного засобу та відповідно, обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог ТОВ "Планета-Авто".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, приватне акціонерне товариство "СК"ЮНІВЕС" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у позові у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- місцевий господарський суд неправомірно стягнув з відповідача витрати за проведення судової експертизи в розмірі 5 720,00 грн, оскільки рішення суду першої інстанції ґрунтується виключно на висновку експерта за результатами проведення повторної експертизи № 13-3/301 від 21.10.2019;

- судом першої інстанції не було враховано, що при проведенні повторної комісійної експертизи експертом були допущені помилки та неточності, які призвели до значного завищення вартості відновлюваного транспортного засобу та призвели до некоректного висновку оцінювача про те, що вартість відновлюваного ремонту колісного транспортного засобу перевищує його ринкову вартість;

- судовий експерт у № 13-3/301 від 21.10.2019 штучно занизив вартість нового транспортного засобу ЗАЗ Vida на суму 31 160,00 грн, у зв`язку з чим було невірно розраховано коефіцієнт фізичного зносу, що призвело до хибних розрахунків вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу ЗАЗ Vida .

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу від ТОВ "Планета-Авто" до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що позивач у строк, встановлений судом апеляційної інстанції, не подав відзив на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що неподання позивачем відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2020 апеляційну скаргу ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" у справі № 910/9641/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Разіної Т.І., суддів: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 у справі № 910/9641/18 апеляційну скаргу ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" на рішення Господарського суду місті Києва від 25.11.2019 у справі № 910/9641/18 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 у справі № 910/9641/18 задоволено клопотання ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду місті Києва від 25.11.2019 у справі № 910/9641/18; відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9641/18; розгляд апеляційної скарги ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" на рішення Господарського суду місті Києва від 25.11.2019 у справі № 910/9641/18 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2017 о 05 годині 25 хвилин у місті Києві на перехресті вул. Межигірська-Юрківська сталась дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу "ЗАЗ", державний номерний знак НОМЕР_2 та транспортного засобу "Skoda" державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 18.12.2017 у справі № 758/14581/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (а.с. 36-37, т.1).

30.01.2018 ТОВ "Планета Авто" звернулось до Страхової компанії "ЮНІВЕС" із заявою про відшкодування витрат.

Страховим актом № ГО-7490/ЦО від 22.02.2018 до Договору страхування № АК5303440 від 02.02.2017 визначено розмір страхового відшкодування 40 035,70 грн, який підлягає виплаті ТОВ "Планета Авто." (а.с. 115, т. 1).

26.02.2018 відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 40 035,70 грн на підставі звіту № 178 від 22.02.2018, складеного ОСОБА_2 .

В підтвердження здійснення страхового відшкодування відповідачем було надано платіжне дорученням № 24283 від 26.02.2019, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с.120, т.1).

З огляду на те, що відповідач не направляв свого представника пошкодженого майна для визначення причини настання страхового випадку та розміру, відповідно до вимог п. 32.2 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивачем було самостійно замовлено проведення оцінки пошкодженого майна.

23.05.2018 суб`єктом оціночної діяльності ФОП Видутою Д.Ю. було складено звіт № 03-D/39/1, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 156 636,22 грн. В той час, як ринкова вартість вказаного автомобіля складала 122 728, 91 грн.

Позивач вказує, що визначаючи розмір матеріального збитку, експерт виходив з положення, згідно з яким, розмір матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, визначається рівними ринковій вартості колісного транспортного засобу на момент пошкодження в випадку, якщо вартість відновлювального транспортного засобу не менше за його ринкову вартість, тобто автомобіль в розумінні закону вважається фізично знищеним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Авто" вказує про те, що автомобіль в розумінні статті 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є фізично знищеним, а тому просить суд стягнути різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо - транспортної пригоди.

Так, за розрахунками позивача 122 728,91 грн (матеріальний збиток, розрахований відповідно до наданого позивачем звіту № 03-D/39/1від 23.05.2018) - 52 157,55 грн (ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу, згідно з наданого відповідачем звіту № 178 від 22.08.2018)- 40 035,70 грн (сплачена відповідачем сума страхового відшкодування)= 30 535,66 грн (різниця, яку повинен сплатити відповідач).

В свою чергу, ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" проти заявлених позовних вимог заперечує та зазначає про те, що наданий позивачем звіт № 03-D/39/1 є необ`єктивним.

На підставі заперечень відповідача місцевим господарським судом було призначено автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз та поставлено наступні питання:

- Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ЗАЗ Vida, державний номерний знак НОМЕР_2 , який було пошкоджено внаслідок ДТП 23.05.2017?

- Яка вартість транспортного засобу ЗАЗ Vida державний номерний знак НОМЕР_2 до ДТП - станом на 22.05.2017 року?

- Яка вартість транспортного засобу ЗАЗ Vida державний номерний знак НОМЕР_2 станом на момент одразу після ДТП? (а.с. 161-165, т. 1).

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається із висновку, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ЗАЗ Vida, державний номерний знак НОМЕР_2 , який було пошкоджено внаслідок ДТП 23.05.2017 складала 99 211,71 грн; вартість транспортного засобу ЗАЗ Vida державний номерний знак НОМЕР_2 до ДТП - станом на 22.05.2017 складала 107 068,50 грн; вартість транспортного засобу ЗАЗ Vida державний номерний знак НОМЕР_2 станом на момент одразу після ДТП склала 61 845,72 грн.

Оскільки зазначений висновок судових експертів не узгоджувався з наявними в матеріалах справи документами та викликав сумнів в його правильності, суд першої інстанції прийшов до висновку про призначення у даній справі повторної експертизу, проведення якої вирішено доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (а.с. 161-165, т. 2).

26.09.2019 від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов висновок експерта № 13-3/301, та який (висновок) був взятий за основу при прийнятті місцевим господарським судом рішення у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом даного спору є вимога позивача до відповідача про відшкодування суми страхового відшкодування у розмірі 22 076,28 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України Про страхування за договором страхування страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як визначено у ст. 9 Закону України Про страхування страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку; розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом.

Положеннями ст. 25 Закону України Про страхування передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Стосовно тверджень ТОВ "Планета-Авто" про те, що за наслідками збитків, спричинених вказаному автомобілю під час спірної дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб вважається фізично знищеним суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції станом на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 23.05.2017) транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Тобто, передбачено лише дві підстави, коли транспортний засіб вважається фізично знищеним: у випадку, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 207/2838/15-ц.

Разом з тим, як вбачається з висновку експерта № 13-3/301 від 17.09.2019 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ЗАЗ Vida, державний номерний знак НОМЕР_2 , який було пошкоджено внаслідок ДТП 23.05.2017 - 109 204,63 грн; вартість транспортного засобу ЗАЗ Vida державний номерний знак НОМЕР_2 до ДТП - станом на 22.05.2017 - 122 553,52 грн; вартість транспортного засобу ЗАЗ Vida державний номерний знак НОМЕР_2 станом на момент одразу після ДТП склала 60 441,54 грн.

Відтак, місцевим господарським судом було правомірно відхилено посилання позивача про те, що за наслідками збитків, спричинених вказаному автомобілю під час спірної дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб вважається фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу не перевищує вартість даного автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі ст. 3 Закону Україну "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

При цьому оскільки станом на дату вчинення ДТП (23.05.2017) цивільно-правова відповідальність осіб за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, що користуються транспортним засобом марки Skoda державний номерний знак НОМЕР_3 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована в ПрАТ СК Юніверс відповідно до полісу АК № 5303440 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується наявною у матеріалах інформацією з бази МТСБУ, з наступними умовами: франшиза - 0 грн.; ліміт відповідальності по майну - 100 000,00 грн; поліс станом на момент скоєння ДТП (23.05.2017) був чинний.

Відтак, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, в межах виплаченої суми перейшло право вимоги до відповідача - ПрАТ СК ЮНІВЕС", як до особи відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду, в межах ліміту відповідальності, визначеному полісом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина ОСОБА_1 встановлена в судовому порядку, тому, ОСОБА_1 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю автомобілю ЗАЗ Vida державний номерний знак НОМЕР_2 , у результаті пошкодження автомобіля при ДТП.

Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у ДТП шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту потерпілій особі, в межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Виходячи з вимог ч. ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків у повному обсязі.

Правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Водночас, вирішуючи питання наявності підстав для стягнення з відповідача суми страхового відшкодування колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Як вбачається з висновку експерта Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру № 13-3/301 від 17.09.2019 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ЗАЗ Vida, державний номерний знак НОМЕР_2 , який було пошкоджено внаслідок ДТП 23.05.2017 - 109 204,63 грн.; вартість транспортного засобу ЗАЗ Vida державний номерний знак НОМЕР_2 до ДТП - станом на 22.05.2017 - 122 553,52 грн; вартість транспортного засобу ЗАЗ Vida державний номерний знак НОМЕР_2 станом на момент одразу після ДТП склала 60 441,54 грн (а.с. 119-131, т. 2).

Як зазначає експерт у висновку, за результатами дослідження матеріалів справи, а саме звітів про визначення матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, судової експертизи, а також фотографій пошкодженого транспортного засобу, встановлено, що на досліджуваному автомобілі "ЗАЗ Vidа", реєстраційний номер НОМЕР_2 наявні експлуатаційні чинники, що впливають на додаткове зменшення ринкової вартості досліджуваного КТЗ, залежно від умов догляду, зберігання та експлуатації, а саме: транспортний засіб використовувався в режимі таксі, КТЗ відновлювався ремонтом (задній бампер, підсилювач заднього бампера, панель задка, ліхтарі задні, бампер передній - замінений нефарбований).

Також, експерт у висновку зазначив, що у відповідності до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення коефіцієнта фізичного зносу приймається рівним нулю для складників легкових автомобілів виробництва країн СНД зі строком експлуатації до 5 років та 7 років - для інших легкових КТЗ. Однак, як виняток, згідно п. 7.39 Методики, у випадку, якщо КТЗ, зокрема, відновлювався ремонтом, коефіцієнт фізичного зносу визначається. Строк експлуатації досліджуваного автомобіля "ЗАЗ Vida", реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент ДТП складає 4,0 років, проте, відповідно до матеріалів справи, а також відповідно до системи "AudaHistory", програмного комплексу "Audatex", відомо, що попередньо КТЗ відновлювався ремонтом, тому в даному випадку коефіцієнт фізичного зносу визначається.

Відтак, за висновком експерта № 13-3/301 від 17.09.2019 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 62 111,98 грн.

При цьому, експерт у висновку зазначив, що в матеріалах справи відсутні підтвердження про відновлення транспортного засобу ЗАЗ Vida державний номерний знак НОМЕР_2 на спеціалізованому для даної марки КТЗ підприємстві, тому за вартість ремонтних робіт прийнято середній показник вартості нормо - години ремонтно - відновлювальних робіт згідно з рекомендаціями регіональних відділень СЕУ.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому, доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Тобто, положеннями законодавства передбачено, що відшкодування потерпілій особі податку на додану вартість здійснюється за наявності таких обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) реєстрація виконавця робіт з ремонту автомобіля як платника податку на додану вартість.

Однак, як свідчать матеріли справи, на момент розгляду справи транспортний засіб ЗАЗ Vida державний номерний знак НОМЕР_2 відновлено не було.

Статтями 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів протилежного позивачем не надано.

Вказане спростовує твердження відповідач про те, що вартість відновлювального ремонту у висновку експерта визначена з урахуванням податку на додану вартість (20%).

З огляду на викладене, враховуючи визначені полісом № АК/5303440 розміри лімітів відповідальності та франшизи, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та без урахування ПДВ, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу лише 22 076,28 грн (62 111,98 грн - 40 035,70 грн=22 076, 28 грн.).

Доказів сплати вказаної суми відшкодування відповідачем не надано.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) з урахуванням вартості залишків транспортного засобу у розмірі 22 076,28 грн.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених позивачем в апеляційній скарзі

Відносно посилання скаржника щодо стягнення з відповідача 5 720,00 грн витрат пов`язаних з оплатою за проведення судової експертизи, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

У ч. 4 ст. 127 ГПК України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах визначених у ст. 129 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, за проведення судових експертиз у справі № 910/9641/18, позивачем було сплачено грошові кошти у розмірі 5 720,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 759 від 26.11.2018 та грошові кошти у розмір 1 015,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 93 від 17.07.2019.

Положеннями ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, покладення судових витрат, пов`язаних із проведенням експертизи призначених ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 у даній справі на відповідача у розмірі 5 720,00 грн, відповідає вимогам чинного законодавства, а не прийняття висновку експерта за результатами проведення експертизи судом першої інстанції не нівелює обов`язок сторони не на користь якої вирішено судовий спір відшкодувати понесенні іншою стороною витрати пов`язанні з проведенням такої судової експертизи у справі.

Твердження скаржника про те, що у додатку № 5 (аркуш 35 висновку № 13-3/301 від 17.09.2019) експертом було зазначено про те, що ціни збільшені на 20%, а тому вказана позначка може передбачати податок на додану вартість колегія суддів вважає непереконливими, оскільки для відшкодування потерпілій особі податку на додану вартість у відповідності до положень п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснюється за наявності таких обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) реєстрація виконавця робіт з ремонту автомобіля як платника податку на додану вартість; в той час, як вірно було встановлено судом та не спростовано відповідачем, що на момент розгляду справи транспортний засіб ЗАЗ Vida державний номерний знак НОМЕР_2 відновлено не було, а тому відсутні підстави вважати, що вартість відновлювального ремонту у висновку експерта визначена з урахуванням податку на додану вартість (20%).

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги обґрунтованими, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі № 910/9641/18, та, відповідно апеляційна скарга ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі № 910/9641/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко