Постанова

від 02.04.2020 по справі 723/4315/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2020 року

м. Чернівці

справа № 723/4315/18

провадження 822/220/20

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.

суддів Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю.

секретар Конецька Д.Г.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідачі: Державне підприємство Сетам , Сторожинецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ОСОБА_2

апеляційна скарга ОСОБА_2 , Державного підприємства Сетам , на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 грудня 2019 року

головуючий в суді першої інстанції суддя Пташник А.М.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного підприємства Сетам (далі- ДП Сетам ), Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (далі - Сторожинецького РВ ДВС ГРУЮ у Чернівецькій області), ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.

Позов мотивовано тим, що 16 квітня 2018 року організатором електронних торгів ДП "Сетам", за замовленням Сторожинецького РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області, були проведені електронні торги і відповідно до протоколу №327169 ОСОБА_2 було придбано предмет іпотеки, а саме, незавершене будівництво ( готовність 7%) та земельна ділянка площею 0,1880 га КН 7324582000:02:001:0679, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_1 ..

Позивач зазначав, що відповідачами порушено п.1 ч.5 тимчасового положення Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна , відповідно до наказу № 2831/5 від 29 вересня 2016 року Міністерства юстиції України (далі- Порядок), а саме, торги були завершені на 23 секунди раніше, передбаченого законодавцем терміну, чим порушено право боржника отримати справедливу ціну за належне йому майно.

Просив суд, визнати недійсними: електронні торги з реалізації предмета іпотеки незавершеного будівництва (готовність 7%) та земельної ділянки, площею 0,1880 га, кадастровий номер 7324582000:001:0679, яка знаходиться по АДРЕСА_1 ; протокол електронних торгів №327169 від 16 квітня 2018 року; акт державного виконавця від 26 квітня 2018 року про реалізацію предмета іпотеки-незавершеного будівництва (готовність 7%) та земельної ділянки, площею 0,1880 га, кадастровий номер 7324582000:001:0679, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 до ДП Сетам , Сторожинецького РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним задоволено.

Визнано недійсними: електронні торги з реалізації предмета іпотеки незавершеного будівництва (готовність 7%) та земельної ділянки, площею 0,1880 га, кадастровий номер 7324582000:001:0679, яка знаходиться по АДРЕСА_1 ; протокол електронних торгів №327169 від 16 квітня 2018 року; акт державного виконавця від 26 квітня 2018 року про реалізацію предмета іпотеки незавершеного будівництва (готовність 7%) та земельної ділянки, площею 0,1880 га, кадастровий номер 7324582000:001:0679, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення електронних торгів за лотом № 269990 було допущено порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, а саме, електронні торги завершились на 23 секунди раніше унормованого часу, і це вплинуло на права позивача та результати торгів, що стало підставою для задоволення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , ДП Сетам просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції виніс необґрунтоване рішення, неправильно та неповно встановив обставини справи, які мають значення для справи, а також порушив норми процесуального права, відступив від правових позицій Верховного Суду, які є обов`язковими для їх виконання.

Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, про те, що позивачем не було доведено факту порушення встановлених законодавством правил при проведенні торгів, що в свою чергу призвело до порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції залишив поза увагою інформаційну довідку ДП Сетам про завершення торгів 0 18:27:23 та не звернув увагу, що позивачем пропущено спеціальний строк позовної давності, передбачений ст. 48 Закону України Про іпотеку .

ДП Сетам в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що електронні торги відбувалися відповідно до вимог Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 .

Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до технічної документації розробленої на замовлення ОСОБА_3 було здійснено поділ земельної ділянки площею 0,1880 га, кадастровий номер 7324582000:02:001:0679, за адресою: АДРЕСА_1 , на дві нових земельних ділянки з кадастровими номерами 7324582000:02:001:1482 та 7324582000:02:001:1483 (а.с. 26-30 т.2).

За договором купівлі-продажу від 18 травня 2018 року ОСОБА_2 відчужив ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0989 га, кадастровий номер 7324582000:02:001:1482, за адресою: АДРЕСА_1 (а. с.35 т.1 )

Згідно з договором купівлі-продажу від 16 травня 2018 року ОСОБА_2 відчужив ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0892 га, кадастровий номер 7324582000:02:001:1483, за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 31 т.1. ).

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_2 , ДП Сетам слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення не відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час проведення електронних торгів за лотом № 269990 було допущено порушення правил проведення торгів, що, в свою чергу, призвело до порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 .

Проте, апеляційний суд з таким висновком погодитись не може, з огляду на таке.

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України Про виконавче провадження , ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до чинного законодавства.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з вимогами статті 61 Закону України Про виконавче провадження реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 56 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 57 цього Закону.

Наказом № 2831/5 від 29 вересня 2016 року Міністерство юстиції України затвердило Порядок реалізації арештованого майна у якому визначено, що електронні торги - продаж майна на прилюдних торгах за принципом аукціону або на комісійних умовах засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну; а також передбачено правила, що визначають процедуру підготовки, проведення цих торгів, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів, та правила щодо оформлення результатів торгів.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив визнати недійсними правочин, електронні торги, посилаючись на те, що вони проведені з порушенням.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

Таким способом може бути, зокрема визнання правочину недійсним (частина друга статті 16 ЦК України).

За змістом частин другої та третьої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Нормами цивільного законодавства передбачені засади захисту права власності.

Зокрема, стаття 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Відповідно до частин першої, третьої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Виходячи з положень зазначених статей, право витребувати майно з чужого незаконного володіння має тільки власник цього майна.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, яке було передане на виконання недійсного правочину та відчужене третій особі. В цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно, зокрема в добросовісного набувача.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 29 березня 2017 року у справі № 6-3104цс16, у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 350/1839/17 (провадження № 6137714св18), та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 674/31/15-ц (провадження № 14-288цс18)

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час проведення електронних торгів було допущено порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, що, в свою чергу, призвело до порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 .

Однак, суд першої інстанції не застосував вищенаведені норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та не врахував, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом пред`явлення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України.

При цьому, право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсними правочинів, за якими майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді. Застосування реституції та повернення майна за недійсним правочином, враховуючи положення статті 216 ЦК України, є можливим тоді, коли предметом спору є правочин за участю власника і набувача.

За таких обставин, ОСОБА_1 , як особа, що має речове право, обрав неналежний та неефективний спосіб захисту, застосування якого не призводить до поновлення його порушених прав, у зв`язку з чим, пред`явлені ним позовні вимоги до відповідачів про визнання правочину недійсним не підлягає задоволенню.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Щодо судових витрат

Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат.

З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_2 сплатив 1261 гривню 21 копійку судового збору, що підтверджується квитанцією № 0.0.1585946423.1 від 17 січня 2020 (а. с. 183).

Також за подання апеляційної скарги ДП Сетам сплатило 1057 гривень 20 копійок судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №181 від 17 лютого 2020 року (а.с.235).

З огляду на зазначене, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1057 гривень 20 копійок в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Також слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства Сетам 1057 гривень 20 копійок в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 , Державного підприємства Сетам задовольнити частково.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 06 грудня 2019 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 до Державного підприємства Сетам , Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1057 гривень 20 копійок в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства Сетам 1057 гривень 20 копійок в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови 06 квітня 2020 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: О.О. Одинак

Н.Ю. Половінкіна