Ухвала

від 06.04.2020 по справі 922/939/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

"06" квітня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/939/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянув матеріали

позовної заяви Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 (місцезнаходження: 61075, проспект Індустріальний, 40) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, місто Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243); прокурор, який бере участь у справі: Прокуратура Харківської області (місцезнаходження: 61050, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 4; код ЄДРПОУ 02910108) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ" (місцезнаходження: 69006, місто Запоріжжя, вулиця Валерія Лобановського, будинок 6-А; код ЄДРПОУ 32040840) про стягнення 2 057 666,87 грн.

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі позивача - Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ" (відповідача), відповідно до якого прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради 2 057 666,87 грн., як безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за земельну ділянку площею 1,4889 з кадастровим номером 6310138500:13:002:0031, що розташована на території Немишлянського району міста Харкова за адресою: місто Харків, вулиця Хабарова 2, на якій знаходяться належні відповідачу на праві власності об`єкти нерухомості. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач належним чином (у встановленому законодавством порядку) не оформив речового права щодо користування земельною ділянкою, не сплачує орендну плату, а Харківська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати).

Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що її подано з додержанням вимог статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, на підставі статті 176 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає позов Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі позивача - Харківської міської ради до розгляду та відкриває провадження у справі № 922/939/20.

Враховуючи наявність спору між сторонами, а також те, що позов не відповідає ознакам малозначної справи, наведеним у частині п`ятій статті 12 Господарського процесуального кодексу України (ціна позову становить 2 057 666,87 грн.); приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та значний обсяг доказів, суд дійшов висновку, що справа № 922/939/20 підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження. При цьому початок підготовчого провадження і відповідно облік процесуальних строків починається з дня винесення цієї ухвали.

Разом з тим, під час вивчення позовних матеріалів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у даній господарській справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.

Спір у справі № 922/939/20 пов`язаний з реалізацією прокурором повноважень відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема щодо представництва інтересів держави в особі позивача - Харківської міської ради. Так, за твердженням прокурора, у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому. У даному випадку, безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції. Разом з цим, Харківською міською радою з 2017 року та до цього часу не вжито заходи захисту прав територіальної громади щодо стягнення з ТОВ "МД ІСТЕЙТ" безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у вигляді орендної плати та відповідні позови до товариства з цим же предметом та з цих же підстав до судів не пред`являлись.

Водночас згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 справу № 912/2385/18 разом із касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24.03.2020.

Вказана ухвала мотивована тим, що за висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України, статтею 23 Закону України Про прокуратуру, рішеннями Конституційного Суду України від 01.04.2008 №4-рп/2008, від 20.12.2017 №2-р/2017, від 05.06.2019 №4-р(ІІ)/2019, від 20.06.2019 №6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави у суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

-додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

-обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

На думку колегії суддів касаційного господарського суду, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво у суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором; відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності та стабільності.

Суд зазначає, що під час розгляду даної справи підлягають з`ясуванню питання щодо наявності підстав здійснення представництва в суді інтересів держави в особі Харківської міської ради саме прокурором, тобто ті питання, що становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду щодо поставленої у справі № 912/2385/18 правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, господарський суд вважає, що у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи № 912/2385/18 матимуть значення при вирішенні справи № 922/939/20 та підлягатимуть застосуванню у даному спорі.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

На даний час Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 912/2385/18 не прийнято. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24.03.2020 повідомлено учасників справи № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), що судове засідання з розгляду касаційної скарги заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року відбудеться 28 квітня 2020 року.

Враховуючи викладене, виходячи з конкретних обставин даної справи, суд вважає за доцільне з власної ініціативи зупинити провадження у справі № 922/939/20 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18.

За приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 12, 176, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі позивача - Харківської міської ради до розгляду та відкриває провадження у справі № 922/939/20 до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/939/20.

2. Справу розглядати в порядку (за правилами) загального позовного провадження.

3. Провадження у справі № 922/939/20 зупинити до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Повідомити сторони про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена (в частині зупинення провадження у справі) в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 06.04.2020.

Суддя В.В. Рильова

справа № 922/939/20

Примітка: У зв`язку з початком тестової експлуатації підсистеми Електронний суд з 01.01.2019, відповідно до Розділу XI Положення про автоматизовану систему документообігу суду приймання та реєстрація надісланих учасниками судових процесів електронних процесуальних документів повинна здійснюватися з Електронних кабінетів, які вони мають створити в Електронному суді за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Після запровадження роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи приймання через офіційну поштову скриньку суду процесуальних документів та документів, що стосуються розгляду справ здійснюватися не буде.