Постанова

від 03.11.2020 по справі 922/939/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2020 р. Справа № 922/939/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А. , суддя Пелипенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання Полупан Ю.В.

за участю:

прокурора - Горгуль Н.В. (посвідчення № 057317 від 09.10.2020)

представника позивача - не з`явився

представника відповідача - адвоката Опаленко А.О. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЗП 001480 від 29.11.2017, довіреність № 23/12-8 від 23.12.2019)

розглянувши у відкритому судового засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Прокурора Харківської області (вх. № 2394 Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.08.2020 у справі № 922/939/20 (суддя Рильова В.В.; ухвала підписана 31.08.2020 )

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю МД ІСТЕЙТ , м. Запоріжжя

про стягнення 2057666,87 грн., -

ВСТАНОВИЛА :

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі позивача - Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МД ІСТЕЙТ (далі - ТОВ МД ІСТЕЙТ ; відповідач), відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради 2057666,87 грн., як безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за земельну ділянку площею 1,4889 га із кадастровим номером 6310138500:13:002:0031, що розташована на території Немишлянського району міста Харкова за адресою: місто Харків, вулиця Хабарова 2, на якій знаходяться належні відповідачу на праві власності об`єкти нерухомості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач належним чином (у встановленому законодавством порядку) не оформив речового права щодо користування земельною ділянкою, не сплачує орендну плату, а Харківська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати).

За твердженням прокурора, у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому. Недоотримання безпідставно збережених коштів місцевим бюджетом порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку. На думку прокурора у цьому випадку, безоплатне використання відповідачем земельної ділянки ослаблює економічні основи територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції. Разом з цим, Харківською міською радою з 2017 року та до цього часу не вжито заходи захисту прав територіальної громади щодо стягнення з ТОВ МД ІСТЕЙТ безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у вигляді орендної плати та відповідні позови до Товариства з цим же предметом та з цих же підстав до судів не пред`являлись. Прокурор також посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, згідно якої сам факт незвернення ради до суду із позовом, вже свідчить про неналежне виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави. Наведене є підставою для звернення Харківської місцевої прокуратури № 3 до суду із позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради.

Також прокурором зазначено, що Харківською місцевою прокуратурою № 3 дотримано процедуру, передбачену статтею 23 Закону України Про прокуратуру , відповідно до якої прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. Зокрема, листом від 23.03.2020 за № 33-17000вих-20 Харківську міську раду було повідомлено про те, що прокуратурою будуть вжиті заходи представницького характеру шляхом звернення з позовною заявою до суду про стягнення з ТОВ МД ІСТЕЙТ безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2020 у справі № 922/939/20 позовну заяву заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі позивача - Харківської міської ради до ТОВ МД ІСТЕЙТ залишено без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов висновку про не доведення прокурором того факту, що позивач не здійснює чи неналежним чином здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах, у зв`язку із чим визначився, що правові підстави для представництва заступником керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 інтересів держави в особі Харківської міської ради, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, у цій справі відсутні. Водночас суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що Харківська міська рада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до ТОВ МД ІСТЕЙТ , а бездіяльність Харківської міської ради не можна вважати встановленою за умов відсутності звернення прокурора до зазначеного органу місцевого самоврядування до подання позову з метою надання цьому органу можливості відреагувати на стверджуване прокурором порушення інтересів держави. Також судом встановлено недотримання Харківською місцевою прокуратурою № 3 обов`язкової процедури, передбаченої абзацом 3 частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Прокурор Харківської області із даним судовим рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 26.08.2020 у справі № 922/939/20 підлягає скасуванню, у зв`язку з неправильним застосуванням судом норм процесуального права, невірному тлумаченні норм Закону України Про прокуратуру , а також при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправомірного залишення позову без розгляду, тому просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодувати на користь скаржника; справу розглядати за участю представника прокуратури.

На підтвердження своєї правової позиції прокурор зазначив, що Харківська міська рада, усвідомлюючи факт безоплатного використання ТОВ МД ІСТЕЙТ земельної ділянки протягом тривалого строку, неотримання коштів за таке користування та нехтуючи повноваженнями, передбаченими Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , допустила порушення інтересів територіальної громади, оскільки не вжила жодного заходу для їх відновлення. Недоотримання місцевим бюджетом значних коштів за використання земельної ділянки порушує суспільний інтерес та викликає необхідність захисту саме інтересів територіальної громади, тому прокурором у повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень обґрунтовано підстави для представництва органу місцевого самоврядування у спірних правовідносинах. У цій справі наявне порушення вимог законодавства та факт бездіяльності органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, тому у прокурора виникло не лише право, а й обов`язок захистити такі інтереси, що у даному випадку і було зроблено шляхом звернення до суду із позовом в інтересах Харківської міської ради.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020 для розгляду справи № 922/939/20 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 апеляційну скаргу Прокурора Харківської області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.08.2020 у справі № 922/939/20 залишено без руху відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, як таку, що оформлена з порушенням пункту 2 частини третьої статті 258 цього Кодексу. Скаржнику надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали шляхом подачі до суду належних доказів сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Наявним у справі рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102252986919 підтверджується отримання скаржником ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху - 24.09.2020.

01.10.2020, тобто з дотриманням встановленого судом строку, скаржником до канцелярії суду надано заяву про усунення недоліків (вх. № 9327 від 01.10.2020), до якої додано платіжне доручення № 2205 від 17.09.2020 про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 05.10.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 922/939/20 з розгляду апеляційної скарги Прокурора Харківської області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.08.2020. Встановлено іншим учасникам справи строк до 19.10.2020 (включно) для подання до суду відзивів на апеляційну скаргу. Справу № 922/939/20 призначено до апеляційного розгляду на 03 листопада 2020 р. о 12:30 год. Явку учасників справи у судове засідання вирішено визнати необов`язковою.

Ухвалою суду від 15.10.2020 задоволено клопотання ТОВ МД ІСТЕЙТ (вх. № 9802 від 13.10.2020) про участь представника відповідача у судовому засіданні 03.11.2020 о 12:30 год. в режимі відеоконференції. Доручено Запорізькому апеляційному суду забезпечити проведення відеоконференції у справі № 922/939/20.

13.10.2020 судом у визначені ухвалою строки одержано від ТОВ МД ІСТЕЙТ відзив на апеляційну скаргу (вх. № 9794), в якому відповідач вважає всі мотиви, з яких постановлено оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, законними та обґрунтованими, а скаргу прокурора безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає. Відповідач зазначає, що прокурор не дотримався визначено ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру порядку повідомлення компетентного органу; прокурор не надав Харківській міській раді розумного строку на розгляд повідомлення та вжиття відповідних заходів щодо захисту інтересів держави або надання мотивованої відповіді; прокурор не обґрунтував обставини бездіяльності компетентного органу, тому звернення прокурора до суду із цим позовом є передчасним. Натомість матеріали справи свідчать про те, що Харківська міська рада вчиняла дії щодо встановлення обставин користування ТОВ МД ІСТЕЙТ спірною земельною ділянкою та у повному обсязі володіє інформацією, на якій стадії знаходиться питання укладення договору оренди спірної земельної ділянки, а сама по собі обставина незвернення міської ради із позовом до суду не свідчить про її бездіяльність та неможливість виконання радою функцій із захисту інтересів держави.

В судове засідання 03.11.2020 з`явилися прокурор та представник відповідача (дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів), які надали пояснення у справі.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання 03.11.2020 не забезпечив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 6102253423527.

Відповідно до частин другої та третьої статей 120, 270 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до частини першої статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали цієї господарської справи та апеляційну скаргу прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора з огляду на таке.

На підставі наявних у справі матеріалів колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що 22.10.2012 між Харківською міською радою та ТОВ МД ГРУП ХАРКІВ (код ЄДРПОУ 33290304) укладено договір оренди земельної ділянки № 631010004100281. Загальна площа цієї земельної ділянки - 1,4889 га, кадастровий номер - 6310138500:13:002:0031 Зазначена земельна ділянка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Хабарова, 2, на якій розташовані належні ТОВ МД ГРУП ХАРКІВ нежитлові будівлі літ. М-2 площею 935,1 кв.м., літ. Ж-1 площею 38,0 кв.м., літ. В-1 площею 87,9 кв.м., літ. Д-1 площею 147,2 кв.м., літ. К-1 площею 431,0 кв.м., літ. Г-1 площею 4,9 кв.м. (том 1 аркуш справи 83-87).

Відповідно до Акту приймання вищевказаної земельної ділянки до земель запасу міста Харкова від 24.11.2017 за №176/17 (том 1 аркуш справи 40), земельну ділянку, загальною площею 1,4889 га кадастровий номер 6310138500:13:002:0031, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Хабарова, 2, та перебувала у користуванні ТОВ МД ГРУП ХАРКІВ , прийнято Харківською міською радою до земель запасу міста, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.03.2018.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 26.08.2015 за відповідачем - ТОВ МД ІСТЕЙТ (код ЄДРПОУ 32040840) на підставі договору купівлі-продажу від 26.08.2015 (продавець - ТОВ МД ГРУП ХАРКІВ ) зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості - нежитлові будівлі літ. М-2 площею 935,1 кв.м., літ. Ж-1 площею 38,0 кв.м., літ. В-1 площею 87,9 кв.м., літ. Д-1 площею 147,2 кв.м., літ. К-1 площею 431,0 кв.м., літ. Г-1 площею 4,9 кв.м., що знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Хабарова, 2.

Матеріали справи свідчать про те, що Департаментом територіального контролю Харківської міської ради відповідно до статті 189 Земельного кодексу України вжито заходи самоврядного контролю щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за вищевказаною адресою, здійснено обстеження з урахуванням звіту з топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки, що має кадастровий номер 6310138500:13:002:0031.

При цьому, Департамент територіального контролю Харківської міської ради є виконавчим органом Харківської міської ради, входить до складу Апарату Харківської міської ради та виконавчого комітету. Департамент підзвітний та підконтрольний міській раді, підпорядкований виконавчому комітету міської ради, міському голові, заступнику міського голови - керуючому справами виконавчого комітету міської ради.

Відповідно до Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 № 7/15 (зі змінами), Департамент здійснює самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності, самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів, забезпечує виконання повноважень з питань державного архітектурно-будівельного контролю, вживає заходів із виявлення та звільнення території міста Харкова від самовільно (незаконно) встановлених об`єктів, реалізує повноважень щодо контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, розміщенням, функціонуванням та обладнанням майданчиків для паркування.

Згідно Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, Департамент територіального контролю Харківської міської ради здійснює два види обстежень, направлених на:

-обстеження земельних ділянок при підготовці рішень про передачу у власність та користування, при оформленні угод щодо оренди землі, актів прийому-передачі земельних ділянок, за вмотивованими запитами виконавчих органів Харківської міської ради та в інших випадках, які необхідні для виконання покладених на Департамент повноважень (п. 3.2.1. Положення);

-обстеження земельних ділянок з метою здійснення контролю за дотриманням порядку їх використання та охорони (п. 3.2.1.).

Департамент здійснює обстеження земельних ділянок комунальної власності за запитами інших виконавчих органів міської ради для подальшого вчинення щодо такої земельної ділянки юридично-значимих дій, як, зокрема, підготовки проекту рішення сесії міської ради щодо передачі земельної ділянки у власність або надання її у користування, так і у межах здійснення самоврядного контролю за дотриманням порядку використання земельних ділянок комунальної власності.

Матеріалами справи підтверджено, що 19.03.2020 Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження та складено Акт, яким зокрема встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.02.2020 № 199405119 нежитлові будівлі літ. М-2 , площею 935,1 кв.м., літ. Ж-1 , площею 38,0 кв.м., літ. В-1 , площею 87,9 кв.м., літ. Д-1 , площею 147,2 кв.м., літ. К-1 , площею 431,0 кв.м., літ. Г-1 , площею 4,9 кв.м. по вул. Хабарова, 2 у м. Харків належать ТОВ МД ІСТЕЙТ на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 26.08.2015 № 1885. Право користування земельною ділянкою ТОВ МД ІСТЕЙТ по вул. Хабарова, 2, у м. Харкові, не оформлено.

На підставі пункту 3.1.10. Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради для виконання покладених на Департамент функцій та завдань Департамент розраховує розмір збитків, заподіяних територіальній громаді міста Харкова порушенням вимог Земельного законодавства, у випадках, визначених Земельним кодексом України; розмір коштів, які підлягають відшкодуванню Харківській міській раді в результаті набуття, зберігання майна (земельних ділянок) територіальної громади м. Харкова без достатніх правових підстав (у розмірі орендної плати за землю); плату за землю як податок (у формі орендної плати або земельного податку); отримує розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

В цьому випадку розмір безпідставно збережених коштів за використання спірної земельної ділянки ТОВ МД ІСТЕЙТ у період з 01.04.2018 по 31.12.2019 розраховано Харківською міською радою як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у вигляді орендної плати за землю, і цей розрахунок становить суму 2057666,87 грн, з яких: у 2018 році товариство не сплатило орендну плату у розмірі 717048,55 грн, у 2019 році - 1358618,29 грн (том 1 аркуші справи 25-27).

Спір у цій справі виник у зв`язку з використанням відповідачем без відповідних правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 1,4889 га із кадастровим номером 6310138500:13:002:0031, що розташована на території Немишлянського району міста Харкова за адресою: місто Харків, вулиця Хабарова 2, яка належить до комунальної власності територіальної громади міста Харкова. Прокурор стверджує, що відповідач використовує зазначену земельну ділянку саме в ході своєї господарської діяльності.

Підставою звернення до суду прокурора із даним позовом в особі Харківської міської ради зазначено, що орган місцевого самоврядування з 2017 року та до цього часу не вживає заходів захисту прав територіальної громади щодо стягнення з ТОВ МД ІСТЕЙТ безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати та не пред`являє позову до Товариства за цим предметом і з цих же підстав.

Прокурор вважає, що така бездіяльність зазначеного органу суперечить інтересам держави, та дає законні та обґрунтовані підстави для застосування прокурором заходів реагування у формі представницьких повноважень.

З приводу підстав для здійснення прокурором у цій справі представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

Близькі за змістом висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18 та від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган. Подібний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Колегія суддів апеляційної інстанції в цьому випадку погоджується з обґрунтованим висновком місцевого господарського суду про недоведення прокурором нездійснення чи неналежного здійснення позивачем - Харківською міською радою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Так, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманими від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру , яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим .

У цій справі № 922/939/20 прокурор звернувся до суду саме за процедурою, передбаченою частинами 3, 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру , вказуючи на те, що захист законних інтересів держави Харківська міська рада не здійснює, хоча до її компетенції належать повноваження захисту інтересів держави відносно стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2057666,87 грн. за використання земельної ділянки ТОВ МД ІСТЕЙТ в ході своєї господарської діяльності площею 1,4889 га із кадастровим номером 6310138500:13:002:0031, що розташована на території Немишлянського району м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Хабарова, 2, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. М-2 , літ. Ж-1 , літ. В-1 , літ. Д-1 , літ. К-1 , літ. Г-1 , у період з 01.04.2018 по 31.12.2019.

На підтвердження своїх доводів прокурор надав лист Харківської місцевої прокуратури № 3 від 23.03.2020 № 33-1700вих-20 до Харківської міської ради, в якому прокурор повідомив міську раду про те, що місцевою прокуратурою будуть вжиті заходи представницького характеру шляхом звернення із позовною заявою до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ТОВ МД ІСТЕЙТ про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що Харківська міська рада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду із відповідним позовом до відповідача. Не встановлено місцевим господарським судом і обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Харківською міською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною п`ятою статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності, зокрема, щодо розпорядження об`єктами права комунальної власності шляхом надання їх в оренду юридичним та фізичним особам.

Отже, правомочності щодо розпорядження об`єктами права комунальної власності, у тому числі й передачі їх у тимчасове користування юридичним та фізичним особам, належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Харківська міська рада.

Однак, як вбачається з матеріалів справи до суду з цим позовом звернувся Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради.

Колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом, що сама по собі обставина незвернення Харківської міської ради із позовом упродовж певного часового періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави.

В зазначеному випадку при подачі позову прокурором не зазначено жодних, підтверджених відповідними доказами, юридично значимих причин неможливості здійснення позивачем захисту свої прав та охоронюваних законом інтересів в судовому порядку. Вказані прокурором обставини пасивної поведінки позивача, без відповідних підтверджуючих доказів не дають можливості, перевірити фактичний стан правовідносин між сторонами.

Разом із цим суд першої інстанції встановив недотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру та непідтвердження підстав представництва, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави. Матеріалами справи підтверджується, що позовна заява вих.№ 33-1819-20 від 27.03.2020 у цій справі була одержана судом 30.03.2020, а лист-повідомлення № 33-1700вих-20 до Харківської міської ради датований 23.03.2020.

В свою чергу колегія суддів зазначає, що згідно наявних у справі матеріалів прокурор із повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави звернувся до позивача майже одночасно із поданням цього позову до Господарського суду Харківської області, не надавши можливості позивачу відреагувати на звернення прокурора. Також прокурором не обґрунтовано необхідність невідкладного звернення до суду.

Водночас, колегією суддів не встановлено обставин, які би давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання органом місцевого самоврядування, своїх функцій щодо захисту інтересів територіальної громади і прокурор у наведеному випадку не довів неможливості реалізації такого захисту безпосередньо позивачем.

Враховуючи статус Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, та беручи до уваги, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (стаття 36 та частина шоста статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів ), колегія суддів Східного апеляційного господарського суду також бере до уваги висловлені у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 924/1200/18, від 22.10.2019 у справі № 924/1201/18 та від 27.08.2020 у справі №924/1213/18 правові висновки щодо відсутності підстав для звернення прокурора із позовом у спорах, що виникли в аналогічних правовідносинах.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції оцінює критично про стверджуваний прокурором факт бездіяльності Харківської міської ради, з огляду на те, що відомості про особу (ТОВ МД ІСТЕЙТ ), яка користується земельною ділянкою територіальної громади без укладення договору оренди, надані прокуратурі саме Департаментом територіального контролю Харківської міської ради листом № 4815/0/226-20 від 20.03.2020 (том 1 аркуш справи 49).

До цього листа Департаментом територіального контролю Харківської міської ради надано прокуратурі розрахунок безпідставно збережених ТОВ МД ІСТЕЙТ коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по вул. Хабарова, 2 у м. Харкові, Акт обстеження за вказаною адресою разом із копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.10.2019 № НВ-0003968172019 та оригінал Звіту з топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки по вул. Хабарова, 2 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138500:13:002:0031.

Розрахунки були зроблені міською радою на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.02.2019 № 507/0/45-19.

Зміст Звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:13:002:0031, яка розташована по вул. Хабарова, 2 у Немишлянському районі м. Харкова, також свідчить про те, що геодезичні роботи були здійснені у 2019 році на замовлення саме Харківської міської ради на підставі договору № 105-19 від 24.05.2019 з ТОВ Інститут планування територій (том 1 аркуш справи 28).

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що лист № 4815/0/226-20 від 20.03.2020 Департаменту територіального контролю Харківської міської ради є об`єктивним підтвердженням здійснення міською радою моніторингу використання спірної земельної ділянки, а також узагальнення здобутих в результаті моніторингу відомостей.

З цього листа також не вбачається інформації про те, що Харківська міська рада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду із відповідним позовом до ТОВ МД ІСТЕЙТ .

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку про те, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 у справі № 925/226/18.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України є правильними, оскільки у разі, якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів вважає, що ухвала місцевого господарського суду в цій справі постановлена із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правові підстави для її скасування відсутні.

Доводи прокурора, що викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, не отримали підтвердження у суді апеляційної інстанції та не спростовують обставин, на які послався суд першої інстанції, у зв`язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області від 26.08.2020 у справі № 922/939/20 залишається без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Прокурора Харківської області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.08.2020 у справі № 922/939/20 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.08.2020 у справі № 922/939/20 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 05.11.2020.

Головуючий суддя С.В. Барбашова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Н.М. Пелипенко