Рішення

від 07.04.2020 по справі 826/6783/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2020 року м. Київ № 826/6783/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Д-Груп Інжиніринг доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення №079511207 від 06.02.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Д-Груп Інжиніринг (далі - позивач, ТОВ Д-Груп Інжиніринг ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №079511207 від 06.02.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом порушено вимоги абзацу першого пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки контролюючим органом не було письмово повідомлено позивача про рішення щодо продовження розгляду скарги до закінчення 20-денного строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті Податкового кодексу України (тобто позивач не отримав це рішення до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому пункту 56.9 статті 56 Кодексу), тому, в силу вищезазначених норм, скарга позивача про скасування рішення є задоволеною, а рішення - скасованим. Також, позивач зазначив, що до дати прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач самостійно виправив помилки та самостійно визначив свої податкові зобов`язання шляхом подачі уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ, відтак відповідач не мав правових підстав застосовувати до позивача штрафні санкції відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, оскільки відповідно до цього пункту штрафні санкції накладаються саме у разі, коли податкові зобов`язання визначає безпосередньо контролюючий орган, а не платник податків. Крім того, до податкового повідомлення-рішення не додані розрахунки збільшення суми податкових зобов`язань та штрафу, що не дає змоги перевірити правильність цих розрахунків. На думку позивача, відповідач направив оскаржуване податкове повідомлення-рішення за формою яка втратила чинність. Крім цього, в податковому повідомленні-рішенні вказана інша адреса ніж в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань та не є податковою адресою позивача. Таким чином, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до норм законодавства в результаті виявлених під час перевірки порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) на підставі пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки на день розгляду справи Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в стані припинення (запис від 01.08.2019) у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі Кабінету Міністрів України №537 від 19.06.2019 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби та розпорядження Кабінету Міністрів України №682-р від 21.08.2019 Питання Державної податкової служби , суд, з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування, дійшов висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первісного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві на її процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (надалі - ГУ ДПС України).

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2017 року ТОВ Д-Груп Інжиніринг , за результатами якої складено акт №15/26-15-12-07-20/40696595 від 16.01.2018, де зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, що призвело до заниження нарахованої суми податку до сплати у розмірі 26 150,00 грн.

Такий висновок контролюючим органом зроблено на тій підставі, що ТОВ Д-Груп Інжиніринг у декларації з ПДВ за листопад 2017 року задекларовано зменшення податкових зобов`язань шляхом включення до складу рядку 7 декларації (коригування податкових зобов`язань) розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №18 від 28.11.2017 до податкової накладної №11 від 14.11.2017 на суму зменшення ПДВ - 25 000,00 грн, який зареєстрований у Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничного терміну реєстрації - 19.12.2017.

ГУ ДФС у м. Києві було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Д-Груп Інжиніринг за серпень 2017 №10803/26-15-12-07-20/40696595 від 20.10.2017, згідно якого контролюючим органом було зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у розмірі 1 150,00 грн, у зв`язку з порушенням скаржником пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме включення ТОВ Д-Груп Інжиніринг до податкового кредиту податкових накладних, які зареєстровані із порушенням терміну реєстрації постачальником на загальну суму ПДВ 1 150,00 грн. Однак ТОВ Д-Груп Інжиніринг у декларації з ПДВ за листопад 2017 року у рядку 16.3 зменшення залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу у сумі 1 150,00 грн відображено не було.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №079511207 від 06.02.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 32688,00 грн, з них за податковими зобов`язаннями у сумі 26 150,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 6358,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням платник податків оскаржив його у порядку адміністративного оскарження до податкового органу.

Рішенням Державної фіскальної служби України №8244/6/99-99-11-01-02-25 від 07.03.2018 строк розгляду скарги було продовжено до 19.04.2018.

12.04.2018 Державною фіскальною службою України прийнято рішення №12850/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача з урахуванням наданих ними доказів, при вирішенні спору по суті суд бере до уваги таке.

Стосовно посилань позивача на порушення ДФС України вимог абзацу першого пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України в частині обов`язкового письмового повідомлення позивача про прийняття рішення про продовження строку розгляду скарги платника, слід заначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що скарга позивача на податкове повідомлення-рішення №0079511207 від 06.02.2018 отримана Державною фіскальною службою України 19.02.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0405337429203.

Відповідно до пункту 56.8 статті 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Отже, скарга позивача на податкове повідомлення-рішення №0079511207 від 06.02.2018 отримано Державною фіскальною службою України 19.02.2018, то строк розгляду скарги закінчується - 11.03.2018.

Згідно пунктом 56.13 статті 56 Податкового Кодексу України у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Оскільки 11.03.2018 є неділею, тобто вихідним днем, останнім днем для прийняття рішення по скарзі позивача є 12.03.2018.

Пунктом 56.9 цієї статті передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Рішенням Державної фіскальної служби України №8244/6/99-99-11-01-02-25 від 07.03.2018 строк розгляду скарги було продовжено до 19.04.2018.

Зазначене рішення направлено 07.03.2018 рекомендованим листом №0405338301669 та отримано позивачем 14.03.2018.

Отже Державною фіскальною службою України було направлено рішення про продовження строку розгляду скарги з дотриманням 20-ти календарних днів, наступних за днем отримання скарги.

Рішення за результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято 12.04.2018, в межах строку, який продовжувався за рішенням керівника контролюючого органу.

У позовній заяві ТОВ Д-Груп Інжиніринг обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що рішення про продовження строку розгляду скарги прийнято у строки (до 12.03.2018), однак позивачу дане рішення про продовження розгляду скарги вручене лише 14.03.2018, про що свідчить інформація про стан пересилання поштових відправлень з сайту ПАТ УКРПОШТА .

Разом з тим, згідно інформації про стан пересилання поштових відправлень з сайту ПАТ УКРПОШТА 09.03.2018 поштове відправлення не вручене під час доставки: інші причини і лише 14.03.2018 вручене за довіреністю.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1-р від 11.01.2018 про перенесення робочих днів у 2018 році, 09.03.2018 був вихідним днем.

Таким чином, доводи позивача про порушення ДФС України вимог абзацу першого пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України в частині обов`язкового письмового повідомлення позивача про прийняття рішення про продовження строку розгляду скарги платника є безпідставними та необґрунтованими.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду у постановах від 12.06.2018 (справа №818/889/17), від 30.01.2018 (справа 804/1457/17).

Оцінюючи податкове повідомлення-рішення №079511207 від 06.02.2018 на предмет його відповідності вимогам законодавства, суд враховує таке.

Відповідно до вимог пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, пункту 2 Розділу І Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлено обмеження щодо подачі уточнення показників поданої звітності лише у разі проведення документальної планової або позапланової перевірки.

Тому у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Згідно пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Тобто, податкове законодавство містить положення щодо усунення виявлених недоліків у порядку, визначеному положеннями пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, відповідно до яких платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН з дотриманням визначених термінів реєстрації. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Зазначена норма передбачена пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 8 Розділу VI Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Згідно з пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пунктів 201.14 та 201.15 статті 201 Податкового кодексу України, платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також, які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з Розділом V Податкового кодексу України. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статті 46 Податкового кодексу України.

За операцією з постачання товарів/послуг, за якою у звітному податковому періоді не складено податкову накладну, податкове зобов`язання в податковій декларації з ПДВ відображається на підставі підтверджуючого первинного документу, складеного відповідно до бухгалтерського обліку.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивачем на підставі пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у зв`язку із виявленням помилок у поданих ним податкових деклараціях з ПДВ за серпень, вересень 2017 року, надіслав до контролюючого органу 26.01.2018 і 29.01.2018 (відповідно) уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підтверджується квитанціями №2 за відповідні дати.

Також 29.01.2018 ТОВ Д-Груп Інжиніринг подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виявленими помилками у декларації з ПДВ за листопад 2017 року, про що свідчить квитанція №2 від 29.01.2018 (16:13). Згідно із розрахунком позивачем збільшено податкове зобов`язання за листопад 2017 року на 25 000,00 грн (ТОВ НАН на суму ПДВ 25 000,00 грн) та збільшило позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання за листопад 2017 року та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду на 25 000,00 грн.

Позивачем також поданий уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за грудень 2017 року (квитанція №2 від 29.01.2018 (17:04)), відповідно до якого зменшено податкове зобов`язання за грудень 2017 року на 25 000,00 грн (ТОВ НАН на суму ПДВ 25 000,00 грн) та зменшено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання за грудень 2017 року та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду на 25 000,00 грн.

Додатково, з огляду на виявлені помилки, позивач здійснив розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №18 від 28.11.2017 до податкової накладної №11 від 14.11.2017, яким зменшив свої податкові зобов`язання на 25 000,00 грн.

Крім наведеного, до дати прийняття податкового повідомлення-рішення позивач сплатив до державного бюджету позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання за листопад 2017 року та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду у розмірі 25 000,00 грн, що засвідчується платіжним дорученням №936 від 29.01.2018.

Також станом на дату прийняття податкового повідомлення-рішення (06.02.2018) позивач самостійно, здійснив коригування податкового кредиту за серпень 2017 року на суму 1 150,00 грн в сторону зменшення шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до вказаних показників скориговано значення рядка 17 (податковий кредит) та рядка 18 (позитивне значення податкового зобов`язання).

З огляду на закріплені в акті перевірки висновки, контролюючий орган встановив порушення ТОВ Д-Груп Інжиніринг вимог пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету за листопад 2017 року на 26 150,00 грн.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини, які вказують на те, що платником податків відкориговані дані по декларації за листопад 2017 року шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань до моменту прийняття податкового повідомлення-рішення, суд визнає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що має бути задовольним.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду у постанові від 13.06.2019 (справа №820/5299/17).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи відповідачів не приймаються судом до уваги виходячи з вищезазначеного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.2, 5-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Груп Інжиніринг задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №079511207 від 06.02.2018.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Груп Інжиніринг (код ЄДРПОУ - 40696595, адреса: 02183, м. Київ, вул. Кибальчича, 13-а, приміщення 7) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ - 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) .

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська